Постанова

від 11.01.2024 по справі 909/440/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. Справа №909/440/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

з участю прокурора у справі Букаловської Л.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року та на додаткове рішення від 26 вересня 2023 року у справі № 909/440/23 за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до відповідача 1: Державного навчального закладу, «Войнилівський професійний ліцей» та до відповідача 2: Фермерського господарства «Фортуна»; третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство освіти і науки України;

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Перший заступник керівника Івано-Франківської прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області до Державного навчального закладу "Войнилівський професійний ліцей" та Фермерського господарства "Фортуна", просив суд:

визнати недійсним договір № 2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», укладений 15.02.2023 Державним навчальним закладом «Войнилівський професійний ліцей» з Фермерським господарством «Фортуна»;

зобов`язати Фермерське господарство «Фортуна» звільнити земельну ділянку загальною площею 50 га (частина земельної ділянки площею 3,5712 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 46,4288 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0768), що розташована на території с. Томашівці Калуського району Івано-Франківської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, суперечить приписам статей1130-1132 Цивільного кодексу України, статей 92, 93, 96 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені та має бути визнаний недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України, а спірна земельна ділянка має бути повернена закладу.

В обґрунтування необхідності звернення позовом в інтересах держави прокуратурою зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській області як державним органом, на який покладено функції по здійсненню державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням і охороною земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах, не вживаються заходи щодо усунення порушень земельного законодавства (відповідь Управління від 02.05.2023 № 10-9-0.6.-1829/0/2-23), незважаючи про інформування останнього про наявність правочину, укладеного відповідачами, який є прихованим договором оренди земельної ділянки, відповідно до якого передано в користування ФГ "Фортуна" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 50 га (частина земельної ділянки площею 3,5712 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 46,4288 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0768).

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 відмовив у позові.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Івано-Франківській області як органу, що реалізують права власника щодо розпорядження ввіреним йому майном.

Відмовляючи у позові суд вказав, що спірний договір не містить умов щодо передачі земельних ділянок ФГ "Фортуна"" за плату, не наділяє його правами користувача та не передбачає обов`язків з їх використання, тому правовідносини, які виникли між сторонами не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі, тому підстави для визнання недійсним договору відсутні.

Також суд вказав, що надані прокуратурою акти обстеження земельних ділянок, не є об`єктивними та містять суперечливі дані, а відмова у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору унеможливлює задоволення похідної вимоги про звільнення земельних ділянок.

У підсумку, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені Першим заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Господарський суд Івано-Франківської області додатковим рішенням від 26 вересня 2023 року у справі №909/440/23 заяву Фермерського господарства «Фортуна» про ухвалення додаткового рішення задоволив; стягнув з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про визнання недійсним договору №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» від 15.02.2023 та звільнення земельних ділянок задовольнити; скасувати додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2023 року у справі №909/440/23, яким вирішено стягнути з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вважає, що висновки суду про відмову у позові є передчасними та не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права (ст.80 Закону України «Про освіту» (в редакції на 01.01.2023), ст. 92,95,96,122 Земельного кодексу (в редакції на 19.11.2022), ст. 317 ЦК України), порушив норми процесуального права (ст.86, 236 ГПК України).

Суд не урахував, що правовідносини, які виникли між сторонами за оспорюваним правочином мають ознаки притаманних відносинам у сфері оренди землі.

Діяльність ФГ «Фортуна» ніяким чином не пов`язана з навчальною або науковою діяльністю, у зв`язку з цим землі використовуються неуповноваженим законом суб`єктом та всупереч цільовому призначенню. Умови договору № 2 не містять конкретики щодо місця проходження навчання та виробничої практики учнями, студентами, слухачами ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» саме на земельних ділянках, відносно яких укладено спірний договір.

За наданою ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» інформацією учні ліцею не були залучені в ході навчально-виробничого процесу до методичних та технічних заходів пов`язаних із використанням земельних ділянок, так як договори укладені 15.02.2023 та згідно навчальних планів на даний час в учнів практики немає (лист від 20.02.2023 №32). Інших доказів відповідачі не надали. Наданою інформацією підтверджено, що умови передбачені пункти 2.1, 3.1 та 4.1 Договору № 2 сторони не мали наміру виконувати та не виконували. Указані земельні ділянки надані навчальному закладу для дослідницьких і навчальних цілей, а відтак, є майном закладу освіти та підлягають використанню виключно в освітніх цілях, для забезпечення прав учасників освітнього процесу (навчання, стажування студентів, наукової роботи викладацького складу тощо). Таким чином, навчальний заклад в силу вимог ст. 95 Земельного кодексу України будучи наділений правом самостійного господарювання на земельній ділянці, в порушення вимог ст. 80, 81 Закону України «Про освіту», ст. 317 ЦК України, ст. 92-93, 95 Земельного кодексу України передав земельну ділянку, що перебуває в його постійному користуванні, ФГ «Фортуна» для здійснення господарської діяльності яка ніяким чином не пов`язана із навчальною або науковою діяльністю надавши фермерському господарству право залучити до обробітку землі третіх осіб.

Суд першої інстанції зробив помилкове припущення, що умови договору № 2 від 15.02.2023 свідчать про ведення спільних дій по обробітку земельних ділянок, адже жодним із пунктів договору не передбачено ведення спільної діяльності з обробітку вказаної земельної ділянки. За умовами оспорюваного договору навчальний заклад надав у користування земельну ділянку, тобто вчинив правочин, не маючи повноважень на його укладення. Договір № 2 суперечить ст. 92,95 ЗК України та не передбачений ЦК України. Фактично оспорюваний правочин містить ознаки договору оренди землі.

Прокурор вважає спірний договір удаваним (ст. 235 ЦК України), оскільки такий за своєю суттю не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить ЦК України, ст.16, 22 Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому він підлягає визнанню недійсним, а земельні ділянки підлягають звільненню.

Головне Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (позивач) надіслало заяву, в якій повідомило, що апеляційну скаргу Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області підтримує в повному обсязі та просить проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника Головного Управління.

Фермерське господарство «Фортуна» (відповідач 2) подало відзив на апеляційну скаргу, вважає таку безпідставною. Вказує, що підтвердженням виконання взаємних обов`язків учасників є наявність документів закладу професійної (професійно-технічної) освіти, в яких фіксуються результати навчальних досягнень із професійно-практичної підготовки, а саме: журнали обліку виробничих навчань та плани уроків. Жодних доказів про передання ФГ «Фортуна» земельних ділянок, зазначених у оспорюваному договорі, до позовної заяви не додано. А враховуючи цільове призначення земельних ділянок, вони не можуть використовуватися і не використовувалися ФГ «Фортуна», оскільки господарство не має ні мети, ні потреби, ні можливості (враховуючи їх цільове призначення) використовувати їх для своєї основної господарської діяльності.

Наведені докази підтверджують саме укладення і виконання договору про спільну діяльність, і не свідчать про прихований правочин у вигляді договору оренди, як зазначає прокурор, оскільки на підставі договору ліцеєм був наданий доступ до земельної ділянки, а не розпорядження земельною ділянкою, відчуження земельної ділянки іншим особам, зміна її стану чи призначення тощо не відбулась. Укладений договір про спільну діяльність спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, що підтверджується наявними доказами практичного навчання учнів та для досягнення навчальних цілей. Спірний договір не містить умов про передачу земельних ділянок ФГ «Фортуна» за плату, не наділяє ФГ «Фортуна» правами користувача та не передбачає обов`язків з їх використання, тому правовідносини, які виникли між сторонами не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі.

Вказує на те, що прокурор не надав жодних належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка за спірним договором була передана ФГ «Фортуна» за плату у володіння і користування на певний строк зі складанням будь-яких актів приймання-передачі із визначенням її меж в натурі. Тобто, фактичного переходу земельних ділянок або прав на них до ФГ «Фортуна» за договором про спільну діяльність, не відбулося.

Фермерське господарство «Фортуна» вважає, що підстави для висновку про порушення сторонами договору положень Земельного кодексу України щодо передачі землі в оренду відсутні. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Міністерство освіти і науки України (третя особа) у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати, проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника. Міністерство вимоги апеляційної скарги підтримує.

Вважає оспорюваний правочин удаваним, оскільки такий за своєю суттю не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому він підлягає визнанню недійсним. З умов спірного договору вбачається, що Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей», взявши на себе зобов`язання надати Фермерському господарству «Фортуна» земельну ділянку для посіву, догляду та збору врожаю фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки і збору врожаю Фермерському господарству «Фортуна», тим самим розпорядився земельною ділянкою за відсутності повноважень на передачу наданої йому в постійне користування землі в оренду іншим особам.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року та на додаткове рішення від 26 вересня 2023 року у справі №909/440/23; витребував матеріали справи №909/440/23.

