Постанова

від 07.03.2024 по справі 905/1053/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1053/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуюча, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Білоусова Я.О., судді - Пуль О.А., Тарасова І.В.)

від 16.01.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

про стягнення заборгованості у розмірі 22 099 764,01 грн,

Короткий зміст позовних вимог та заяви про відстрочення виконання рішення

1. У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 15 744 663,09 грн та 6 355 100,92 грн пені.

2. Відповідач у відзиві на позов заявив, зокрема, про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців, мотивуючи тим, що це сприятиме виконанню рішення суду з урахуванням загальносуспільних інтересів та інтересів позивача; невідстрочення виконання рішення суду, враховуючи початок осінньо-зимового періоду 2023/24 років та високу ймовірність терористичних атак з боку російської федерації на об`єкти української енергетики, може призвести до зупинення роботи Слов`янської ТЕС, що критично позначиться на енергозабезпеченні прифронтового регіону, місць розташування наших військових частин, польових шпиталів, ремонтних баз.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвал суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.11.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача борг у розмірі 15 563 926,64 грн, пеню у розмірі 3 838 581,76 грн, судовий збір у розмірі 328 785,41 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 39 672,87 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено. Відстрочено виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу та пені на 12 місяців.

4. Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції в частині відстрочення виконання рішення суду та просив відстрочити його виконання на 6 місяців.

5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки позивач не надав докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

6. Ухвала суду мотивована тим, що за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині відстрочення його виконання на 12 місяців щодо стягнення основного боргу у розмірі 15 563 926,64 грн та пені у розмірі 3 838 581,76 грн відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 4 та пункту 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 436 556, 44 грн (19 402 508,40 грн*1,5%*150%). Скарга подана в електронному вигляді, тому застосовується коефіцієнт 0,8 і судовий збір становить 349 245,15 грн.

7. Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому зазначив, що апеляційну скаргу подано не про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), а виключно в частині відстрочення виконання рішення суду, а тому відсутні підстави сплачувати судовий збір у розмірі 349 245,15 грн за подання апеляційної скарги на рішення в частині відстрочення його виконання, оскільки за звернення із заявою про відстрочення виконання рішення судовий збір не справляється. Просив відкрити апеляційне провадження.

8. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.12.2023 відмовив позивачу у задоволенні клопотання про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення суду від 16.11.2023 в частині відстрочення його виконання, оскільки заявник не сплатив судовий збір та надав заявнику десятиденний строк для виконання вимоги ухвали від 25.12.2023 (сплатити судовий збір в розмірі 349 245,15 грн).

9. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Закон України "Про судовий збір" не передбачає можливості зменшення ставки судового збору або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги у зв`язку з тим, що судове рішення оскаржується лише в частині відстрочення або розстрочення виконання рішення, тому в зазначеному випадку судовий збір повинен справлятися відповідно до підпунктів 1, 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", що узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 29.12.2021 у справі № 904/4740/21.

10. 16.01.2024 Східний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу позивача на підставі пункту 4 статті 174, пункту 2 статті 260 ГПК України, оскільки заявник у встановлений судом строк не усунув зазначені недоліки апеляційної скарги.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи

11. 19.01.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скасувати та передати справу на розгляд до апеляційного господарського суду.

12. Касаційна скарга обґрунтована таким:

- суд апеляційної інстанції порушив норми підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 та пункт 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", що перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки дійшов помилкового висновку, що під час оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання необхідно справляти судовий збір виходячи зі стягнутої суми;

- нормами Закону України "Про судовий збір" не передбачено ні сплата, ні порядок сплати судового збору за подання апеляційної скарги про перегляд рішення суду саме в частині відстрочення його виконання, тому в цьому випадку наявна юридична колізія;

- суд апеляційної інстанції порушив принцип правової визначеності, оскільки дійшов неправильного висновку про відсутність необхідності тлумачити норми права на користь особи, що звернулася із апеляційною скаргою на рішення суду в частині його відстрочення, без урахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18 та від 07.10.2021 у справі № 903/834/20;

- у висновку суду апеляційної інстанції щодо ставки судового збору за перегляд рішення суду в частині відстрочення його виконання (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням коефіцієнту 0,8, а саме 349 245,15 грн) вбачається очевидна непропорційність та несправедливість з огляду на те, що таке ж саме апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки виконання рішення на підставі підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" складав би один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 2 684,00 грн станом на 2023 рік).

13. 14.02.2023 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона заперечує проти вимог касаційної скарги.

14. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:

- Закон України "Про судовий збір" не передбачає справляння судового збору за подання заяви про відстрочку виконання рішення суду, однак це не впливає на обовязковість сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відстрочення виконання рішення. Непропорційність справляння судового збору за оскарження рішення та ухвали суду передбачена Законом України "Про судовий збір";

- жодних доказів сплати судового збору позивач, при подані апеляційної скарги, не надав;

- норма частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" не може бути застосована до випадку оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання, оскільки, по-перше, вона визначає розмір ставки для розрахунку виключно щодо розміру позовних вимог, по-друге, не стосується порядку сплати судового збору у разі оскарження процесуального рішення;

- посилання скаржника на висновки Верховного Суду є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини не є подібними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

15. Верховний Суд розглянув касаційну скаргу і дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

16. Предметом касаційного перегляду є ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху та повернення скарги на підставі статті 174, пункту 2 частини третьої статті 258, частини другої статті 260 ГПК України, у зв`язку з несплатою судового збору та неусуненням таких недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

17. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не підлягає окремому оскарженню, тому доводи щодо її неправомірності включаються до касаційної скарги на ухвалу про повернення апеляційної скарги.

18. Порушене скаржником питання полягає у юридичній колізії стосовно визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті під час оскарження рішення суду першої інстанції лише в частині відстрочення його виконання, оскільки, по-перше, справляння судового збору за звернення із заявою про відстрочення сплати судового збору не передбачено; по-друге, справляння судового збору окремо за оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено, при цьому частина четверта статті 6 вказаного Закону передбачає, що судовий збір за подання скарги (заяви), у разі оскарження рішення в частині, вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог; по-третє, розмір судового збору, який справляється за оскарження ухвали про відстрочення виконання рішення становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вказує на непропорційність підходів до визначення ставки судового збору за оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання і ухвали суду про відстрочення виконання рішення суду.

19. Відповідно до частин першої, сьомої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

20. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 237 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

21. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (частина перша статті 239 ГПК України).

22. Отже, суд може відстрочити виконання рішення суду, як під час його ухвалення, так і після шляхом постановлення ухвали.

23. Верховний Суд зазначає, що і в першому і в другому випадку вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення має процесуальний (процедурний) характер. Вид судового рішення (ухвала, рішення) залежить від стадії (моменту), на якій його ухвалено і не впливає на зміст вирішення відповідної заяви.

24. У Законі України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який справляється за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4).

25. Положення Закону України "Про судовий збір" визначають ставку судового збору за оскарження рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4) або виходячи з розміру оскаржуваної суми (частина четверта статті 6). Водночас положення вказаного Закону не визначають порядок обрахунку ставки судового збору за оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання.

26. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України).

27. Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

28. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18 сформував висновок, що питання про надання відстрочення виконання рішення є процедурним питанням, пов`язаним з вирішенням клопотання особи, яка бере участь у справі, з огляду на що у випадку оскарження судового рішення, прийнятого за результатом розгляду клопотання про надання відстрочення виконання рішення, судам при визначенні розміру ставки судового збору слід застосовувати положення підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

29. Суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у вказаній постанові у відповідності з частиною четвертою статті 236 ГПК України. При цьому суд апеляційної інстанції, посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 904/4740/21 не врахував, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

30. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

31. Верховний Суд враховує, що вирішення питання про відстрочення виконання рішення має процедурний характер незалежно від того, вирішується це питання в ухвалі чи в рішенні суду, а тому застосування різного підходу до визначення розміру судового збору під час оскарження таких рішень суперечить принципу пропорційності, який превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі.

32. Отже, Верховний Суд зазначає, що під час оскарження рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання ставка судового збору, яка підлягає справлянню, має обраховуватися виходячи зі ставки судового збору, яка справляється за оскарження ухвали суду (один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що відповідає принципу пропорційності.

33. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що розмір судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання має обраховуватися виходячи із розміру задоволених позовних вимог, а тому оскаржуване рішення (ухвали про залишення скарги без руху та повернення) підлягають зміні, шляхом викладення їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови, зокрема, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині відстрочення його виконання становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

34. У вказаній частині приймаються доводи скаржника.

35. Водночас позивач, звертаючись до суду апеляційної інстанції, взагалі не надав доказів сплати судового збору, що унеможливлює відкриття апеляційного провадження за його скаргою і є підставою для її повернення. Відповідно, вимога скаржника щодо передачі справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду скарги не підлягає задоволенню.

36. Щодо посилання скаржника на правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням (постанови Верховного Суду у постановах від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18 та від 07.10.2021 у справі №903/834/20), то суд касаційної інстанції у цій справі розтлумачив, що судовий збір за оскарження рішення суду в частині відстрочення справляється виходячи зі ставки судового збору, передбаченого підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (як за оскарження ухвали).

37. Таке застосування положень Закону України "Про судовий збір" є найбільш сприятливим для заявника, оскільки за наявності двох норм щодо визначення ставки судового збору, а саме: підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 вказаного Закону, яким передбачено сплату судового збору пропорційно розміру позовних вимог та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 вказаного Закону - одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застосовано останню, тобто меншу. Однак, позивач, звертаючись з апеляційною скаргою, взагалі не сплати судовий збір.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

39. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

40. Суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив підпункти 4, 7 пункту 2 частини другої статті 4 та частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18, що призвело до помилкового висновку про визначення розміру ставки судового збору.

41. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає наведені у касаційній скарзі доводи достатніми для зміни мотивувальної частини оскаржуваної ухвали щодо визначення розміру судового збору, що справляється під час оскарження рішення суду в частині відстрочення його виконання із зазначенням, що він становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, вимоги касаційної скарги щодо скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду не підлягають задоволенню, оскільки позивач взагалі не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Армада ЛТД" задовольнити частково.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 змінити, шляхом виключення з мотивувальної частини висновку щодо розміру судового збору, що справляється під час оскарження рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання із зазначенням, що він становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. У решті ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 905/1053/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець