Постанова

від 13.03.2024 по справі 553/1744/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1744/23

Провадження № 3/553/15/2024

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13.03.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

при секретарі: Ковпак А.І.,

за участі:

представника Полтавської митниці ДМС України: Грози В.А.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Литвиненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава матеріал відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пробіжна Чортківського р-ну Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 26.07.1996 р. Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області,

у вчиненні адміністративного правопорушення про порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, ?

ВСТАНОВИВ:

В ході проведення Полтавською митницею перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів, як гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, зокрема автомобіля Nissan Terano, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , встановлено, що 28.10.2022 року громадянином України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста Мостиська Львівської митниці, було задекларовано та ввезено на митну територію зазначений автомобіль, як гуманітарну допомогу.

Згідно листа Львівської митниці від 09.01.2023 № 7.4-4/20-01/7/571, як підставу для ввезення на митну територію України автомобіля Nissan Terano, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 надано наступні документи: декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 28.10.2022, де в розділі 6 «Отримувач» вказано ГО «Лохвицьке земляцтво», та в розділі 9 «Вид допомоги» зазначено інформацію по транспортному засобу: Nissan Terano, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; лист громадської організації «Лохвицьке земляцтво» (вул. Сенчанська, 8/1, м. Лохвиця Миргородського району Полтавської області, 37200, код ЄДРПОУ 35665848) від 25.10.2022 №11/10; свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб Nissan Terano, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

За результатами проведених заходів Полтавською митницею отриманий 06.02.2023 та зареєстрований за вх. № 687/13 лист ГО «Лохвицьке земляцтво» (вул. Сенчанська, 8/1, м. Лохвиця Миргородського району Полтавської області, 37200, код ЄДРПОУ 35665848) від 06.02.2023 № 02-3, згідно якого повідомлено, що лист від 25.10.2022 № 11/10 організацією не надсилався, не підписувався та не реєструвався; про походження даного листа ГО «Лохвицьке земляцтво» нічого не відомо, інформацією про вказаний транспортний засіб організація не володіє; фірмовий бланк, нумерація та стиль оформлення зазначеного листа не відповідає стандартам прийнятим в організації.

Згідно службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Полтавської митниці від 28.04.2023 № 7.23-15/116 рівень митної вартості подібних товарів, а саме, транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Terano», 2002 року виготовлення, станом на 28.10.2022 становить 2925 дол. США, що за курсом НБУ становить 106963,15 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар - автомобіль Nissan Terano, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом подання до митного органу, як підставу для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача, а саме, листа громадської організації «Лохвицьке земляцтво» від 25.10.2022 №11/10.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Литвиненко А.І. надала до суду пояснення ГО «Лохвицьке земляцтво», акт приймання-передачі від 12.11.2022 року та довідку військової частини.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про його обізнаність про дату, час та місце розгляду справи повідомив також захисник.

Відповідно до ст. 526 МК України, судом прийнято рішення про можливість провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідальності ОСОБА_1 адвокат Литвиненко А.І. вказала на відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, просила закрити провадження у справі.

Представник митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване, просив врахувати надані письмові пояснення.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про таке.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Виходячи з вищевказаних положень діючого законодавства, вбачається, що: - об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; - об`єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; - суб`єктом правопорушення є громадяни-декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.; - суб`єктивна сторона за ч. 1 ст. 483 МК України передбачає умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 483 МК України не мають значення мотив і мета їх вчинення, а також те чи настали від цього шкідливі наслідки.

Як роз`яснено у п. п. 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 (зі змінами), незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що автомобіль марки «Nissan» моделі «Terano», 2002 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , ввезено на територію України на підставі Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 28.10.2022, заповнено та підписано ОСОБА_1 , витягу з АСМО, копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 № НОМЕР_5 та листа громадської організації «Лохвицьке земляцтво» № 02-3 від 06.02.2023 (а. с. 14-22).

Відповідно Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою у графі 6 «Отримувач» зазначено «ГО «Лохвицьке земляцтво», у графі 7 «Фактичне місце призначення розвантаження вантажу» вказано «м. Лохвиця», у графі 9 «Вид допомоги» вказано «автомобіль Nissan Terano, VIN № НОМЕР_2 , дизель 2664 см3, 2003 р.в.(а. с. 14).

Втім, згідно листа ГО «Лохвицьке земляцтво» від 06.02.2023 № 02-3, ГО «Лохвицьке земляцтво» листів за № 03/10, 04/11, 05/11, 06/10, 07/10, 08/10, 09/10, 11/10, 16/10 не надсилала, не підписувала та, відповідно, не реєструвала, про походження даних листів організації нічого не відомо, відповідно, інформацією про зазначені транспортні засоби організація не володіє. Фірмовий бланк, нумерація та стиль оформлення зазначених листів не відповідають стандартам прийнятим в організації (а. с. 22).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за явленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Отже, ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України автомобіля марки «Nissan» моделі «Terano», 2002 року виготовлення, кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 28.10.2022, що містить неправдиві відомості щодо одержувача товару та листа-звернення громадської організації «Лохвицьке земляцтво» № 11/10 від 25.10.2022, який зазначеною організацією не видавався і є підробленим.

Протокол про порушення митних правил є документом, що засвідчує факт вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, і є одним із джерел доказів у силу положень ст. 251 КУпАП.

Доводи захисника суд розцінює як позицію захисту, направлену на ухилення від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Поряд з цим, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення досягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха поти Іспанії», параграфи 29-30) Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при судовому розгляді, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

За вищевказаних обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи і підтверджують вину ОСОБА_1 .

Рішенням Конституційного Суду України № 5-р(ІІ)/2023 у справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) від 05.07.2023, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), абзац другий частини першої статті 483 МК України.

24.12.2023 набрав чинності ЗУ № 3475-IX від 21.11.2023, яким ч. 1 ст. 483 МК викладено в новій редакції.

Так, ч. 1 ст. 483 МК України у редакції нового закону визначає, що переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають (ч. 1, 2 ст. 3 МК).

Отже, санкція вказаної статті була змінена в бік пом`якшення, і, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України, ст. 3 МК і може бути застосована за певних обставин. При цьому, при накладенні стягнення врахуванню також підлягає характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно протоколу від 12.05.2023 у ОСОБА_1 вищевказаний автомобіль не вилучався, його вартість станом на 28.10.2022 становить 2925 дол. США, що за курсом НБУ становить 106963,15 грн.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості транспортного засобу, а саме 53481,58 грн, без конфіскації предмету порушення митних правил, що матиме достатній профілактичний вплив та дозволить запобігти вчиненню ним у подальшому інших правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 4, 458, 459, 461, 483, 487, 511 МК України, ст. ст. 23, 33, 252, 280, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, та накласти стягнення у виді 50% вартості товару, що складає 53481,58 грн. без конфіскації предмету порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Р. І. Тимчук