Рішення

від 04.03.2024 по справі 278/5530/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/5530/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Дарії Кравчук, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служба у справах дітей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Заявленими вимогами позивачка просила суд позбавити батьківських прав відповідачку через невиконання нею батьківських обов`язків. У обґрунтування заявленого суду повідомила наступне. Позивачка є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , відносно якого вирішується питання про позбавлення батьківських прав (мати батька). Батько дитини помер. Останні майже шість років дитина проживає разом з нею і відповідачка не виконує батьківських обов`язків. У зв`язку із наведеним позивачка вважає наявними підстави для задоволення позову.

Відповідачка заперечувала задоволення вимог. Свою позицію обґрунтовувала наступним. Дійсно, дитина наразі проживає разом з позивачкою і перебуває на повному її утриманні. Однак, така ситуація сталась не через те, що вона відмовилась від дитини, а через складні життєві обставини. Наразі дитина прив`язалась до бабусі і питання воз`єднання з мамою, без травми для дитини, вирішити важко вважає позивачка. З дитиною спілкується, передає подарунки і інші речі, а тому проти задоволення позову.

Представниця третьої особи просила задовольнити позов, оскільки відповідний висновок служби у справах дітей затвердила сільська рада.

Заслухав пояснення сторін і їх представників, дослідив матеріали справи, судом установлено наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

Сторони у справі є громадянками України, отримували номер платника податків, мають зареєстроване місце проживання. Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір. Крім цього, позивачка є колишньою свекрухою відповідачки. Син позивачки ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у віці 29 років у с. Станишівка.

ОСОБА_5 постійно проживає з бабусею без реєстрації місця проживання де йому надається, в разі потреби, необхідна медична допомога, створені умови для проживання. ОСОБА_3 відвідував дошкільний навчальний заклад, а наразі навчається у 4-му класі місцевої школи де позитивно характеризується. Навчальними питання піклується позивачка.

Відповідачка є також мамою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком даної дитини записаний ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідачки народилась дочка ОСОБА_7 . Відповідачка отримує допомогу на ОСОБА_3 у зв`язку із втратою годувальника. Розмір пенсі становить 2520 гривень. Дані кошти, як пояснила у суді відповідачка, вона скеровує лише на сина ОСОБА_8 , оскільки позивачка відмовляється отримувати кошти на ОСОБА_3 . Відповідачка за місцем теперішнього знаходження у м. Сондріо Італія характеризується позитивно і перебуває на легальній основі.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, серед іншого ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (ч. ч. 1 4 ст. 164 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад (абзац другий п. 18 ППВСУ № 3 від 30 березня 2007 року).

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено і не спростовувалось відповідачкою, що остання не приділяє належної уваги дитині, не приймає достатньої участі у її вихованні. Однак, у судовому засіданні повідомила, що вчиняє заходи щодо налагодження відносин із сином і бажає приймати участь у його вихованні.

Приймаючи до уваги такі фактичні обставини справи, суд вважає відсутніми підстави для застосування крайніх заходів у вигляді позбавлення відповідачки батьківських прав, попередивши про необхідність зміни ставлення до виховання дитини і покладенням на органи опіки та піклування контролю за виконанням батьківських обов`язків.

У доповнення до освітленого, суд зазначає наступне. Судом установлено і не спростовувалось сторонами, що з жовтня 2018 року мати і дитина фактично не проживають разом. Дитина проживає і перебуває на повному утриманні бабусі у тому числі майновому. З березня 2022 року відповідачка залишила територію України у зв`язку із повномасштабною збройною агресію рф і фактично не має фізичного контакту з дитиною. Після подачі позову відповідачка активувала своє батьківське ставлення до дитини, однак і його не достатньо для висновків про належне і повне виконання своїх обов`язків матір`ю.

Освітлену у суді позицію дитини, щодо проживання разом з мамою, суд сприймає критично і вважає її нав`язаною позивачкою. Власну й об`єктивну точку зору з даного приводу, на переконання суду, дитина висловити не може. Дійсно, контакт між дитиною і мамою втрачений не без вини відповідачки через неналежне ставлення до виконання батьківських обов`язків у тому числі щодо майнового забезпечення дитини, й приділення неналежної уваги вихованню, догляду і турботі. Сприяла втраті контакту і відсутність активних дій матері щодо відібрання дитини у бабусі наприкінці 2018 року. Дійсно, на час залишення дитини бабусі відповідачка перебувала у скрутних життєвих обставинах, які, на переконання суду, її не виправдовують. Однак, бездіяльність матері щодо виконання батьківських обов`язків у 2018 році у сукупності з дбайливим відношенням бабусі до онука у такий час стали передумовою для створення наразі кризових стосунків між мамою і сином й неможливості вирішення питання про їх об`єднання без негативних наслідків для дитини.

Суд зауважує, що відповідачці задля відновлення нормальних стосунків із сином слід кардинально змінити відношення до дитини і виконання батьківських обов`язків. Перш за все відповідачка має прийняти на себе повне майнове забезпечення дитини без з`ясування у позивачки питання можливості її утримувати. У разі ігнорування позивачкою фізичного отримання грошових коштів створити за участі служби у справах дітей спеціальний рахунок з щомісячним його поповненням у обсягах щонайменшим за мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку. Самим головним питанням є відновлення психологічного контакту між матір`ю і дитиною без втілення чого відсутня перспектива нормалізації відносин. Даний аспект має бути реалізований відповідачкою або шляхом її активних самостійних дій чи за допомогою служби у справах дітей у тому числі із залученням психолога. Віддаленість матері від дитини у тому числі з об`єктивних причин воєнного стану не може бути причиною невиконання даного пункту. За дійсного бажання матері відновити нормальні відносини із сином відстань не може створювати перешкод.

Рішення у даному обсязі ухвалюється у тому числі з метою якнайкращих інтересів перш за все ОСОБА_3 , однак покликано і для відновлення природніх стосунків між братами і сестрою.

Суд вирішує залучити службу у справах дітей Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до процесу його практичного виконання, оскільки позиція задекларована Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області щодо наявних правовідносин між учасниками даної судової справи не буде сприяти об`єктивному вирішенню даного питання в ухваленому судом обсязі. При цьому, суд не ставить під сумнів наданий третьою особою висновок про наявність підстав для позбавлення батьківських прав, оскільки така позиція не безпідставна. Тим самим суд відкидає як голослівні твердження представника відповідачки про упередженість наданого висновку служби у справах дітей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Разом з тим та з урахуванням якнайкращих інтересів дитини позбавлення батьківських прав не наразі.

Результати вирішення спору не дають підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки понесених останньою та документально підтверджених судових витрат. Витрати відповідача перед судом не декларувались. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до виховання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 і поклавши на службу у справах дітей Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків.

Скасувати заходи забезпечення позову у даній справі застосовані ухвалою суду від 29 грудня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 12 березня 2024 року.

Суддя Євген Татуйко