Рішення

від 18.11.2024 по справі 205/2912/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 205/2912/24

провадження 2/201/2771/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський обласний центр зайнятості 13 березня 2024 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та судових витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського МЦЗ з питання працевлаштування. Наказом Міністерства економіки України від 18 жовтня 2022 року № 3910 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» Дніпровський міський центр зайнятості реорганізовано шляхом його приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості та установлено, що Дніпропетровський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Дніпровського міського центру зайнятості. 25 квітня 2022 року відповідачем власноручно було підписано заяву про надання статусу безробітного, в якій він повідомив Центр зайнятості про те, що через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів. Також 25 квітня 2022 року відповідача під підпис було ознайомлено з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних, а саме: що він має право на реєстрацію в Центрі зайнятості, якщо він не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як фізична особа - підприємець, якщо у нього немає інших видів заробітку, не отримує пенсію та те, що допомога безробіттю призначається лише на період відсутності роботи або інших j ходів, а у разі будь-якої трудової діяльності, чи отримання будь-яких доходів (пенсії) він зобов`язаний повідомити про це Центр зайнятості для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідач, для отримання статусу безробітного надав довідку № 1204- 50x0573685 від 30 березня 2022 року про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу та надав Центру зайнятості нотаріально засвідчену заяву від 22 квітня 2022 року про звільнення з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616) з 22 квітня 2022 року за угодою сторін. Зазначена заява була направлена відповідачем рекомендованим листом на ТОВ «Метінвест-Промсервіс», що підтверджується наданим ним фіскальним чеком. Наказом НТ220425 від 25 квітня 2022 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

10 червня 2022 року під час відвідування центру зайнятості відповідачем було особисто надано довідку № 00000000203 від 23 травня 2022 року про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 у квітні 2022 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» 30 календарних днів.

На виконання ст. 34 Закону України № 1533-ІІІ, Порядку розслідування ахових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики раїни, Державної податкової служби України 13 лютого 2009 року № 60/62, Центром зайнятості з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, проведено розслідування страхового випадку.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 255/250722 від 25 липня 2022 року встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в Центрі зайнятості, як безробітний, одночасно продовжував перебувати в трудових відносинах з «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616). Таким чином, при написанні заяви про звільнення відповідач не повідомив роботодавця ТОВ «Метінвест-Промсервіс» про те, що ним уже написана заява про звільнення і направлена на адресу підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості, в період з 25 квітня 2022 року по 11 червня 2022 року, незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року в розмірі 2760 грн. 00 коп., яку зобов`язаний повернути. Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 40 від 01 серпня 2022 року було прийнято рішення про вжиття заходів по стягненню коштів в сумі 2 760 грн. 00 коп., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за № 1903 від 02 серпня 2022 року на суму 2760 грн. 00 коп. (відповідь не надходила). На теперішній час відповідач зазначені кошти в добровільному порядку не повернув, через що Центр зайнятості звернувся із зазначеним позовом до суду.

Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в своїх інтересах, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого. Позивачу завдані збитки. Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського обласного ЦЗ незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року в сумі 2 760 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 грн. сплачений при подачі позову, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 проти позовних вимог не заперечував, фактично погодився з викладеними в позові обставинами, не заперечував проти розгляду справи за наявними матеріалами по закону та розгляду справи за його відсутності.

Причини його та/або представника не прибуття в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, оскільки таке намагання і перенесення слухання справи було вже неодноразово, доказів на підтвердження причини відсутності в засіданні сторона відповідача не надавала (з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що чергова заява про перенесення слухання справи і відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи). Незалежно від прибуття чи неприбуття представника відповідача сама особа в судове засідання не з`явилася без поважних причин і навіть не повідомила суд про причини неприбуття в судове засідання. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.

З`ясувавши позицію сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути цю справу в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з питання працевлаштування. Наказом Міністерства економіки України від 18 жовтня 2022 року № 3910 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» Дніпровський міський центр зайнятості реорганізовано шляхом його приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості та установлено, що Дніпропетровський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Дніпровського міського центру зайнятості. Таким чином в якості позивача фактично виступає Дніпропетровський обласний центр зайнятості, який є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Дніпровського міського центру зайнятості. 25 квітня 2022 року відповідачем власноручно було підписано заяву про надання статусу безробітного, в якій він повідомив Центр зайнятості про те, що через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів.

25 квітня 2022 року відповідача під підпис було ознайомлено з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних, а саме: що він має право на реєстрацію в Центрі зайнятості, якщо він не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як фізична особа - підприємець, якщо у нього немає інших видів заробітку, не отримує пенсію та те, що допомога безробіттю призначається лише на період відсутності роботи або інших j ходів, а у разі будь-якої трудової діяльності, чи отримання будь-яких доходів (пенсії) він зобов`язаний повідомити про це Центр зайнятості для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідач, для отримання статусу безробітного надав довідку № 1204- 50x0573685 від 30 березня 2022 року про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу та надав Центру зайнятості нотаріально засвідчену заяву від 22 квітня 2022 року про звільнення з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616) з 22 квітня 2022 року за угодою сторін. Зазначена заява була направлена відповідачем рекомендованим листом на ТОВ «Метінвест-Промсервіс», що підтверджується наданим ним фіскальним чеком.

Наказом НТ220425 від 25 квітня 2022 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

10 червня 2022 року під час відвідування центру зайнятості відповідачем було особисто надано довідку № 00000000203 від 23 травня 2022 року про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 у квітні 2022 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616) 30 календарних днів.

На виконання ст. 34 Закону України № 1533-ІІІ, Порядку розслідування ахових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Центром зайнятості з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, проведено розслідування страхового випадку.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 255/250722 від 25 липня 2022 року встановлено наступне. Центром зайнятості 25 липня 2022 року отримано лист від ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616) за вих.1000/493, де зазначено, що ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» 09 травня 2022 року за угодою сторін на підставі заяви про звільнення ОСОБА_1 від 05 травня 2022 року. Заява про звільнення ОСОБА_1 за угодою від 22 квітня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Римською А.В., надійшла до ТОВ «Метінвест-Промсервіс» пізніше, а саме 06 травня 2022 року, (що підтверджується вхідним номером і датою на конверті). Також надано фотокопію заяви про звільнення відповідача від 05 травня 2022 року та наказу про припинення трудового договору (контракту) № 460 від 09 травня 2022 року.

Тобто, відповідач в період перебування на обліку в Центрі зайнятості, як безробітний, одночасно продовжував перебувати в трудових відносинах з «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616). Відповідач був звільнений лише 09 травня 2022 року згідно Наказу ТОВ «Метінвест-Промсервіс» № 460 від 09 травня 2022 року за угодою сторін на підставі особистої заяви про звільнення від 05 травня 2022 року. Таким чином, при написанні заяви про звільнення відповідач не повідомив роботодавця ТОВ «Метінвест-Промсервіс» про те, що ним уже написана заява про звільнення і направлена на адресу підприємства. Тобто, фактично продовжував перебувати у трудових відносинах і одночасно перебував обліку в Центрі зайнятості, як безробітний.

У період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2760 грн. 00 коп. відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02 березня 2000 року та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 624 від 06 квітня 2020 року.

Згідно п. З ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості, в період з 25 квітня 2022 року по 11 червня 2022 року, незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року в розмірі 2760 грн. 00 коп., яку зобов`язаний повернути.

Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 40 від 01 серпня 2022 року було прийнято рішення про вжиття заходів по стягненню коштів в сумі 2 760 грн. 00 коп., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за № 1903 від 02 серпня 2022 року на суму 2760 грн. 00 коп. (відповідь не надходила). На теперішній час відповідач зазначені кошти в добровільному порядку не повернув, через що Центр зайнятості звернувся із зазначеним позовом до суду. Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в своїх інтересах, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом з`ясовано, що дійсно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з питання працевлаштування. Наказом Міністерства економіки України від 18 жовтня 2022 року № 3910 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» Дніпровський міський центр зайнятості реорганізовано шляхом його приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості та установлено, що Дніпропетровський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Дніпровського міського центру зайнятості. Таким чином в якості позивача фактично виступає Дніпропетровський обласний центр зайнятості, який є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Дніпровського міського центру зайнятості. 25 квітня 2022 року відповідачем власноручно було підписано заяву про надання статусу безробітного, в якій він повідомив Центр зайнятості про те, що через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів.

25 квітня 2022 року відповідача під підпис було ознайомлено з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних, а саме: що він має право на реєстрацію в Центрі зайнятості, якщо він не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як фізична особа - підприємець, якщо у нього немає інших видів заробітку, не отримує пенсію та те, що допомога безробіттю призначається лише на період відсутності роботи або інших j ходів, а у разі будь-якої трудової діяльності, чи отримання будь-яких доходів (пенсії) він зобов`язаний повідомити про це Центр зайнятості для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідач, для отримання статусу безробітного надав довідку № 1204- 50x0573685 від 30 березня 2022 року про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу та надав Центру зайнятості нотаріально засвідчену заяву від 22 квітня 2022 року про звільнення з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616) з 22 квітня 2022 року за угодою сторін. Зазначена заява була направлена відповідачем рекомендованим листом на ТОВ «Метінвест-Промсервіс», що підтверджується наданим ним фіскальним чеком.

Наказом НТ220425 від 25 квітня 2022 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05 липня 2012 року (в редакції на 24 листопада 2021 року) встановлено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова і здатна приступити до роботи.

Також згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», статус безробітного надається особам за їх особистою заявою, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 792 19 вересня 2018 року (в редакції від 22 березня 2022 року).

Згідно п. 18 вказаного Порядку № 792 «Для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення подається заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку; розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості)».

10 червня 2022 року під час відвідування центру зайнятості відповідачем було особисто надано довідку № 00000000203 від 23 травня 2022 року про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 у квітні 2022 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616) 30 календарних днів.

На виконання ст. 34 Закону України № 1533-ІІІ, Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики раїни, Державної податкової служби України 13 лютого 2009 року № 60/62, Центром зайнятості з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, проведено розслідування страхового випадку.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 255/250722 від 25 липня 2022 року встановлено наступне. Центром зайнятості 25 липня 2022 року отримано лист від ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616) за вих.1000/493, де зазначено, що ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» 09 травня 2022 року за угодою сторін на підставі заяви про звільнення ОСОБА_1 від 05 травня 2022 року. Заява про звільнення ОСОБА_1 за угодою від 22 квітня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Римською А.В., надійшла до ТОВ «Метінвест-Промсервіс» пізніше, а саме 06 травня 2022 року, (що підтверджується вхідним номером і датою на конверті). Також надано фотокопію заяви про звільнення відповідача від 05 травня 2022 року та наказу про припинення трудового договору (контракту) № 460 від 09 травня 2022 року.

Тобто, відповідач в період перебування на обліку в Центрі зайнятості, як безробітний, одночасно продовжував перебувати в трудових відносинах з «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616). Відповідач був звільнений лише 09 травня 2022 року згідно Наказу ТОВ «Метінвест-Промсервіс» № 460 від 09 травня 2022 року за угодою сторін на підставі особистої заяви про звільнення від 05 травня 2022 року. Таким чином, при написанні заяви про звільнення відповідач не повідомив роботодавця ТОВ «Метінвест-Промсервіс» про те, що ним уже написана заява про звільнення і направлена на адресу підприємства. Тобто, фактично продовжував перебувати у трудових відносинах і одночасно перебував обліку в Центрі зайнятості, як безробітний.

У період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2760 грн. 00 коп. відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02 березня 2000 року та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 624 від 06 квітня 2020 року.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах т твого договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно п. З ст. 36 вищезазначеного закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості, в період з 25 квітня 2022 року по 11 червня 2022 року, незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року в розмірі 2760 грн. 00 коп., яку зобов`язаний повернути.

Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 40 від 01 серпня 2022 року було прийнято рішення про вжиття заходів по стягненню коштів в сумі 2 760 грн. 00 коп., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за № 1903 від 02 серпня 2022 року на суму 2760 грн. 00 коп. (відповідь не надходила). На теперішній час відповідач зазначені кошти в добровільному порядку не повернув, через що Центр зайнятості звернувся із зазначеним позовом до суду.

Позивач є державною установою, допомога по безробіттю виплачується за рахунок Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і незаконне їх отримання завдало істотної шкоди інтересам держави, оскільки це перешкоджає належному акумулюванню коштів у Фонді загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та своєчасному наданню соціальних послуг громадянам у разі їх безробіття, що обмежує гарантоване статтею 46 Конституції право громадян на соціальний захист, а держава відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм соціальних послуг.

Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в своїх інтересах, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року).

Відповідно доположеньч.3,4ст.12ЦПКУкраїникожна сторонаповиннадовестиобставини,якімаютьзначення длясправиіна яківонапосилаєтьсяяк напідставусвоїхвимог абозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позивачем наведено обов`язкові умови повернення незаконно нарахованих сум державної соціальної допомоги, доведено навмисне не подання відповідачем достовірних відомостей про своє працевлаштування, а отже доведена недобросовісність відповідача.

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У справі «Zolotas проти Греції» (№2) від 29 січня 2013 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупностістатей Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі є одним з основоположних елементів правової держави (Nejdet Sahin I Perihan Sahin проти Туреччини, № 13279/05, параграф 56, 20 жовтня 2011 року)».

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого Протоколу).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань (надання достовірних відомостей). Отже вимога позивача про стягнення коштів ґрунтується на вимогах закону.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

При таких обставинах суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на і користь позивача Дніпропетровського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року в розмірі 2 760.00 грн., а також сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 3 028 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 22, 202, 204, 207, 526, 530, 611, 625, 627 ЦК України, ст. 1, 4, 43 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05 липня 2012 року, постановою Кабінету Міністрів України № 792 19 вересня 2018 року, до ст. 22, 34, 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02 березня 2000 року та Порядку надання допомоги по безробіттю, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості, ЄДРПОУ 03490909, місце реєстрації: 49006, м. вул. Юрія Савченко, буд. 12, незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 25 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року в сумі 2 760 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості, ЄДРПОУ 03490909, місце реєстрації: 49006, м. вул. Юрія Савченко, буд. 12, судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -