Ухвала

від 26.02.2024 по справі 381/3003/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/3003/23

Провадження №2/362/465/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2024 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області за правиламизагального позовногопровадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сейко» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

05.09.2023 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла справи за позовом ТОВ «Агро-Сейко» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість у розмірі 1161900 грн. та судові витрати у розмірі 32428,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 26.02.2015 року Наказом № 1-К від 26.02.2015 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сейко» (далі - ТОВ), було призначено директором ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією наказу № 1-К від 26.02.2015 року.

У період перебування Відповідачем на посаді директора, вона неодноразово брала у Позивача поворотну безвідсоткову фінансову допомогу на загальну суму 1161900 грн.

26.04.2023 року Наказом № 3-К був призначений директором ТОВ «Агро-Сейко» Зімич О.О. Після зміни директора договори про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу з підприємства зникли та оновити їх немає змоги, оскільки ОСОБА_1 не виходить на контакт. Станом на сьогодні Відповідачем фінансова допомога повернута не була. Таким чином, Відповідач виконуючи функції виконавчого органу ТОВ «Агро-Сейко» діяла не в інтересах юридичної особи, а виключно у своїх інтересах.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.07.2023 року цивільну справу за позовом ТОВ «Агро-Сейко» до ОСОБА_1 про стягнення боргу передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю (а.с.111-112).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.09.2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу №381/3003/23 та призначено до розгляду в порядку загального позовногопровадження та розпочато підготовчі дії (а.с. 121).

Ухвалою Васильківськогоміськрайонного судуКиївської областівід 20.02.2024рокузадоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Ширко М.Р. про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції (а.с.153-154).

21.02.2023 року до суду від представника ТОВ «Агро-Сейко» - Камільовського В.В. надійшла заява про зменшення позовних вимог та заява про зміну предмету позову, в яких просив прийняти дану заяву та стягнути із ОСОБА_1 на їх користь заборгованість у розмірі 1155900 грн. та судові витрати у розмірі 32428,60 грн. (а.с.156-164).

Представник позивача ОСОБА_2 у підготовче судовому засіданні не з`явився, направив клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі (а.с.185).

Представник ОСОБА_1 адвокат Ширко М.Р. у зв`язку із зайнятістю всіх залів судового засідання, не змогла вийти на зв`язок із судом, клопотань про розгляд справи у їх відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не направляла.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агро-Сейко» було створено 23.02.2015 року, що підтверджується протоколом №1 Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Агро-Сейко» присутні учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , запрошені особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як вбачається по першому питанню слухали про створення ТОВ «Агро-Сейко»; по четвертому питанню було вирішено щодо розподілу часток у Статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_1 180000 грн., 90 % у статутному капіталі, а ОСОБА_3 20 000 грн., 10 % у статутному капіталі, по п`ятому питанню було вирішено призначити директором Товариства ОСОБА_1 (а.с.78-82).

Як вбачається із Наказу №1-К від 26.02.2015 року ТОВ «Агро-Сейко» про призначення директором Товариства з 26.02.2015 року ОСОБА_1 приступила на посаду директора Товариства (а.с.5).

Відповідно до п.п. 14.9.1., 14.9.2. нової редакції Статуту товариства, директор здійснює управління поточною діяльністю Товариства; до компетенції Директора належать вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань що належать виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства.

Відповідно до п. 14.9.8. нової редакції Статуту товариства, Директор несе відповідальність перед Товариством за збитки, заподіяної Товариству його винними діями або бездіяльністю (а.с.83-94).

Із змісту статті 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству.

Як стверджує позивач, в період з лютого 2022 року по 19.10.2022 року, відповідачем, як директором Товариства було отримано у ТОВ «Агро-Сейко» грошові кошти, як поворотна безвідсоткова фінансова допомога в загальній сумі 1155 900, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.6-76).

Згідно, даних, які містяться у платіжних дорученнях, підставою видачі грошових коштів Директору ОСОБА_1 за вказаний період вказано - поворотна безвідсоткова фінансова допомога.

Крім того, ОСОБА_1 була засновником ТОВ «Агро-Сейко», що підтверджується відповідним протоколом №1Загальних зборівзасновників (учасників)ТОВ «Агро-Сейко»від 23.02.2015року(а.с.78-82).

Згідно із частиною першоюстатті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тимстаття 20 ГПК України, визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Так, у пункті 12 частини першої цієїстатті20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Відповідно до частини першоїстатті 54 ГПК Українивласник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Стаття 65 ГК Українипередбачає, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , за спірний період, була керівником - директором та засновником, позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сейко», отже посадовою особою, повноваження якої на момент звернення до суду припинені.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 року у справі №910/21493/17, спір у якій пов`язаний з відшкодуванням збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, Верховний Суд здійснив тлумачення положеньстатті 92 ЦК України, зазначивши таке.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діятине лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістючи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Обов`язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю.

Аналогічний висновок зроблено також у Постанові ВС від 24.06.2020 № 922/2187/16

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем щодо відшкодування збитків, завданих безпідставно отриманих коштів у товариства та не повернутих їх в подальшому товариству, стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень, саме як посадової особи - директора товариства.

Наявність у позивача та відповідача у вказаний період трудових відносинне впливає на характер спірних відносин.

Аналіз змісту та підстав позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо завданих юридичній особі збитків діями її посадової особи, повноваження якої припинені.

Подібний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 638/15118/16-ц, де було зазначено, що правовідносини, які виникли між ТОВ «Славія» та його генеральним директором, щодо відшкодування збитків, завданих неповерненням автомобіля, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення з посади генерального директора цього товариства, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Те, що у справі №910/12217/19, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, директор, крім трудових відносин з дочірнім підприємством, також мав трудові відносини з власником (засновником) цього підприємства, який звертається з позовом в інтересах цього підприємства до директора про стягнення збитків, не впливає на визначення юрисдикції спору. Такий спір є господарським і має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 12 частини першої статті 20, частини першою статті54 ГПК України.

Наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та посадовою особою цієї юридичної особи не впливає на визначення юрисдикції спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до такої посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, поданим власником (учасником, акціонером) в інтересах юридичної особи.

Такі спори підлягають розгляду господарськими судами відповідно до пункту 12 частини першої статті20, частини першої статті 54 ГПК України.

Згідно із частиною другоюстатті 54 ГПК Українизазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. Таким чином, власник (учасник, акціонер) юридичної особи є представником юридичної особи у такому спорі відповідно до норми закону (законне представництво) і для такого представництва йому не потрібні інші правові підстави (договір чи довіреність).

Отже, спори за позовом власника до посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 справа № 910/12217/19.

Таким чином, даний спір у справі є господарським та до нього застосовуються правила ГК України, ЦК України, ГПК України.

Пунктом 1 частини першої ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких підстав, враховуючи, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд у відповідності до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, закриває провадження у справі.

Разом з цим, суд роз`яснює позивачеві, що розгляд такої категорії справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 20, 54 ГПК України, статтями 19,255, 260,353,354,355 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження усправі запозовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Агро-Сейко»до ОСОБА_1 про стягненняборгу - закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Сейко», що розгляд зазначеної категорії справвідноситься до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2024 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко