Постанова

від 27.02.2024 по справі 911/362/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 911/362/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Мкртічяна А. А. (самопредставництво), Щиглова Є. О. (адвоката), відповідача-1 - Денисова О. А. (адвоката),

відповідача-2 - не з`явилися,

відповідача-3 - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 (колегія суддів: Ткаченко Б. О. - головуючий, Сулім В. В., Коротун О. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Денмарк Інвест", 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, 3) Фізичної особи - підприємця Кравченка Олексія Володимировича,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",

про визнання недійсними результатів аукціону, скасування протоколу електронного аукціону, скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. До Господарського суду Київської області 03.02.2022 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" (далі - ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денмарк Інвест" (далі - ТОВ "Денмарк Інвест"), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - РВ ФДМ України) та Фізичної особи - підприємця Кравченка Олексія Володимировича (далі - ФОП Кравченко О. В.), в якій позивач з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви просив:

- визнати недійсними результати електронного аукціону з оренди твердого покриття (інв. № 47928) площею 1520,00 м2, яке розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") (лот № 5457), оформлені протоколом електронного аукціону від 25.02.2021 № UA-PS-2021-02-04-000034;

- скасувати протокол електронного аукціону від 25.02.2021 № UA-PS-2021-02-04-000034, який затверджений наказом РВ ФДМ України від 09.03.2021 № 210;

- скасувати наказ РВ ФДМ України від 09.03.2021 № 210, яким затверджено протокол електронного аукціону від 25.02.2021 № UA-PS-2021-02-04-000034;

- визнати недійсним з моменту укладення договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 26.03.2021 № 2373, укладений між РВ ФДМ України та ТОВ "Денмарк Інвест";

- застосувати наслідки недійсності правочину, а саме договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 26.03.2021 № 2373, укладеного між РВ ФДМ України та ТОВ "Денмарк Інвест";

- зобов`язати ТОВ "Денмарк Інвест" та ФОП Кравченка О. В. повернути РВ ФДМ України тверде покриття (інв. № 47928) площею 1520,00 м2, яке розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, та перебуває на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 911/362/22 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відшкодування судових витрат.

2.2. Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відшкодування судових витрат, апеляційний господарський суд зазначив, що суд може стягнути понесені позивачем судові витрати з відповідача на підставі його заяви, за умови задоволення позову відповідачем після пред`явлення позову. Водночас апеляційний господарський суд установив, що припинення дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373 та повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що відсутність предмета спору не є підставою для стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідачів.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/362/22, до Верховного Суду звернулося ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Денмарк Інвест", РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ФОП Кравченка О. В. на користь ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

3.3. ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" зазначає, що відповідачі добровільно відмовилися від договору оренди. Це, на думку скаржника, свідчить про помилковість висновку апеляційного господарського суду про те, що заява про відшкодування судових витрат не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

3.4. При цьому ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" вважає, що апеляційний господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, неправильно застосував приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20, від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17, від 23.12.2020 у справі № 922/418/20, від 19.10.2021 у справі № 905/2145/20, від 01.04.2021 у справі № 911/50/20, від 11.04.2019 у справі № 308/6667/16-ц, від 17.11.2022 у справі № 440/5567/21, від 28.04.2022 у справі № 914/2234/19.

3.5. ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" наголошує на тому, що апеляційний господарський суд безпідставно не взяв до уваги клопотання керівника ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" Мкртічяна А. А. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою. Крім того, за доводами ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ", апеляційний господарський суд помилково не взяв до уваги клопотання представника ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю у розгляді кримінальної справи.

3.6. 09.02.2024 Верховний Суд зареєстрував клопотання ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", сформоване 09.02.2024 в системі "Електронний суд". У цьому клопотанні ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

4. Розгляд касаційної скарги, обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом, та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Згідно із протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 28.11.2023 справу № 911/362/22 передано колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 911/362/22.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.02.2024 № 32.2-01/326 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 911/362/22 у зв`язку з запланованою відпусткою судді Зуєва В. А.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/362/22 між суддями від 23.02.2024 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

4.3. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

4.4. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, що постановлена за результатами розгляду заяви ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відшкодування судових витрат у справі № 911/362/22.

4.5. Апеляційний господарський суд установив, що 03.02.2022 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" до ТОВ "Денмарк Інвест", РВ ФДМ України та ФОП Кравченка О. В., в якій позивач з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви просив визнати недійсними результати електронного аукціону з оренди твердого покриття, скасувати протокол електронного аукціону, скасувати наказ РВ ФДМ України, яким затверджено протокол електронного аукціону, визнати недійсним з моменту укладення договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, укладений між РВ ФДМ України та ТОВ "Денмарк Інвест", застосувати наслідки недійсності правочину, зобов`язати ТОВ "Денмарк Інвест" та ФОП Кравченка О. В. повернути РВ ФДМ України тверде покриття.

4.6. Рішенням Господарського суду Київської області від 10.08.2022 (суддя Колесник Р. М.) відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про визнання недійсними результатів аукціону, скасування протоколу електронного аукціону, скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання повернути майно.

4.7. Не погодившись із наведеним рішенням, ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/362/22 та задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ".

4.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 911/362/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" на рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/362/22.

4.9. ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" 07.02.2023 подало клопотання про відмову від позову у справі № 911/362/22.

4.10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/362/22 задоволено клопотання ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відмову від позову; прийнято відмову ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" від позову у справі № 911/362/22; визнано нечинним рішення Господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/362/22; закрито провадження у справі № 911/362/22; вирішено повернути ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" 11 164,50 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

4.11. Не погодившись із наведеним рішенням, ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/362/22 у частині повернення ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" 11 164,50 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги; ухвалити нове рішення, яким повернути ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги, в сумі 22 329,00 грн.

4.12. Постановою Верховного Суду від 13.06.2023 залишено без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/362/22.

4.13. У березні 2023 року ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про відшкодування судових витрат, в якій просило долучити до матеріалів справи № 911/362/22 докази, що підтверджують понесення позивачем судових витрат. ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" також у цій заяві просило стягнути з ТОВ "Денмарк Інвест", РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ФОП Кравченка О. В. на користь ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4.14. Апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" у заяві про відшкодування судових витрат зазначало про розірвання договору оренди, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2. Це, на думку ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ", дає підстави для висновку про те, що позивач не підтримував свої вимоги внаслідок задоволення їх відповідачами після пред`явлення позову.

4.15. Апеляційний господарський суд з урахуванням доводів ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" установив, що в матеріалах справи наявний лист ТОВ "Денмарк Інвест" від 23.09.2022 вих. № 01-09-22, який адресовано ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Зміст цього листа свідчить про те, що ТОВ "Денмарк Інвест" не має можливості використовувати об`єкт, який не забезпечений балансоутримувачем електрикою всупереч умовам аукціону. У зв`язку із цим ТОВ "Денмарк Інвест" просило на підставі абзацу 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 достроково з 26.09.2022 припинити дію договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373 та повернути забезпечувальний депозит.

4.16. Апеляційний господарський суд, проаналізувавши наведений лист ТОВ "Денмарк Інвест" від 23.09.2022 вих. № 01-09-22, адресований ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, констатував, що припинення дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373 та повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

4.17. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що відсутність предмета спору не є підставою для стягнення понесених позивачем у справі витрат із відповідачів.

4.18. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відшкодування судових витрат.

4.19. ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою на постанову.

4.20. Скаржник зазначає, що відповідачі добровільно відмовилися від договору оренди. Це, на думку скаржника, свідчить про помилковість висновку апеляційного господарського суду про те, що заява про відшкодування судових витрат не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

4.21. При цьому ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, неправильно застосував приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20, від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17, від 23.12.2020 у справі № 922/418/20, від 19.10.2021 у справі № 905/2145/20, від 01.04.2021 у справі № 911/50/20, від 11.04.2019 у справі № 308/6667/16-ц, від 17.11.2022 у справі № 440/5567/21, від 28.04.2022 у справі № 914/2234/19.

4.22. Верховний Суд, перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, зазначає, що відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

4.23. Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України визначає види судових витрат, до яких, зокрема, належать судовий збір.

4.24. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір це - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

4.25. Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України установлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

4.26. Верховний Суд з урахуванням доводів скаржника зазначає, що питання щодо застосування приписів частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України має вирішуватися з урахуванням принципів диспозитивності, змагальності сторін та положень Закону України "Про судовий збір".

4.27. Водночас аналіз змісту другого речення частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що застосування відповідних положень належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним виключно у разі якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову та за заявою сторони. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 910/14980/21.

4.28. Таким чином, суд може стягнути понесені позивачем судові витрати з відповідача на підставі його заяви тільки за умови задоволення позову відповідачем після пред`явлення позову. При цьому відсутність предмета спору не є підставою для стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 911/362/22.

4.29. Верховний Суд також зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України), а обов`язком суду є встановлення під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

4.30. Апеляційний господарський суд, проаналізувавши лист ТОВ "Денмарк Інвест" від 23.09.2022 вих. № 01-09-22, адресований ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, дійшов обґрунтованого висновку про те, що припинення дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373 та повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

4.31. При цьому колегія суддів зазначає, що припинення дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373 за згодою сторін та повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна не є тотожним із задоволенням відповідачами позовних вимог про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 26.03.2021 № 2373 та про застосування наслідків недійсності цього правочину.

4.32. Крім того, колегія суддів враховує, що предметом позову в цій справі, крім позовних вимог про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 26.03.2021 № 2373, укладеного між РВ ФДМ України та ТОВ "Денмарк Інвест", застосування наслідків недійсності цього правочину та зобов`язання ТОВ "Денмарк Інвест" та ФОП Кравченка О. В. повернути РВ ФДМ України тверде покриття, є також позовні вимоги про визнання недійсними результатів електронного аукціону з оренди твердого покриття, скасування протоколу електронного аукціону, скасування наказу РВ ФДМ України, яким затверджено протокол електронного аукціону.

4.33. За таких обставин припинення за згодою сторін дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373 та повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна не може вважатися задоволенням позовних вимог відповідачами у справі.

4.34. Водночас Верховний Суд, проаналізувавши клопотання позивача про відмову від позову, зазначає, що це клопотання не містить мотивів відмови позивача від позову внаслідок задоволення відповідачами позовних вимог у цій справі після пред`явлення позову. Натомість у цьому клопотанні, зокрема, зазначено, що під час апеляційного розгляду справи позивачу стало відомо про те, що між ТОВ "Денмарк Інвест", РВ ФДМ України та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" укладено акт повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна. Цей акт складено внаслідок припинення дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373. У клопотанні також зазначено, що у зв`язку із укладенням між ТОВ "Денмарк Інвест", РВ ФДМ України та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" акта повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна втрачається сам предмет спору.

4.35. За таких обставин Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом приписів статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

4.36. Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20, від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17, оскільки висновки, викладені у цих постановах, стосуються застосування приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

4.37. Колегія суддів також не бере до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 914/2234/19, оскільки висновки, викладені у цій постанові, стосуються застосування приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

4.38. У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 922/418/20, на яку посилається скаржник, установлено, що позивачі подали заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі, оскільки відповідач після пред`явлення ними позову повернув позивачам передане на зберігання зерно пшениці та соняшника. Верховний Суд у справі № 922/418/20 констатував, що позивачі відмовилися від позовних вимог до відповідача внаслідок задоволення відповідачем цих вимог після пред`явлення позову.

