Ухвала

від 12.03.2024 по справі 755/2263/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2263/24

Провадження №: 2/755/2556/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про передачу справи за підсудністю

"12" березня 2024 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали позовної заяви Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справа дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр захисту дітей «Наші діти», про звільнення від обов`язків опікуна через невиконання своїх обов`язків, порушення прав підопічних,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, який діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справа дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр захисту дітей «Наші діти», про звільнення від обов`язків опікуна ОСОБА_1 через невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічних.

Вивчивши матеріли позовної заяви разом з долученими до неї додатками на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя приходить до наступних висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ( ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частини першої ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 Цивільного процесуального кодексу України).

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно із загальним правилом територіальної підсудності, що передбачено статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України позови пред`являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Згідно ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись до суду, позивач Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація зазначила адресу останнього відомого місця проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського району міста Києва. Одночасно позивач зазначив, що відомості щодо реєстрації відповідача йому невідомі.

На виконання вимог ч.6 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м.Києва «ГІОЦ/КМДА» про реєстрацію місця проживання відповідача, відповідно до наданої інформації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 - не значиться.

Тобто в даному випадку, матеріали позову не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що місце проживання/перебування відповідача ОСОБА_1 є зареєстрованим у встановленому законом порядку на території Дніпровського району м. Києва, а тому суддя приходить до висновку, що дана справа не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва.

В той же час, як встановлено положеннями ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Так, відповідно до наданих матеріалів позову, судом не встановлено відомостей, підтверджених належними та допустимими доказами про те, що місцезнаходження майна відповідача, її останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування, чи постійне місце заняття (роботи) - перебуває на території Дніпровського району м. Києва.

З метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, судом також було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді №489466 від 12.03.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою у період часу з 23.07.2019 по 20.07.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Шевченківського районного суду міста Києва.

Таким чином, в даному випадку суд приходить до висновку, що для пред`явлення наведеного позову до суду, слід застосувати правила територіально підсудності, визначені нормами ч. 9 ст. 28 ЦПК України.

Так, ч. 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, з огляду на встановлені обставини, оскільки в даному випадку відсутні законом передбачені підстави для слухання даної справи Дніпровським районним судом м. Києва, суд приходить до висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, у відповідності до положень ч. 9 ст. 28 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 27, 28, 31, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справа дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр захисту дітей «Наші діти», про звільнення від обов`язків опікуна через невиконання своїх обов`язків, порушення прав підопічних, разом з доданими до неї документами, передати за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва (вулиця Дегтярівська, 31-А, Київ, 03057).

Передачу справи на розгляд вказаного суду за встановленою підсудністю здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: