Ухвала

від 07.03.2024 по справі 522/21044/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21044/23

Провадження № 2/522/1000/24

УХВАЛА

07 березня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа: Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.10.2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа: Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна.

Матеріали позову суддя отримала 26.10.2023 року.

Ухвалою суду від 26.10.2023 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 31.10.2023 року.

Зазначену заяву про усунення недоліків суддя отримала 01.11.2023 року

Ухвалою суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 04.12.2023 року.

21.11.2023 року представник ПАТ «МТБ Банк» - адвокат Нікітіна О.В. надала суду відзив, в якому просила закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та роз`яснити позивачу право звернення до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з майна та коштів боржника в порядку розділу УІІ ЦПК України.

У підготовчому засіданні 04.12.2023 року була присутня представник ПАТ «МТБ Банк» - адвокат Нікітіна О.В., просила суд прийняти відзив.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцова Л.В. на електронну адресу суду надала заяву, в якій просила розгляд справи відкласти у зв`язку з хворобою.

Протокольною ухвалою суду прийнято відзив, та задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кузнєцової Л.В. та відкладено розгляд справи на 22.01.2024 року.

У підготовче засідання призначене на 22.01.2024 року сторони не з`явилися, представник ПАТ «МТБ Банк» - адвокат Нікітіна О.В. через систему Електронний суд надала заяву, в якій просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, справу просила розглядати за відсутністю представника Банку.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 07.03.2024 року.

У судове засідання з`явилися представника позивача-адвокат Кузнєцова Л.В. та представник відповідача-адвокат Нікітіна О.В. Третя особа про причини неявки суд не повідомила, про судове засідання була повідомлена належним чином.

Протокольною ухвалоюсуд згідност.55ЦПК Українизамінив третюособу- Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на правонаступника- на Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України ухвалив проводити судове засідання за їх відсутності.

Представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцова Л.В. пояснила, що було відкрито два виконавчих провадження на виконання рішення суду від 2012 року про стягнення боргу за кредитним договором і в рамках яких були винесені три постанови про накладення арешту, які пізніше були повернуті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Наявна довідка з боку ПАТ «МТБ Банк» про відсутності заборгованості, а тому відсутні підстави для існування накладених арештів.

Представник ПАТ «МТБ Банк» - адвокат Нікітіна О.В. підтвердила відсутність заборгованості позивача перед відповідачем, однак пояснила, що дана справ має бути закрита, так як ці арешти були здійснені в рамках виконавчих проваджень, тобто дане питання має розглядатись в рамках тієї ж справи, по якій було винесено рішення суду. Тобто позивач мав звернутись до суду зі скаргою на дії ДВС згідно ст. 447 ЦПК України. На підставі викладеного представник відповідача просила закрити провадження у справі на підстави п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцова Л.В. зазначила, що т. 447 ЦПК України налає право, а не обов`язок. Крім того скарги позивача до ДВС були залишені без відповідей.

Суд, дослідивши та проаналізувавши клопотання представника відповідача, приходить до наступних висновків.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З матеріалів справи судом вбачається, що спірні виконавчі провадження, за якими було накладено арешти, на час розгляду даної справи закрито 25.12.2014р. оскільки повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 25.12.2014 року), що позбавляє оскарженню дій державного виконавця щодо накладання арешту.

Таким чином позивач має право звернутись до суду з даним позовом у рамках цивільного судочинства, а не у рамках ст. 447 ЦПК України. Крім того даною статтею передбачено саме право позивача, а не його обов`язок щодо звернення до суду зі скаргами на дії ДВС.

Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання про закриття провадження у справі, оскільки доводи представника відповідача, на які вона посилається у клопотанні, не є підставою для закриття провадження у справі на підставі вимог п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись положеннями ст. ст. 1, 3, 4, 10-13, 19, 43, 49, 89, 247, п.1 ч.1 ст.255, 258, 260-261, 263, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу суду що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текстухвали суду складено 12.03.2024 року.

Суддя Домусчі Л.В.