Постанова

від 19.06.2024 по справі 183/6638/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5123/24 Справа № 183/6638/23 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати

за апеляційною скаргою Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2023 року Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати. На обґрунтування вимог, Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області посилається на те, що 07 жовтня 2005 року між Новомосковською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрований в реєстрі за № 900 та зареєстрований у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року. Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.3 укладеного договору орендодавець на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 70 від 20 січня 2004 року надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 37,81 га, із них: на території Спаської сільської ради - загальна площа 35,61 га, у тому числі 31,8357 га - ріллі, пасовищ - 1,6586 га, господарських шляхів - 0,569 га та каналів - 1,5444 га. На території Мар`янівської сільської ради площею 2,2 га, у утому числі ріллі 2,2 га. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Метою використання земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 договору). Сторони погодили строк оренди земельної ділянки - 50 років з моменту державної реєстрації цього договору (п. 3.1 договору), при цьому за п. 3.2 договору - за закінченням терміну його дії орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін. Разом з тим, відповідно до умов п. 4.1, 4.2 договору оренди та Додатку № 1 до нього орендар зобов`язаний щорічно, у період з 25 по 29 число кожного місяця, сплатити орендну плату рівними частками у загальному розмірі 1 951,85 грн., з яких 1 816,89 грн. на рахунок Спаської сільської ради та 134,96 грн. на рахунок Мар`янівської сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадкоємцем останнього є ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56612765 від 22 червня 2019 року. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року у справі № 203/4578/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2019 року № 4-3255/15-19-СГ про відмову у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 жовтня 2019 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року, за результатами її розгляду прийняти рішення у формі наказу з урахуванням вимог діючого законодавства та висновків суду, викладених у цьому рішенні. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 536,80 грн. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Позивач зазначає, що Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області та Спаська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області об`єдналися у Підгородненську міську територіальну громаду згідно розпорядження КМУ № 709-р від 12.06.2020 року та постанови ВРУ № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів у Дніпропетровській області». Приписами ст. 8 ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. Відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою про заміну сторони (орендаря) у зобов`язаннях у зв`язку зі смертю її батька ОСОБА_2 , який є орендарем за договором оренди землі від 07 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрованого в реєстрі за № 900 та зареєстрованого у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року. Рішенням Підгородненської міської ради № 875-6/8 від 01 липня 2021 року було замінено сторону орендаря ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у зобов`язаннях в чинному договорі оренди землі від 07.10.2005 року. Пунктом 3.1 вказаного рішення ОСОБА_1 було зобов`язано укласти з міською радою Додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі, шляхом викладення договору оренди землі в новій редакції за умови сплати за використання земельної ділянки за період переоформлення документів з моменту смерті Орендаря ОСОБА_2 до моменту укладення угоди по заміні сторони. У відповідності до приписів ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 року, Підгородненська міська рада 12 жовтня 2021 року зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 24,2 га з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 13 жовтня 2021 року на земельну ділянку загальною площею 11,4074 га за кадастровим номером 1223286500:01:151:0002, код виду цільового призначення земель 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки знаходяться на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Позивач наголошує на тому, що відповідач ОСОБА_1 користується вказаними земельними ділянками комунальної власності, в той же час остання належним чином у встановленому законом порядку не оформила орендних земельних відносин відносно цих ділянок та у період з 2019-2022 рік не сплачує плату за користування земельними ділянками у розмірі, встановленому законодавчими актами, у зв`язку з чим, з огляду на приписи ст.ст. 1212-1214 ЦК України ОСОБА_1 протиправно зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування землею за відсутності укладеного договору (Додаткової угоди), чим збільшила вартість власного майна. Користування відповідачем спірними земельними ділянками підтверджується актами обстеження земельних ділянок від 01.06.2022 року та 07.06.2022 року, згідно яких зазначені земельні ділянки обробляються та засіваються ріпаком, пшеницею та соняшником. Крім того, у рішенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року у справі № 203/4578/19 зазначено, що сама ж ОСОБА_1 у своєму позові посилалася на те, що користується зазначеними вище земельними ділянками. Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 безпідставно користується земельними ділянками без укладення договору оренди землі, при цьому остання не сплачує орендну плату за користування земельними ділянками, позивача вважає, що вона повинна відшкодувати міській раді безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю. Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ від 30.11.2021 року) встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із зазначенням 100 відсотків: за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів). ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 року визначено, що землями комунальної власності територіальних громад вважається всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель особистого призначення. Отже, розраховувати витрати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів можливо з 01 червня 2021 року. Оскільки, Підгородненською міською радою не були встановлені ставки оренди за землю станом на 2021 рік, то при визначенні ставки оренди за земельну ділянку необхідно застосовувати п. 5 ст. 288 ПК України, яким встановлений мінімальний розмір орендної плати, що не муже бути меншим за розмір земельного податку. Так, ставка земельного податку за землі з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлені рішенням Спаської сільської ради від 21.06.2019 року № 3-38/VІ в розмірі 0,8% від нормативної грошової оцінки землі. Рішенням Підгородненської міської ради № 875-6/8 від 01.07.2022 року розмір орендної плати встановлено 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, орендна плата за користування земельної ділянки з кадастровим номером 1223286500:01:151:0002 становить 63 380,80 грн.: у 2021 році за 1 місяць червень 21 126,93 грн. (352 115,55 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 0,8% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 1 місяць); у 2021 році за 6 місяців липень-грудень 21 126,93 грн. (352 115,55 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 6 місяців); у 2022 році за 12 місяців 42 253,87 грн. (352 115,55 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців). Орендна плата за користування земельної ділянки з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 становить 149 787,39 грн., з яких: у 2021 році за 1 місяць червень 552,72 грн. (829 081,52 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 0,8% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 1 місяць); у 2021 році за 6 місяців липень-грудень 49 744,89 грн. (829 081,52 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців х 6 місяців); у 2022 році за 12 місяців 99 489,78 грн. (829 081,52 грн. (нормативно грошова оцінка земельної ділянки) х 12% (ставка розміру орендної плати) : 12 місяців).Отже, загальна сума орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами1223286500:01:152:0001та 1223286500:01:151:0002 становить 213 168,19 грн. (63 380,80 грн. + 149 787,39 грн.). 27 квітня 2023 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 1309 разом з розрахунком щодо відшкодування збитків за фактичне користування земельними ділянками без договору оренди, який ОСОБА_1 не отримано та повернуто на адресу позивача. У зв`язку з наведеним, Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області просила суд: стягнути з відповідача на користь Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю в розмірі 213 168,19 грн., а також вирішити питання щодо судових витрат (а.с. 1-9).

Рішенням Новомосковоського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати - відмовлено (а.с.106-116).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Підгородненська міська ради Дніпровського району Дніпропетровської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового, про задоволення позовних вимог в повному обсязі (а.с. а.с.119-123,142-146).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 жовтня 2005 року між Новомосковською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрований в реєстрі за № 900 та зареєстрований у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року.

Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.3 укладеного договору орендодавець на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 70 від 20 січня 2004 року надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 37,81 га, із них: на території Спаської сільської ради - загальна площа 35,61 га, у тому числі 31,8357 га - ріллі, пасовищ - 1,6586 га, господарських шляхів - 0,569 га та каналів - 1,5444 га. На території Мар`янівської сільської ради площею 2,2 га, у утому числі ріллі 2,2 га. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Метою використання земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 договору). Сторони погодили строк оренди земельної ділянки - 50 років з моменту державної реєстрації цього договору (п. 3.1 договору), при цьому за п. 3.2 договору - за закінченням терміну його дії орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін. Разом з тим, відповідно до умов п. 4.1, 4.2 договору оренди та Додатку № 1 до нього орендар зобов`язаний щорічно, у період з 25 по 29 число кожного місяця, сплатити орендну плату рівними частками у загальному розмірі 1 951,85 грн., з яких 1 816,89 грн. на рахунок Спаської сільської ради та 134,96 грн. на рахунок Мар`янівської сільської ради.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, спадкоємцем останнього є відповідач ОСОБА_1 . Спадкова справа № 101/2018 після смерті ОСОБА_2 . заведена 15 грудня 2018 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Г.В. (номер у спадковому реєстрі: 63503415, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56612765 від 22 червня 2019 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року у справі № 203/4578/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2019 року № 4-3255/15-19-СГ про відмову у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 жовтня 2019 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року, який зареєстровано в реєстрі за № 900 та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., а також зареєстровано у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року, за результатами її розгляду прийняти рішення у формі наказу з урахуванням вимог діючого законодавства та висновків суду, викладених у цьому рішенні. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 536,80 грн. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Згідно розпорядження КМУ № 709-р від 12.06.2020 року та постанови ВРУ № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів у Дніпропетровській області» Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області та Спаська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області об`єдналися у Підгородненську міську територіальну громаду.

Приписами ст. 8 ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Встановлено та сторонами не заперечувалося, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до Підгородненської міської ради з заявою про заміну сторони (орендаря) у зобов`язаннях у зв`язку зі смертю її батька ОСОБА_2 , який є орендарем за договором оренди землі від 07 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Монашко Н. П., зареєстрованого в реєстрі за № 900 та зареєстрованого у Новомосковському райвідділі ДРФ ДЗК за № 04:06:126:1404 від 11 травня 2006 року.

Рішенням Підгородненської міської ради № 875-6/8 від 01 липня 2021 року було замінено сторону орендаря ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у зобов`язаннях в чинному договорі оренди землі від 07.10.2005 року (п. 1 цього рішення). Пунктом 2 цього рішення визначено, що права та обов`язки за договором оренди землі від 07.10.2005 року ОСОБА_1 набуває у повному обсязі з моменту державної реєстрації Додаткової угоди про заміну сторони, права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Пунктом 3.1 даного рішення було зобов`язано ОСОБА_1 укласти з міською радою Додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі, шляхом викладення договору в новій редакції, за умови сплати за використання земельної ділянки за період переоформлення документів з моменту смерті Орендаря до моменту укладення угоди по заміні сторони. Пунктом 3.4 рішення встановлено розмір орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; п. 3.3 зобов`язано ОСОБА_1 зареєструвати право оренди земельної ділянки в порядку, визначеному чинним законодавством України. Пунктом 5 вказаного рішення визначено, що у разі, якщо одна із сторін не підписала додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі впродовж 2-х (двох) календарних місяців з моменту прийняття даного рішення, пункти 1-4 цього рішення втрачають чинність.

Встановлено, що згідно до приписів ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 року, Підгородненська міська рада 12 жовтня 2021 року зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 24,2 га з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 13 жовтня 2021 року на земельну ділянку загальною площею 11,4074 га за кадастровим номером 1223286500:01:151:0002, код виду цільового призначення земель 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки знаходяться на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. зазначене підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02 травня 2023 року.

ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 року визначено, що землями комунальної власності територіальних громад вважається всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель особистого призначення.

З актів обстеження земельних ділянок від 01.06.2022 року та 07.06.2022 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користується земельними ділянками з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 1223286500:01:151:0002, які обробляються та засіваються ріпаком, пшеницею та соняшником. З актів також слідує, що на момент виїзду комісії на земельних ділянках користувач або працівники відсутні.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд 1 інстанції виходив із того, що позовні вимоги є не доведеними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, приписами статті 7 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», 1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. 2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 181 ЦК України, об?єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно,майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 80 ЗК України визначено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 123 та ч. 1 ст. 124 ЗК України Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платі, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Приписами ч.ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно до ст. 1214 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

У відповідності до ч. 1 ст. 93 ЗК України, Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату ( п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

В силу ст. 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Приписами ст. 3 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Частиною першою статті 21 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендна палата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. Крім того, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, щороку визначає величину коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель, населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, виходячи з індексу споживчих цін минулого року.

Згідно до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про оцінку землі», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційним. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на день ухвалення рішення державна реєстрація додаткової угоди до договору оренди не здійснювалася, зокрема в реєстрі прав власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 не є орендарем зазначених вище земельних ділянок, при цьому у Державному земельному кадастрі до теперішнього часу орендарем рахується ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що твердження позивача про те, що факт користування вказаними земельними ділянками підтверджується рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року у справі № 203/4578/19, в якому нібито зазначено, що ОСОБА_1 у своєму позові посилалася на факт користування нею вказаними земельними ділянками є хибними, оскільки жодних посилань у позові з приводу користування земельними ділянками не вбачається.

Сам лише факт звернення ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 (орендаря за договором оренди) до Підгородненської міської ради з заявою про внесення відповідних змін до договору оренди, не дає підстав вважати останню користувачем земельних ділянок з кадастровим номером 1223286500:01:152:0001 та 1223286500:01:151:0002. Крім того, матеріали справи також не містять будь-яких доказів про звернення міської ради до правоохоронних органів з відповідною заявою про встановлення фактичних користувачів цих земельних ділянок.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовим і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими доказами по справі.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають.

Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: