Рішення

від 12.03.2024 по справі 904/4481/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024м. ДніпроСправа № 904/4481/23за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, м. Дніпро

про стягнення неустойки у розмірі 1 275 778,54грн та виселення з нерухомого майна

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Іванченко І.С., представник, витяг з ЄДР

Від відповідача: Пшевлоцький Ю.М., адвокат, ордер серії ВС №1154713 від 13.09.2023 (в режимі відеоконференції)

Від третьої особи: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.77-83 том 1), просить:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету України, заборгованість з неустойки у розмірі 1275 778,54грн, у тому числі:

неустойка в розмірі 1 275 737,27грн, нарахована за несвоєчасне повернення майна у розмірі подвійної плати за користування річчю в порядку ст. 785 ЦК України та пеня у розмірі 41,27грн, нарахована у відповідності до п.3.8. договору оренди;

- виселити Приватне акціонерне товариство "Київстар" з незаконно займаного нерухомого майна що належить до державної власності - частина даху гуртожитку 30,0 м.кв., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.116 на даху 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 12/02-2273-ОД від 01.03.2006 в частині своєчасного повернення орендованого майна у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди. Обов`язок негайного повернення орендованого майна у разі припинення договору найму передбачено ч.1 ст. 785 ЦК України. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. У зв`язку з неповерненням ПрАТ "Київстар" орендованого державного майна Регіональним відділенням у відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України нараховано неустойку за період з 15.09.2020 по 15.07.2023 у розмірі 1275737,27 грн.

Вимога про стягнення пені у розмірі 41,27грн за період з 16.03.2020 по 16.08.2020 обгрунтована несвоєчасною сплатою орендної плати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що спірний договір оренди був продовжений (поновлений) після 31.07.2020 у зв`язку з продовженням користування майном за відсутності заперечень зі сторони орендодавця, який не вживав передбачених законом і договором дій, спрямованих для припинення та не продовження дії договору. Відтак, у відповідача не існувало обов`язку з повернення об`єкта оренди з огляду на продовження правовідносин найму, які базуються на відповідному договорі оренди. Отже, відсутні підстави для нарахування й стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати. Продовження правовідносин з оренди між сторонами підтверджується й тим, що відповідач виконував умови договору оренди, зокрема, своєчасно сплачував орендну плату, яку орендодавець і балансоутримувач приймали без заперечень. Відповідач не допускав неналежної сплати орендних платежів і заборгованість за ними була відсутня, що не припускає нарахування й стягнення пені.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2023 справу №904/4481/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 22.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19.09.2023.

14 вересня 2023 року від відповідача електронною поштою до суду надійшла заява про продовження строку на подання відзиву у справі №904/4481/23 і встановлення такого строку тривалістю в 15 днів із моменту отримання копії позовної заяви.

19 вересня 2023 року через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Київстар" до господарського суду надійшли клопотання: про відкладення підготовчого засідання у справі; про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів; про залучення до участі у справі №904/4481/23 у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту.

Ухвалою суду від 19.09.2023 в задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Пшевлоцького Ю.М., про продовження процесуального строку, яка надійшла до суду 14.09.2023 відмовлено; задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Пшевлоцького Ю.М., про залучення до участі у справі у якості третьої особи Придніпровську державну академію фізичної культури і спорту; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Придніпровську державну академію фізичної культури і спорту; задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Пшевлоцького Ю.М., про забезпечення його участі у всіх засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; відкладено підготовче засідання на 17.10.2023.

28 вересня 2023 року до господарського суду надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету України, заборгованість з неустойки у розмірі 1 275 737,27грн та 41,27грн;

- виселити Приватне акціонерне товариство "Київстар" з незаконно займаного нерухомого майна що належить до державної власності - частина даху гуртожитку 30,0 м.кв., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.116 на даху 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту.

Ухвалою суду від 17.10.2023 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Київстар" про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Третя особа у підготовче засідання не з`явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Направлена судом на адресу третьої особи ухвала від 19.09.2023 повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 154-159).

У підготовчому засіданні 17.10.2023 представником відповідача заявлено усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято до розгляду заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про збільшення розміру позовних вимог (вх.№49386 від 28.09.2023); задоволено усне клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Київстар" про продовження строку підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 20.11.2023.

20 листопада 2023 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/4481/23 до набрання чинності рішенням суду у справі №904/5468/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.03.2006 №12/02-2273-ОД продовженим (поновленим) на тих самих умовах і на той же строк.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Київстар" про зупинення провадження у справі №904/4481/23.

З 20.11.2023 підготовче засідання відкладено до 18.12.2023.

