Рішення

від 12.03.2024 по справі 320/7523/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року м.Київ справа №320/7523/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради Київської області Бурсової Людмили Петрівни про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Начальника Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради Київської області Бурсової Людмили Петрівни в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.01.2023 та Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради щодо належного розгляду звернення Позивача від 03.01.2023 та зобов`язати Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради розглянути звернення Позивача від 03.01.2023, надати відповідь на всі поставлення питання та надати витребувані документи.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради про утримання з Позивача надміру виплачених коштів у сумі 5671, 28 грн, зобов`язати виплатити (повернути) Позивачу безпідставно утримані кошти.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України відповідно до якої не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Від відповідача надійшов відзив в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, але при цьому визнав, що призначення заявниці надбавки на догляд за дитиною з інвалідність виникло з вини спеціаліста управління, який не вірно визначив категорію зайнятості, а саме встановив ознаку для заявника не працююча особа.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

На звернення 27.05.2022 року до управління соціального захисту наелення Васильківської міської ради ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з іншалідністю з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 року № 2109-ІІІ (далі Закон).

Сумарний розмір допомоги, який призначено ОСОБА_1 з 27.05.2022 по 06.02.2028 р. складав 2662,8. З 1 липня 2022 р. змінилися прожиткові мінімуми відповідно змінився сумарний розмір допомоги на 2790,9. З 1 грудня 2022 р. змінилися прожиткові мінімуми відповідно змінився сумарний розмір допомоги на 2881,6.

02.01.2023 р. на особистому прийомі ОСОБА_1 в управління з`ясовано, що вона являється працюючою особою та відповідно до ст. З Закону не мала право на надбавку по догляду за дитиною з інвалідністю.

Відповідно до ст. З Закону надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Призначення заявниці надбавки на догляд за дитиною з інвалідність виникло з вини спеціаліста управління, який не вірно визначив категорію зайнятості, а саме встановив ознаку для заявника не працююча особа.

Законодавством не передбачено механізм повернення надміру виплачених коштів, які виникли з вини органу, що виплачує державну соціальну допомогу, то після проведення перерахунку призначеного розміру державної соціальної допомоги, та враховуючи матеріальне становище заявника, управлінням прийнято рішення щодо повернення надміру виплачених коштів в розмірі 20 відсотків за рахунок наступних виплат. Управлінням також проведено розрахунок надміру виплаченої суми допомоги з 27.05.2022 р. по 31.01.2023 р., яка складає 5671,28 грн.

Правова позиція суду.

Відповідно до абзацу п`ятого п. 26 Постанови КМУ «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю» від 03.02.2021 р. № 79 (надалі Порядок) якщо отримувачем приховано чи подано недостовірні дані або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та визначення їх розміру, що призвело до надмірних виплат коштів, орган соціального захисту населення визначає обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та встановлює строки їх повернення залежно від матеріального стану отримувача.

Відповідно до п. 27 Порядку надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги, надбавки на догляд повертаються за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд в постанові від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17 зазначив, що аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як вбачається з відзиву, призначення заявниці надбавки на догляд за дитиною з інвалідність виникло з вини спеціаліста управління.

Верховний Суд в постанові від 20.06.2018 у справі № 501/2500/15-ц зазначив, що до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Тобто, фактично, законодавець встановлює 2 умови за яких зазначені суми підлягають поверненню. Зазначені умови в даному випадку відсутні.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61- 29030св18).

Правовою позицією Верховного Суду України 22.01.2014 року за результатами розгляду справи № 6-15 ІцсІЗ визначено, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

За подібних обставин Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 (справа № 554/6495/17- ц), від 31.10.2019 (справа № 607/657/17),"від 20.03.2019 (справа № 345/1493/17-ц) дійшов висновку, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до соціальних виплат, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Враховуючи вищевикладене, рішення УСЗН про повернення надміру виплачених коштів, та про яке йдеться у відповіді УСЗН від 13.01.2023 № 05-85/02 є неправомірним та протиправним, прийняте не у відповідності до вимог законодавства України, не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, вимогам статті 19 Конституції України.

Суд відмовляє в задоволенні виоги щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.01.2023, оскільки зі змісту зверення вбачається, що воно спрямоване на повернення коштів.

Рішенням суду визнано протиправними дії відповідача щодо про утримання з Позивача надміру виплачених коштів у сумі 5671, 28 грн. Таким чином, задовлення вимоги № 2 поглинає першу позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених коштів у сумі 5671 (п`ять тисяч шістьсот сімдесят одна) гривня 28 (двадцять вісім) копійок.

3. Зобов`язати правління соціального захисту населення Васильківської міської ради виплатити ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти в розмірі 5671 (п`ять тисяч шістьсот сімдесят одна) гривня 28 (двадцять вісім) копійок.

4. Стягнути з Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.