Ухвала

від 12.03.2024 по справі 931/11/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 931/11/23

провадження № 61-3088ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 жовтня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в справі за позовом керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про витребування земельної ділянки,

встановив:

01 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 жовтня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Заявник вказує, що копію постанови суду апеляційної інстанції вона та її представники ні в електронному вигляді, ні засобами поштового зв'язку не отримували, що свідчить про невиконання Волинським апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України.

Згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, дата складення повного тексту постанови Волинського апеляційного суду від 30 січня 2024 року не вказана, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 29 лютого 2024 року.

Касаційна скарга подана 01 березня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

Проте заявником не подано до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням у ній підстав поновлення такого строку та наданням на їх підтвердження відповідних доказів.

Таким чином, заявнику слід надати суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести поважні підстави для його поновлення та надати відповідні докази (супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, поштовий конверт, довідку апеляційного суду щодо надіслання на адресу ОСОБА_1 чи її представника на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії постанови Волинського апеляційного суду від 30 січня 2024 року та щодо отримання/неотримання останніми копії такої постанови тощо).

Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги заявник долучає платіжну інструкцію від 01 березня 2024 року № 0.0.3503306734.1 про сплату судового збору в розмірі 5 368, 00 грн.

ОСОБА_1 надає витяг № НВ-9931610942024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у якому зазначені відомості про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

За приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що наданий заявником витяг щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є належним доказом на підтвердження вартості спірного нерухомого майна.

Натомість належними доказами на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

З огляду на невизначення заявником вартості спірного нерухомого майна суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити вартість спірної земельної ділянки, витребувати яку просив позивач.

Отже, заявнику необхідно зазначити інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (станом на дату подання позову до суду), надати належні докази на підтвердження такої вартості (наприклад, висновок експерта, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо), з урахуванням наведеного самостійно відповідно до вимог закону визначити розмір судового збору та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 16 жовтня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов