Рішення

від 07.03.2024 по справі 522/21044/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21044/23

Провадження № 2/522/1000/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа: Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.10.2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа: Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна.

В обґрунтуваннявимог зазначено,що постановоюПершого Приморськоговідділу ДВСОдеського міськогоуправління юстиціїВП №39277260,виданою 07.08.2013року (державнийвиконавець БіликР.В.)було накладеноарешт намайно боржника ОСОБА_1 таоголошено заборонуйого відчуження.В подальшому26.12.2013року ПершимПриморським відділомДВС ОМУЮбуло винесеноПостанову,згідно якоївиконавчий документповернуто стягувачуна підставіп.5ч.1ст.47Закону України«Про виконавчепровадження».Також ПостановоюПершого Приморськоговідділу ДВСОдеського міськогоуправління юстиціїВП №44249909,виданою 05.08.2014року (державнийвиконавець Білик Р.В.) було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону його відчуження. Постановою Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ВП № 44249909, виданою 22.09.2014 року (державний виконавець Білик Р.В.) було накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 . В подальшому 25.12.2014 року Першим Приморським відділом ДВС ОМУЮ було винесено Постанову, згідно якої виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вищевказані виконавчі провадження були відкриті на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.07.2012 року по справі № 1522/4284/12 про стягнення з поручителів заборгованості за договором кредиту № 2518/OF від 08.11.2007 року. 11.01.2022 року позивачем була отримана довідка № 01/11-0/62 від ПАТ «МТБ БАНК» про те, що станом на 10.01.2022 року заборгованість за Кредитним договором № 2518/OF від 08.11.2007 року перед ПАТ «МТБ БАНК» відсутня та ПАТ «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 як поручителя (договір поруки № 3457-СО від 28.11.2007 року) за Кредитним договором № 2518/OF від 08.11.2007 року претензій не має. Таким чином, підстави для існування арештів на все майно та на кошти, належні ОСОБА_1 за згаданими виконавчими провадженнями № 39277260 та № 44249909 вже не існують.

26.08.2021 року позивач направив на адресу відповідача заяву про зняття арешту, однак ніякої відповіді на свій лист не отримав та арешт з майна та коштів ОСОБА_1 так знято і не було, в зв`язку з чим 14 червня 2022 року ОСОБА_1 було направлено на адресу відповідача скаргу на бездіяльність державного виконавця, відповідь на яку до теперішнього часу також не отримано. Отже ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача Першого Приморського відділу ДВС у м. Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції в усній та письмовій формі з проханням зняти арешт з майна та коштів, однак ніякої відповіді не отримав.

У зв`язку із наявністю арешту на все майно та кошти ОСОБА_1 не може реалізувати своє право власності, тому був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Матеріали позову суддя отримала 26.10.2023 року.

Ухвалою суду від 26.10.2023 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 31.10.2023 року.

Зазначену заяву про усунення недоліків суддя отримала 01.11.2023 року

Ухвалою суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 04.12.2023 року.

21.11.2023 року представник ПАТ «МТБ Банк» - адвокат Нікітіна О.В. надала суду відзив, в якому просила закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та роз`яснити позивачу право звернення до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з майна та коштів боржника в порядку розділу УІІ ЦПК України. Також заперечувала проти задоволення позову.

У підготовчому засіданні 04.12.2023 року була присутня представник ПАТ «МТБ Банк» - адвокат Нікітіна О.В., просила суд прийняти відзив.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцова Л.В. на електронну адресу суду надала заяву, в якій просила розгляд справи відкласти у зв`язку з хворобою.

Протокольною ухвалою суду прийнято відзив, та задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кузнєцової Л.В. та відкладено розгляд справи на 22.01.2024 року.

У підготовче засідання призначене на 22.01.2024 року сторони не з`явилися, представник ПАТ «МТБ Банк» - адвокат Нікітіна О.В. через систему Електронний суд надала заяву, в якій просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, справу просила розглядати за відсутністю представника Банку.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 07.03.2024 року.

У судове засідання з`явилися представник позивача-адвокат Кузнєцова Л.В. та представник відповідача-адвокат Нікітіна О.В. Третя особа про причини неявки суд не повідомила, про судове засідання була повідомлена належним чином.

Протокольною ухвалоюсуд згідност.55ЦПК Українизамінив третюособу- Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на правонаступника- на Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України ухвалив проводити судове засідання за їх відсутності.

Представник ОСОБА_1 -адвокат Кузнєцова Л.В. пояснила, що було відкрито два виконавчих провадження на виконання рішення суду від 2012 року про стягнення боргу за кредитним договором і в рамках яких були винесені три постанови про накладення арешту, які пізніше були повернуті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Наявна довідка з боку ПАТ «МТБ Банк» про відсутності заборгованості, а тому відсутні підстави для існування накладених арештів.

Представник ПАТ «МТБ Банк»-адвокат Нікітіна О.В. підтвердила відсутність заборгованості позивача перед відповідачем, однак пояснила, що дана справ має бути закрита, так як ці арешти були здійснені в рамках виконавчих проваджень, тобто дане питання має розглядатись в рамках тієї ж справи, по якій було винесено рішення суду. Тобто позивач мав звернутись до суду зі скаргою на дії ДВС згідно ст. 447 ЦПК України. На підставі викладеного представник відповідача просила закрити провадження у справі на підстави п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України або відмовити у позові.

Представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцова Л.В. зазначила, що ст. 447 ЦПК України налає право, а не обов`язок. Крім того скарги позивача до ДВС були залишені без відповідей.

Ухвалою суду від 07.03.2024 року у задоволені клопотання представника відповідача про закриття провадження відмовлено.

Суд, вислухавши учасників справи, із урахуванням наданих сторонами пояснень, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено,що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа № 1522/4284/2012 за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.07.2012 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк суму боргу за договором кредиту № 2518/ОF від 08.11.2007 року в розмірі 4 014060, 45 грн. (с. Науменко А.В.)

Постановою Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ВП № 39277260, виданою 07.08.2013 року (державний виконавець Білик Р.В.) було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону його відчуження.

В подальшому 26.12.2013 рокуПершим Приморськимвідділом ДВСОМУЮ буловинесено Постанову,згідно якоївиконавчий документповернуто стягувачуна підставіп.5ч.1ст.47Закону України«Про виконавчепровадження». (в редакції станом на 26.12.2013 року)

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Також Постановою Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ВП № 44249909, виданою 05.08.2014 року (державний виконавець Білик Р.В.) було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону його відчуження.

Постановою Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ВП № 44249909, виданою 22.09.2014 року (державний виконавець Білик Р.В.) було накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 .

В подальшому25.12.2014року ПершимПриморським відділомДВС ОМУЮбуло винесеноПостанову,згідно якоївиконавчий документповернуто стягувачуна підставіп.5ч.1ст.47Закону України«Про виконавчепровадження». (в редакції станом на 25.12.2014 року)

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Відповідно до довідки № 01/11-0/62 від ПАТ «МТБ БАНК» станом на 10.01.2022 року заборгованість за Кредитним договором № 2518/OF від 08.11.2007 року перед ПАТ «МТБ БАНК» відсутня та ПАТ «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 як поручителя (договір поруки № 3457-СО від 28.11.2007 року) за Кредитним договором № 2518/OF від 08.11.2007 року претензій не має. (а.с. 8)

Даний факт відповідачем у судових засіданнях визнано.

Крім того судом вбачається, що позивач також звертався до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту у зв`язку з закінчення виконавчого провадження та зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, одна відповідей позивачем отримано не було.(а.с. 9-12)

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вимоги прозвільнення майназ-підарешту,що ґрунтуютьсяна правівласності нанього,виступають способомзахисту зазначеногоправа (різновидомнегаторного позову)і виникаютьз цивільнихправовідносин,відповідно доч.1ст. 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004 року).

Відповідно дост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, беручи до уваги, що заборгованість за Кредитним договором № 2518/OF від 08.11.2007 року перед ПАТ «МТБ БАНК» відсутня та ПАТ «МТБ БАНК» до ОСОБА_1 як поручителя (договір поруки № 3457-СО від 28.11.2007 року) за Кредитним договором № 2518/OF від 08.11.2007 року претензій не має, однак Приморським відділом Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) накладені в рамках виконавчих проваджень ВП № 39277260 та ВП № 44249909 арешти, які до теперішнього часу не зняті, а позивач ОСОБА_1 є власником свого рухомого та нерухомого майна та грошових коштів та має гарантоване право вільно і на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном та коштами, то суд вважає, що позовні вимоги щодо звільнення майна з-під арешту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15-16, 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 44, 49, 76-83, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа: Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна задовольнити.

Звільнити з-під арешту все рухоме та нерухоме майно та кошти, які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) накладеного Постановою Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 07.08.2013 року по ВП № 39277260, Постановою Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 05.08.2014 року по ВП № 44249909 та Постановою Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 22.09.2014 року по ВП № 44249909.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 14.03.2024 року.

Суддя: Домусчі Л.В.