Ухвала

від 11.03.2024 по справі 320/19603/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19603/23

У Х В А Л А

11 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2022 №7819425/42629426 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 №2; від 09.12.2022 №7819424/42629426 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 №3.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкові накладні від 31.10.2022 №2, від 31.10.2022 №3 датою їх подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕА» (код ЄДРПОУ 42629426, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, офіс 102) судові витрати в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві повторно звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 320/19603/23, наведені Головному управлінню ДПС у м. Києві, визнано неповажними.

Окрім того, апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційним судом Головному управлінню ДПС у м. Києві встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, з довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 27.02.24 22:44. Отже, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 08 березня 2024 року.

04 березня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду в системі «Електронний суд» від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання, в якому апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для сплати судового збору, та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання, апелянт посилається на відсутність коштів на сплату судового збору та тривалу процедуру щодо його сплати, а для реалізації виконання вимог ухвали суду апелянту необхідно більше часу, а ніж йому було надано для усунення недоліків. Такі доводи апелянта судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Окрім того, апеляційна скарга подана скаржником вдруге, що в свою чергу свідчить про наявний час та можливість для сплати судового збору.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, скаржником зазначено про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та просив поновити вказаний строк.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що останнім первинна апеляційна скарга була подана вчасно, а тому, що він не може бути позбавлений доступу до правосуддя через відсутність належного фінансування та наголошує на тому, що має право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, відповідно до норм адміністративного судочинства, якщо останнім не пропущено річний строк, передбачений ст. 299 КАС України.

Також в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що на території України введено воєнний стан.

Проте, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку не є поважними, оскільки жодних аргументів, яким чином запровадження воєнного стану перешкодило апелянту, який знаходиться у місті Києві (не входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75) реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто в установлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Правова необізнаність про особливості оскарження судових рішень в окремих категоріях справ не може вважатися поважною причиною пропущення процесуального строку.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження в установленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших поважних причин пропущення цього строку відповідач не зазначає.

Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянт втретє звертається до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення без додержання вимог встановлених п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.

Дослідивши обставини справи та клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що станом на 11 березня 2024 року скаржником не було виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та не усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплачено судовий збір.

Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №320/19603/23 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 118, 121, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №320/19603/23.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М. І.