Ухвала

від 12.03.2024 по справі 280/395/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

12 березня 2024 року Справа № 280/395/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ 2020" до Державної податкової служби України, до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ 2020" (далі позивач) до Державної податкової служби України (далі відповідач 1), до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.11.2022 р. № 7743190/43711123 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 18.10.2022 р., від 30.11.2022 р. № 7743191/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 38 від 19.10.2022 р„ від 30.11.2022 р. № 7743188/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 46 від 26.10.2022 р„ від 30.11.2022 р. № 7743187/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 48 від 28.10.2022 р., від 30.11.2022 р. N° 7743189/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 49 від 28.10.2022 р., від 30.11.2022 р. № 7743195/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 43 від 25.10.2022 р., від 30.11.2022 р. № 7743194/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 44 від25.10.2023 р., від 30.11.2022 р. № 7743193/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 47 від 26.10.2022 р., від 30.11.2022 р. № 7743192/43711123 про відмову в реєстрації ПН № 52 від 17.10.2022 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю РЕСПЕКТ 2020 податкову накладну № 34 від 18.10.2022 р., податкову накладну № 38 від 19.10.2022 р., податкову накладну № 46 від 26.10.2022 р., податкову накладну № 48 від 28.10.2022 р., податкову накладну № 49 від 28.10.2022 р., податкову накладну № 43 від 25.10.2022 р., податкову накладну № 44 від 25.10.2022 р., податкову накладну № 47 від 26.10.2022 р„ податкову накладну № 52 від 17.10.2022 р. датою подання їх на реєстрацію.

Ухвалою суду від 25.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.03.2024 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 04.03.2023 позовну заяву залишено без руху на надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків згідно ч.13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11.03.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити пропущений строк; продовжити розгляд справи № 280/395/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект 2020» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Зазначив, що У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України було введено воєнний стан, який періодично продовжується та триває до теперішнього часу. У зв`язку із цим, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю працівників TOB «Респект 2020» наказом підприємства від 15.12.2022 господарську діяльність TOB «Респект 2020» було зупинено, працівникам підприємства були надані відпустки без збереження заробітної плати на період дії даного наказу. Наказом TOB «Респект 2020» від 02.07.2023 строк зупинення господарської діяльності підприємства було продовжено до 31.10.2023. Наказом TOB «Респект 2020» від 01.11.2023 господарську діяльність підприємства було відновлено. Таким чином, зазначає, через ведення бойових дій на території Запорізької області та періодичні ракетні обстріли території м. Запоріжжя TOB «Респект 2020» протягом майже 11 місяців фактично не працювало. З метою підготовки позовної заяви Адвокатським об`єднанням «Аксіома», в рамках надання правової допомоги клієнту, 25.05.2023 на офіційну електронну пошту ДПС України було направлено адвокатський запит стосовно надання інформації щодо підстав для прийняття оскаржуваних рішень. У зв`язку з відсутністю відповіді на адвокатський запит 23.11.2023 до Головного управління ДПС у Львівській області було направлено повторно вказаний запит. Через ненадання Головним управлінням ДПС у Львівській області запитуваної інформації 13.12.2023 АО «Аксіома» до ДПС України було надіслано адвокатський запит стосовно надання копій рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Львівській області № 7743190/43711123 № 7743191/43711123, № 7743188/43711123, № 7743187/43711123, № 7743189/43711123, № 7743195/43711123, № 7743194/43711123, № 7743193/43711123, № 7743192/43711123 від 30.11.2022. За результатами розгляду поданого запиту 05.01.2024 Державною податковою службою України на офіційну електронну пошту АО «Аксіома» було направлено листа від 04.01.2024 № 219/6/99-00-18-02-02-06 разом із доданими копіями оскаржуваних рішень. Таким чином, наголошує, позивач фактично отримав копії рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 05 січня 2024 року.

Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно дочастин першої та другоїстатті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертою цієї статті якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, загальний строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку використання позивачем досудового порядку вирішення спору такий строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги, або шість місяців з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою у випадку, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом.

При цьомуКАС Українипередбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другоюстатті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертоюстатті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18,спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормамиПК Українине визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Тож строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку використання позивачем досудового порядку вирішення спору такий строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги, або шість місяців з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою у випадку, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом.

Надаючи оцінку заявленим позивачем доводам щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.

Питання застосування строку звернення до суду було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у справі№ 340/341/23 (постанова від 21 вересня 2023 року), де Верховний Суд зазначив, що"установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. За практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформдізналасятаповинна була дізнатисядає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від вказаних обставин, а вирішується з огляду на факт, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права та не може змінювати момент, з якого позивач дізнався про порушення такого права. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини п`ятоїстатті 44 КАС Україниучасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипроцесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи. Слід зазначити, що учасники справи повинні дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін".

Отже, поновленню підлягають строки, які порушені з поважних причин, а поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд зазначає, що, дійсно,Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.Указом Президента України від 17 травня2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом № 2738-IX від 16 листопада 2022 року,продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом № 2915-IX від 07 лютого 2023 року,продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом №3057-IX від 02 травня 2023 року,продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом №3275-IX від 27 липня 2023 року,продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб;Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб;Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Водночас зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаєЗакон України "Про правовий режим воєнного стану".

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентованостаттею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правиламистатті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно доКонституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Запорізький окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював своє діяльність протягом 2023 року.

Місцезнаходженням позивача є м. Запоріжжя, тобто місто, в якому знаходиться Запорізький окружний адміністративний суд, тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом у межах встановленого законом строку звернення.

В пункті 58 постанови від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".

У своїй заяві, представник позивача належним чином не обґрунтовує останнє та не вказує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з вказаним позовом у цій справі.

Таким чином,представником не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Оцінюючи посилання представника позивача про те, що фактично копії рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач отримав лише 05 січня 2024 року, суд враховує таке.

Відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку отримує рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Тож суд не знаходить підстав для визнання вказаних представником позивача причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно з частиною 15статті 171 Кодексу адміністративного судочинства Україниякщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що недоліки позовної заяви, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуті, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно пункту 7 частини першоїстатті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей160,161,172цьогоКодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Згідно частин третьої тачетвертої 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями171,240,243,248,293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ 2020" до Державної податкової служби України, до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака