Рішення

від 12.03.2024 по справі 300/8883/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. справа № 300/8883/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ), 25.12.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 30.12.2022 №92602010771 про відмову позивачу у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" та зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області перевести на пенсію державного службовця з 21.11.2023, відповідно до пункту 12 розділу XI Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, здійснивши нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідках №207 та №208 виданих 20.11.2023 Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 01.01.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.39-40).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 21.11.2023 позивач звернувся через портал електронних послуг ПФУ із відповідною заявою про переведення пенсії з виду на вид (з пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, згідно Закону України "Про державну службу"). Листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 08.12.2023 за №0900-0205-8/63128 позивачу надіслано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 30.11.2023 за №926020108771. Даним рішенням відмовлено позивачу у переведенні пенсії з виду на вид. Позивач вважає дане рішення протиправним та просить його скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Відповідач - ГУ ПФУ в Полтавській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на електронну адресу суду 12.01.2024. Щодо заявлених позовних вимог представник позивача заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, у якому зокрема зазначила, що оскільки позивач працював на посадах органів місцевого самоврядування, що не відносяться до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723, право на призначення пенсії як державному службовцю в нього відсутнє. Просила суд в задоволенні позову відмовити (а.с.45-46).

Відповідач - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.01.2024. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.51-54). Просила суд в задоволенні позову відмовити, вказавши на та, що матеріалами пенсійної справи встановлено, що позивач з 03.04.2022 по 18.05.2011 отримував пенсію по інвалідності, призначену згідно Закону №3723, з 19.05.2011 по 28.02.2023 пенсію за віком, призначену згідно Закону №3723, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України Про державну службу", вперше.

05.02.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив. Враховуючи, що приписами частини 3 статті 263 КАС України сторони позбавлені права подання відповіді на відзив та заперечення, пояснення, міркування та аргументи, викладені позивачем у відповіді на відзив не можуть бути предметом дослідження судом при розгляді та вирішенні даної справи.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Як слідує із записів №№ 8-9, 16-25 трудової книжки від 11.11.1968 (а.с.21-23), ОСОБА_1 :

- з 29.11.1969 по 25.12.1971 служба в рядах Радянської Армії;

- з 05.09.1972 по 26.12.1973 обраний секретарем комітету комсомолу ім. Івана Франка;

- 27.12.1973 інструктор Верховинського райкому комсомолу;

- з 15.08.1974 по 24.12.1977 зав. Відділом Верховинського райкому комсомолу;

- з 25.12.1977 по 01.09.1982 інструктор Організаційного відділу Верховинського райкому партії;

- з 27.10.1984 по 04.08.1983 обраний головою Верховинського райкому профспілки працівників сільського господарства;

- 22.02.1994 прийнято присягу державного службовця;

21.03.1994 присвоєно 14 ранг державного службовця.

Дані обставини згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягають, як такі, що визнаються учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того:

- з 15.07.1994 по 04.04.2002 обраний головою Білоберізької сільської ради;

- 22.12.2001 прийнята присяга посадової особи місцевого самоврядування;

- 22.12.2001 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

- з 02.12.2003 11.07.2005 працював на посаді бухгалтера у Верховинському територіальному центрі обслуговування пенсіонерів та інвалідів.

21.11.2023 позивач звернувся через портал електронних послуг ПФУ із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській із заявою про перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".

Листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 08.12.2023 за №0900-0205-8/63128 позивачу надіслано рішення ГУ ПФУ у Полтавській області від 30.11.2023 за №926020108771. Даним рішенням відмовлено позивачу у переведенні пенсії з виду на вид.

Відмова мотивована тим, що аналіз наданої позивачем заяви від 21.11.2021, за матеріалами пенсійної справи, показав, що заявнику недоцільно проводити перерахунок, оскільки розмір пенсії зменшується (а.с.35).

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з такого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року за № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

В статті 2 Закону № 2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування, зокрема, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Так, посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону № 2493-III).

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-III (в редакції станом на 01.05.2016 року) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється Законом України "Про державну службу" в редакції Закону від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII (далі - Закон № 3723 - ХІІ).

Водночас, з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року за № 889-VIII. Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктом 10-12 Прикінцевих положень цього Закону.

Так, відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10 грудня 2015 року за № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (в редакції від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року за № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

В пункті 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року за № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Отже, відповідно пункту 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу".

Відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року за № 283 (далі Порядок № 283).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

З огляду на наведені вище правові норми, на переконання суду, період роботи ОСОБА_1 в Білоберізькій сільській раді на посаді сільського голови - зараховується до стажу державної служби.

Поряд з тим, щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідках №207 та №208 виданих 20.11.2023 Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області, суд виходить з такого.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав, яке випливає з конституційного положення, закріпленого у статті 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні ще не проведено, та відповідно позивач не отримував відмову у здійсненні такого перерахунку пенсії виходячи із даних, вказаних у довідках №207 та №208 виданих 20.11.2023 Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області, то на думку суду, такі позовні вимоги є передчасними, адже спору в цій частині на час звернення позивача до суду не існує.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 в частині щодо наявності всіх необхідних підстав для переведення позивача на пенсію державного службовця. Однак, вважає передчасними позовні вимоги в частині переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи із стажу та із заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати від 20.11.2023 за №207 та №208.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №300/2045/19 та від 15.06.2023 у справі №300/385/23.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, і має право на пільги, встановлені законодавством України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.19), а тому відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , с. Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78713) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ - 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №926020108771 від 30.11.2023 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , с. Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78713) період роботи з 15.07.1994 по 04.04.2002 в Білоберізькій сільській раді на посаді сільського голови до стажу державної служби та перевести на пенсію державного службовця з 21.11.2023, відповідно до пункту 12 розділу XI Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.