Постанова

від 12.03.2024 по справі 520/8371/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 520/8371/23

адміністративне провадження № К/990/956/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (головуючий суддя Кононенко З.О., судді - Мінаєва О.М., Калиновський В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЯРД ДОН» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯРД ДОН" (далі - ТОВ "БАЯРД ДОН") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3108 від 3 лютого 2023 року та № 7850 від 21 березня 2023 року, якими вирішено про відповідність ТОВ "БАЯРД ДОН" пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати відповідача виключити ТОВ "БАЯРД ДОН" з переліку платника податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення про відповідність ТОВ "БАЯРД ДОН" пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "БАЯРД ДОН" з переліку платника податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 2684 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області не погодившись із прийнятим судовим рішенням першої інстанції, подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

20 жовтня 2023 року та 30 жовтня 2023 року на адресу суду на виконання вимог ухвали від 18 жовтня 2023 року скаржником надано клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги, які обґрунтовано тим, що ним вжито належних та необхідних заходів для сплати судового збору у цій справі, але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та від 1 листопада 2023 року, зазначені вище клопотання ГУ ДПС у Харківській області було задоволено частково та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема згідно клопотання від 30 жовтня 2023 року до 12 листопада 2023 року.

16 листопада 2023 року контролюючим органом до суду було подано клопотання, в якому останній просив поновити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги та прийняти платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Вказана ухвала мотивована тим, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження у справі, та є підстави для повернення апеляційної скарги, оскільки документ про сплату судового збору подано до суду після закінчення строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтувань та доказів неможливості сплати судового збору та направлення платіжного доручення у строк, встановлений судом для виконання ухвали від 1 листопада 2023 року відповідач не навів, що не відповідає вимогам частини першого статті 123 КАС України, клопотання про поновлення (продовження) строку на усунення недоліків скаржник до суду не подано. Роз`яснено податковому органу право повторного звернення до суду.

20 листопада 2023 року ГУ ДПС у Харківській області повторно звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року, одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та подано платіжну інструкцію від 13 листопада 2023 року про сплату судового збору.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2023 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою. Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків, шляхом надіслання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин для його поновлення.

На виконання вимог ухвали суду від 8 грудня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Харківській області було надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на відсутність коштів для сплати судового збору при первинній подачі апеляційної скарги. Крім того, скаржник зауважував, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, однак через несвоєчасну сплату судового збору її було повернуто.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року.

Не погодившись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, ГУ ДПС у Харківській області 7 січня 2024 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

4 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла справа №520/8371/23.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Другий апеляційний адміністративний суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та вказав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що рішення суду першої інстанції прийнято 29 серпня 2023 року, копію його тексту доставлено до кабінету електронного суду ГУ ДПС у Харківській області 29 серпня 2023 року о 13:59 год. Проте апеляційну скаргу відповідачем направлено до суду апеляційної інстанції 20 листопада 2023 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Водночас за висновками суду апеляційної інстанції обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, оскільки відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано висновки, викладені в ухвалах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №2040/5181/18, від 30 серпня 2019 року у справі №820/2536/18 та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №520/8606/18, від 15 травня 2020 року у справі №820/1212/17.

Скаржник вважає, що оскільки первинно апеляційну скаргу подано з дотриманням строку апеляційного оскарження, а повторне звернення до суду відбулося в найкоротші строки без зволікань, пропущення процесуального строку має бути визнано судом таким, що відбулось з поважних причин.

Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.

Звертає увагу, що факт пропуску строку на апеляційне оскарження та необхідність поновлення такого строку є необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою. Вказує, що судом безпідставно не враховано ту обставину, що рахунок ГУ ДПС у Харківській області фінансується в недостатньому обсязі. Отже, у відповідача існувала об`єктивна неможливість сплати судового збору, що не залежала від його волевиявлення та пов`язана із дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії - сплати судового збору.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України, є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 295 КАС України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За приписами частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Також, необхідно зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97.

Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на невиконання відповідачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, неподання відповідачем заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.

Верховний Суд зазначає, що передумовою повторного подання відповідачем апеляційної скарги 20 листопада 2023 року на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі № 520/8371/23 поза межами строку на апеляційне оскарження, було повернення скаржнику первинної апеляційної скарги ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 листопада 2023 року.

Після отримання належного фінансування суб`єктом владних повноважень та сплати судового збору за апеляційну скаргу, фактично відразу 20 листопада 2023 року ГУ ДПС у Харківській області повторно звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року, клопотанням про поновлення строку на його оскарження, та квитанцією про сплату судового збору.

Колегія суддів касаційної інстанції враховує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги не позбавляло права скаржника відповідно до вимог статті 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

Вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано копію платіжної інструкції про сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Таким чином, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге, в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Отже висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення скаржника з апеляційною скаргою вдруге (до якої ним додана платіжна інструкція про сплату судового збору) є передчасним, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку звернення із скаргою та відсутністю підстав для його поновлення строку.

У цьому випадку, контролюючий орган не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Враховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях ГУ ДПС у Харківській області не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

У зв`язку з вище викладеним, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року скасувати, а справу № 520/956/23 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

М.М.Яковенко