Постанова

від 12.03.2024 по справі 205/8061/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/908/24 Справа № 205/8061/20 Суддя у1-йінстанції - Басова Н.В Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді : Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши увідкритомусудовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Збарської І.В. на рішення Ленінського районного судум.Дніпропетровська від 10вересня 2021року у цивільнійсправі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, про визнання права користування квартирою,

В С Т А Н О В И В:

19.10.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування посилалися на те, що 26 грудня 1972 року згідно ордеру № 398 ОСОБА_5 та її родині була надана квартира АДРЕСА_1 . З того часу ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_6 (її бабусею), сестрою ОСОБА_7 та її сином ОСОБА_8 вселились до вказаної вище квартири. З 2009 року ОСОБА_2 вселилась до цієї квартири зі згоди ОСОБА_8 , де почала мешкати без реєстрації. З того часу вела з племінником спільне господарство, сплачувала комунальні послуги. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач займалась його похованням. Після його смерті і по теперішній час позивач продовжує проживати в квартирі. Рішенням виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 4 від 17 січня 2018 року було дозволено змінити умови договору найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_9 заселилась до своєї матері ОСОБА_2 в квартиру на початку 2018 року та за згодою своєї матері зареєструвалась там. З моменту прописки позивачі мають право користування цією квартирою, доглядають за нею, несуть тягар утримання, здійснюють ремонтні роботи за необхідності, сплачують квартплату, за електроенергію та водопостачання. На теперішній час позивачі бажають приватизувати квартиру та їм необхідно надати до Дніпровської міської ради документи, які підтверджують право користування квартирою.

Просили визнати за ними право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішенням Ленінського районного судум.Дніпропетровська від 10 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В апеляційнійскарзі представник ОСОБА_1 просить скасуватирішення судупершої інстанціїта ухвалитинове провідмову узадоволенні позовнихвимог.Зазначала,що рішеннямЛенінського районного судум.Дніпропетровська від 13 вересня 2017 року уже вирішувався аналогічний спір і позивачеві було відмовлено у задоволенні позовних вимог. В даній справі позивач зазначила відповідачем Дніпровську міську раду. Рішенням Дніпровського апеляційного суду вже було встановлено, що в спірній квартирі проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..

У відзивіна апеляційнускаргу представник ОСОБА_2 просить рішеннясуду першоїінстанції залишитибез змін,а апеляційнускаргу залишитибез задоволення.На теперішнійчас спірнаквартира приватизованата продана.

Всудове засіданняз`явилися представник ОСОБА_1 адвокат Збарська І.В. та представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Скочко О.А.. Інші учасники в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціївідповідно довимог частини1статті 367ЦПК Україниза наявнимив нійдоказами вмежах доводівта вимог апеляційноїскарги,апеляційний судвважає,що апеляційнаскарга підлягаєзадоволенню з такихпідстав.

Задовольняючи позовні вимоги,суд першої інстанції виходив із того, що позивачі мають право користування квартирою АДРЕСА_1 , оскільки постійно в ній проживають, доглядають за нею, несуть тягар утримання, здійснюють ремонтні роботи за необхідності, сплачують комунальні послуги.

Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_2 .

На підставі спільного рішення Об`єднаного построєчного комітету та адміністрації тресту «Дніпровськпромбуд» від 14.12.1972 року № 18 ОСОБА_5 видано ордер № 398 від 26.12.1972 року на квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю з 4-ох осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 (донька), ОСОБА_8 (онук), ОСОБА_10 (мати).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спірна квартира на момент звернення з даним позовом знаходилась на балансі КП Жилсервіс-2 Дніпровської міської ради та є комунальною власністю громади міста Дніпра, тобто власником об`єкту спірного нерухомого майна є Дніпровська міська рада.

За інформацією КП «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі за адресою АДРЕСА_2 містяться відомості про те, що одним із співвласників квартири з 28.01.1998 року була ОСОБА_2 . У подальшому право власності на квартиру перейшло за договором дарування від 07.10.2011 року ОСОБА_11 .(а.с.21).

На звернення ОСОБА_2 до Дніпровськоїміської радищодо визнанняправа користуванняспірною квартироюбуло надановідповідь проте,що ордерна житловеприміщення АДРЕСА_1 буловидано ОСОБА_5 на складсім`ї 4особи,у т.ч.: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ..На моментреєстраціїОСОБА_2 у зазначеній квартирі зареєстровані особи були відсутні. Рішення Ленінського районного суду від 13.09.2017 року по справі №205/5054/17,яке стало підставою її реєстрації,скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 року. З наданих документів не вбачається правових підстав набуття ОСОБА_2 права користування зазначеним жилим приміщенням.(а.с.25).

Рішенням виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 4 від 17 січня 2018 року було дозволено змінити умови договору найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 з померлої матері ОСОБА_5 на дочку ОСОБА_2 .

Згідно довідки КП «Жилсервіс-«2» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 з 27.09.2017 року та ОСОБА_3 з 19.01.2018 року (а.с.18, 19).

Згідно паспорта ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 02.03.1984 року по 19.06.2015 року. З 25.06.2015 року по 27.09.2017 року була зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_3 . З 27 09.2017 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно паспорта ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 19.06.2010 року по 10.07.2015 року та з 19.01.2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно акту від 31 серпня 2021 року, підписаного ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_2 мешкає в квартирі АДРЕСА_1 з2009року,аїї донькаОСОБА_3 -з січня 2018 року. Інших мешканців в квартирі не має.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 вересня 2017 року було визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1 .Постановою Дніпровськогоапеляційного судувід 29січня 2020року зазначенерішення скасованоі взадоволенні позовнихвимогОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням відмовлено. В постанові зазначено, що згідно відповіді, наданої Дніпровським районним відділенням поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Остання проживає за вищевказаною адресою з 25.06.2015 року. Також встановлено, що ОСОБА_14 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.02.2004 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 28.02.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м.Дніпропетровська.

ОСОБА_14 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис №1033.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_14 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.02.2017 року, актовий запис №5833

Згідно довідки №572 від 02.03.2017 року про склад сім`ї вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована одна особа, а саме померлий чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_14 з 19.10.1998 року.

Актом про проживання від 21.08.2017 року встановлено, що разом зі ОСОБА_14 у квартирі АДРЕСА_1 проживали також члени його сім`ї, а саме: дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_4 ..

Також фактичнепроживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , підтверджується квитанціями про сплату комунальних послуг.

Статтею 82 ЦПК України визначено,що доказуванню не підлягают ь обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Затаких обставин встановлені постановоюДніпровського апеляційногосуду від29січня 2020року обставинищодофактичногопроживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не підлягають доказуванню у зазначеній справі. На що не звернув уваги суд першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_5 на підставі ордеру від 26.12.1972 року на сім`ю з чотирьох осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 (донька), ОСОБА_8 (онук), ОСОБА_10 (мати). ОСОБА_5 є її рідною матір`ю. З 2009 року вона зі згоди племінника ОСОБА_8 почала постійно проживати у вказаній квартирі без реєстрації, вела спільне господарство з ОСОБА_8 , сплачувала комунальні послуги. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач займалась його похованням. Після його смерті і по теперішній час позивач продовжує проживати в квартирі. ОСОБА_3 заселилась у вищевказану квартиру на початку 2018 року за згодою своєї матері та зареєструвалась там.

Проте з встановлених обставин вбачається, що спірна квартира була надана ОСОБА_5 за ордером № 398 від 26.12.1972 року на сім`ю з 4-ох осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 (донька), ОСОБА_8 (онук), ОСОБА_10 (мати).

На 2009рік,з якогояк зазначаєпозивач вонапочала проживатиу спірнійквартирі здозволу ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 02.03.1984 року по 19.06.2015 року. Зазначену квартиру вона мала на праві власності.

З25.06.2015року по27.09.2017року булазареєстрована тамешкала заадресою: АДРЕСА_3 ,що встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року. Таким чином, маючи житло у неї були відсутні підстави для визнання права користування спірною квартирою.

Статтею 51 ЖК передбачено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної,міської,районної в місті,селищної,сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань. На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет відповідно до вимог ст.58 ЖК видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що до членівсім`їнаймача належатьдружина наймача,їх дітиі батьки.Членами сім`їнаймача можебути визнаной іншихосіб,якщо вонипостійно проживаютьразом знаймачем іведуть зним спільнегосподарство.

Згідно статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За змістом ст. 65 ЖК України за особою, яка проживає у наймача жилого приміщення як член його сім`ї, не може бути визнано право користування цим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання у іншому жилому приміщенні.

Доказів того, що ОСОБА_2 вселилася у квартиру АДРЕСА_1 , яка є комунальною власністю, у встановленому законом порядку, суду не надано.

Як зазначає ОСОБА_2 , вона вселилася у спірну квартиру в 2009 році з дозволу ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Однак в спірній квартирі був зареєстрований на той час один ОСОБА_4 .. Доказів того, що ОСОБА_2 вселилася в спірну квартиру як член сім`ї ОСОБА_8 не надано. Як і не надано доказів того, що на її вселення в квартиру була письмова згода ОСОБА_4 , який мав право користування спірною квартирою і проживав в ній.

Крім того, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 02.03.1984 року по 19.06.2015 року. Зазначену квартиру вона мала на праві власності.

З 25.06.2015року по27.09.2017року булазареєстрована тамешкала заадресою: АДРЕСА_3 ,що встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року.

За таких обставин не може бути визнано право користування спірним приміщенням, якщо ОСОБА_2 мала на праві власності житло до червня 2011 року, а потім зберігала постійне місце проживання у іншому жилому приміщенні.

Зберігаючи право власності, а потім право користування іншою квартирою, ОСОБА_2 не набула права користування спірною квартирою.

З 27.09.2017 року ОСОБА_2 зареєструвалася в спірній квартирі на підставі рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 вересня 2017 року,яким було визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1 ,та скасованому впослідуючому з відмовою в задоволенні позову.

Рішення виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 4 від 17 січня 2018 року,яким було дозволено змінити умови договору найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 з померлої матері ОСОБА_5 на дочку ОСОБА_2 , також приймалося на підставі скасованого впослідуючому рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 вересня 2017 року.

Таким чином зазначена реєстрація в спірній квартирі не має правового значення, оскільки підстави, які слугували реєстрації відпали.

ОСОБА_3 заселилась успірну квартируна початку2018року зазгодою своєїматері ОСОБА_2 та зареєструвалась там, тобто її право користування виникло як похідне від наявності права користування спірною квартирою ОСОБА_2 .. Так як ОСОБА_2 не набула права користування спірним житлом, то і ОСОБА_3 не набула права користування спірною квартирою, зберігаючи право власності та користування іншим житлом.

За вказаних обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права користування спірним житлом. А тому у задоволенні позову слід відмовити. Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову про визнання права користування жилим приміщенням за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених обставин є підстави для задоволення апеляційної скарги, приухваленні судовогорішення судомпершої інстанціїдопущено порушеннянорм матеріальногота процесуальногоправа, щопризвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про вдмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції ,то є підстави для зміни розподілу судових витрат.

Апелянтом сплачено судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою в сумі 1283,90 грн., апеляційна скарга задоволена, тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з позивачів на користь відповідача по 641,95 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 368, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Збарської І.В. задовольнити.

Рішення Ленінського районного судум.Дніпропетровська від 10вересня 2021року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, про визнання права користування квартирою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 641,95 грн. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: