Рішення

від 12.03.2024 по справі 320/32680/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 рокусправа № 320/32680/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» про застосування адміністративного арешту коштів платника податків, -

в с т а н о в и в

Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ЄДРПОУ: 44116011) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1»; ЄДРПОУ: 43968090 (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7А; ЄДРПОУ: 44438575) , у якому просить:

застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» (код за ЄДРПОУ 44438575), а саме: р/р НОМЕР_1 , МФО 380805, назва банку AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві; р/р НОМЕР_2 , МФО 322904, назва банку КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» м. Київ; р/р НОМЕР_3 , МФО 307770, назва банку AT «А БАНК».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2023 №4264-п доручено провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1». Однак, посадовими особами підприємства відповідача не допущено уповноважених осіб контролюючого органу до проведення перевірки, у зв`язку з чим складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 19.09.2023 №5311/Ж6/26-15-07-02-04. Відтак позивач на виконання своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 адміністративну справу №320/32680/23 за позовом Головного управління ДПСу м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСОЙЛ ЛТД-1" про застосування адміністративного арешту коштів платника податків передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи №320/32680/23 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду супровідним листом від 12.12.2023 та отримано судом 21.12.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.12.2023 визначено суддю для розгляду справи Чаплик І.Д.

Ухвалою від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання належних доказів направлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї.

09.01.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази надіслання відповідачу на встановлену судом адресу позовної заяви та додатків до неї.

Ухвалою суду від 15.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Копію ухвали від 15.01.2024 направлено на поштову адресу відповідача рекомендованим листом з відміткою про вручення, проте, таке повідомлення повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Схожу позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.10.2023 у справі №9901/218/21 та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Окрім цього, у постановах від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19 та від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що суд вжив передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у цій справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2023 № 4264-п на підставі ст.20, ст.77, ст.82Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13розділуІV, ст.25розділуVІ Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальнестрахування» доручено провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1 з 19.09.2023 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.09.2021 по 31.12.2022, валютногоза період з 15.09.2021 по 31.12.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванняза період з 15.09.2021 по 31.12.2022 та іншого законодавства за відповідний період.

Наказ на проведення планової виїзної податкової перевірки відповідача направлено повідомленням від 30.08.2023 №171/26-15-07-02-04-09, яке було вручено відповідачу 31.08.2023.

На підставі вказаного наказу та направлень на проведення перевірки від 19 вересня 2023 року № 16625/26-15-07-02-04, № 16626/26-15-07-02-04 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві 19.09.2023 був здійснений виїзд на податкову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1».

За результатами виїзду посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві було складено акт від 19.09.2023 №5315/Ж6/26-15-07-02-04 про відмову у підписі в направленнях на проведення перевірки, в якому зазначено, що після ознайомлення з законними підставами на проведення планової виїзної перевірки ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1»: наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 30.08.2023 № 4264-п та направленнями на проведення перевірки від 19.09.2023 № 16625/26-15-07-02-04, № 16626/26-15-07-02-04 керівник ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» Светюха Ірина Миколаївна відмовилась від підпису у направленнях на проведення перевірки та акт від 19.09.2023 №5311/Ж6/26-15-07-02-04 про відмову у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, в якому зазначено, що керівником ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» ОСОБА_1 було відмовлено у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

У зв`язку з вказаною відмовою у допуску до перевірки, 20.09.2023 року об 11 год. 30 хв. в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №87528 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податківТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №320/32152/23 визнано обґрунтованим рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 20.09.2023 №87528 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю«ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» (ідентифікаційний код 44438575).

Позивач вважає, що наявні визначеніПодатковим кодексом Українипідстави накладення арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю«ТРАНСОЙЛ ЛТД-1», відтак він звернувся із цим позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Згідно з частиною 1статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюютьсяПодатковим кодексом України(далі -ПК України).

Відповідно достатті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом94.1 статті 94 Податкового кодексу Україниадміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті94.5цієї статті (пункт94.3 статті 94 Податкового кодексу України).

Пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу Українипередбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту94.10 статті 94 Податкового кодексу Україниарешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

За правилами пункту94.19.1 статті 94 Податкового кодексу Україниадміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Разом з тим, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий підпункту94.6.2пункту94.6 Податкового кодексу України).

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №820/1929/17, арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Верховний Суд дійшов висновку, що підстави до застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, - визначені пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

При цьому положеннястатті 94 Податкового кодексу Українине визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Системне тлумачення норм цієї статті свідчить, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положеннястатті 94 Податкового кодексу Українивикладаються в єдиному контексті, а її норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 822/6095/15.

Аналіз вищевказаних нормПодаткового кодексу Українидає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Відтак, при вирішенні даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» адміністративного арешту коштів слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення.

Тобто, законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі дотримання таких умов:

1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;

2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

Відповідно до п.81.1ст.81 ПК Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2ст.81 ПК України).

Отже якщо платник податків вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він не позбавлений можливості захищати свої права, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки та подальшого оскарження рішення контролюючого органу про проведення такої перевірки.

Тобто встановлення судом відсутності законних підстав для проведення перевірки нівелює наслідки для платника податку, передбачені підп. 94.6.2 п.94.6ст.94 ПК України, у разі недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Водночас, доказів оскарження відповідачем наказу про проведення Головним управлінням ДПС у м. Києві від 30.08.2023 № 4264-п документальної планової виїзної перевірки в адміністративному або судовому порядку до суду надано не було.

Оцінюючи підстави для проведення перевірки, суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219, з 01.08.2023 частково скасований мораторії на проведення податкових перевірок.

Зокрема, планові документальні податкові перевірки залишаються під забороною, крім платників податків стосовно яких зазначений мораторій скасовано.

Так, Законом № 3219 визначено перелік платників податків, які включаються до плану-графіка перевірок з 01.08.2023.

Тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України (пп. 69.35 підрозд. 10 розд. XX ПК України):

1)вводяться щомісячні планові графіки перевірок із відповідними змінами, які оприлюднюються на сайті ДПС України без урахування п.77.2 ст.77 ПК України та не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план- графік;

2)внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісяця з урахуванням форс- мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначено пп. 69.2-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України;

3)до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені:

платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

4)документальні планові перевірки таких платників податків можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, та за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Для всіх інших платників податків мораторій на проведення планових перевірок до припинення або скасування воєнного стану триває.

Судом встановлено, що відповідач здійснював діяльність з оптової торгівлі пальним у сфері реалізації підакцизної продукції.

ТОВ "Трансойл ЛТД-1", відповідно до положень ст.77 та п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, включено до плану графіку проведення планових податкових перевірок (порядковий номер в графіку №190), що оприлюднено на офіційному сайті ДПС України 07.08.2023.

Керівник відповідача, 31.08.2023 отримав Наказ №4264-п від 30.08.2023 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Трансойл ЛТД-1 (код ЄДРПОУ 44438575)" і повідомлення про проведення перевірки.

15.09.2023 через електронний кабінет платника податку, відповідачем було отримано Витяг з розпорядження ГУ ДПС у м. Києві №369-рп від 15.09.2023 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

19.09.2023 керівником ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» Светюха Іриною Миколаївною було відмовлено у допуску посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві до проведення планової документальної виїзної перевірки, про що посадовими особами податкового органу було складено акт від 19.09.2023 №5311/Ж6/26-15-07-02-04 про відмову у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Таким чином, згідно встановлених судом фактичних обставин справи, причина відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки не була обґрунтованою.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність у Головного управління ДПС у м. Києві достатніх правових підстав для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Щодо вимоги про звернення рішення суду до негайного виконання суд зазначає, що перелік рішень у справах за зверненнями податкових та митних органів, які підлягають негайному виконанню зазначені у частині восьмій статті 283 КАС України. До таких рішень належать, зокрема, зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України. Водночас рішення про накладення арешту на кошти платника податків не належить до цього переліку, тому вказана вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ «ТРАНСОЙЛ ЛТД-1» (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7А; ЄДРПОУ: 44438575), а саме: р/р НОМЕР_1 , МФО 380805, назва банку AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві; р/р НОМЕР_2 , МФО 322904, назва банку КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» м. Київ; р/р НОМЕР_3 , МФО 307770, назва банку AT «А-БАНК».

В решті заявлених вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна