Рішення

від 23.01.2024 по справі 183/6638/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6638/23

№ 2/183/491/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

представника відповідача Головка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати,-

в с т а н о в и в:

26 травня 2023 року Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

На обґрунтування вимог, Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області посилається на те, що 07 жовтня 2005 року між Новомосковською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрований в реєстрі за № 900 та зареєстрований у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року.

Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.3 укладеного договору орендодавець на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 70 від 20 січня 2004 року надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 37,81 га, із них: на території Спаської сільської ради - загальна площа 35,61 га, у тому числі 31,8357 га - ріллі, пасовищ - 1,6586 га, господарських шляхів - 0,569 га та каналів - 1,5444 га. На території Мар`янівської сільської ради площею 2,2 га, у утому числі ріллі 2,2 га. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Метою використання земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 договору). Сторони погодили строк оренди земельної ділянки - 50 років з моменту державної реєстрації цього договору (п. 3.1 договору), при цьому за п. 3.2 договору - за закінченням терміну його дії орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін. Разом з тим, відповідно до умов п. 4.1, 4.2 договору оренди та Додатку № 1 до нього орендар зобов`язаний щорічно, у період з 25 по 29 число кожного місяця, сплатити орендну плату рівними частками у загальному розмірі 1 951,85 грн., з яких 1 816,89 грн. на рахунок Спаської сільської ради та 134,96 грн. на рахунок Мар`янівської сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадкоємцем останнього є ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56612765 від 22 червня 2019 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року у справі № 203/4578/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2019 року № 4-3255/15-19-СГ про відмову у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 жовтня 2019 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року, за результатами її розгляду прийняти рішення у формі наказу з урахуванням вимог діючого законодавства та висновків суду, викладених у цьому рішенні. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 536,80 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Позивач зазначає, що Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області та Спаська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області об`єдналися у Підгородненську міську територіальну громаду згідно розпорядження КМУ № 709-р від 12.06.2020 року та постанови ВРУ № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів у Дніпропетровській області».

Приписами ст. 8 ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою про заміну сторони (орендаря) у зобов`язаннях у зв`язку зі смертю її батька ОСОБА_2 , який є орендарем за договором оренди землі від 07 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрованого в реєстрі за № 900 та зареєстрованого у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року.

Рішенням Підгородненської міської ради № 875-6/8 від 01 липня 2021 року було замінено сторону орендаря ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у зобов`язаннях в чинному договорі оренди землі від 07.10.2005 року.

Пунктом 3.1 вказаного рішення ОСОБА_1 було зобов`язано укласти з міською радою Додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі, шляхом викладення договору оренди землі в новій редакції за умови сплати за використання земельної ділянки за період переоформлення документів з моменту смерті Орендаря ОСОБА_2 до моменту укладення угоди по заміні сторони.

У відповідності до приписів ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 року, Підгородненська міська рада 12 жовтня 2021 року зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 24,2 га з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 13 жовтня 2021 року на земельну ділянку загальною площею 11,4074 га за кадастровим номером 1223286500:01:151:0002, код виду цільового призначення земель 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки знаходяться на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Позивач наголошує на тому, що відповідач ОСОБА_1 користується вказаними земельними ділянками комунальної власності, в той же час остання належним чином у встановленому законом порядку не оформила орендних земельних відносин відносно цих ділянок та у період з 2019-2022 рік не сплачує плату за користування земельними ділянками у розмірі, встановленому законодавчими актами, у зв`язку з чим, з огляду на приписи ст.ст. 1212-1214 ЦК України ОСОБА_1 протиправно зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування землею за відсутності укладеного договору (Додаткової угоди), чим збільшила вартість власного майна.

Користування відповідачем спірними земельними ділянками підтверджується актами обстеження земельних ділянок від 01.06.2022 року та 07.06.2022 року, згідно яких зазначені земельні ділянки обробляються та засіваються ріпаком, пшеницею та соняшником. Крім того, у рішенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року у справі № 203/4578/19 зазначено, що сама ж ОСОБА_1 у своєму позові посилалася на те, що користується зазначеними вище земельними ділянками.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 безпідставно користується земельними ділянками без укладення договору оренди землі, при цьому остання не сплачує орендну плату за користування земельними ділянками, позивача вважає, що вона повинна відшкодувати міській раді безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ від 30.11.2021 року) встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із зазначенням 100 відсотків: за 2017-2022 роки для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів).

ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 року визначено, що землями комунальної власності територіальних громад вважається всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель особистого призначення.

Отже, розраховувати витрати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів можливо з 01 червня 2021 року.

Оскільки, Підгородненською міською радою не були встановлені ставки оренди за землю станом на 2021 рік, то при визначенні ставки оренди за земельну ділянку необхідно застосовувати п. 5 ст. 288 ПК України, яким встановлений мінімальний розмір орендної плати, що не муже бути меншим за розмір земельного податку.

Так, ставка земельного податку за землі з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлені рішенням Спаської сільської ради від 21.06.2019 року № 3-38/VІ в розмірі 0,8% від нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Підгородненської міської ради № 875-6/8 від 01.07.2022 року розмір орендної плати встановлено 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Таким чином, орендна плата за користування земельної ділянки з кадастровим номером 1223286500:01:151:0002 становить 63 380,80 грн.:

- у 2021 році за 1 місяць червень 21 126,93 грн. (352 115,55 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 0,8% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 1 місяць);

- у 2021 році за 6 місяців липень-грудень 21 126,93 грн. (352 115,55 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 6 місяців);

- у 2022 році за 12 місяців 42 253,87 грн. (352 115,55 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців).

Орендна плата за користування земельної ділянки з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 становить 149 787,39 грн., з яких:

- у 2021 році за 1 місяць червень 552,72 грн. (829 081,52 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 0,8% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 1 місяць);

- у 2021 році за 6 місяців липень-грудень 49 744,89 грн. (829 081,52 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 6 місяців);

- у 2022 році за 12 місяців 99 489,78 грн. (829 081,52 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців).

Отже, загальна сума орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами1223286500:01:152:0001та 1223286500:01:151:0002 становить 213 168,19 грн. (63 380,80 грн. + 149 787,39 грн.).

27 квітня 2023 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 1309 разом з розрахунком щодо відшкодування збитків за фактичне користування земельними ділянками без договору оренди, який ОСОБА_1 не отримано та повернуто на адресу позивача.

У зв`язку з наведеним, Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області просила суд: стягнути з відповідача на користь Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю в розмірі 213 168,19 грн., а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

У відзиві ОСОБА_1 позов не визнала, просила відмовити у задоволенні вимог ріди за необґрунтованістю та недоведеністю. Зокрема зазначила, що вона дійсно зверталася до позивача з заявою про заміну сторони та внесення змін до договору оренди, укладеного 07.10.2005 року між її батьком ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Новомосковською районною державною адміністрацією. Своїм рішенням позивач замінив сторону орендаря у зобов`язаннях в чинному договір оренди (п. 1 рішення); п. 2 цього рішення визначив, що права та обов`язки за договором оренди землі від 07.10.2005 року ОСОБА_1 набуває у повному обсязі з моменту державної реєстрації Додаткової угоди про заміну сторони, права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; п. 3.1 було зобов`язано ОСОБА_1 укласти з міською радою Додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі, шляхом викладення договору в новій редакції, за умови сплати за використання земельної ділянки за період переоформлення документів з моменту смерті Орендаря до моменту укладення угоди по заміні сторони; п. 3.4 встановлено розмір орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; п. 3.3 зобов`язано ОСОБА_1 зареєструвати право оренди земельної ділянки в порядку, визначеному чинним законодавством України; п. 5 вказаного рішення визначено, що у разі, якщо одна із сторін не підписала додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі впродовж 2-х (двох) календарних місяців з моменту прийняття даного рішення, пункти 1-4 цього рішення втрачають чинність. В той же час, ОСОБА_1 вирішила не укладати Додаткову угоду до договору оренди у з зв`язку з безпідставною умовою позивача про сплату орендної плати за використання земельної ділянки за період переоформлення документів з моменту смерті батька (орендаря) до моменту укладення угоди по заміні сторони, оскільки вона особисто ніколи не користувалася вказаними ділянками. Крім того, вважає, що розмір орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є нерозумним, при цьому зауважила, що пункти 1-4 рішення міської ради втратили чинність з 01.09.2021 року. З приводу доводів позивача щодо користування нею земельними ділянками, що нібито підтверджується актами зазначила, що на момент виїзду комісії на земельні ділянки, користувач та працівники були відсутні. ОСОБА_1 просила звернути увагу на те, що позивач вирішив її призначити користувачем спірних земельних ділянок лише на підставі її звернення у 2020 році із заявою про внесення змін до договору оренди землі. Між тим вважає хибними твердження позивача про те, що факт користування вказаними земельними ділянками підтверджується рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року у справі № 203/4578/19, в якому нібито зазначено, що вона у своєму позові посилається на факт користування землями, в той час як жодних посилань у її позові з приводу користування земельними ділянками не було.

