Рішення

від 11.03.2024 по справі 320/40653/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року № 320/40653/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» (далі також АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також НКРЕКП, Регулятор, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з розрахунку на 12 місяців з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року;

- зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок діючих тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано вчиненням відповідачем протиправної бездіяльності щодо перерахунку тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з розрахунку на 12 місяців з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Такі доводи відповідача заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, НКРЕКП перерахувала для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами (далі - ЕКПТВЕ) 1 класу напруги на 2020 рік.

Так, Регулятор постановою від 19 листопада 2019 року № 2406 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік» (далі - Постанова № 2406) затвердив ЕКПТВЕ 1 та 2 класів напруги на 2020 рік, відповідно до якої розмір ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на 2020 рік становив 0,0201 відносних одиниць.

AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" оскаржило до суду зазначену Постанову № 2406 в частині затвердження для товариства ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік у вищевказаному розмірі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 480/3100/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, визнано протиправною та скасовано Постанову № 2406 в частині затвердження для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,0201 відносних одиниць, а також зобов`язано НКРЕКП здійснити для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» перерахунок ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог пункту 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27 липня 2017 року № 981, в редакції постанови НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1424, з 1 січня 2020 року.

Регулятором постановою від 13 грудня 2022 року № 1688 «Про внесення зміни до Економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік» (далі - Постанова № 1688) внесені зміни у графі «1 клас напруги» рядка 22 Економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік, затверджених Постановою № 2406, а саме: цифри та знак « 0,0201» замінені цифрами та знаком « 0,0307».

Отже, шляхом прийняття Постанови № 1688 Регулятором виконано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 480/3100/20 в частині вчинення перерахунку ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік.

В свою чергу, AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи розподілу.

Відповідно до пункту 56 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Відповідно до пункту 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

У пункті 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, наведене визначення, згідно якого технологічні витрати електричної енергії на транспортування електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор, відповідно до затвердженої ним методики.

При цьому, зміст тарифу на послуги з розподілу електричної енергії розкривається у його визначенні, наданому у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (далі - Порядок № 1175), затвердженому постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175.

Так, згідно з пунктом 1.2 глави 1 Порядку № 1175 тариф на послуги з розподілу електричної енергії (далі - тариф) - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

Враховуючи наведене визначення тарифу, відшкодуванню підлягають й технологічні витрати електричної енергії.

Використання ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги при обрахунку тарифів безпосередньо підтверджується змістом Порядку № 1175.

Так, у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175 в редакції, що була чинною на час прийняття Регулятором Постанови № 2406 та постанови від 10 грудня 2019 року № 2686 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "СУМИОБЛЕНЕРГО» (далі - Постанова №2686), наводилася формула розрахунку прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t, котрі обраховувалися як сума додатків, одним з яких була вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t.

Згідно формули, яка наводилася у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175, вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t, розраховувалася як сума вартостей прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класі напруги відповідно, на рік t.

Вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги, на рік t згідно формули, що вказувалася у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175, визначалася як результат множення рівня прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, затвердженої НКРЕКП (проект рівня прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії), скоригованої на коефіцієнт графіка навантаження ліцензіата, або рівень цін електричної енергії, що продається за двосторонніми договорами на електронних аукціонах та на ринку «на добу наперед» (у встановленому співвідношенні), на рік t, грн/МВт-год та прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги, на рік t.

В свою чергу прогнозовані обсяги технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги на рік t, згідно пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175, розраховувалися за формулою, в якій використовувалося значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги.

Відтак, з пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175 в редакції, що була чинною на час прийняття Регулятором Постанови № 2406 та Постанови № 2686, вбачається, що відповідне значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги впливало на значення прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t.

Вказані прогнозовані витрати (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t у відповідності до пунктів 8.1 та 8.2 глави 8 Порядку №1175, розподілялися за класами напруги та у відповідності до формул, що наводилися у пунктах 8.3 та 8.4 глави 8 Порядку № 1175, використовувалися для розрахунку тарифів на 1 класі напруги та 2 класі напруги.

Значення ЕКПТВЕ, затверджені Регулятором на 2020 рік у Постанові № 2406, використовувалися при обрахунку тарифів для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», що були встановлені Постановою № 2686, оскільки саме Постанова № 2686 діяла протягом 12 місяців 2020 року.

Стосовно строку дії тарифів, при обрахунку яких використовувалися значення ЕКПТВЕ, затверджені Регулятором на 2020 рік у Постанові № 2406, необхідно зазначити, що у пункті 5 Постанови № 2686 зазначалося, що ця постанова набирає чинності з 01 січня 2020 року, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур`єр».

Постанова № 2686 була опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» від 14 грудня 2019 року № 241, тобто набрала чинності 01 січня 2020 року та втратила чинність 01 січня 2021 року.

Відносно втрати чинності Постановою № 2686 зазначається у пункті 4 постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2377 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання», яка набрала чинності з 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищевказані дати набрання та втрати чинності Постановою № 2686, тарифи, які для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» встановлювалися цим індивідуальним актом, діяли протягом 12 місяців 2020 року.

Як вже зазначалось, встановлений Постановою № 2406 розмір ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік був змінений лише наприкінці 2022 року Постановою № 1688 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі №480/3100/20, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року.

Таким чином, при розрахунку тарифів для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», які встановлювалися Постановою № 2686 та діяли протягом усіх 12 місяців 2020 року, ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік використовувався у невірному значенні - 0,0201 відносних одиниць.

Відтак, суд доходить висновку, що тарифи AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», які встановлювалися Постановою № 2686 та діяли протягом 12 місяців 2020 року, були розраховані невірно, без урахування здійснення усіх необхідних витрат позивача, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, що призвело до того, що прогнозні витрати, передбачені у тарифах, не покрили фактичну вартість технологічних витрат електричної енергії у 2020 році.

В свою чергу, оскільки у відповідності до пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175 прогнозовані витрати (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t розраховуються за формулою, яка враховує вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t, тарифи AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», які встановлювалися Постановою № 2686 та діяли протягом 12 місяців 2020 року, не забезпечили для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 07 травня 2021 року по 04 червня 2021 року НКРЕКП провела планову перевірку дотримання AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії за період діяльності з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, про що був складений акт від 04 червня 2021 року № 285 (далі - Акт).

Враховуючи те, що планова перевірка Регулятором проводилася за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, цей контрольний захід охоплював якраз той період, коли діяли тарифи, які встановлювалися Постановою № 2686, та при обрахунку яких був використаний ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік у невірному значенні - 0,0201 відносних одиниць.

Суд звертає увагу, що така планова перевірка відбувалася відповідно до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок № 428).

Відповідно до підпункту 20 пункту 14.4 глави 14 Порядку № 428 в редакції, що була чинною на час проведення Регулятором вищевказаного заходу контролю та складання Акту, після впровадження нового ринку електричної енергії (з 01 липня 2019 року) при обрахунку нормативно-фактичної вартості технологічних витрат електричної енергії, розрахованих за фактичним балансом електричної енергії та ЕКПТВЕ, у і-му місяці звітного року (ДТВЕ нф і) повинні були враховуватися такі величини: питома вага у загальному обсязі технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, купованих згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Кф ПСО і), фактичний обсяг технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класах напруги, у і-му місяці звітного року, куплений згідно з Положенням № 483, у і-му місяця звітного року (ОТВЕ ПСО ф і) та фактична ціна електричної енергії, купована згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Ц ф і).

При цьому, у Положення № 483 вносилися зміни.

Так, починаючи з 05 червня 2019 року у підпункті 1 пункту 12 Положення № 483 передбачалося, що оператори систем розподілу електричної енергії зобов`язані здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах в обсягах, що не перевищують 80 відсотків обсягів, необхідних для компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами.

В подальшому (в редакції, чинній з 19 червня 2019 року) у підпункті 1 пункту 12 Положення № 483 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року № 512 передбачалося, що оператори систем розподілу електричної енергії зобов`язані здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах в обсягах не менш як 80 відсотків обсягів, необхідних для компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами.

Надалі (в редакції, чинній з 29 серпня 2019 року) згідно підпункту 1 пункту 12 Положення № 483 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 803, оператори систем розподілу електричної енергії були зобов`язані здійснювати купівлю електричної енергії у гарантованого покупця на рівні 80 відсотків обсягів, необхідних для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2019 року № 1003 (далі - Постанова № 1003) встановлено операторам систем розподілу до 1 січня 2020 року вжити заходів до припинення купівлі-продажу електричної енергії за граничною ціною виробника електричної енергії, виробленої на атомних електростанціях, в обсягах, що відповідають 80 відсоткам обсягів, необхідних для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами. Також, Постановою № 1003, яка набрала законної сили 10 грудня 2019 року, Положення № 483 було викладено у новій редакції, що не передбачала вищевказані зобов`язання операторів системи розподілу щодо купівлі електричної енергії.

Отже, у 2020 році, протягом якого діяли тарифи для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», котрі встановлювалися Постановою № 2686 та при встановленні яких використовувався затверджений Постановою № 2406 ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги у невірному розмірі 0,0201 відносних одиниць, питання придбання електричної енергії операторами системи розподілу Положенням № 483 не регулювалися.

Таким чином, протягом 2020 року обчислення нормативно-фактичної вартості технологічних витрат електричної енергії, розрахованих за фактичним балансом електричної енергії та ЕКПТВЕ, у і-му місяці звітного року (ДТВЕ нф і) відбувалося як добуток нормативно-фактичного обсягу технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класах напруги, у і-му місяці звітного року (ОТВЕ нф і) та фактичної середньозваженої ціни купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» у і-му місяці звітного року, що враховує погодинний графік технологічних витрат електричної енергії (ЦРДН ф і), без урахування питомої ваги у загальному обсязі технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, купованих згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Кф ПСО і), фактичного обсягу технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класах напруги, у і-му місяці звітного року, купленого згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (ОТВЕ ПСО ф і) та фактичної ціни електричної енергії, купованої згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Ц ф і).

З Акту (сторінка 114) вбачається, що за розрахунком Регулятора розмір загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році становив: 0,00 + (-) 17 697,14 + (-) 2 170,00 + 0,00 + 997,00 + 33 044,95 + 565,42 = 14 740, 23 тис. грн (без ПДВ).

Проте, у випадку, якби нормативно-фактичну вартість технологічних витрат електричної енергії, розрахованих за фактичним балансом електричної енергії та ЕКПТВЕ, для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» у 2020 році НКРЕКП обрахувала з використанням ЕКПТВЕ електричними мережами 1 класу напруги на 2020 рік у розмірі 0,0307 відносних одиниць, тобто у розмірі цього коефіцієнту, який мав бути використаний Регулятором на підставі вказаних вище рішень судів по справі № 480/3100/20 та прийнятої на їх виконання Постанови № 1688, то дельта за статтею «витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл» мала б інше значення: 313 079,00 - 310 967,82 (замість значення 279 505,00, що було використано при розрахунку НКРЕКП) - 489,82 - 39,23 = 1 582,13 тис. грн (без ПДВ) (замість значення 33 044,95 тис. грн (без ПДВ), що було отримано НКРЕКП).

Також іншим було б і значення загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році: 0,00 + (-) 17 697,14 + (-) 2 170,00 + 0,00 + 997,00 + 1 582,13 (замість значення 33 044,95, що було використано НКРЕКП) + 565,42 = (-) 16 722,59 тис. грн (без ПДВ) (замість значення 14 740,23 тис. грн (без ПДВ), що було отримано НКРЕКП).

В Акті (сторінка 115) Регулятор розрахував підсумкову суму надлишково отриманого (недоотриманого) доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному (2020) році: 14 740,23 - 44 255,12 = (-) 29 514,89 тис. грн (без ПДВ).

Від`ємна сума, скоригована на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного (2020) року до грудня попереднього року, згідно Акту (сторінка 115) склала: (-) 29 514,89 х 1,05 = (-) 30 990,63 тис. грн (без ПДВ).

Відповідно, якщо б замість значення загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році, що було обраховане Регулятором та дорівнювало 14 740,23 тис. грн (без ПДВ), застосувати вірне значення цієї величини (-) 16 722,59 тис. грн (без ПДВ), то й розмір підсумкової суми надлишково отриманого (недоотриманого) доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному (2020) році був іншим: (-) 16 722,59 - 44 255,12 = (-) 60 977,71 тис. грн (без ПДВ). Також іншим було б і значення від`ємної суми, скоригованої на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного (2020) року до грудня попереднього року: (-) 60 977,71 х 1,05 = (-) 64 026,60 тис. грн (без ПДВ).

Таким чином, з проведеного розрахунку загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році, підсумкової суми надлишково отриманого (недоотриманого) доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному (2020) році та від`ємної суми, скоригованої на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного (2020) року до грудня попереднього року, вбачається, що затвердження Регулятором Постановою № 2406 для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» ЕКПТВЕ електричними мережами 1 класу напруги у невірному значенні 0,0201 відносних одиниць призвело до того, що тариф, котрий був встановлений Постановою № 2686 та діяв протягом 12 місяців 2020 року, не забезпечував відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що суперечить визначенню та сутності тарифу, що вказана у пункті 1.2 глави 1 Порядку № 1175, згідно якого, як зазначалося вище, тариф - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

За результатами вищевказаної планової перевірки товариства було прийнято постанову від 30 червня 2021 року № 1080, відповідно до пункту 3 якої Регулятор зобов`язав Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1,13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік збільшення на загальну суму 29 298,19 тис. грн (без ПДВ), урахувавши:

суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік на суму 30 990,63 тис. грн (без ПДВ),

вартість будівельних робіт 1 692,44 тис. грн (без ПДВ) по заходу 1.1.1.2.1 «Реконструкція ПЛ-35 кВ «Путивль Волинцево» 2 черга» (укладання плит перекриття), схваленому Інвестиційною програмою AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на 2020 рік.

Водночас, з огляду на зазначене вище, сума недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік замість 30 990,63 тис. грн (без ПДВ) повинна була становити 64 026, 60 тис. грн (без ПДВ).

