Ухвала

від 13.03.2024 по справі 205/2912/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

13.03.2024 Єдиний унікальний номер 205/2912/24

Провадження № 2/205/2201/24

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

13 березня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 надала до суду вищевказану позовну заяву.

Суддею через систему «Електронний суд» отримано відповідь № 491303 від 13 березня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30 травня 2014 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з таких підстав.

Частиною 1 статті 27ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, представник позивача посилається на відомості відповідача як внутрішньо переміщеної особи, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що відповідно до адміністративно-територіального поділу міста Дніпра відноситься до Новокодацького району м. Дніпра.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01 жовтня 2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (в редакції, яка була чинна до 15 серпня 2017 року включно) передбачено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно із додатком 1.

Проте, 09 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суддя дійшов висновку, що посилання представника позивача на місце проживання відповідача як внутрішньо перемішеної особи на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не приймається до уваги, оскільки вказана довідка не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.

Разом з тим, вимогами ЦПК України чітко визначено, що позови можуть пред`являтися позивачем лише за зареєстрованим місцем проживання чи перебування сторін.

У зв`язку з чим, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача, суддя враховує відомості з Єдиного державного демографічного реєстру від 13 березня 2024 року відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до адміністративно-територіального поділу міста Маріуполя Донецької області відноситься до Центрального району м. Маріуполя Донецької області.

Отже, враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є Центральний район міста Маріуполя в Донецькій області, та виходячи із правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України, вказана позовна заява підсудна Жовтневому районному суду м. Маріуполя Донецької області.

Розпорядженням Верховного Суду від 06 березня 2022 року за № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територі альну підсудність судових справ Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області на Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 378 ЦПК України).

Статтею 32ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не зареєстрований в Новокодацькому районі міста Дніпра, а відоме місце реєстрації відповідача за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вважаю за необхідне направити позовну заяву за підсудністю за місцем реєстрації відповідача, з урахуванням зміни підсудності справ Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області, до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за місцем реєстрації відповідача відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 259, 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю передати на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (49044, м. Дніпро, вул.Паторжинського, буд.18-А).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.П. Терещенко

.