4.39. У постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 905/2145/20, на яку посилається скаржник, установлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, виходив із того, що після відкриття провадження у справі до початку розгляду справи по суті позивач - ФОП Пающик М. М. звернувся до суду із заявою про відмову від позову, в якій просив закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. У заяві позивач зазначав, що не підтримує свої позовні вимоги внаслідок їх задоволення відповідачем після відкриття провадження у справі. Апеляційний господарський суд, розглядаючи зазначену заяву, констатував, що позивач у заяві про відмову від позову не навів та не подав жодних документальних підтверджень.

Проте Верховний Суд у постанові, на яку посилається скаржник, дійшов протилежного висновку та зазначив, що апеляційний господарський суд не надав оцінки змісту заяви ФОП Пающика М. М., в якій наведено причини відмови від позовних вимог - задоволення їх відповідачем після відкриття провадження у справі. Крім того, Верховний Суд зазначив, що пояснення позивача щодо заяви про розподіл судових витрат разом із доданими доказами (копією акта приймання-передачі від 04.03.2021) були подані місцевому господарському суду 02.04.2021 на виконання вимог ухвали Господарського суду Донецької області від 22.03.2021 у цій справі та у строк, встановлений місцевим господарським судом.

4.40. У постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 911/50/20, на яку посилається скаржник, установлено, що після подання позову та відкриття провадження у справі відповідач здійснив видачу технічних умов за результатом розгляду заяв замовників, поданих позивачем на підставі довіреностей. Тому позивач звернувся до суду із заявою про часткову відмову від позову. Верховний Суд у справі № 911/50/20 констатував, що, за висновком суду першої інстанції, позивач не підтримує своїх вимог (відмовився від позову) щодо зобов`язання видати проекти технічних умов за 11 заявами внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову (за 9 заявами).

4.41. У постанові Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 308/6667/16-ц, на яку посилається скаржник, установлено, що в липні 2014 року Лукач Б. С., в інтересах якого за договором про надання правової допомоги діяв адвокат Гончаров В. В., звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про звільнення належного позивачу орендованого приміщення. Водночас до ухвалення рішення по суті позовних вимог, 05.08.2016 відповідач повернув приміщення, яке використовувалося за договором оренди. Верховний Суд у справі № 308/6667/16-ц констатував, що відмова від позову обумовлена непідтриманням позовних вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову.

4.42. У постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 440/5567/21, на яку посилається скаржник, установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2021 № 00020810707 в частині визначення суми штрафних санкцій за порушенням строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності в розмірі. Водночас 14.07.2021 до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку із виправленням відповідачем оскаржуваних порушень.

4.43. Водночас у цій справі № 911/362/22, апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відшкодування судових витрат, виходив, зокрема із того, що припинення дії договору оренди нерухомого майна від 26.03.2021 № 2373 та повернення з оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем судових витрат пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції. При цьому апеляційний господарський суд урахував, що відсутність предмета спору не є підставою для стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідачів.

4.44. За таких обставин колегія суддів не може взяти до уваги посилання скаржника на зазначені постанови Верховного Суду, оскільки правовідносини у справах, на які посилається скаржник, є неподібними зі справою № 911/362/22.

4.45. Верховний Суд констатує, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 910/14980/21

4.46. Доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд безпідставно не взяв до уваги клопотання керівника ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" Мкртічяна А. А. та представника ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відкладення розгляду справи, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд, установивши, що доводи, викладені у клопотаннях, не є безумовними підставами для відкладення розгляду справи, з дотриманням вимог процесуального законодавства розглянув ці клопотання та дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

4.47. За таких обставин апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відшкодування судових витрат, не допустив порушень норм процесуального права.

4.48. Отже, ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" у поданій касаційній скарзі не спростувало висновків апеляційного господарського суду та не довело порушення норм процесуального права цим судом як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду.

4.49. Верховний Суд також зазначає, що деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом під час вирішення заяви про відшкодування судових витрат, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні заяви ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" про відшкодування судових витрат.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 911/362/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак