Постанова

від 27.11.2024 по справі 320/40653/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/40653/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «СУМИОБЛЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з розрахунку на 12 місяців з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року;

- зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок діючих тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо нездійснення перерахунку тарифів акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з розрахунку на 12 місяців з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити перерахунок діючих тарифів акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії у зв`язку із зміною для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які діяли для акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що зміна економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами (далі - ЕКПТВЕ) 1 та 2 класів напруги на 2020 рік не породжує обов`язку для зміни та перерахунку тарифу, який діяв протягом 2020 року, адже постанова НКРЕКП від 10.12.2019 № 2686 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО»» (щодо тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2020 рік) втратила чинність з 01.01.2021.

Апелянт стверджує, що у його діях відсутні будь-які ознаки бездіяльності, адже рішенням суду у справі № 480/3100/20 не зобов`язано Регулятора здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», водночас рішення суду у вказаній справі виконано Регулятором в повному обсязі, що внаслідок неповного з`ясування обставин справи не було належним чином досліджено судом першої інстанції.

Також апелянт зазначає, що вирішення питання щодо зобов`язання Комісії здійснити перерахунок тарифу відноситься до внутрішньої компетенції державного органу (дискреційних повноважень), у зв`язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог у позові, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу шляхом зобов`язання вчинити вищевказані дії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У відзиві позивач зазначає, що регулятор всупереч принципу верховенства права, порушуючи власне Положення № 981, штучно в ручному режимі без установленої процедури обрахунку призначив розмір ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік, що в подальшому призвело до встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, що забезпечують відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

На думку позивача, НКРЕКП має повноваження та правові механізми для усунення порушення права АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО", а норми чинного законодавства України та сутність державного регулювання зобов`язують відповідача усунути порушення права учасника ринку електричної енергії шляхом прийняття відповідного рішення про проведення перерахунку тарифів.

Позивач наголошує, що заява про перегляд тарифів згідно з Порядком № 1175 не подається у цих спірних правовідносинах. Неправильний розрахунок ЕКПТВЕ був результатом неправомірної діяльності саме відповідача, в свою чергу АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" не може уточнювати неправомірні рішення та дії НКРЕКП шляхом подання, наприклад, заяви про уточнення, про яку йдеться у пункті 2.3 глави 2 Порядку № 1175.

Після надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 листопада 2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, НКРЕКП перерахувала для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами (ЕКПТВЕ) 1 класу напруги на 2020 рік.

Регулятор постановою від 19 листопада 2019 року № 2406 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік» (далі - Постанова № 2406) затвердив ЕКПТВЕ 1 та 2 класів напруги на 2020 рік, відповідно до якої розмір ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на 2020 рік становив 0,0201 відносних одиниць.

AT "СУМИОБЛЕНЕРГО" оскаржило до суду зазначену Постанову № 2406 в частині затвердження для товариства ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік у вищевказаному розмірі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 480/3100/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, визнано протиправною та скасовано Постанову № 2406 в частині затвердження для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,0201 відносних одиниць, а також зобов`язано НКРЕКП здійснити для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» перерахунок ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог пункту 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27 липня 2017 року № 981, в редакції постанови НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1424, з 1 січня 2020 року.

Регулятором постановою від 13 грудня 2022 року № 1688 «Про внесення зміни до Економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік» (далі - Постанова № 1688) внесені зміни у графі «1 клас напруги» рядка 22 Економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік, затверджених Постановою № 2406, а саме: цифри та знак « 0,0201» замінені цифрами та знаком « 0,0307».

Отже, шляхом прийняття Постанови № 1688 Регулятором виконано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 480/3100/20 в частині вчинення перерахунку ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік.

Позивач зазначає, що неправильний обрахунок Регулятором ЕКПТВЕ та подальше занижений розмір встановлених тарифів, які діяли протягом 12 місяців 2020 року, з використання ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік у невірному значенні - 0,0201 відносних одиниць призвів до порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності.

З метою відновлення цього порушеного права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» звернулось до НКРЕКП із заявою про перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії внаслідок перерахунку економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електромережами від 26 квітня 2023 року № 85/596 (далі - Заява).

Зокрема, AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» у заяві просило НКРЕКП, у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження Постановою № 2406 невірного значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року, здійснити з розрахунку на 12 місяців перерахунок тарифів із застосуванням стимулюючого регулювання для 1 класу напруги та для 2 класу напруги, установлених AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

28 вересня 2023 року позивач також звернувся до Регулятора із заявою № 28/12501 про встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «СУМИОБЛЕНЕРГО».

Регулятор відповідного перерахунку тарифів на підставі звернень AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» не здійснив.

Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки тарифи мають встановлюватися з урахуванням економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, то бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невчиненні перерахунку тарифів, про який AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» просило у поданих на розгляд відповідача зверненнях, суперечить положенням Закону України «Про ринок електричної енергії» та є протиправною.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів та зобов`язання Регулятора здійснити перерахунок діючих тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правильно встановив, що AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи розподілу.

Відповідно до пункту 56 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Відповідно до пункту 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

У пункті 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, наведене визначення, згідно якого технологічні витрати електричної енергії на транспортування електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор, відповідно до затвердженої ним методики.

При цьому, зміст тарифу на послуги з розподілу електричної енергії розкривається у його визначенні, наданому у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (далі - Порядок № 1175), затвердженому постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175.

Так, згідно з пунктом 1.2 глави 1 Порядку № 1175 тариф на послуги з розподілу електричної енергії (далі - тариф) - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

Враховуючи наведене визначення тарифу, відшкодуванню підлягають й технологічні витрати електричної енергії.

Використання ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги при обрахунку тарифів безпосередньо підтверджується змістом Порядку № 1175.

Так, у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175 в редакції, що була чинною на час прийняття Регулятором Постанови № 2406 та постанови від 10 грудня 2019 року № 2686 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "СУМИОБЛЕНЕРГО» (далі - Постанова №2686), наводилася формула розрахунку прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t, котрі обраховувалися як сума додатків, одним з яких була вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t.

Згідно формули, яка наводилася у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175, вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t, розраховувалася як сума вартостей прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класі напруги відповідно, на рік t.

Вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги, на рік t згідно формули, що вказувалася у пункті 5.3 глави 5 Порядку № 1175, визначалася як результат множення рівня прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, затвердженої НКРЕКП (проект рівня прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії), скоригованої на коефіцієнт графіка навантаження ліцензіата, або рівень цін електричної енергії, що продається за двосторонніми договорами на електронних аукціонах та на ринку «на добу наперед» (у встановленому співвідношенні), на рік t, грн/МВт-год та прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги, на рік t.

У свою чергу прогнозовані обсяги технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 класі напруги на рік t, згідно пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175, розраховувалися за формулою, в якій використовувалося значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги.

Отже, з пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175 в редакції, що була чинною на час прийняття Регулятором Постанови № 2406 та Постанови № 2686, вбачається, що відповідне значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги впливало на значення прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t.

Вказані прогнозовані витрати (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t у відповідності до пунктів 8.1 та 8.2 глави 8 Порядку №1175, розподілялися за класами напруги та у відповідності до формул, що наводилися у пунктах 8.3 та 8.4 глави 8 Порядку № 1175, використовувалися для розрахунку тарифів на 1 класі напруги та 2 класі напруги.

Значення ЕКПТВЕ, затверджені Регулятором на 2020 рік у Постанові № 2406, використовувалися при обрахунку тарифів для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», що були встановлені Постановою № 2686, оскільки саме Постанова № 2686 діяла протягом 12 місяців 2020 року.

Стосовно строку дії тарифів, при обрахунку яких використовувалися значення ЕКПТВЕ, затверджені Регулятором на 2020 рік у Постанові № 2406, колегія суддів наголошує, що у пункті 5 Постанови № 2686 зазначалося, що ця постанова набирає чинності з 01 січня 2020 року, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур`єр».

Постанова № 2686 опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» від 14 грудня 2019 року № 241, тобто набрала чинності 01 січня 2020 року та втратила чинність 01 січня 2021 року.

Щодо втрати чинності Постановою № 2686 зазначається у пункті 4 постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2377 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання», яка набрала чинності з 01 січня 2021 року.

Враховуючи вказані дати набрання та втрати чинності Постановою № 2686, тарифи, які для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» встановлювалися цим індивідуальним актом, діяли протягом 12 місяців 2020 року.

Як зазначалось, встановлений Постановою № 2406 розмір ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік був змінений лише наприкінці 2022 року Постановою № 1688 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі №480/3100/20, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при розрахунку тарифів для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», які встановлювалися Постановою № 2686 та діяли протягом усіх 12 місяців 2020 року, ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік використовувався у неправильному значенні - 0,0201 відносних одиниць.

Тому, тарифи AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», які встановлювалися Постановою № 2686 та діяли протягом 12 місяців 2020 року, розраховані неправильно, без урахування здійснення усіх необхідних витрат позивача, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, що призвело до того, що прогнозні витрати, передбачені у тарифах, не покрили фактичну вартість технологічних витрат електричної енергії у 2020 році.

Оскільки відповідно до пункту 5.3 глави 5 Порядку № 1175 прогнозовані витрати (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік t розраховуються за формулою, яка враховує вартість прогнозованих витрат, пов`язаних з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, на рік t, то тарифи AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», які встановлювалися Постановою № 2686 та діяли протягом 12 місяців 2020 року, не забезпечили для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності.

Суд першої інстанції достовірно встановив, що у період з 07 травня 2021 року по 04 червня 2021 року НКРЕКП провела планову перевірку дотримання AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії за період діяльності з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, про що був складений акт від 04 червня 2021 року № 285 (далі - Акт) (а.с.63-71).

Враховуючи те, що планова перевірка Регулятором проводилася за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, цей контрольний захід охоплював період, коли діяли тарифи, які встановлювалися Постановою № 2686, та при обрахунку яких був використаний ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік у невірному значенні - 0,0201 відносних одиниць.

Така планова перевірка відбувалася відповідно до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок № 428).

Так, відповідно до підпункту 20 пункту 14.4 глави 14 Порядку № 428 в редакції, що була чинною на час проведення Регулятором вищевказаного заходу контролю та складання Акту, після впровадження нового ринку електричної енергії (з 01 липня 2019 року) при обрахунку нормативно-фактичної вартості технологічних витрат електричної енергії, розрахованих за фактичним балансом електричної енергії та ЕКПТВЕ, у і-му місяці звітного року (ДТВЕ нф і) повинні були враховуватися такі величини: питома вага у загальному обсязі технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, купованих згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Кф ПСО і), фактичний обсяг технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класах напруги, у і-му місяці звітного року, куплений згідно з Положенням № 483, у і-му місяця звітного року (ОТВЕ ПСО ф і) та фактична ціна електричної енергії, купована згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Ц ф і).

При цьому, у Положення № 483 вносилися зміни.

Так, починаючи з 05 червня 2019 року у підпункті 1 пункту 12 Положення № 483 передбачалося, що оператори систем розподілу електричної енергії зобов`язані здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах в обсягах, що не перевищують 80 відсотків обсягів, необхідних для компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами.

У подальшому (в редакції, чинній з 19 червня 2019 року) у підпункті 1 пункту 12 Положення № 483 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року № 512 передбачалося, що оператори систем розподілу електричної енергії зобов`язані здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах в обсягах не менш як 80 відсотків обсягів, необхідних для компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами.

Надалі (в редакції, чинній з 29 серпня 2019 року) згідно з підпунктом 1 пункту 12 Положення № 483 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 803, оператори систем розподілу електричної енергії були зобов`язані здійснювати купівлю електричної енергії у гарантованого покупця на рівні 80 відсотків обсягів, необхідних для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2019 року № 1003 (далі - Постанова № 1003) встановлено операторам систем розподілу до 1 січня 2020 року вжити заходів до припинення купівлі-продажу електричної енергії за граничною ціною виробника електричної енергії, виробленої на атомних електростанціях, в обсягах, що відповідають 80 відсоткам обсягів, необхідних для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами. Також, Постановою № 1003, яка набрала законної сили 10 грудня 2019 року, Положення № 483 було викладено у новій редакції, що не передбачала вищевказані зобов`язання операторів системи розподілу щодо купівлі електричної енергії.

Отже, у 2020 році, протягом якого діяли тарифи для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», котрі встановлювалися Постановою № 2686 та при встановленні яких використовувався затверджений Постановою № 2406 ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги у невірному розмірі 0,0201 відносних одиниць, питання придбання електричної енергії операторами системи розподілу Положенням № 483 не регулювалися.

Тож, протягом 2020 року обчислення нормативно-фактичної вартості технологічних витрат електричної енергії, розрахованих за фактичним балансом електричної енергії та ЕКПТВЕ, у і-му місяці звітного року (ДТВЕ нф і) відбувалося як добуток нормативно-фактичного обсягу технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класах напруги, у і-му місяці звітного року (ОТВЕ нф і) та фактичної середньозваженої ціни купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» у і-му місяці звітного року, що враховує погодинний графік технологічних витрат електричної енергії (ЦРДН ф і), без урахування питомої ваги у загальному обсязі технологічних витрат електричної енергії на її розподіл, купованих згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Кф ПСО і), фактичного обсягу технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на 1 та 2 класах напруги, у і-му місяці звітного року, купленого згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (ОТВЕ ПСО ф і) та фактичної ціни електричної енергії, купованої згідно з Положенням № 483, у і-му місяці звітного року (Ц ф і).

З Акту (сторінка 114) (а.с. 68) вбачається, що за розрахунком Регулятора розмір загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році становив: 0,00 + (-) 17 697,14 + (-) 2 170,00 + 0,00 + 997,00 + 33 044,95 + 565,42 = 14 740, 23 тис. грн (без ПДВ).

Проте, у випадку, якби нормативно-фактичну вартість технологічних витрат електричної енергії, розрахованих за фактичним балансом електричної енергії та ЕКПТВЕ, для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» у 2020 році НКРЕКП обрахувала з використанням ЕКПТВЕ електричними мережами 1 класу напруги на 2020 рік у розмірі 0,0307 відносних одиниць, тобто у розмірі цього коефіцієнту, який мав бути використаний Регулятором на підставі вказаних вище рішень судів по справі № 480/3100/20 та прийнятої на їх виконання Постанови № 1688, то дельта за статтею «витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл» мала б інше значення: 313 079,00 - 310 967,82 (замість значення 279 505,00, що було використано при розрахунку НКРЕКП) - 489,82 - 39,23 = 1 582,13 тис. грн (без ПДВ) (замість значення 33 044,95 тис. грн (без ПДВ), що було отримано НКРЕКП).

Також іншим було б і значення загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році: 0,00 + (-) 17 697,14 + (-) 2 170,00 + 0,00 + 997,00 + 1 582,13 (замість значення 33 044,95, що було використано НКРЕКП) + 565,42 = (-) 16 722,59 тис. грн (без ПДВ) (замість значення 14 740,23 тис. грн (без ПДВ), що було отримано НКРЕКП).

В Акті (сторінка 115) (а.с. 69) Регулятор розрахував підсумкову суму надлишково отриманого (недоотриманого) доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному (2020) році: 14 740,23 - 44 255,12 = (-) 29 514,89 тис. грн (без ПДВ).

Від`ємна сума, скоригована на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного (2020) року до грудня попереднього року, згідно Акту (сторінка 115) склала: (-) 29 514,89 х 1,05 = (-) 30 990,63 тис. грн (без ПДВ).

Відповідно, якщо б замість значення загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році, що було обраховане Регулятором та дорівнювало 14 740,23 тис. грн (без ПДВ), застосувати вірне значення цієї величини (-) 16 722,59 тис. грн (без ПДВ), то й розмір підсумкової суми надлишково отриманого (недоотриманого) доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному (2020) році був іншим: (-) 16 722,59 - 44 255,12 = (-) 60 977,71 тис. грн (без ПДВ). Також іншим було б і значення від`ємної суми, скоригованої на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного (2020) року до грудня попереднього року: (-) 60 977,71 х 1,05 = (-) 64 026,60 тис. грн (без ПДВ).

Отже, з проведеного розрахунку загальної суми додатково отриманого (недоотриманого) доходу від ліцензованої діяльності у звітному (2020) році, підсумкової суми надлишково отриманого (недоотриманого) доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному (2020) році та від`ємної суми, скоригованої на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного (2020) року до грудня попереднього року, вбачається, що затвердження Регулятором Постановою № 2406 для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» ЕКПТВЕ електричними мережами 1 класу напруги у невірному значенні 0,0201 відносних одиниць призвело до того, що тариф, котрий був встановлений Постановою № 2686 та діяв протягом 12 місяців 2020 року, не забезпечував відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що суперечить визначенню та сутності тарифу, що вказана у пункті 1.2 глави 1 Порядку № 1175, згідно якого, як зазначалося вище, тариф - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

За результатами вказаної планової перевірки Товариства прийнято постанову від 30 червня 2021 року № 1080, відповідно до пункту 3 якої Регулятор зобов`язав Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1,13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік збільшення на загальну суму 29 298,19 тис. грн (без ПДВ), урахувавши:

суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік на суму 30 990,63 тис. грн (без ПДВ),

вартість будівельних робіт 1 692,44 тис. грн (без ПДВ) по заходу 1.1.1.2.1 «Реконструкція ПЛ-35 кВ «Путивль - Волинцево» 2 черга» (укладання плит перекриття), схваленому Інвестиційною програмою AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на 2020 рік.

Водночас сума недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік замість 30 990,63 тис. грн (без ПДВ) повинна була становити 64 026, 60 тис. грн (без ПДВ).

Зі Структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», яка є додатком до постанови НКРЕКП від 06 серпня 2021 року № 1251 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2377», вбачається, що Регулятором вчинено коригування доходу (витрат) відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 30 червня 2021 року № 1080 - у бік збільшення на загальну суму 29 298, 19 тис. грн (без ПДВ) (з розрахунку на 4 місяці - 87 894, 57 тис. грн (без ПДВ)).

Зазначене коригування доходу (витрат) в структурі тарифів розраховане шляхом віднімання із суми недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік, яка за розрахунком Регулятора становила 30 990, 63 тис. грн (без ПДВ), вартості будівельних робіт 1 692, 44 тис. грн (без ПДВ) по заходу 1.1.1.2.1 «Реконструкція ПЛ-35 кВ «Путивль - Волинцево» 2 черга» (укладання плит перекриття), схваленому Інвестиційною програмою AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на 2020 рік.

Водночас, коригування доходу (витрат) в структурі тарифів з огляду на вказане вище мало становити інший розмір: 64 026, 60 - 1 692, 44 = 62 334,16 тис. грн (без ПДВ).

З урахуванням викладеного AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» недоотримало грошові кошти в структурі тарифів на загальну суму 33 035, 97 тис, грн (без ПДВ) = 62 334,16 тис. грн (без ПДВ) - 29 298, 19 тис. грн (без ПДВ).

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема: недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, повинні бути: 1) дискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні, зокрема: створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу.

У пункті 1.2 глави 1 Порядку № 1175 дається визначення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, як розміру плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

Отже, враховуючи наведене вбачається, що неправильний обрахунок Регулятором ЕКПТВЕ та подальше занижений розмір встановлених тарифів, які діяли протягом 12 місяців 2020 року, з використання ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік у невірному значенні - 0,0201 відносних одиниць призвів до порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності.

З метою відновлення цього порушеного права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» звернулось до НКРЕКП із заявою про перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії внаслідок перерахунку економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електромережами від 26 квітня 2023 року № 85/596 (далі - Заява).

У Заяві було вказано, що у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження Постановою № 2406 невірного значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року, AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» просить НКРЕКП протягом 30 днів з моменту отримання цієї заяви здійснити з розрахунку на 12 місяців перерахунок тарифів із застосуванням стимулюючого регулювання для 1 класу напруги та для 2 класу напруги, установлених AT «СУМИОБЛЕНЕРГО», з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

28 вересня 2023 року позивач звернувся до Регулятора з заявою № 28/12501 про встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «СУМИОБЛЕНЕРГО».

Проте Регулятор відповідного перерахунку тарифів на підставі звернень AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» не здійснив, що призвило до порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, внаслідок прийняття Регулятором Постанови № 2406 в частині затвердження для товариства ЕКПТВЕ електричними мережам 1 класу напруги на рівні 0,0201 відносних одиниць.

Пунктом 15 частини 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать встановлення (зміна) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Як вже зазначалось, Регулятором шляхом прийняття постанови від 06 серпня 2021 року № 1251 було вчинено коригування доходу (витрат) відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови НКРЕКП від 30 червня 2021 року № 1080 - у бік збільшення на загальну суму 29 298, 19 тис. грн (без ПДВ). Водночас, коригування доходу (витрат) в структурі тарифів з огляду на вказане вище мало становити розмір - у бік збільшення на загальну суму 62 334, 16 тис. грн (без ПДВ).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки встановлення та/або зміна тарифів є повноваженнями Регулятора, а також враховуючи, що тарифи мають встановлюватися з урахуванням економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, то бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у невчиненні перерахунку тарифів, про який AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» просило у поданих на розгляд відповідача зверненнях, суперечить наведеним положенням Закону України «Про ринок електричної енергії». Така бездіяльність продовжує порушення права AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» на встановлення тарифів, що забезпечують відшкодування товариству обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку, а тому є протиправною.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що вищезгадана норма Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП щодо нездійснення перерахунку тарифів та зобов`язання Регулятора здійснити перерахунок діючих тарифів AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» для 1 класу напруги та для 2 класу напруги у бік збільшення з розрахунку на найближчі 12 місяців шляхом коригування доходу (витрат) у бік збільшення в структурі діючих тарифів з метою компенсації недоотриманих грошових коштів в тарифах у зв`язку із зміною для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» розміру ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік з 0,0201 на 0,0307 відносних одиниць і з метою відшкодування обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, що не було забезпечено внаслідок затвердження невірного значення ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік та використання його для розрахунку тарифів, які діяли для AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» протягом 2020 року.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2024.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма