Постанова

від 06.03.2024 по справі 910/11397/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. Справа№ 910/11397/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Васильчук С.С. (посвідчення адвоката № 10182/10 від 30.08.2021)

від відповідача: Коцюба В.О. (посвідчення адвоката № 218 від 26.01.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023

у справі № 910/11397/23 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про стягнення 297 286,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" звернулося до Господарського суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 297 286,88 грн, з яких: 292 874,41 грн основного боргу, 4412,47 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані виникненням у відповідача грошової заборгованості перед позивачем за неповерненим забезпеченням виконання договору про закупівлю товарів від 16.12.2022 № 3733/Д33-22.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 позов задоволено частково; вирішено стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" суму основного боргу у розмірі 292 874,41 грн, судовий збір у розмірі 4393,30 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9852,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11397/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції неправильно застосовано приписи ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки на переконання відповідача, зміну строків поставки неможливо розглядати, як зміну умов договору в порядку, передбаченому п. п. 4 ч. 5 наведеної статті, а тому додаткова угода № 2 від 17.02.2023 до договору є недійсною в силу закону, тобто нікчемною.

Крім того, відповідач вважає, що місцевим господарським судом безпідставно задоволено витрати понесені позивачем на правову допомогу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що додаткова угода № 2 від 17.02.2023 до договору є чинною для сторін.

При цьому, позивач вказує, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів щодо недійсності вищевказаної додаткової угоди.

За таких обставин, позивач вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, який ґрунтується на чинному законодавстві.

Окрім викладеного, позивач переконаний, що висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимогах щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу відповідають вимогам процесуального законодавства та базуються на відповідних доказах і є співмірними зі складністю справи, та не суперечать обов`язковим критеріям реальності (дійсності і необхіності), розумності та обґрунтованості.

Також у відзиві на апеляційну скаргу, позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести, у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023, апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11397/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11397/23.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11397/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11397/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11397/23; розгляд справи призначено на 06.03.2024.

В судове засідання, яке відбулося 06.03.2024, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Також, в судовому засіданні представником позивача відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України заявлено намір подати докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.12.2022 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (покупцем, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" (постачальником, позивачем) укладено договір про закупівлю товарів №3734/Д33-22 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари згідно з ДК 021:2015:42160000-8-Котельні установки (Дизельні транспортабельні котельні для Шевченківського району міста Києва), а покупець - прийняти і оплатити товар.

Найменування товару, кількість, ціна та якість характеристики товару зазначені в специфікації (далі - додаток № 1) до цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору складає 24 406 201,24 грн. Загальна ціна договору з урахуванням ПДВ становить 29 287 441,49 грн.

Поставка товару здійснюється постачальником на підставі окремого замовлення покупцю до 18.02.2023 включно (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.5 договору товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами відповідних видаткових накладних (дата поставки товару).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідних видаткових накладних (п. 5.6 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 19.02.2023 включно, а в частині зобов`язань - до повного їх виконання.

17.02.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю товарів №3734/ДЗЗ-22 від 16.12.2022, якою внесено зміни до пунктів договору, зокрема:

- пункт 5.1 поставка товару здійснюється постачальником на підставі окремого замовлення покупця до 28.03.2023 включно;

- пункт 11.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку дії воєнного стану в Україні, але не пізніше 31.05.2023 включно, а в частині гарантійних та невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 29 287 441,49 грн, що підтверджується видатковою накладною №ВН-0000015 від 28.03.2023 та відповідною товарно-транспортною накладною, які містяться у матеріалах справи.

При цьому, у п. 4.7.1 договору сторони погодили, що для забезпечення належного виконання постачальником всіх умов цього договору, постачальником надано покупцю забезпечення виконання умов договору у вигляді безвідсоткового депозиту (перерахування постачальником грошових коштів на рахунок Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", відкритий в АТ "Банк Кредит Дніпро" у місті Києві).

Розмір (сума) забезпечення виконання договору становить 1% від загальної ціни договору та діятиме до повного, належного та своєчасного виконання постачальником всіх умов та зобов`язань за цим договором (п. 4.7.2 договору).

Так, 14.12.2022 позивачем перераховано на рахунок відповідача 292 874,41 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5331 від 14.12.2022 з призначенням платежу: "забезпечення виконання договору, код ДК 021:2015:42160000-8-Котельні установки (Дизельні транспортабельні котельні для Шевченківського району м. Києва). Без ПДВ".

Відповідно до п. 4.7.3 договору за наявності істотного порушення постачальником умов цього договору покупець має право в односторонньому порядку на свій розсуд, в повному розмірі або частково, стягнути надане забезпечення виконання умов договору, повідомивши про це постачальника в письмовій формі із зазначенням допущеного ним порушення умов цього договору.

За правилами п. 4.7.4 договору покупець повертає забезпечення виконання умов договору згідно з умовами, зазначеними у договорі, не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дати настання зазначених обставин: повного, належного та своєчасного виконання постачальником всіх умов цього договору; визнання судом результатів відповідної процедури закупівлі та договору недійсними (у разі набрання законної сили відповідним судовим рішенням); розірвання договору (за умови відсутності невиконання та неналежного виконання, несвоєчасного, неповного виконання постачальником умов договору).

В пункті 6.3 договору визначено, що постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1), забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом ІІ цього договору та здійснити навчання персоналу за окремою письмовою заявкою покупця (п. 6.3.2), на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового Кодексу України (ПКУ) складати податкову накладну (ПН), розрахунок коригування до податкової накладної (РК) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи. Реєстрація ПН/РК здійснюється постачальником протягом 3-х робочих днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до ПКУ) (п. 6.3.3), надати покупцю необхідну інформацію, включаючи відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника, структури власності, пов`язаних осіб та іншу інформацію, необхідну для перевірки дотримання постачальником антикорупційного законодавства (п. 6.3.4).

У позовній заяві позивачем зазначено, що він своєчасно поставив відповідачу товар належної якості. Крім того, в результаті здійснення покупцем попередньої оплати за товар, позивачем відповідно до Податкового кодексу України було належним чином складено та направлено до реєстру податкові накладні.

Листом вих. № 69 від 29.03.2023 позивач звернувся до відповідача про повернення забезпечення виконання умов договору, в якому просив у зв`язку з виконанням всіх умов та зобов`язань зазначених в договорі в повному обсязі виконати пункт 4.7.4 договору і повернути забезпечення виконання умов договору у розмірі 292 874,41 грн.

Вищезазначений лист отриманий відповідачем 30.03.2023, що підтверджується штрих-кодом "Київтеплоенерго" за реєстраційним №12АУ/3423.

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачу забезпечення у розмірі 292 874,41 грн відповідно до умов договору, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 292 874,41 грн, та інфляційних втрат в розмірі 4412,47 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 позов задоволено частково; присуджено до стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" суму основного боргу у розмірі 292 874,41 грн, судовий збір у розмірі 4393,30 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9852,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказував, що позивачем було прострочено виконання обов`язку з поставки товару, у зв`язку з чим відсутні підстави повертати йому суму забезпечення.

Також, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на нікчемність додаткової угоди № 2 до договору про закупівлю товарів №3734/Д33-22 від 16.12.2022, так як нею були внесені зміни щодо продовження строку поставки позивачем товару, що суперечить п. 19 постанови № 1178 від 12.10.2022.

Таким чином, за твердженням відповідача, позивачем не було поставлено товар у встановлений договором строк, у зв`язку з чим відсутні підстави повертати позивачу забезпечення в сумі 292 874,41 грн.

Відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" №1178 від 12.10.2022 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

З додаткової угоди № 2 від 17.02.2023 договору вбачається, що вона укладена з урахуванням вимог підпункту 4 п. 19 Постанови №1178, а саме продовжено строк виконання зобов`язань щодо передачі товару у зв`язку з виникненням документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Вимогами статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі:1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, зазначав, що статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім цього, пунктом 12.2 договору передбачено право сторін внести зміни та доповнення до умов договору, зокрема, в разі виникнення обставин, які перешкоджають виконанню договору, та відповідні зміни є невід`ємною частиною цього договору і є обов`язковими для виконання сторонами в разі їх відповідності вимогам чинного законодавства України, виконання їх письмово та за умови їх підписання повноважними представниками сторін.

Отже, обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, вказують на оспорюваність договору, а не на його нікчемність (недійсність в силу закону).

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

Так само, відповідно до п. 21 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" 12.10.2022 №1178, договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей; 2) укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей; 3) укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей; 5) коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Тобто, ті обставини, про які вказує відповідач, - п. 19 постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, можуть вказувати на недійсність договору про закупівлю товарів №3734/Д33-22 від 16.12.2022, а не на його нікчемність.

Отже, враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів визнання в судовому порядку недійсними додаткової угоди №2 до договору про закупівлю товарів №3734/Д33-22 від 16.12.2022, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач у встановлені договором строки (до 28.03.2023 включно) виконав свій обов`язок з поставки товару відповідачу.

Згідно з п. 4.7.4 договору покупець повертає забезпечення виконання умов договору згідно з умовами, зазначеними у договорі, не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дати повного, належного та своєчасного виконання постачальником всіх умов цього договору.

У п. 6.3 договору визначено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1), забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього договору, та здійснити навчання персоналу за окремою письмовою заявкою покупця (п. 6.3.2), на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до ПКУ складати податкову накладну, розрахунок коригування до накладної з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи. Реєстрація ПН/РК здійснюється постачальником протягом 3-х робочих днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування) (п. 6.3.3), надати покупцю необхідну інформацію, включаючи відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника, структури власності, пов`язаних осіб та іншу інформацію, необхідну для перевірки дотримання постачальником антикорупційного законодавства (п. 6.3.4).

Судом першої інстанції правомірно встановлено належне виконання позивачем обов`язку з поставки товару (в обумовлені строки).

При цьому, відповідачем під час розгляду даної справи не вказувалось на невиконання відповідачем будь-яких інших зобов`язань, що передбачені п. 6.3 договору, зокрема, щодо якості товару, виконання податкових зобов`язань та зобов`язань з надання іншої інформації.

З наданих позивачем доказів вбачається, що останнім обов`язком, передбаченим умовами п. 6.3 договору, було подання позивачем податкової декларації 29.06.2023.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач повинен був повернути позивачу забезпечення виконання умов договору у розмірі 292 874,41 грн у строк до 06.07.2023 включно.

Доказів виконання обов`язку з повернення позивачу грошових коштів у розмірі 292 874,41 грн відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у сумі 292 874,41 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 292 874,41 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4412,47 грн. за період з 07.04.2023 до 11.07.2023 (фактично нараховано за період квітень-червень 2023 року).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, дійшов вірного висновку щодо його необґрунтованості, оскільки прострочення з повернення забезпечувального платежу виникло з 07.07.2023, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 4412,47 грн за період квітень-червень 2023 не підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зауважує на тому, що у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

04.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська група сприяння бізнесу" (об`єднання) укладено договір №04-01/23 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу відповідно до його доручень, а клієнт зобов`язується такі послуги оплачувати та здійснювати повне сприяння об`єднанню у виконанні покладених на нього обов`язків.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що за домовленістю між клієнтом та об`єднанням може бути встановлена фіксована вартість послуг за виконання окремого доручення, яка не залежить від кількості та обсягу виконаних робіт, наданих послуг та/або витраченого часу, про що укладається відповідна додаткова угода. В такому разі оплата наданих послуг здійснюється клієнтом відповідно до рахунку, виставленого об`єднанням.

11.07.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору, в якій сторони дійшли згоди, що клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо стягнення в судовому порядку з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь клієнта заборгованості (забезпечення виконання договору) за договором про закупівлю товарів від 16.12.2022 №3734/Д33-22 у розмірі 292 874,41 грн.

Виконання окремого доручення, передбаченого даною додатковою угодою, обмежується виключно наданням об`єднанням послуг правової допомоги в господарському суді першої інстанції (п. 2 додаткової угоди).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди вартість послуг об`єднання з виконання окремого доручення, зазначеного в пункті 1 додаткової угоди, узгоджена сторонами, є фіксованою та становить - 10 000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням виставлено позивачу рахунок на оплату №16/08/4 від 16.08.2023 року на суму 10 000,00 грн.

Вищезазначений рахунок оплачений позивачем 18.08.2023 року в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7541 від 18.08.2023.

У клопотанні про зменшення розміру адвокатських витрат відповідач повідомив, що розмір витрат на правову допомогу адвоката, заявлений позивачем, є неспівмірним із складністю справи, часом та обсягом наданих адвокатом послуг; суперечить обов`язковим критеріям реальності (дійсності та необхідності), розумності та обґрунтованості.

Відповідно змісту пункту 4 частини другої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а саме диспозицією вказаної норми визначено, що адвокатський гонорар може існувати у фіксованій формі.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи, що договором визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 10 000,00 грн, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 924/447/18.

Твердження відповідача з приводу відсутності у наданих позивачем документах на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу опису робіт (наданих послуг), які виконані безпосередньо адвокатом у рамках даної справи, та обсягу правової допомоги, колегією суддів відхиляються з підстав, наведених вище.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 910/11397/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/11397/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.03.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко