Рішення

від 01.03.2024 по справі 398/3948/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3948/23

провадження №: 2/398/511/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"01" березня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Голосеніної Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

11.08.2023 року КП «Теплокомуненерго» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції на трьох відсотків річних. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.03.2023 року між ОСОБА_1 , який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_2 , будучі власниками квартири АДРЕСА_1 укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири. Останні продали квартиру ОСОБА_3 . Заборгованість на момент продажу квартири склала 80335,89 грн., яка залишилася не сплаченою. КП «Теплокомуненерго» є підприємством Олександрійської міської ради, яке надає наймачам, власникам та членам їх сімей, що фактично проживають у квартирах або приватних будинках, послуги з теплопостачання за рахунок власних та залучених коштів. У своїй діяльності КП «Теплокомуненерго» користується ЗУ «Про теплопостачання» , ПКМУ №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Окрім цього, зазначає, що відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли цивільні права та обов`язки, про що свідчить відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивачем було надано відповідачам послуги з теплопостачання, проте, відповідачами не було сплачено суму боргу за період з серпня 2020 року по березень 2023 року.

Просить стягнути з відповідачів заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 80335,89 грн., 3% річних в розмірі 415,31 грн., та індекс інфляції в розмірі 1390,59 грн., та судовий збір в розмірі 2684 грн.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв або пояснень по суті позовних вимог суду не надали, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд на підставі ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів в заочному порядку, за згодою позивача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки з приводу постачання теплової енергії, про що свідчить відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були власниками квартири АДРЕСА_1 та 15.03.2023 року, відповідно до договору купівлі-продажу, відповідачі продали квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_4 .

Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Теплокомуненерго» є підприємством Олександрійської міської ради, вид діяльності якого постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Відповідно до 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням.

Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Частиною 3 статті 16ЗаконуУкраїни«Про житлово-комунальніпослуги» визначено принцип безперебійного надання споживачу комунальних послуг.

За змістом ст.ст. 319, 322ЦКУкраїни власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.19ЗаконуУкраїни«Про житлово-комунальніпослуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки за п. 5 ч. 3 ст.20ЗаконуУкраїни«Про житлово-комунальніпослуги» споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі №6-110цс12, від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Відповідно до ч. 1 ст.509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст.19ЗаконуУкраїни«Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 17, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 р. № 630, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, відповідно до нормативів (норм) споживання або за показаннями засобів обліку (будинкових або квартирних лічильників). Плата за послуги має вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо договором не встановлено інший строк.

Частинами першою та другою статті 32 Закону України«Прожитлово-комунальніпослуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

За змістом ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625ЦКУкраїни як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання тобто боржник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12 та від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за зазначеним договором та постачав відповідачу теплову енергію для централізованого опалення.

У зв`язку з несплатою відповідачами вартості наданих житлово-комунальних послуг за період до моменту продажу квартири, у відповідачів виникла заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 80335,89 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідачів та розрахунком, наданим позивачем. Також позивачем нараховано 415,31 грн. 3% річних та 1390,59 грн. індексу інфляції.

З урахуванням встановлених у справі обставин, зокрема того, що між сторонами існували договірні відносини, проте відповідачі свої зобов`язання за договором не виконали, не сплатили вартість за фактично отриману теплову енергію, керуючись зазначеними нормами права, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.141ЦПКУкраїни суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнення заборгованості за отриману теплову енергію - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго») заборгованість за отриману теплову енергію 80335,89 грн.; 415,31 грн. - нарахованих 3% річних; 1390,59 грн. - нарахованого індексу інфляції, а всього: 82141 (вісімдесят дві тисячі сто сорок одна) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 1342 грн., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 1342 грн., а всього: 2684,00 грн. судовий збір на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 01.03.2024 року.

Учасники справ:

Позивач: Комунального підприємства «Теплокомуненерго», ЄДРПОУ 00185330, місценаходження: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Перспективна, буд. 32-а;

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.В. Голосеніна