Постанова

від 03.09.2024 по справі 560/567/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/567/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

03 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЛТЕКС" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛТЕКС» (ТОВ «ГАЛТЕКС») звернулось в суд з адміністративним позовом до Хмельницької митниці в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000214/2, прийняте Хмельницькою митницею 04.09.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску, товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000668, сформовану Хмельницькою митницею 04.09.2023.

12 березня 2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2023 між компанією CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., .LTD (Китай) ("Продавець") і ТОВ "ГАЛЛТЕКС" ("Позивач") було укладено зовнішньоекономічний договір - контракт купівлі-продажу №1 ("Договір"), відповідно до якого Продавець зобов`язався передати (поставляти) Покупцю продукцію згідно з інвойсом, а Позивачприймати таку продукцію та сплачувати її вартість, зазначену в інвойсах.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна товару, що підлягає поставці, встановлюється у доларах США та зазначається у інвойсі. Згідно п. 5.2. договору за домовленістю сторін можлива передоплата. У відповідності до п. 5.3. договору розрахунки за Договором проводяться у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку позивача. Цей же пункт договору містить умову, відповідно до якої оплата може здійснюватись частинами.

На виконання умов договору 27.06.2023 Продавцем було виставлено Позивачу комерційний рахунок-проформу №YR2023SW02 на оплату товару, а саме:

-тканини 100% поліестер (75 GSM 220см PIGMENT) в кількості 43853 м. за ціною 0,425 USD/m;

- тканини 100% поліестер (60 GSM 240см PIGMENT) в кількості 39402 м. за ціною 0,38 USD/m;

- тканини 100% поліестер (120 GSM 220см PIGMENT) в кількості 37000 м. за ціною 0,64 USD/m.

Загальна вартість вказаної у зазначеному інвойсі тканини склала 57290,29 доларів США.

Так, з метою митного оформлення імпортованого позивачем товару 04.09.2023 ТОВ "ГАЛЛТЕКС" ("Декларант") була подана митна декларація №23UA400040029295U5з наступними документами: платіжна інструкція в іноземній валюті №10 від 06.07.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №12 від 01.08.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №13 від 11.08.2023; рахунок-фактура №LS-4501999, виставлений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" 16.08.2023; рахунок-фактура №4503439, виставлений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" 25.08.2023; довідка про транспортні витрати №408550, видана ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" 25.08.2023; прайс-лист б/н, складений компанією CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., LTD 07.07.2023; контракт купівлі-продажу №1, укладений між CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., LTD і позивачем 01.02.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №27/10, укладений між позивачем і ТОВ "ЛАМАН ЩИПІНГ" 27.10.2022; платіжна інструкція № 67 від 17.08.2023; платіжна інструкція №71 від 25.08.2023; лист б/н від 04.09.2023; лист б/н від 04.09.2023; митна декларація країни-відправлення (Китай) №29720230000028560 від 29.07.2023; митна декларація країни-відправлення (Польща) № 23PL322080NS63RS09 від 23.08.2023.

Однак, за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000668 від 04.09.2023, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000214/2 від 04.09.2023, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення та картки відмови діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а відтак рішення та картка відмови прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, ст. 248 Митного кодексу України (МК України) встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Згідно із ст. 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Частиною 1 ст. 335 МК України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості при перевезенні повітряним транспортом:стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація); документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього; транспортні (перевізні) документи;комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться; визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності)відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна; відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу; список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість); найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів; відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини; відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно достатті 53цього Кодексу.

Так, ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено перелік складових митної вартості. Але зазначено, що ці складові (додаткові витрати) повинні додаватись до ціни товару для визначення митної вартості лише в тому випадку, коли вони не були включені до ціни товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було вказано, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової.

Згідно ст. 58 Митного кодексу України та з урахуванням вищевказаного визначення митної вартості, основним методом визначення митної вартості товару є метод її визначення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

При цьому, згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарівза умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарівза умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Статтею 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Згідно положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно ч. ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Так, у митній декларації від 04.09.2023 № 23UA400040029295U5 позивачем митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно достатті 58 МК України.

Враховуючи застосування основного методу визначення митної вартості відповідно до ч. 4ст. 58 МК Українимитною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 10статті 58 МК Українипри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9ст. 58 МКУ).

Так, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД від 04.09.2023 №23UA400040029295U5 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості товарів, оскільки заявлений рівень митної вартості (2,63-2,86 дол. США/кг.) не відповідав рівню самостійно заявленої митної вартості таких же товарів, оформлених даним суб`єктом ЗЕД протягом 2023 року згідно того ж контракту (5,54 дол. США/кг). Мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницями, становить від 5,52 дол. США/кг (витяг додається).

За результатами опрацювання документів, поданих згідно частини 2 та частини 3статті 53 МК Українивиявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме:

-отримувач товару, зазначений в копії МД країни відправлення не відповідає фактичним даним, що свідчить, що відправник є посередником;

- перевізник товару, зазначений у CMR, транзитній митній декларації та документах, що містять відомості про вартість перевезення різні;

- згідно сайту відправника ідентичні тканини в таких кількостях пропонуються за цінами вищими ніж заявлено до митного оформлення.

Стосовно доводів про те, що отримувач товару, зазначений в копії митної декларації країни відправлення, не відповідає фактичним даним, що свідчить про те, що відправник є посередником, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, отримувач товару, зазначений в копії митної декларації країни відправлення (CHANGXING YARU TEXTILE TRADING CO., LTD) (Китай) від 29.07.2023 №29720230000028560.

27.11.2023 позивачем було отримано від продавця, митну декларацію країни відправлення із виправленою опискою, а саме в графі "Вантажоодержувач" замість "CHANGXING YARU TEXTILE TRADING CO., LTD", зазначено "GALLTEKS", тобто під час митного оформлення оцінюваного товару такий документ не було подано і він не аналізувався митним органом у сукупності з усіма іншими документами.

При цьому, інша інформація, яка міститься у зазначеній декларації країни відправлення, а саме: найменування товару, його кількість, ціна та вартість, номер виставленого Продавцем комерційного рахунку, вага товару, номер морського контейнеру, в якому транспортувався товар та найменування порту призначення, відповідає інформації, яку було наведено в інших документах, що подані позивачем разом із митною декларацією від 04.09.2023, а також зазначення у наданій декларантом митній декларації країни відправлення CHANGXING YARU TEXTILE TRADING CO., LTD, який є відправником товару згідно контракту, жодним чином не впливають на розмір визначеної сторонами контракту ціни імпортованого товару, а відтак, не впливають й на митну вартість такого товару.

Відтак, питання правильності визначення митної вартості товарів описка продавця в частині отримувача товару в копії митної декларації країни відправлення, який визначається домовленістю договірних сторін, не має жодного впливу на числове значеннямитноївартостітоварів та відповідачемненадані докази того, що вказані розбіжності впливають на визначення числового значеннямитноївартостітоварів.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про те, що перевізник товару, зазначений у CMR, транзитній митній декларації та документах, що містять відомості про вартість перевезення різні, оскільки позивачем до митного органу було надано автотранспортну накладну CMR від 26.08.2023 №408550, в якій перевізник товару зазначений - PE KLIUCHKO Y.V. ( ОСОБА_1 ), у транзитній митній декларації Республіки Польща від 06.09.2023 NMR №23PL322080NS63RS09 перевізник товару зазначений - FENIKS CARGO, а у документах, що містять відомості про вартість перевезення (довідка ТОВ "ЛАМАНШ ШИПІНГ" про транспортні витрати від 25.08.2023 № 408550) перевізник товару зазначений - ТОВ "ЛАМАНШ ШИПІНГ".

Крім того, у постанові від 31.05.2019р. у справі №804/16553/14 Верховний Суд зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. У цій же постанові вказано, що за таких обставин, враховуючи, що надані позивачем документи судами попередніх інстанцій не досліджувалися у сукупності, довідки про транспортні витрати не взяті до уваги як документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно з частиною другою статті 53 МК України, висновок судів про не підтвердження товариством витрат на транспортування товару є передчасним.

У даному випадку, позивачем було надано разом із митною декларацією від 04.09.2023 транспортні (перевізні) документи, які підтверджували розмір понесених позивачем транспортних витрат на доставку імпортованого товару, а саме: укладений між Позивачем і ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" договір про транспортно-експедиторське обслуговування №27/10 від 27.10.2022; рахунок-фактуру №LS-450199 від 16.08.2023, складений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ"; рахунок-фактуру №LS-4503439 від 25.08.2023, складений ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ"; довідку ТОВ "ЛАМАН ШИЛІНГ" про транспортні витрати №408550 від 25.08.2023; платіжну інструкцію №67 від 17.08.2023 про оплату вартості послуг за договором про транспортно-експедиторське обслуговування №27/10 від 27.10.2022; платіжну інструкцію №71 від 25.08.2023 про оплату вартості послуг за договором про транспортно - експедиторське обслуговування №27/10 від 27.10.2022.

Таким чином, митному органу надані документи, які підтверджують факт і вартість витрат з перевезення.

Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару (2,63-2,86 дол. США/кг.) нижчий, ніж рівень самостійно скоригованої митної вартості таких же товарів, оформлених даним суб`єктом ЗЕД протягом 2023 року згідно того ж контракту (5,54 дол. США/кг).

Для підтвердження наведених доводів відповідачем разом були подані скріншоти інформації та зображень, які містяться на сайті компанії CHANGXING YARU TEXTILETRADE CO., LTD за посиланням: https://yarutex.en.alibaba.com. На вказаних знімках містяться зображення тканин (100% поліестермікрофібра), які пропонуються до продажу за ціною 0,50 - 0,60 дол США/м.

Відповідно до змісту комерційного рахунку № YR2023SW02 від 07.07.2023 та митної декларації від 04.09.2023 позивачем було імпортовано такий товар:

-тканини із синтетичних комплексних ниток з вмістом не менше як 85% мас. текстурованих поліефірних ниток, вибивні - 100% поліестер (поверхнева щільність 75 г/м2, кількість: 43853м.; ширина: 220см); ціна 18637,53 доларів США, тобто 0,425 дол. США/м;

- тканини із синтетичних комплексних ниток з вмістом не менше як 85% мас. текстурованих поліефірних ниток, вибивні - 100% поліестер (поверхнева щільність 60 г/м2, кількість: 39402 м.; ширина: 240 см); ціна 14972,76 доларів США, тобто 0,38 дол.США/м;

- тканини із синтетичних комплексних ниток з вмістом не менше як 85% мас. текстурованих поліефірних ниток, фарбовані - 100% поліестер (поверхнева щільність 120 г/м2; кількість: 37000м.; ширина 220см.); ціна 23680,00 доларів США, тобто 0,64дол.США/м.

Твердження відповідача про невідповідність вказаних у митній декларації від 04.09.2023 цін імпортованої тканини цінам їх виробника спростовуються також доданим звітом по вартості № 22-05/1253, складеним Хмельницькою торгово-промисловою палатою 27.11.2023, відповідно до змісту якого, в результаті проведення експертом Хмельницької торгово-промислової палати аналізу наданих документів, документів, отриманих від постачальника - CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO., LTD (Китай) та моніторингу інтернет джерел, встановлено, що відпускна вартість поставленого товару згідно відповіді товаропостачальника - CHANGXING YARU TEXTILE TRADE CO.,LTD (Китай) станом на 23.06.2023 відповідає вартості, вказаній в інвойсі № YR2023SW02 на умовах поставки FOB Shanghai для відповідного об`єму закупівлі.

Відтак, наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №815/6833/17, від 02.07.2020 у справі №804/2061/17, від 25.06.2020 у справі №826/3096/16, від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19.

За таких обставин, подані декларантом документи не викликають сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас розбіжності, на які зіслався відповідач, спростовувалися наданими позивачем разом із декларацією документами.

Враховуючи вище викладене, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обгрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності застосування резервного методу для підтвердження заявленої митної вартості, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставну відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Крім того, у апеляційній скарзі не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.