Ухвалою суду від 16 листопада 2023 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на підстави та обставини, викладені у відзиві, просив відмовити в задоволенні позову, наголосив на тому, що державна реєстрація Додаткової угоди до теперішнього часу не здійснена, в реєстрі прав власності на нерухоме майно відповідач не є орендарем земельних ділянок. Крім того, у Державному земельному кадастрі до теперішнього часу орендарем за договором оренди від 07.10.2005 року є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2005 року між Новомосковською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрований в реєстрі за № 900 та зареєстрований у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року.

Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.3 укладеного договору орендодавець на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 70 від 20 січня 2004 року надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 37,81 га, із них: на території Спаської сільської ради - загальна площа 35,61 га, у тому числі 31,8357 га - ріллі, пасовищ - 1,6586 га, господарських шляхів - 0,569 га та каналів - 1,5444 га. На території Мар`янівської сільської ради площею 2,2 га, у утому числі ріллі 2,2 га. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Метою використання земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 договору). Сторони погодили строк оренди земельної ділянки - 50 років з моменту державної реєстрації цього договору (п. 3.1 договору), при цьому за п. 3.2 договору - за закінченням терміну його дії орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін. Разом з тим, відповідно до умов п. 4.1, 4.2 договору оренди та Додатку № 1 до нього орендар зобов`язаний щорічно, у період з 25 по 29 число кожного місяця, сплатити орендну плату рівними частками у загальному розмірі 1 951,85 грн., з яких 1 816,89 грн. на рахунок Спаської сільської ради та 134,96 грн. на рахунок Мар`янівської сільської ради.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, спадкоємцем останнього є відповідач ОСОБА_1 . Спадкова справа № 101/2018 після смерті ОСОБА_2 заведена 15 грудня 2018 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Г.В. (номер у спадковому реєстрі: 63503415, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56612765 від 22 червня 2019 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року у справі № 203/4578/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2019 року № 4-3255/15-19-СГ про відмову у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 жовтня 2019 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року, за результатами її розгляду прийняти рішення у формі наказу з урахуванням вимог діючого законодавства та висновків суду, викладених у цьому рішенні. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 536,80 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Згідно розпорядження КМУ № 709-р від 12.06.2020 року та постанови ВРУ № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів у Дніпропетровській області» Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області та Спаська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області об`єдналися у Підгородненську міську територіальну громаду.

Приписами ст. 8 ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Встановлено та сторонами не заперечувалося, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до Підгородненської міської ради з заявою про заміну сторони (орендаря) у зобов`язаннях у зв`язку зі смертю її батька ОСОБА_2 , який є орендарем за договором оренди землі від 07 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрованого в реєстрі за № 900 та зареєстрованого у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року.

Рішенням Підгородненської міської ради № 875-6/8 від 01 липня 2021 року було замінено сторону орендаря ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у зобов`язаннях в чинному договорі оренди землі від 07.10.2005 року (п. 1 цього рішення). Пунктом 2 цього рішення визначено, що права та обов`язки за договором оренди землі від 07.10.2005 року ОСОБА_1 набуває у повному обсязі з моменту державної реєстрації Додаткової угоди про заміну сторони, права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Пунктом 3.1 даного рішення було зобов`язано ОСОБА_1 укласти з міською радою Додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі, шляхом викладення договору в новій редакції, за умови сплати за використання земельної ділянки за період переоформлення документів з моменту смерті Орендаря до моменту укладення угоди по заміні сторони. Пунктом 3.4 рішення встановлено розмір орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; п. 3.3 зобов`язано ОСОБА_1 зареєструвати право оренди земельної ділянки в порядку, визначеному чинним законодавством України. Пунктом 5 вказаного рішення визначено, що у разі, якщо одна із сторін не підписала додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі впродовж 2-х (двох) календарних місяців з моменту прийняття даного рішення, пункти 1-4 цього рішення втрачають чинність.

Встановлено, що згідно до приписів ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 року, Підгородненська міська рада 12 жовтня 2021 року зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 24,2 га з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 13 жовтня 2021 року на земельну ділянку загальною площею 11,4074 га за кадастровим номером 1223286500:01:151:0002, код виду цільового призначення земель 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки знаходяться на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. зазначене підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02 травня 2023 року.

ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 року визначено, що землями комунальної власності територіальних громад вважається всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель особистого призначення.

З актів обстеження земельних ділянок від 01.06.2022 року та 07.06.2022 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користується земельними ділянками з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 1223286500:01:151:0002, які обробляються та засіваються ріпаком, пшеницею та соняшником. З актів також слідує, що на момент виїзду комісії на земельних ділянках користувач або працівники відсутні.

Предметом позову в цій справі є стягнення з землекористувача безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.ст. 1212,1214 ЦК України за фактичне користування земельними ділянками без належних на те правових підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми закону.

Приписами статті 7 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно зіст.2ЗУ «Промісцеве самоврядуванняв Україні»,1.Місцеве самоврядуванняв Україні-це гарантованедержавою правота реальназдатність територіальноїгромади -жителів селачи добровільногооб`єднанняу сільськугромаду жителівкількох сіл,селища,міста -самостійно абопід відповідальністьорганів тапосадових осібмісцевого самоврядуваннявирішувати питаннямісцевого значенняв межахКонституції ізаконів України. 2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 181 ЦК України, об?єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно,майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 80 ЗК України визначено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 123 та ч. 1 ст. 124 ЗК України Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платі, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Приписами ч.ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно до ст. 1214 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536цього Кодексу).

У відповідності до ч. 1 ст. 93 ЗК України, Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату ( п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

В силу ст. 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Приписами ст. 3 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Частиною першою статті 21 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендна палата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України,нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. Крім того, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, щороку визначає величину коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель, населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, виходячи з індексу споживчих цін минулого року.

Згідно до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про оцінку землі», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційним. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

В той же час, суд зауважує, що станом на теперішній час державна реєстрація додаткової угоди до договору оренди не здійснювалася, зокрема в реєстрі прав власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 не є орендарем зазначених вище земельних ділянок, при цьому у Державному земельному кадастрі до теперішнього часу орендарем рахується ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів користування відповідачем земельними ділянками, а посилання позивача як на підставу для задоволення вимог на акти та фотокопії обстеження земельних ділянок, які нібито перебувають у користуванні ОСОБА_1 , судом не приймаються до уваги, оскільки не доводять факту користування ділянками. Крім того, комісією не зафіксовано на земельних ділянках ані користувача та ані працівників, тобто фактично на теперішній час не встановлено та не доведено, хто саме є користувачем даних земельних ділянок.

Також суд вважає хибними твердження позивача про те, що факт користування вказаними земельними ділянками підтверджується рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року у справі № 203/4578/19, в якому нібито зазначено, що ОСОБА_1 у своєму позові посилалася на факт користування нею вказаними земельними ділянками, в той час як жодних посилань у позові з приводу користування земельними ділянками судом не вбачається.

Сам лише факт звернення ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 (орендаря за договором оренди) до Підгородненської міської ради з заявою про внесення відповідних змін до договору оренди, не дає суду підстав вважати останню користувачем земельних ділянок з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 1223286500:01:151:0002. Крім того, матеріали справи також не містять будь-яких доказів про звернення міської ради до правоохоронних органів з відповідною заявою про встановлення фактичних користувачів цих земельних ділянок.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області необґрунтовані та належними доказами не підтверджені.

Відповідно до ч.2ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Згідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати в розмірі 3 197,52 грн. покласти на позивача Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати відмовити.

Судові витрати покласти на позивача Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області.

Учасники справи:

- позивач: Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 05520750, місцезнаходження за адресою: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Центральна, 46;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 23 січня 2024 року.

Суддя Д. І. Городецький