Ухвала

від 12.03.2024 по справі 480/1162/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 березня 2024 року Справа № 480/1162/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтрейд" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним дії та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімтрейд" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення комісії №8573555/39132199 від 05.04.2023 Головне управління ДПС у Сумській області про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН № 5 від 31.10.2022 на загальну суму ПДВ 17500,00 грн;

- зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 31.10.2022 на загальну суму ПДВ 17500,00 грн, яка подана ТОВ «Агрохімтрейд» в ЄРПН датою первинного подання на реєстрацію.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів, з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги та склад учасників справи, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та наданням доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали суду представник позивача надав до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якої посилається на введений воєнний стан в Україні. Крім того, позивач просить суд застосувати до правовідносин щодо оскарження рішення строк давності, оскільки платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент протягом 1095 днів після отримання такого рішення, відповідно до п. 56.18 ст. 56 Кодаткового кодексу України. Також представник позивач зазначаючи проте, що порушення прав позивача є триваючим, вважає, що позивачем не пропущений строк на звернення до суду.

При цьому суд зазначає, що усуваючи недоліки позовної заяви, позивачем не надано до суду уточненої позовної заяви, в якій необхідно було уточнити позовні вимоги та склад учасників справи.

Суд зауважує, що в період з 05.03.2024 по 11.03.2024 головуюча по справі суддя Кунець О.М. перебувала у щорічній відпустці.

Після виходу головуючої по справі судді з відпустки, розглянувши заяву позивача та надавши оцінку викладеним у ній доводам, суд вважає зазначені причини пропуску строку звернення до суду не поважними виходячи з наступного.

Нормами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову/зупинення в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі правове питання.

Вищенаведене зазначено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Так, у наведеній постанові Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17), та сформував наступний правовий висновок.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави. Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Крім того, Конституційний Суд України Рішенням від 13.12.2011 №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Необхідність застосування таких строків до правовідносин щодо оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних обґрунтована також в постанові Верховного Суду від 31 липня 2023 року у справі №240/7127/23.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження позивачем рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області №8573555/39132199 від 05.04.2023, а до суду звернувся із даним позовом 13.02.2024, тобто з пропуском встановленого нормами КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Надаючи оцінку посиланням позивача на ведення воєнного стану, суд враховує, що згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

В ухвалі Верховного суду від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 колегія суддів зазначила, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Суд зазначає, що сторони в адміністративному судочинстві наділені рівним обсягом процесуальних прав та обов`язків, а тому відповідні обставини не можуть надавати певних переваг одній із сторін в контексті можливості звернення до суду понад строки, встановлені Законом, оскільки в даному випадку буде порушено принцип правової визначеності.

Поряд з цим слід зазначити, Сумський окружний адміністративний суд знаходиться на одній території з позивачем (Сумська область) і здійснює судочинство в аналогічних умовах, а тому виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позову є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Окрім того, суд, надаючи оцінку доводам позивача, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Отже, позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а матеріали позовної заяви не містять доказів неможливості звернення позивача із цими позовними вимогами до суду у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивачем не наведено будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних обставин які позбавили його можливості звернутися до суду у визначений законом строк з відповідним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Аналогічна позиція з даного приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 справа № 573/1759/17, від 03.05.2018 справа № 805/402/18.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення строків, не приймаються судом в якості поважності причин пропущеного строку.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Також слід зазначити, що в ухвалі суду від 22.02.2024 про залишення позовної заяви без руху, було зазначено, що відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач, окрім іншого, просить визнати протиправними дії та скасувати рішення комісії №8573555/39132199 від 05.04.2023 Головне управління ДПС у Сумській області про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН № 5 від 31.10.2022 на загальну суму ПДВ 17500,00 грн, проте в чому саме полягають протиправні дії відповідача, позивачем не зазначено.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви, позивач просить зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 5 від 31.10.2022 на загальну суму ПДВ 17500,00 грн, окрім ГУ ДПС у Сумській області, якого зазначено відповідачем у справі, також Державну податкову службу України, яка не є стороною по справі.

Враховуючи викладене, з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно було також надати до суду уточнену позовну заяву, та її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій уточнити позовні вимоги та склад учасників справи.

Однак, звертаючись до суду з заявою щодо усунення недоліків позовної заяви, позивачем не було надано до суду уточненої позовної заяви, в якій необхідно було уточнити позовні вимоги та склад учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду, а також не усуненням позивачем недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 22.02.2024, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтрейд" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним дії та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя О.М. Кунець