Рішення

від 12.03.2024 по справі 560/567/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/567/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЛТЕКС" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницької митниці, у якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000214/2, прийняте Хмельницькою митницею 04.09.2023;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску, товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000668, сформовану Хмельницькою митницею 04.09.2023;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами перевірки митної декларації та документів прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA400000/2023/000214/2 від 04.09.2023, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ "ГАЛЛТЕКС" до митної декларації згідно ч. 2 та ч. 3ст. 53 МК Українимістять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості. Вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації такими, що суперечать чинному законодавству України, відтак підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач 01.02.2024 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що документи, які були подані містили розбіжності, також вказує на відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо в рішенні про коригування митної вартості. З огляду на викладене, вважає, що відповідач правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства прийняв оскаржувані рішення.

Позивач 16.02.2024 подав до суду відповідь на відзив, у якій наголошує, що надані позивачем під час митного оформлення товару документи повністю спростовують будь-який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Представник відповідача 21.02.2024 подав до суду клопотання/заяву у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

01.02.2023 між компанією CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., .LTD (Китай) (надалі - "Продавець") і ТОВ "ГАЛЛТЕКС" (надалі - "Позивач") було укладено зовнішньоекономічний договір - контракт купівлі-продажу №1 (надалі - "Договір"), відповідно до якого Продавець зобов`язався передати (поставляти) Покупцю продукцію згідно з інвойсом, а Позивач приймати таку продукцію та сплачувати її вартість, зазначену в інвойсах.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна товару, що підлягає поставці, встановлюється у доларах США та зазначається у інвойсі. Згідно п. 5.2. договору за домовленістю сторін можлива передоплата. У відповідності до п. 5.3. договору розрахунки за Договором проводяться у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Позивача. Цей же пункт договору містить умову, відповідно до якої оплата може здійснюватись частинами.

На виконання умов договору 27.06.2023 Продавцем було виставлено Позивачу комерційний рахунок-проформу №YR2023SW02 на оплату товару, а саме:

тканини 100% поліестер (75 GSM 220см PIGMENT) в кількості 43853 м. за ціною 0,425 USD/m;

тканини 100% поліестер (60 GSM 240см PIGMENT) в кількості 39402 м. за ціною 0,38 USD/m;

тканини 100% поліестер (120 GSM 220см PIGMENT) в кількості 37000 м. за ціною 0,64 USD/m.

Загальна вартість вказаної у зазначеному інвойсі тканини склала 57290,29 доларів США.

З метою митного оформлення імпортованого позивачем товару 04.09.2023 ТОВ "ГАЛЛТЕКС" (далі - "Декларант") була подана митна декларація №23UA400040029295U5 з наступними документами: платіжна інструкція в іноземній валюті №10 від 06.07.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №12 від 01.08.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №13 від 11.08.2023; рахунок-фактура №LS-4501999, виставлений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" 16.08.2023; рахунок-фактура №4503439, виставлений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" 25.08.2023; довідка про транспортні витрати №408550, видана ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" 25.08.2023; прайс-лист б/н, складений компанією CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., LTD 07.07.2023; контракт купівлі-продажу №1, укладений між CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., LTD і Позивачем 01.02.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №27/10, укладений між Позивачем і ТОВ "ЛАМАН ЩИПІНГ" 27.10.2022; платіжна інструкція № 67 від 17.08.2023; платіжна інструкція №71 від 25.08.2023; лист б/н від 04.09.2023; лист б/н від 04.09.2023; митна декларація країни-відправлення (Китай) №29720230000028560 від 29.07.2023; митна декларація країни-відправлення (Польща) № 23PL322080NS63RS09 від 23.08.2023.

Однак, за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000668 від 04.09.2023, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000214/2 від 04.09.2023, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пунктів 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. ч. 1 та 2 ст. 51 МК України).

Відповідно до частини 1 та 2статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5статті 54 МК Українивизначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеномустаттями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 у справі № 803/1212/14.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Згідно з Генеральною угодою про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом з статтею 8, яка передбачає коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У митній декларації від 04.09.2023 № 23UA400040029295U5 позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно достатті 58 МК України.

Враховуючи застосування основного методу визначення митної вартості відповідно до частини 4статті 58 МК Українимитною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10статті 58 МК Українипри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9статті 58 МКУ).

Суд звертає увагу, що під час митного оформлення митної декларації від 04.09.2023 №23UA400040029295U5 відповідач виконував визначену національними та міжнародними правовими нормами функцію щодо контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару з урахуванням статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, відповідно до якої оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на "дійсній вартості" ввезеного товару, під якою необхідно розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Як було зазначено вище, частиною першоюстатті 53 МК Українивизначено, що декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлений у частині 2статті 53 МК України.

Митним кодексом Українивстановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи, які заявляють митну вартість товару, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбаченістаттею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно достатті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, за митною декларацією від 04.09.2023 №23UA400040029295U5 посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення вказаної митної декларації, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було з`ясовано, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано форми митного контролю, в тому числі за напрямком контролю правильності визначення вартості: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"

Відповідно до частини 4статті 320 МК України, форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбаченіМК(частина 1статті 337 МК України).

Згідно з пунктом 1 частини 4статті 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому значно нижчий заявлений у МД рівень митної вартості може додатково свідчити про невключення до митної вартості усіх складових митної вартості товарів, визначених частиною 10статті 58 МК України.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД від 04.09.2023 №23UA400040029295U5 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості товарів, оскільки заявлений рівень митної вартості (2,63-2,86 дол. США/кг.) не відповідав рівню самостійно заявленої митної вартості таких же товарів, оформлених даним суб`єктом ЗЕД протягом 2023 року згідно того ж контракту (5,54 дол. США/кг). Мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницями, становить від 5,52 дол. США/кг (витяг додається).

Суд звертає увагу, що в результаті опрацювання документів, поданих згідно частини 2 та частини 3статті 53 МКУвиявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме:

- отримувач товару, зазначений в копії МД країни відправлення не відповідає фактичним даним, що свідчить, що відправник є посередником;

- перевізник товару, зазначений у CMR, транзитній митній декларації та документах, що містять відомості про вартість перевезення різні;

- згідно сайту відправника ідентичні тканини в таких кількостях пропонуються за цінами вищими ніж заявлено до митного оформлення.

Щодо доводів про те, що отримувач товару, зазначений в копії митної декларації країни відправлення, не відповідає фактичним даним, що свідчить про те, що відправник є посередником, суд зазначає таке.

Отримувач товару, зазначений в копії митної декларації країни відправлення (CHANGXING YARU TEXTILE TRADING CO., LTD) (Китай) від 29.07.2023 №29720230000028560.

27.11.2023 позивачем було отримано від продавця, митну декларацію країни відправлення із виправленою опискою, а саме в графі "Вантажоодержувач" замість "CHANGXING YARU TEXTILE TRADING CO., LTD", зазначено "GALLTEKS", тобто під час митного оформлення оцінюваного товару такий документ не було подано і він не аналізувався митним органом у сукупності з усіма іншими документами.

При цьому, на переконання суду, інша інформація, яка міститься у зазначеній декларації країни відправлення, а саме: найменування товару, його кількість, ціна та вартість, номер виставленого Продавцем комерційного рахунку, вага товару, номер морського контейнеру, в якому транспортувався товар та найменування порту призначення, відповідає інформації, яку було наведено в інших документах, що подані позивачем разом із митною декларацією від 04.09.2023, а також зазначення у наданій декларантом митній декларації країни відправлення CHANGXING YARU TEXTILE TRADING CO., LTD, який є відправником товару згідно контракту, жодним чином не впливають на розмір визначеної сторонами контракту ціни імпортованого товару, а відтак, не впливають й на митну вартість такого товару.

На думку суду, на питання правильності визначення митної вартості товарів описка продавця в частині отримувача товару в копії митної декларації країни відправлення, який визначається домовленістю договірних сторін, не має жодного впливу на числове значеннямитноївартостітоварів та відповідачемненадані докази того, що вказані розбіжності впливають на визначення числового значеннямитноївартостітоварів.

Щодо доводів про те, що перевізник товару, зазначений у CMR, транзитній митній декларації та документах, що містять відомості про вартість перевезення різні, суд зазначає, що позивачем до митного органу було надано автотранспортну накладну CMR від 26.08.2023 №408550, в якій перевізник товару зазначений - PE ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у транзитній митній декларації Республіки Польща від 06.09.2023 NMR №23PL322080NS63RS09 перевізник товару зазначений - FENIKS CARGO, а у документах, що містять відомості про вартість перевезення (довідка ТОВ "ЛАМАНШ ШИПІНГ" про транспортні витрати від 25.08.2023 № 408550) перевізник товару зазначений - ТОВ "ЛАМАНШ ШИПІНГ".

У постанові від 31.05.2019р. у справі №804/16553/14 Верховний Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. У цій же постанові вказано, що за таких обставин, враховуючи, що надані позивачем документи судами попередніх інстанцій не досліджувалися у сукупності, довідки про транспортні витрати не взяті до уваги як документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно з частиною другою статті 53 МК України, висновок судів про не підтвердження товариством витрат на транспортування товару є передчасним.

Позивачем було надано разом із митною декларацією від 04.09.2023 транспортні (перевізні) документи, які підтверджували розмір понесених Позивачем транспортних витрат на доставку імпортованого товару, а саме: укладений між Позивачем і ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" договір про транспортно-експедиторське обслуговування №27/10 від 27.10.2022; рахунок-фактуру №LS-450199 від 16.08.2023, складений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ"; рахунок-фактуру №LS-4503439 від 25.08.2023, складений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ"; довідку ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" про транспортні витрати №408550 від 25.08.2023; платіжну інструкцію №67 від 17.08.2023 про оплату вартості послуг за договором про транспортно-експедиторське обслуговування №27/10 від 27.10.2022; платіжну інструкцію №71 від 25.08.2023 про оплату вартості послуг за договором про транспортно - експедиторське обслуговування №27/10 від 27.10.2022.

Тобто, на переконання суду, митному органу надані документи, які підтверджують факт і вартість витрат з перевезення.

Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару (2,63-2,86 дол. США/кг.) нижчий, ніж рівень самостійно скоригованої митної вартості таких же товарів, оформлених даним суб`єктом ЗЕД протягом 2023 року згідно того ж контракту (5,54 дол. США/кг).

Для підтвердження наведених доводів відповідачем разом були подані скріншоти інформації та зображень, які містяться на сайті компанії CHANGXING YARU TEXTILETRADE CO., LTD за посиланням: https://yarutex.en.alibaba.com. На вказаних знімках містяться зображення тканин (100% поліестермікрофібра), які пропонуються до продажу за ціною 0,50 - 0,60 дол США/м.

Судом встановлено, що відповідно до змісту комерційного рахунку № YR2023SW02 від 07.07.2023 та митної декларації від 04.09.2023.

Позивачем було імпортовано такий товар:

- тканини із синтетичних комплексних ниток з вмістом не менше як 85% мас. текстурованих поліефірних ниток, вибивні - 100% поліестер (поверхнева щільність 75 г/м2, кількість: 43853м.; ширина: 220см); ціна 18637,53 доларів США, тобто 0,425 дол. США/м;

- тканини із синтетичних комплексних ниток з вмістом не менше як 85% мас. текстурованих поліефірних ниток, вибивні - 100% поліестер (поверхнева щільність 60 г/м2, кількість: 39402 м.; ширина: 240 см); ціна 14972,76 доларів США, тобто 0,38 дол.США/м;

- тканини із синтетичних комплексних ниток з вмістом не менше як 85% мас. текстурованих поліефірних ниток, фарбовані - 100% поліестер (поверхнева щільність 120 г/м2; кількість: 37000м.; ширина 220см.); ціна 23680,00 доларів США, тобто 0,64дол.США/м.

Твердження відповідача про невідповідність вказаних у митній декларації від 04.09.2023 цін імпортованої тканини цінам їх виробника спростовуються також доданим звітом по вартості № 22-05/1253, складеним Хмельницькою торгово-промисловою палатою 27.11.2023, відповідно до змісту якого, в результаті проведення експертом Хмельницької торгово-промислової палати аналізу наданих документів, документів, отриманих від постачальника - CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., LTD (Китай) та моніторингу інтернет джерел, встановлено, що відпускна вартість поставленого товару згідно відповіді товаропостачальника - CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO.,LTD (Китай) станом на 23.06.2023 відповідає вартості, вказаній в інвойсі № YR2023SW02 на умовах поставки FOB Shanghai для відповідного об`єму закупівлі.

Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначенийМК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльностіМитним кодексом Українине передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Вказана позиція обґрунтована у постановах від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 та від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19 Верховного Суду.

Враховуючи викладене, оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товарів винесені Хмельницькою митницею без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок не відповідає ч. 2 ст. 2 КАС України, тому підлягає скасуванню судом, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 04.09.2023 №UA400000/2023/000214/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів Хмельницької митниці від 04.09.2023 №UA400030/2023/000668.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЛТЕКС" судові витрати у виді судового збору в сумі 10367 (десять тисяч триста шістдесят сім) грн. 76 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛЛТЕКС" (просп. Миру, 84/2А, кв. 54, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29015 , код ЄДРПОУ - 44827340) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя П.І. Салюк