Зі Структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», яка є додатком до постанови НКРЕКП від 06 серпня 2021 року № 1251 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2377», вбачається, що Регулятором було вчинено коригування доходу (витрат) відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 30 червня 2021 року № 1080 - у бік збільшення на загальну суму 29 298, 19 тис. грн (без ПДВ) (з розрахунку на 4 місяці - 87 894, 57 тис. грн (без ПДВ)).

Зазначене коригування доходу (витрат) в структурі тарифів розраховане шляхом віднімання із суми недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік, яка за розрахунком Регулятора становила 30 990, 63 тис. грн (без ПДВ), вартості будівельних робіт 1 692, 44 тис. грн (без ПДВ) по заходу 1.1.1.2.1 «Реконструкція ПЛ-35 кВ «Путивль Волинцево» 2 черга» (укладання плит перекриття), схваленому Інвестиційною програмою AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на 2020 рік.

Водночас, коригування доходу (витрат) в структурі тарифів з огляду на вказане вище мало становити інший розмір: 64 026, 60 - 1 692, 44 = 62 334,16 тис. грн (без ПДВ).

З урахуванням вищевикладеного AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» недоотримало грошові кошти в структурі тарифів на загальну суму 33 035, 97 тис, грн (без ПДВ) = 62 334,16 тис. грн (без ПДВ) - 29 298, 19 тис. грн (без ПДВ).

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема: недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, повинні бути: 1) дискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні, зокрема: створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу.

В пункті 1.2 глави 1 Порядку № 1175 дається визначення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, як розміру плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

Таким чином, враховуючи наведене вище вбачається, що невірний обрахунок Регулятором ЕКПТВЕ та подальше занижений розмір встановлених тарифів, які діяли протягом 12 місяців 2020 року, з використання ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік у невірному значенні - 0,0201 відносних одиниць призвів до порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності.

З метою відновлення цього порушеного права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» звернулось до НКРЕКП із заявою про перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії внаслідок перерахунку економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електромережами від 26 квітня 2023 року № 85/596 (далі - Заява).

У Заяві було вказано, що у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження Постановою № 2406 невірного значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року, AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» просить НКРЕКП протягом 30 днів з моменту отримання цієї заяви здійснити з розрахунку на 12 місяців перерахунок тарифів із застосуванням стимулюючого регулювання для 1 класу напруги та для 2 класу напруги, установлених AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Більше того, 28 вересня 2023 року позивач звернувся до Регулятора з заявою № 28/12501 про встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «СУМИОБЛЕНЕРГО».

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Регулятор відповідного перерахунку тарифів на підставі звернень AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» не здійснив, що призводить до порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, внаслідок прийняття Регулятором Постанови № 2406 в частині затвердження для товариства ЕКПТВЕ електричними мережам 1 класу напруги на рівні 0,0201 відносних одиниць.

Пунктом 15 частини 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать встановлення (зміна) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Як вже зазначалось, Регулятором шляхом прийняття постанови від 06 серпня 2021 року № 1251 було вчинено коригування доходу (витрат) відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 30 червня 2021 року № 1080 - у бік збільшення на загальну суму 29 298, 19 тис. грн (без ПДВ). Водночас, коригування доходу (витрат) в структурі тарифів з огляду на вказане вище мало становити розмір - у бік збільшення на загальну суму 62 334, 16 тис. грн (без ПДВ).

Враховуючи те, що встановлення та/або зміна тарифів є повноваженнями Регулятора, а також те, що тарифи мають встановлюватися з урахуванням економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невчиненні перерахунку тарифів, про який AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» просило у поданих на розгляд відповідача зверненнях, суперечить вище наведеним положенням Закону України «Про ринок електричної енергії». Така бездіяльність продовжує порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, а відтак є протиправною.

Разом з тим, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що вищезгадана норма Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Таким чином, з урахуванням перелічених вище обставин, зокрема, в частині того, що НКРЕКП може приймати відповідні рішення щодо здійснення коригування витрат (доходу) в структурі тарифів, та закріплених законом повноважень Регулятора щодо встановлення (зміни) тарифів, належним та ефективним способом захисту, який є адекватним наявним обставинам та забезпечить поновлення порушеного права позивача, є визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів та зобов`язання Регулятора здійснити перерахунок діючих тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» для 1 класу напруги та для 2 класу напруги у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана бездіяльність не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» (40035, місто Суми, вулиця І. Сірка, будинок 7; код ЄДРПОУ 23293513) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, будинок 19; код ЄДРПОУ 39369133) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо нездійснення перерахунку тарифів акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з розрахунку на 12 місяців з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити перерахунок діючих тарифів акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» понесені останньою судові витрати у розмірі 5 368, 00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.