Рішення

від 13.03.2024 по справі 464/4917/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/4917/23

пр.№ 2/464/228/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

вскладі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання Андрушко Н.М.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» (відокремленого підрозділу «Відділення №2 Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна») про стягнення коштів та моральної шкоди,

встановив:

позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна», відокремленого підрозділу «Відділення №2 Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна», в якому просить стягнути грошові кошти у розмірі 183193,04 грн., з яких: вклад у розмірі 115000,00 грн., проценти за період з 06.12.2021 до 06.07.2023 у розмірі 24478,08 грн., інфляційні втрати за 586 днів прострочення у розмірі 38176,10 грн., три проценти річних від суми вкладу у розмірі 5538,90 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.12.2021 уклав з Кредитною спілкою «Експрес Кредит Юніон Україна», в особі відокремленого підрозділу «Відділення №2 Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» договір №53/12-21/В2 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповнення). Відповідно до умов договору, строк вкладу становить 6 місяців, а саме до 06.06.2022, сума вкладу 115000,00 грн., процентна ставка за вкладом становить 12,25% річних, з виплатою процентів в день повернення вкладу. Крім того, договором визначено, що з настанням терміну повернення вкладу, такий повертається члену кредитної спілки з нарахованими, але невиплаченими процентами. Спілка зобов`язується нараховувати проценти з приєднанням їх до вкладу. Спілка зобов`язана повернути вклад та нараховані проценти за вкладом по закінченню строку вкладу. Згідно з умовами укладеного між сторонами договору, датою повернення вкладу є наступний день після закінчення строку дії договору, а саме 07.06.2022. В травні 2022 року представники відповідача в усній формі повідомили позивача про те, що через настання форс-мажорних обставин, а саме військової агресії російської федерації проти України, виплата відсотків за депозитами та повернення депозиту зупиняється з 24.02.2022 та до завершення існування таких обставин. 27.09.2022 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням повернути вклад, а також залишив відповідну заяву, однак така залишена без відповідного реагування. В березні 2023 року ОСОБА_2 скерував відповідачу письмову заяву про повідомлення суми відсотків та їх виплату, а також з вимогою достроково розірвати договір та повернути депозит, проте такі листи повернулись без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Зважаючи на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, на даний час не повернув позивачу вклад та нараховані проценти, у зв`язку із чим такі грошові кошти, а саме 115000,00 грн. вкладу та 24478,04 грн. процентів за період з 06.12.2021 до 06.07.2023, підлягають стягненню в судовому порядку. Крім того, покликаючись на ст. ст. 625 ЦК України, просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 41565,13 грн., та три проценти річних у розмірі 7193,01 грн. Також зазначає, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним договором, а саме невиплата суми вкладу та процентів, автоматичне пролонгування договору, призвело до позбавлення позивача можливості вільного користування власники матеріальними ресурсами, до душевних страждань, нервування, що негативно позначилось на його психічному стані, нормальних життєвих зв`язках а також відносинах з оточуючими, а тому просить також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 31.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, правом на подання відзиву не скористався.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов згідно позовних вимог. Вважає, що днем припинення договору є день звернення із заявою до суду, і з цієї дати також слід обчислювати розмір збитків за невиконання грошового зобов`язання. Вважає, що саме позовна заява є юридичним актом, на підставі котрого договір буде припиненим у випадку виплати заборгованості. Однак, в цій частині, покликається на розсуд суду. Просить позов задовольнити.

Ознайомившись із позовними вимогами, дослідивши матеріали позову тим самим з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

06 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та КС «»Експрес Кредит Юніон Україна» укладено Договір №53/12-21/В2 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднання процентів до суми вкладу та поповнення), відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язується здійснити вклад, а КС зобов`язується прийняти вклад, нараховувати проценти, повернути вклад та нараховані проценти прийняти та оплати такі послуги. Договір укладений строком на 6 місяців до 06.06.2022.

06 грудня 2021 року ОСОБА_2 вніс грошові кошти на депозитний рахунок у розмірі 115000 грн.

З цього слідує, що між сторонами виник спір з приводу виконання договірних зобов`язань щодо вкладу на депозитний рахунок кредитної спілки.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 16 ЦК Українита ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3ст. 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 вказаної норми заначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.3 вказаної норми).

Зміст Договору, у відповідності до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому,згідно зіст.631ЦК Українистроком договорує час,протягом якогосторони можутьздійснити своїправа івиконати своїобов`язки відповіднодо договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватисяналежним чиномвідповідно доумов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі, у відповідності до ст. 598 ЦК України, на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Так, згідно статті 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Підстави длязміни аборозірвання договорувизначені ст.651ЦК України. Так, ч.1 встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодоюсторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України ). Крім того, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Також, статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору. Зокрема, у разі зміни договорузобов`язання сторінзмінюються відповіднодо зміненихумов щодопредмета,місця,строків виконаннятощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. При цьому, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Одночасно, згідно ч.4 вказаної статті, Сторони не маютьправа вимагатиповернення того,що буловиконане нимиза зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 23 Закону України «Про кредитні спілки» діючого на момент укладення договору, передбачено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членамкредитної спілкина правіприватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно дочастини сьомоїстатті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Зокрема, частиною 7 ст. 10 вказаного Закону визначено, що повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про кредитні спілки» від 14.07.2023, діючого на даний час, передбачено, що вкладом (депозитом) є кошти, які розміщені членом кредитної спілки під процент на його рахунку у кредитній спілці на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті такому члену кредитної спілки відповідно до умов договору.

Одночасно, частиною 4 ст. 1058 ЦК України передбачено, що положення параграфа 3 про «банківський вклад» застосовуються до відносин, що виникають під час здійснення кредитною спілкою діяльності щодо залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню.

Так., частиною 1 ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 1060 ЦК України визначено, що Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договоромбанківського строковоговкладу банкзобов`язаний видативклад танараховані процентиза цимвкладом ізспливом строку,визначеного удоговорі банківськоговкладу. Поверненнявкладникові банківськогострокового вкладута нарахованихпроцентів зацим вкладомна йоговимогу доспливу строкуабо донастання іншихобставин,визначених договором,можливе виключноу випадках,якщо цепередбачено умовамидоговору банківськогострокового вкладу. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.3,4 вищевказаної статті).

Крім того,статтею 1061ЦК Українипередбачено,що банквиплачує вкладниковіпроценти насуму вкладув розмірі,встановленому договоромбанківського вкладу. Банкмає правозмінити розмірпроцентів,які виплачуютьсяна вкладина вимогу,якщо іншене встановленодоговором. Уразі зменшеннябанком розмірупроцентів навклади навимогу новийрозмір процентівзастосовується довкладів,внесених доповідомлення вкладниківпро зменшенняпроцентів,зі спливомодного місяцяз моментувідповідного повідомлення,якщо іншене встановленодоговором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Проценти набанківський вкладнараховуються віддня,наступного заднем надходженнявкладу убанк,до дня,який передуєйого поверненнювкладникові абосписанню зрахунка вкладниказ іншихпідстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (ч. 1-3, 5-6).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Судом встановлено наступне.

З копії договору про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднання процентів до суми вкладу та поповнення) № 53\12-21\В2 від 06.12.2021 вбачається, що такий укладений між кредитною спілкою Експрес кредит юніон Україна та членом спілки ОСОБА_2 . Предметом договору визнано внесення строкового внеску вкладу на депозитний рахунок до спілки в сумі 115000 грн. (а. с. 6-14).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №309 від 06.12.2021 встановлено, що від ОСОБА_2 прийнято вклад на депозитний рахунок згідно договору № 53/12-21/В2 від 06.12.2021 на суму 115000 грн. (а.с.15-16).

Як вбачається із копій заяв ОСОБА_2 звертався до Голови правління КС «Експрес Кредит Юніон Україна» від 27.09.2022 та КС «Експрес Кредит Юніон Україна» від 13.03.2023 та просив адресата повідомити про розмір депозиту та нарахованих процентів, та розглянути можливість виплати суми депозиту та відсотків та дострокового припинення договору (а.с.10-11). Вказане підтверджується також копіями квитанцій від 13.03.2023 та конвертами із відмітками про повернення листів (а.с.15-16).

Суд, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовної заяви, взявши до уваги відсутність заперечень зі сторони відповідача, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, при вирішенні спору вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як вбачається із п. 1.1 Договору, сторони узгодили суму вкладу, що складає 115000 грн. та строк у 6 місяців, що передбачено п. 1.2 Договору. При цьому, у п.п. 1.2.1 та 1.2.2 датою внесення вкладу визначено 06.12.2021 а плановою датою повернення вкладу є 07.06.2022.

Одночасно, п.1.3, 2.3, 2.5 передбачено процентну ставку за вкладом, що складає 12,25 % річних, з їх виплатою у день повернення Вкладу. При цьому, сума вкладу збільшується на суму нарахованих процентів та 06 числа місця приєднуються до суми вкладу. Нарахування процентів відбувається за фактичну кількість днів користування.

Разом з тим, Договором визначено, що дострокове повернення вкладу не передбачається, сторонами узгоджено пролонгацію лише за Законом, тобто на умовах Вкладу навимогу,зі ставкоюяка дієна деньповернення вкладу, при пролонгації, проценти нараховуються з дня пролонгації (п.п.1.4, 2.8, 8.3.1, ).

Крім того, Договором передбачено дострокове припинення дії Договору, однак в даному випадку такі умови не застосовані.

Таким чином, аналізом положень договору укладеного між сторонами позову, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов`язання щодо вкладу, розміщеного на депозитному рахунку останнього.

З цього слідує, що в силу ч.4 ст. 1060 ЦК України, сторони узгодили, що після закінчення строку дії договору, а саме 06.06.2022, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Суд звертає увагу, що сторони договорилися про те, що у випадку пролонгації, строк дії договору після 06.06.2022 обумовлюється вимогою позивача про повернення вкладу. При цьому, на день повернення вкладу, відповідач застосовує ставку, яка діє на цей день.

При цьому, при вирішенні позову, суд бере до уваги, що відповідач у порядку та спосіб визначений розділами 5 та 7 Договору позивача про форс-мажорні обставини чи зміну процентної ставки не повідомляв, оскільки, докази з даного приводу до справи не долучені.

За таких обставин, встановлено, що договірні відносини між сторонами тривають на умовах узгоджених договором.

А тому, в частині стягнення процентів, слід враховувати ст. 1061 ЦК України.

Крім того, відповідач, будучи усвідомленим про спір та вимоги позивача, мав можливість в порядку передбаченому п.6.1 Договору вирішити спір, шляхом переговорів, у зв`язку із чим оголошувалася перерва в судовому засіданні.

Одночасно, договором передбачено обставини, за котрих сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань, однак, не передбачено умов, за котрих сторони можуть не виконувати зобов`язань передбачених правочином (п.4.1-5.2).

Таким чином, беручи до уваги, що позивач 06.12.2021 передав відповідачу у користування грошові кошти в сумі 115000 грн. на умовах вкладу на депозитний рахунок, з визначенням процентів у розмірі 12, 25 % річних, зі збільшенням вкладу на суму нарахованих процентів 06 числа щомісяця, та за фактичну кількість днів користування, на момент вирішення справи, станом на 06.02.2024 депозит збільшено до 149813,29 грн.

Згідно ч.10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Беручи доуваги,що приписамич.5ст.1061ЦК Українипередбачено,що процентина банківськийвклад нараховуютьсявід дня,наступного заднем надходженнявкладу убанк,до дня,який передуєйого поверненнювкладникові,за такихобставин судприйшов допереконання,про необхідністьстягнення процентівза фактичнукількість днівкористування вкладом,що виникстаном на 06.02.2024 (шляхом його збільшенням з моменту внесення вкладу на суму нарахованих процентів 06 числа щомісяця, тобто 6 число місяця, що передує даті вирішення спору, оскільки договірні відносини тривають) тобто з 07.02.2024 до дня, що передуватиме моменту виконання рішення, тобто поверненню Вкладу.

Згідно ст.5ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом ст. ст. 15,16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України,не є вичерпним.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених випадках законом (абзац 12 ч. 2 статті).

Застосування конкретного способу його захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від порушення характеру, невизнання чи оскарження.Таке право чи інтереси мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та зумовлених цими діяннями наслідками (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15 -ц, від 11 вересня 2019 року у справі N 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі N 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі. N 469/1044/17 (пункт 67), від 26 січня 2021 року у справі N 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі N 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справах N 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах N 334/3161/17 (пункт 55) і N 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі N 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі N 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі N 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 червня 2021 року у справі N 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі N 143/591/ 20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20 (пункт 21)).

У зв`язку, із чим зважаючи на те, що позивачем обрано спосіб захисту цивільного права передбачений ч.2 ст. 15 ЦК України у виді примусового виконання обов`язку в натурі, суд, прийшов до переконання, що може захистити цивільне право позивача на умовах встановлених договором, що відповідає положенням ст.ст. 1060, 1061 ЦК України, оскільки ст. 526 ЦК України містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

При цьому, суд враховує, що заяви ОСОБА_2 до Голови правління КС «Експрес Кредит Юніон Україна» від 27.09.2022 та КС «Експрес Кредит Юніон Україна» від 13.03.2023 не можна розцінювати як вимогу про повернення вкладу, оскільки такі не містять суми боргу, та строку його повернення, однак, розцінюються судом як обов`язок відповідача, повідомити позивача про розмір депозиту та нарахованих процентів, передбачений договором, та необхідний для пред`явлення такої вимоги останнім, а його не виконання являється підставою для судового захисту.

Таким чином, зважаючи, що між сторонами тривають договірні відносини, згідно котрих останні узгодили збільшення вкладу з моменту його внесення на суму нарахованих процентів 06 числа щомісяця, котрим на момент вирішення спору, являється 06.02.2024, тому із відповідача слід стягнути на користь позивача вклад у розмірі 149813,29 грн. та проценти, нараховані за фактичну кількість днів за користування вкладом, з 07.02.2024 по день, що передує дню поверненню вкладу, тобто дню виконання рішення суду.

Одночасно при вирішенні спору, що стягнення інфляційних втрат за 586 днів прострочення у розмірі 38176,10 грн. та трьох процентів річних від суми вкладу, суд зважає на наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу ч.ч.1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки (котрими, згідно ст. 22 ЦК України вважаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Крім того ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Одночасно, п.4.1 Договору визначено, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання.

Разом з тим, сторони у договорі не узгодили, що ними визнається невиконанням або неналежним виконанням договору.

Зважаючи на умови договору, після пролонгації такого, позивач мав право повернути вклад за вимогою разом з тим, договором не передбачено жодних умов такої вимоги, способу виявлення, та строків виконання.

При цьому, як вбачається із положень п.2.3.8-2.3.9 Положення про фінансові послуги Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон України», розміщеного на офіційному сайті КС (https://ecu.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/polozhennya-pro-finansovi-poslugy-ekyuu.pdf) умови повернення вкладу на вимогу члена КС мають бути закріплені та узгоджені у договорі.

У зв`язку із цим, заслуговує на увагу, зміст ст. 530ЦК України,де, якщо узобов`язанні встановленийстрок (термін)його виконання,то вонопідлягає виконаннюу цейстрок (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментомпред`явлення вимоги,кредитор маєправо вимагатийого виконанняу будь-якийчас. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вище встановлено судом, заяви скеровані позивачем відповідачу, не можуть розцінюватися як пред`явлення вимоги про виконання обов`язку, у зв`язку із чим, стороною позивача не доведено момент виникнення у КС «Експрес Кредит Юніон Україна» зобов`язання щодо повернення вкладу та процентів у строк встановлений ст. 530 ЦК України, оскільки такий договором не передбачений, а тому доводи позивача про 586 днів прострочення є голослівними та необґрунтованими.

Одночасно,як вбачаєтьсяіз п.18Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Беручи до уваги, що Указом Президента України №264/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, котрий неодноразово було продовжено, та діє на даний час, відносини між сторонами, з приводу грошових зобов`язань, виникли та не припинилися до введення воєнного стану, тому є підстави для звільнення відповідача від відповідальності, визначеноїстаттею 625ЦК України.

Як наслідок, в цій частині, позов до задоволення не підлягає.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Великої Палати ВС від 15 грудня 2020 року № 752/17832/14-ц суд висловив позицію, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру.

Одночасно, ВС у постанові від 28.10.2019 (справа № 554/1583/16-ц), роз`яснив, що суд, вирішуючи спір про стягнення моральної шкоди повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Окрім цього, ОП КЦС ВС у справі № 214/7462/20 (постанова від 05.12.2022) прийшла до переконання, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

За правилами ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч.1, 3 статті 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В силу ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, порядок оцінки доказів судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши викладені позивачем доводи в цій частині, суд приходить до висновку, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди, понесених моральних страждань, не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і діяннями відповідача. Одночасно, не доведено, що бездіяльність останнього була протиправною.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позивач довів, що на договірних умовах передав відповідачу в користування грошові кошти стоком на 6 місяців, зобов`язання узгоджені правочином виконав в повному обсязі, та після 07.06.2022 набув права вимагати від КС повернення вкладу та процентів. З цією метою, він неодноразово звертався до відповідача із заявами, котрі останнім залишені без реагування, у зв`язку із чим, в ОСОБА_2 виникло право на захист цивільного права в судовому порядку, з приводу примусового виконання обов`язку в натурі. Зважаючи на умови договору, у позивача наявне право вимагати від відповідача повернення вкладу, що збільшувався на суму нарахованих процентів щомісячно, та процентів за фактичну кількість днів користування, у зв`язку із чим, в цій частині позов слід задоволити.

В решті у позові слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує положення ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Встановлено, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору.

Беручи до уваги, що суд дійшов до переконання про часткове задоволення позовних, а тому, з огляду на положення ч.6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1498,13 грн.

На підставі ст. ст. 11, 15, 16, 22, 23, 509, 530, 526, 536, 598, 599, 612, 623, 626, 628, 629, 631, 653, 625, 1058, 1060, 1061, 1167, п. 18 Перехідних Положень ЦК України, Закону України «Про Кредитні спілки», керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна», відокремленого підрозділу «Відділення №2 Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна», про стягнення коштів та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» на користь ОСОБА_2 строковий внесок (вклад) у розмірі 149813 (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот тринадцять) гривень 29 (двадцять дев`ять) копійок.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» на користь ОСОБА_2 проценти, нараховані за фактичну кількість днів за користування вкладом, з 07.02.2024 по день, що передує дню поверненню вкладу, тобто дню виконання рішення суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 1498 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Кредитна спілка «Експрес Кредит Юніон Україна»</a>, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 42983358.

Головуюча Сабара Л.В.