Ухвала

від 29.02.2024 по справі 632/1789/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 632/ 1789 /23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-кп/818/ 878 /24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: повернення обвинувального акту

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме потерпілих по справі, належним чином повідомлених про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною ухвалою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221110000539 від 11.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 357 КК України.

Таке рішення суду обґрунтоване тим, що в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але остаточне формулювання обвинувачення не містить такої підсумкової кваліфікації кримінальних правопорушень, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а тому суд приходить до висновку, що він не відповідає вимог ст. 291 ч.2 КПК України.

Окрім цього, при викладені найменування кримінального провадження, рік народження обвинуваченого ОСОБА_7 зазначено як 1983, в той час як в анкетних відомостях рік народження зазначено як 1985.

Крім того, судом вважав, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування мають розбіжності в даті складання обвинувального акту, т.я. в реєстрі ця дата зазначена як 31.10.2023, а в обвинувальному акті 30.10.2023.

Окрім цього, згідно обвинувального акту, два потерпілих зазначені як юридичні особи ТОВ «Вигідна покупка» та ТОВ «Кисет», проте, серед матеріалів кримінального провадження відсутні довідки про юридичну особу, які повинні були бути додані до обвинувального акту та отримані стороною захисту при врученні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, як того вимагає п. 5 ч. 4 ст. 291 КПК України.. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, прокурор посилається на те, що повернутий судом обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, про що у своєму рішенні зазначає і сам суд, та містить формулювання обвинувачення. При цьому, як вказує прокурор, в п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено про те, що у формулюванні обвинувачення також повинне бути посилання на положення закону 1 статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а тому, вважає такий висновок суду помилковим і таким, що суперечить п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК

Твердження щодо наявності розбіжностей в даті складання обвинувального акту, зазначені в ньому та в реєстрі, вважає також помилковими, оскільки в обвинувальному акті дата його затвердження значиться 31.10.2023 та в реєстрі матеріалів досудового розслідування у пункті 49 розділу II також зазначено, що «Складено та затверджено обвинувальний акт...» - 31.10.2023.

Недолік при викладенні найменування кримінального провадження із зазначенням року народження обвинуваченого, як 1983, в той час як в анкетних відомостях рік народження зазначено як 1985, вважає опискою, яка жодним чином не впливає на по суті правильний виклад анкетних відомостей обвинуваченого в обвинувальному акті, так як в графі «анкетні відомості обвинуваченого» число, місяць та рік народження обвинуваченого ОСОБА_7 вказано правильно, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прокурор вважає, що описки в обвинувальному акті не спростовують по суті правильний і законний обвинувальний акт, про що неодноразово вказано в Постановах Верховного суду, щодо недопущення формального підходу до порушень вимог КПК України . А тому, не вірно вказаний рік народження ОСОБА_7 є опискою, яка може бути виправлена та вже виправлена судом при встановленні особи під час судового розгляду і даною опискою жодним чином права обвинуваченого не порушені, оскільки суд, встановивши дату народження ОСОБА_7 , зазначив її у вступній частині ухвали. Тому, прокурор вважає, що дана формальна обставина не може бути підставою для повернення обвинувального акту.

Підставу для повернення обвинувального акту за відсутністю доданих до обвинувального акту довідок про вказані в ньому юридичні особи, прокурор вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать вимогам п. 5 ч. 4 ст. 291 КПК України. Як зазначив прокурор, у кримінальному провадженні є два потерпілих ТОВ «Вигідна покупка» та ТОВ «Кисет» Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Таким чином, кримінальний процесуальний закон вимагає додання до обвинувального акту довідки про юридичну особу у тому разі коли щодо такої юридичної особи здійснюється провадження, тобто у тому випадку коли обвинуваченою є саме юридична особа і щодо неї здійснюється провадження та направляється обвинувальний акт до суду. У даму кримінальному провадженні обвинуваченим є фізична особа ОСОБА_7 , а юридичні особи ТОВ «Вигідна покупка» та ТОВ «Кисет» с потерпілими, а тому долучення довідок щодо вказаних юридичних осіб, на думку прокурора, не є обов`язковим, а твердження суду в цій частині в цілому вважає такими, що суперечать вимогам п. 5 ч. 4 ст. 291 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає твердження суду у оспорюваній ухвалі про те, що наведені недоліки є такими, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, безпідставними та надуманими, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду та судом не взято до уваги докази, які могли б істотно вплинути на його висновок.

А тому, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною і просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу залишити без змін.

Потерпілі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Будь-яких заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від них не надходило.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Вмотивованою є ухвала суду, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акту прокуророві, послався на те, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але остаточне формулювання обвинувачення не містить такої підсумкової кваліфікації кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Крім того, обвинувальний акт містить розбіжності в даті його складанні, в самому обвинувальному акті та в реєстрі, невірно вказана дата народження обвинуваченого, а саме рік народження та відсутні відомості щодо юридичних осіб, зазначених в обвинувальному акті.

Проаналізувавши зміст обвинувального акту та мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, так як вони не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства та не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Згідно з ч.5 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації; формулювання обвинувачення.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, в ньому зазначений виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, а також формулювання обвинувачення. При цьому, зазначено прокурором в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, зокрема на обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникнення у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану, зокрема по епізодам від 11.06.2023, в 00-20 год., 02-00 год., 02-30 год. та в 02-47 год.

Також міститься формулювання обвинувачення та правова кваліфікація за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч1 ст.357 КК України, а саме викрадення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів, за епізодом від 11.06.2023 року.

А також, - формулювання обвинувачення та правова кваліфікація за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за епізодом від 07.09.2023 року.

Дата складання обвинувального акту зазначена в обвинувальному акті і в реєстрі, 31.10.2023 року.

При цьому, колегія суддів погоджується з обґрунтованими доводами прокурора, що помилка в зазначенні року народження обвинуваченого, як 1983, в той час як в анкетних відомостях рік народження зазначено як 1985, є опискою, яка жодним чином не впливає по суті на правильний виклад анкетних відомостей обвинуваченого в обвинувальному акті, оскільки в графі «анкетні відомості обвинуваченого» число, місяць та рік народження обвинуваченого ОСОБА_7 вказано правильно, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на думку колегії суддів, не є підставою для повернення обвинувального акту.

Крім того, на думку колегії суддів не є підставою для повернення обвинувального акту відсутність відомостей щодо потерпілих, якими в даному провадженні є ТОВ «Вигідна покупка» та ТОВ «Кисет» , оскільки нормами , зазначеними в п.5 ч. 4 ст. 291 КПК України, передбачено додавання до обвинувального акту довідки про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. В даному випадку ТОВ «Вигідна покупка» та ТОВ «Кисет» є потерпілими, а не юридичними особами, відносно якої здійснюється провадження.

Слід зазначити, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам, зазначеним статтею 291 КПК України, оскільки містить формулювання обвинувачення висунуте ОСОБА_7 із зазначенням викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також всі інші відомості, передбачені ч. 2 ст.291 КПК України

На думку колегії суддів, в обвинувальному акті зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч.2 ст.291 КПК України, викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими в ході досудового розслідування, з дотриманням вимог КПК України, сформульовано обвинувачення ОСОБА_7 , дана правова кваліфікація злочину, визначена стаття КК України.

Фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Тобто обвинувальний акт за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті кримінального процесуального кодексу України.

Підстав вважати, що обвинувальний акт не відповідає приписам ст.291 КПК України, колегія суддів не вбачає, а тому посилання суду першої інстанції на невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, є необґрунтованими, та передчасними з зазначених вище підстав.

Статтею 314 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, які перевіряє суд під час проведення підготовчого судового засідання. Встановлення та визначення фактичних обставин кримінального провадження можуть бути проведені лише на стадії судового розгляду провадження по суті.

Таким чином суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки будь-яких суттєвих порушень вимог ч.2 ст.291КПК України при його складанні, суд не навів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 370, 291 КПК України є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою, відповідно до ч.1 ст.409 КПК України, для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи, у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2024 року про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню №12023221110000539 від 11.06.2023 року щодо ОСОБА_7 , як обвинуваченого за ч.4 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.357 КК України, скасувати.

Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.

Призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3