Розгляд справи призначено на 30 листопада 2023 року. У судовому засіданні 30 листопада 2023 року суд заслухав пояснення прокурора і представника ФГ «Фортуна» адвоката Романа Мельника та оголосив перерву 11 січня 2024 року.

Про дату, час і місце судового засідання суд повідомив усіх учасників справи.

11 січня 2024 року на електронну адресу суду від представника ФГ «Фортуна» адвоката Романа Мельника надійшло клопотання відкласти розгляд справи, яке суд на підставі частини 4 статті 170 ГПК України повертає без розгляду, оскільки таке не підписане і подане з порушенням приписів частини 6 статті 6 ГПК України.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. (ч.1).Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.(ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.(ч.3).Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. (ч.4).У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав прокурора і вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню.

Обставини справи:

Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» є закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Головним завданням професійного ліцею є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках (п.1.1. Статуту).

Згідно з п.2.2. Статуту професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Професійний ліцей має право укладати цивільно-правові угоди.

Професійний ліцей проводить діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії, а його відокремлені структурні підрозділи (філія, інший підрозділ) після проведення ліцензування з внесенням їх до ліцензії професійного ліцею. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. З метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати угоди із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання ( п. 2.5-2.6. Статуту).

Згідно з п. 7.8. Статуту Ліцею для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний ліцей має відповідну навчально-матеріальну базу та земельну ділянку відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності.

Пунктами 7.9., 7.10. Статуту передбачено, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту здійснює функції управління майном, закріпленим за професійним ліцеєм, контроль за ефективність його використання і збереження такого майна. Професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

Кошти професійного ліцею, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої цим Статутом, не вважаються прибутком і не оподатковуються (п.7.1 Статуту).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, земельні ділянки із кадастровими номерами: 2622887800:02:002:0767 площею 27,4478 га та 2622887800:02:002:0768 площею 46,4288 га з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, що розташовані на території Томашівської сільської ради Калуського району, Івано-Франківської області перебувають на праві постійного користування Державного навчального закладу «Войнилівський професійний ліцей», код ЄДРПОУ 02544247, а їх власником (уповноваженим державою органом) є Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 38331128. Відомості про реєстрацію іншого права відсутні, (інформаційні довідки №№ 325141573, 325142241).

15.02.2023 Фермерське господарство «Фортуна» (Учасник 1) та Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» (Учасник 2) уклали договір №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» № 2 (далі - Договір) про спільну діяльність.

За умовами п. 1.1 Договору учасники за цим Договором приймають на себе зобов`язання об`єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення спільної мети. Метою цього Договору є закріплення учнями одержаних на уроках теоретичного та виробничого навчання первинних навичок та професійних умінь, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування прогресивних форм організації праці, здобуття необхідних практичних навичок самостійного та якісного виконання робіт, а також для досягнення встановленого рівня кваліфікації і забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації учнів у трудових колективах. Для досягнення спільної мети згідно цього договору Учасник 2 надає ділянку в с.Томашівці площею 50га, а Учасник 1 несе всі витрати пов`язані з посівом, доглядом та збором урожаю.

Сторони погодились, що Учасник 1 розпоряджається отриманою продукцією, а Учасник 2 незалежно від жодних обставин отримує щорічну обов`язкову частку у майні, згідно п. 5.3 - 9% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено взаємні обов`язки Учасників: обмінюватись інформацією з питань, що становлять взаємний інтерес учасників; виконувати спільні замовлення і замовлення один одного щодо предмета договору; для досягнення мети Договору учні Учасника 2 будуть проходити виробниче навчання згідно навчальних планів і програм учасника 2.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Учасник 1 зобов`язується створювати необхідні і безпечні умови праці відповідно до змісту навчальних програм, законодавства про працю, у тому числі про охорону праці, та нормативно-правових актів у сфері професійно-технічної освіти та забезпечувати опанування учнями, слухачами нової техніки і технологій виробництва, передових методів праці. Створювати умови для повного і продуктивного завантаження учнів, слухачів на кожному робочому місці або навчально-виробничій ділянці на час проведення виробничого навчання, не допускати простоїв і використання їх на роботах, що не відповідають навчальним програмам та майбутнім професіям, спеціальностям і спеціалізація. Здійснювати безпосередньо придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, придбання мінеральних добрив, гербіцидів для вирощування с/г культур на земельній ділянці площею 50 га.

Відповідно до п. 4.1. Договору Учасник 2 зобов`язується забезпечувати попередню професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку учнів, слухачів, які направляються для проходження виробничого навчання, вивчення учнями правил технічної експлуатації виробничого обладнання, правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємств та інших правил і норм, установлених для відповідних професій, економне витрачання учнями, слухачами сировини, матеріалів, енергетичних та інших ресурсів.

Згідно з п.5.1 Договору використання спільного майна учасників здійснюється за взаємною згодою сторін, а при недосягненні згоди у порядку, «встановленому за встановленням суду».

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що будь-який учасник цього договору має право розпоряджатися на власний розсуд належною йому частиною в майні спільної діяльності.

У п. 5.3. Договору сторони погодили, що частка Учасника 1 становить 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації.

Земельна ділянка площею- 46,4288 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0768 НГО(2023р.) становить - 891350,94 грн.

Частина земельної ділянка площею 3.5712 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0767 НГО(2023р.) ставить - 68470,47грн.

Згідно з п.5.4 Договору, оплата вноситься щороку до 31.12.2023.

Предметом розгляду у цій справі №909/440/23 є вимога прокурора в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області визнати недійсним договір №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» від 15.02.2023 та зобов`язати Фермерське господарство «Фортуна» звільнити земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури переглядає рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі № 909/440/23, яким суд відмовив у позові та додаткове рішення 26 вересня 2023 року у справі № 909/440/23, яким суд стягнув з Івано-Франківської обласної прокуратури витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За статтею 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, у момент учинення якого сторонами (стороною) не було додержано вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.(ч.1). Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.(ч.2).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За текстом статті 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ч.1). Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ч.2).

Як вже зазначено, Фермерське господарство «Фортуна» (Учасник 1) та Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» (Учасник 2) уклали договір про спільну діяльність.

Статтею 1130 ЦК України встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до частини 2 статті 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням (п.а ч.1 ст.91 Земельного кодексу України).

За приписами частини 8 статті 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч.4 ст.122 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

За визначенням статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За висновками Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 29.03.2023 у справі № 922/1320/21, - на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину. Відсутність у договорі чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування (подібні висновки наведено, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 07.07.2021 у справі № 903/601/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22).

За обставинами справи, земельні ділянки із кадастровими номерами: 2622887800:02:002:0767 площею 27,4478 га та 2622887800:02:002:0768 площею 46,4288 га з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, що розташовані на території Томашівської сільської ради Калуського району, Івано-Франківської області перебувають на праві постійного користування Державного навчального закладу «Войнилівський професійний ліцей», код ЄДРПОУ 02544247. Означені земельні ділянки є державною власністю, які Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області (уповноважений державою орган виконавчої влади) надало в користування Державному навчальному закладу «Войнилівський професійний ліцей».

Отже, надані Державному навчальному закладу «Войнилівський професійний ліцей» земельні ділянки підлягають використанню навчальним закладом виключно за цільовим призначенням.

15 лютого 2023 року Фермерське господарство «Фортуна» (Учасник 1) та Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» (Учасник 2) уклали договір про спільну діяльність, який назвали Договір №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва».

За умовами цього договору (п.1.1, 1.2, 3.1, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4) Учасник 2 для досягнення спільної мети надає ділянку в с.Томашівці площею 50 га, а Учасник 1 несе всі витрати пов`язані з посівом, доглядом та збором урожаю, розпоряджається отриманою продукцією; Учасник 2 незалежно від жодних обставин отримує щорічну обов`язкову частку у майні, згідно п. 5.3 - 9% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки; Учасник 1 зобов`язується, зокрема, здійснювати безпосередньо придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, придбання мінеральних добрив, гербіцидів для вирощування с/г культур на земельній ділянці площею 50 га.; використання спільного майна учасників здійснюється за взаємною згодою сторін, а при недосягненні згоди у порядку, встановленому судом; будь-який учасник цього договору має право розпоряджатися на власний розсуд належною йому частиною в майні спільної діяльності; сторони погодили, що частка Учасника 1 становить 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації. Земельна ділянка площею- 46,4288 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0768 НГО(2023р.) становить - 891350,94 грн. Частина земельної ділянка площею 3.5712 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0767 НГО(2023р.) ставить - 68470,47грн; оплата вноситься щороку до 31.12.2023.

Апеляційний суд вважає, що зобов`язання сторін за спірним договором виходять за межі договору про спільну діяльність. Виходячи із свого змісту, договір №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» містить загальні ознаки, притаманні договору оренди земельної ділянки, які викладені в договорі у завуальований спосіб.

Визначення у договорі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 46,4288 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0768 і частини земельної ділянка площею 3.5712 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0767 на 2023 рік, відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації (9 %), строку оплати вказує, що правовими наслідками для Державного навчального закладу «Войнилівський професійний ліцей» є надання земельної ділянки загальною площею 50 га, отримання плати за надану у користування земельну ділянку (п. 1.1, 1.2, 5.3, 5.4 договору).

Правовими наслідками за спірним договором для Фермерського господарства «Фортуна» є користування земельною ділянкою площею 46,4288 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0768 і частиною земельної ділянка площею 3.5712 га., кадастровий номер: 2622887800:02:002:0767, використання земельної ділянки загальною площею 50 га, посів, догляд, збір урожаю, розпорядження отриманою продукцією (п.1.1, 1.2, 5.1, 5.2 договору).

Договір оренди землі укладається для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. Те, що спірний договір не містить усіх істотних умов, притаманних договору оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в оренду.

За договором Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» фактично передав належні йому на праві постійного користування земельні ділянки із кадастровими номерами: 2622887800:02:002:0767 площею 27,4478 га і 2622887800:02:002:0768 площею 46,4288 в оренду Фермерському господарству «Фортуна».

Отже, договір №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» (про спільну діяльність) є удаваним правочином, оскільки насправді виражає волю його сторін на укладення саме договору оренди землі.

Необхідно зазначити й те, що Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» (будучи постійним користувачем названих земельних ділянок з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей) вчинив спірний правочин не маючи повноважень на його укладення, що суперечить названим вище положенням статей 84, 91, 93 Земельного кодексу України, статті 4 Закону України «Про оренду землі» України. Правом розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування (оренду) наділений лише власник землі або уповноважена ним особа.

Отже, на момент вчинення оспорюваного правочину сторонами не було додержано вимог, встановлених частинами 1, 2 статті 203 ЦК України, що в силу приписів частини першої статті 215 ЦК України вказує на недійсність договору №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», укладеного 15 лютого 2023 року Фермерським господарством «Фортуна» з Державним навчальним закладом «Войнилівський професійний ліцей».

Суд першої інстанції наведеного не урахував, не встановив дійсні наміри сторін оспорюваного правочину і фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, не встановив повноважень навчального закладу на укладення фактично договору оренди землі, не застосував до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Як наслідок, суд дійшов помилкового висновку про те, що визначені у договорі правовідносини сторін не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі, тому підстави для визнання недійсним договору відсутні.

Щодо вимоги прокурора зобов`язати Фермерське господарство «Фортуна» звільнити земельну ділянку загальною площею 50 га (частина земельної ділянки площею 3,5712 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 46,4288 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0768), що розташована на території с. Томашівці Калуського району Івано-Франківської області, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Згідно з статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.(ч.1). Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.(ч.2). Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.(ч.3).

Особливі правові наслідки недійсності удаваного правочину передбачені частиною 2 статті 235 ЦК України: Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ч.2).

Вище апеляційний суд вказав, що договір №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» (про спільну діяльність) є удаваним правочином, оскільки насправді виражає волю його сторін на укладення саме договору оренди землі та дійшов висновку про недійсність договору.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначено статтею 34 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Апеляційний суд констатує, що прокурор не обгрунтував яким чином і від чого Фермерське господарство «Фортуна» має звільнити названу земельну ділянку. Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження передачі Державним навчальним закладом «Войнилівський професійний ліцей» земельної ділянки загальною площею 50 га (частина земельної ділянки площею 3,5712 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 46,4288 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0768) Фермерському господарству «Фортуна».

З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення позову в частині вимоги зобов`язати Фермерське господарство «Фортуна» звільнити земельну ділянку загальною площею 50 га (частина земельної ділянки площею 3,5712 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 46,4288 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0768), що розташована на території с. Томашівці Калуського району Івано-Франківської області.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово і послідовно вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України".

Відповідно до статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Ураховуючи наведені обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 належить скасувати в частині відмови про визнання недійсним договору. У скасованій частині постановити нове судове рішення про визнання недійним договору №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», укладеного 15.02.2023 Державним навчальним закладом «Войнилівський професійний ліцей» з Фермерським господарством «Фортуна».

У частині зобов`язання Фермерського господарства «Фортуна» звільнити земельну ділянку загальною площею 50 га (частина земельної ділянки площею 3,5712 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 46,4288 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0768) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 залишити без змін.

Щодо Додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23.

Цим додатковим рішенням Господарський суд Івано-Франківської області присудив стягнути з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).

Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч.4).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. (ч.8).

Суд першої інстанції встановив, що 30.05.2023 між адвокатом Мельник Р.Я. та ФГ "Фортуна" укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно п.1.2. договору сторони погодили, що послуги, що надаються та є предметом договору пов`язані із представництвом клієнта у справі №909/440/23, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в господарському судочинстві та включають надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до п. 3.2 договору вартість послуг (гонорар) складається із фіксованої суми - 5000,00грн.

Адвокат Мельник Р.Я. представляв ФГ "Фортуна" в суді першої інстанції у справі №909/440/23.

Згідно з платіжною інструкцією ФГ "Фортуна" оплатило адвокату Мельник Р.Я. 5000,00грн. з призначенням платежу "гонорар по договору про надання правової допомоги № від 30.05.2023".

Так, про орієнтовні витрати на правову допомогу Фермерське господарство «Фортуна» заявило у відзиві на позов, а також 34.08.2023 до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява в про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.

Заперечень щодо суми 5000,00 грн заявлених витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять.

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі №909/440/23, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України.

Таким чином, додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 належить скасувати частково, в частині стягнення з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У іншій частині (стягнення з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 2 500,00 грн ) додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 - залишити без змін.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. (ч.11 ст.129 ГПК України).

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. (ч.14 ст.129 ГПК України).

Як вже зазначено, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 - в частині відмови про визнання недійсним договору, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 у частині зобов`язання звільнити земельну ділянку залишив без змін.

Також апеляційний суд скасував додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 - в частині стягнення з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині (стягнення 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу) залишив без змін

З огляду на наведене, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог і застосовує правила частини 11 статті 129 ГПК України.

Так, результатами розгляду позову на користь прокуратури підлягає стягненню 2684,00 грн (по 1 342,00 грн з кожного відповідача); за результатами розгляду апеляційної скарги на користь прокуратури підлягає стягненню 4026,00 грн (по 2 013,00 грн з кожного відповідача). Всього на користь Івано-Франківської обласної прокуратури підлягає стягненню 6 710,00 грн (по 3 355,00 грн з кожного відповідача).

Крім того суд ураховує, що з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» підлягає стягненню 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, Фермерське господарство «Фортуна» повинне сплатити Івано-Франківській обласній прокуратурі різницю судових витрат у сумі 850,00 грн (3 350,00 грн 2 500,00 грн = 850,00 грн).

Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» повинен сплатити Івано-Франківській обласній прокуратурі 3 355,00 грн судових витрат.

Керуючись статтями 129, 269, 270,275, 276, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 скасувати в частині відмови про визнання недійсним договору. У скасованій частині постановити нове судове рішення:

Визнати недійсним договір №2 щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», укладений 15 лютого 2023 року Фермерським господарством «Фортуна» з Державним навчальним закладом «Войнилівський професійний ліцей».

У частині відмови у позові (щодо вимог зобов`язати Фермерське господарство «Фортуна» звільнити земельну ділянку загальною площею 50 га (частина земельної ділянки площею 3,5712 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 46,4288 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0768, що розташована на території с. Томашівці Калуського району Івано-Франківської області) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2023 року у справі №909/440/23 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2023 року у справі №909/440/23 скасувати частково, - в частині стягнення з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У іншій частині (стягнення з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства «Фортуна» 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу) - додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2023 року у справі №909/440/23 залишити без змін.

Стягнути з Державного навчального закладу «Войнилівський професійний ліцей» (вул.50-річчя УПА, 5А, смт Войнилів, калуський район, Івано-Франківська область, 77316, код ЄДРПОУ 02544247) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДПРОУ 03530483) 3 355,00 грн судових витрат.

Стягнути з Фермерського господарства «Фортуна» (77325, вул. Шевченка, 95, с. Негівці, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄРДПОУ 22189854) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДПРОУ 03530483) 850,00 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 08 березня 2024 року.

СуддяВ.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

СуддяО.С. Скрипчук