Ухвала

від 12.03.2024 по справі 953/1666/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/1666/24

н/п 1-кс/953/1933/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні Київськогорайонного судум.Харкова клопотанняслідчого СВХРУП №1ГУНП вХарківській областістаршого лейтенантаполіції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромКиївської окружноїпрокуратури м.Харкова ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221130000392 від 29.02.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, який осіб на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.4ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

12.03.2024до судунадійшло клопотанняслідчого СВХРУП №1ГУНП вХарківській областістаршого лейтенантаполіції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромКиївської окружноїпрокуратури м.Харкова ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань№ 12024221130000392від 29.02.2024про застосуваннязапобіжного заходуу видідомашнього арештувідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.4ст.186 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221130000392 від 29.02.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.02.2024 приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює свою діяльність ТОВ «Сучасні бізнес системи» ЄДРПОУ 38397793, який розташований біля будинку за адресою: м. Харків, вул. Наталії Ужвій, 88, де, діючи з раптово виниклим у нього прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і неодноразово продовженого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії є явними і відкритими для продавця ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу, відкрито викрав з прилавку магазину «Аттіка» пляшку горілки «PERVAK» 0,5 л, вартістю 89,90 грн, після чого, не реагуючи на зауваження продавця ОСОБА_7 , залишив приміщення магазину з викраденим майном, обернувши його у подальшому на власну користь, чим спричинив потерпілому ТОВ «Сучасні бізнес системи» матеріальну шкоду у розмірі 89,90 грн.

29.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено пропідозру зач.4ст.186 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: рапортом від 29.02.2024; рапортом від 29.02.2024; заявою від 29.02.2024; протоколом про вчинене кримінальне правопорушення від 29.02.2024; протоколом огляду місця події від 29.02.2024; протоколом огляду місця події від 29.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.02.2024; протоколом пред`явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_7 від 29.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29.02.2024; протоколом огляду відео від 29.02.2024 р.; повідомленням про підозру ОСОБА_5 .

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про ризики передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештупідозрюваного ОСОБА_5 є наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.186 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким злочином, у випадку визнання останнього винним, передбачається можливість призначення покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, тим самим може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 ніде не працює, отже не має законного джерела доходів та засобів до існування, не має міцних соціальних зв`язків, у зв`язку з чим, без застосування запобіжного заходу до нього, може покинути територію Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування або в подальшому від суду.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обізнаний про місце фактичного проживання потерпілого та свідка, та з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або, навіть, фізичного впливу на вказаних осіб, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи характер, обставини та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , відсутність законних джерел доходу та засобів для існування, підозрюваний може вчинити новий умисний корисливий злочин, чим підтверджується існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, зазначив, що причетність до інкримінованого злочину визнає у повному обсязі, надав послідовні покази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що приблизно о 09 годині зайшов в магазин ОСОБА_9 , побачив та взяв з вітрини магазину пляшку горілки, за яку поклав продавцю сувенірну купюру 20 євро, як так вийшло не розуміє, умислу коли туди йшов не мав. Дівчина продавець почала сваритись на нього, намагалась його наздогнати та повернути викрадену ним пляшку горілки. Зазначив, що станом на даний час спричинену шкоду відшкодував.

Захисник ОСОБА_6 щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки наявні обставини, які виправдовують застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту за місцем його проживання.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_5 слідчий суддякерується приписамист.194КПК України,асаме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Слідчим відділом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221130000392 від 29.02.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Судом встановлено, що 29.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ним інкримінованого злочину.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При оцінці доводів прокурора про існування ризику впливу на потерпілих, свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, те що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, а тому повністю виключити вказаний ризик неможливо.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, також на виконання вимогст. 178 КПК Українина підставі наданих сторонами матеріалів враховуєвідомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який раніше не судимий, притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі), слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов`язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,а саме:прибувати дослідчого ХРУП№1ГУ НПв Харківськійобласті,прокурора тасуду запершою вимогою,не залишатимісце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

З врахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашньогоарешту із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 29.04.2024 року.

Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000392 від 29.02.2024, закінчується 29.04.2024, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов`язків належить визначити до 29.04.2024 включно в межах строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВХРУП №1ГУНП вХарківській областістаршого лейтенантаполіції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромКиївської окружноїпрокуратури м.Харкова ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань№ 12024221130000392від 29.02.2024про застосуваннязапобіжного заходуу видідомашнього арештувідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) в межах строку досудового розслідування до 29 квітня 2024 року включно.

На підставіч.5ст.194КПК Українипокласти напідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,такі обов`язки:прибувати дослідчого ХРУП№1ГУ НПв Харківськійобласті,прокурора тасуду запершою вимогою,не залишатимісце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Харківському РУП № 1 ГУНП в Харківській області.

Контроль завиконанням ухвалипокласти на слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

Роз`яснити, що в разі невиконання ОСОБА_5 вказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 29 квітня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1