У підготовчому засіданні 18.12.2023 судом оголошено перерву до 15.01.2024.

Під час підготовки до судового засідання з`ясовано, що відповідачем до матеріалів справи долучені платіжні доручення про сплату орендної плати та податкові накладні, які стосуються іншого договору, а саме договору оренди №12/02-3348-ОД від 02.03.2009.

У зв`язку із наведеним, відповідачем заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості з`ясувати питання належної сплати орендної плати.

З 15.01.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 30.01.2024.

19 січня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшли додаткові пояснення, та долучено копії платіжних доручень та інструкцій, які стосуються спірних правовідносини - договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.03.2006 №12/02-2273-ОД (а.с. 77-137 том 2).

23 січня 2024 року від відповідача через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшли додаткові пояснення. Відповідач зазначає, що до стягнення у даній справі, за доведення наявності підстав для застосування норми ч. 2 ст. 785 ЦК України, може підлягати сума неустойки в розмірі 183 022,96грн, так як від коректних повних нарахувань такої неустойки слід відняти кошти, які вносилися орендарем після стверджуваного припинення договору оренди (339 553,31грн), та частину неустойки, що нарахована за період після 24.02.2022 (115 292,37грн).

Ухвалою суду від 30.01.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 27.02.2024. Розгляд справи відкладено з 27.02.2024 на 12.03.2024.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 12.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

1 березня 2006 року Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" (Орендар) укладено договір №12/02-2273-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності - частина даху гуртожитку 30,0 м.кв., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 116, на даху 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена за незалежною оцінкою від 31.08.2017 і становить 361993,00 грн. (з урахуванням додаткової угоди від 02.11.2017).

Майно передається в оренду з метою - під розташування обладнання базової станції мобільного зв`язку (з урахуванням додаткової угоди від 20.03.2007).

01.03.2006 між позивачем та відповідачем та третьою особою складено акт приймання -передачі в оренду нежитлового приміщення площею 30,0кв.м. - частина даху гуртожитку, розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 116 (а.с.13).

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2011 року - 6259,57 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2011. (додаткова угода від 23.04.2012 розділ 2).

Пунктом 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 23.04.2012 розділ 3, а.с.19 том 1) передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України таким чином:

50% - до державного бюджету у розмірі 3129,78 грн;

50% - балансоутримувачу у розмірі 3129,77 грн.

Орендна плата сплачується щомісяця у строк не пізніше 15 числа наступного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря (п.3.4. договору оренди нерухомого майна в редакції Додаткової угоди від 22.10.2008, а.с.16 том 1))

Пунктом 5.22 Договору (зі змінами внесеними додатковою угодою від 22.10.2008, а.с.16 том 1) встановлено, що у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу).

У разі неподання орендарем до орендодавця заяви на протязі встановленого цим пунктом договору терміну, або відмови орендодавця від продовження строку дії договору оренди на новий термін, договір припиняє свою дію, а орендар зобов`язаний виселитися у день, визначений за договором, як кінцевий термін дії договору оренди, та надати орендодавцеві акт повернення орендованих площ балансоутримувачу. У разі невиконання цієї умов договору оренди орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що орендодавець зобов`язаний письмово повідомити орендаря та балансоутримувача не пізніше, ніж за 30 діб про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання даного договору.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві (Регіональному відділенню) орендоване майно за актом приймання - передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати /повної або часткової/ орендованого майна з вини Орендаря (п.5.6. договору).

Цей договір діє з 01.03.2006 до 01.02.2007 включно.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, повній оплаті і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, договір, може бути продовженим на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п.10.1. договору).

Згідно п.10.8 договору, чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У подальшому Додатковими угодами від 09.08.2007, від 22.10.2008, від 11.12.2009, від 23.04.2012, від 13.11.2014, від 02.11.2017 договір оренди продовжено на строк з 01.02.2007 до 01.01.2008, з 01.01.2008 до 01.12.2008, з 01.11.2009 до 01.11.2011, з 01.11.2011 до 30.09.2014, з 01.10.2014 до 31.08.2017, з 01.09.2017 по 31.07.2020 включно.

29.05.2020, вих. № 11656/07, до Регіонального відділення звернувся орендар з заявою щодо продовження терміну дії договору на наступний строк (а.с.27 том 1).

Листом від 10.06.2020 №11-02-03065 Регіональне відділення повідомило орендаря, що 01.02.2020 набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 №№483. Також, Регіональне відділення повідомило, що згідно ч.3 та ч.8 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди за три місяці до закінчення строку дії договору та зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна із рецензією на цей звіт. Разом з тим, орендаря було повідомлено, що продовження терміну дії договору буде здійснюватись за результатами проведення аукціону.

10.07.2020 ПАТ "Київстар" в доповнення до раніше поданих документів щодо продовження договору оренди відповідачем надано звіт про незалежну експертну оцінку майна та рецензію на звіт (а.с.23 том 1).

Листом від 26.08.2020 №11-02-04623 Регіональне відділення повідомило про припинення терміну дії договору з 01.08.2020 та необхідність повернення за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані (а.с.24-26 том 1).

У визначений термін відповідач орендоване майно не повернув.

У зв`язку з чим Регіональне відділення просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" неустойку у розмірі 1 275 737,27грн за період з 15.09.2020 по 15.07.2023, пеню в розмірі 41,27грн за період з 16.03.2020 по 16.08.2020, а також виселити відповідача з незаконно займаного нерухомого майна що належить до державної власності - частина даху гуртожитку 30,0 м.кв., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.116 на даху 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору оренди, строк його дії, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо найму (оренди).

На час укладення спірного договору діяли положення Закону України від 10.04.1992 №2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон від 10.04.1992 №2269-XII).

Втім, 03.10.2019 було прийнято Закон України від 03.10.2019 №157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон від 03.10.2019 №157-ІХ). У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм). При цьому Закон №2269-XII від 10.04.1992 втрачає чинність з дня введення в дію Закону від 03.10.2019 №157-ІХ.

Закон від 03.10.2019 №157-ІХ опублікований в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з урахуванням частини першої статті 5 Цивільного кодексу України, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 03.10.2019 №157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Правовий аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом від 10.04.1992 №2269-XIІ (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) в силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 03.10.2019 № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України від 03.10.2019 № 157-ІХ.

З наведеного слідує, що для продовження договору №12/02-2273-ОД від 01.03.2006 має застосовуватися процедура продовження, передбачена Законом від 03.10.2019 №157-IX.

Частиною 1 статті 18 Закону від 03.10.2019 №157-ІХ визначено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

За частиною другою цієї статті без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Аналогічні за змістом положення містяться в пункті 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483. При цьому, за змістом пункту 144 цього Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 зазначеного Закону.

За частинами четвертою, п`ятою статті 18 Закону від 03.10.2019 № 157-ІХ рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Згідно з частиною сьомою цієї статті договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону від 03.10.2019 №157-ІХ орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.

За частиною першою статті 24 Закону від 03.10.2019 №157-ІХ договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено. У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина перша статті 25 цього Закону).

Отже, Закон від 03.10.2019 №157-ІХ не передбачає такої підстави для продовження дії договору оренди як "мовчазна згода", натомість вимагає від орендаря вчинити юридично значимі дії, а саме, звернутись з заявою про продовження договору не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, та надати звіт про оцінку майна.

Орендар має завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування майном шляхом надсилання орендодавцю відповідної заяви.

З іншої сторони, орієнтуючись на наявність чи то відсутність своєчасного повідомлення про такий намір, орендодавець отримує можливість належно спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди, зокрема, продовжити договір оренди за результатами проведення аукціону, що відповідає спрямованості законодавчих змін на забезпечення конкурентних засад передачі в оренду та максимальної ефективності використання комунального майна.

Покладення на орендаря обов`язку з надсилання заяви про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 (разом зі звітом про оцінку майна та рецензію на цей звіт) до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.07.2023 у справі №914/1728/22.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом за вих. №11656/07 від 29.05.2020, в якому просив продовжити термін дії договору оренди №12/02-2273-ОД від 01.03.2006 державного нерухомого майна, яке розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 116 і знаходиться на балансі Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту, на наступний строк (а.с. 27 том 1).

Отже, відповідачем не дотримано, як орендарем, вимог законодавства щодо своєчасного повідомлення про намір продовження дії договору.

Таким чином, договір оренди нерухомого державного майна №12/02-2273-ОД від 01.03.2006 припинив свою дію 31.07.2020.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

За частиною першою статті 773 ЦК України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Частина перша статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено (ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-2273-ОД від 01.03.2006, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Приватним акціонерним товариством "Київстар", є припиненим 31.07.2020.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Аналогічні положення щодо повернення майна передбачені пунктом 10.11. договору оренди, за яким у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

Станом на час розгляду справи відповідач не повернув орендоване майно, продовжив користування.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (пункти 137-139) та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

Відповідно до статті 614 ЦК України для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі №910/16362/18 (пункт 51), від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, від 06.07.2021 у справі №906/562/20.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №908/3592/19.

Відповідач доказів прийняття ним заходів до повернення об`єкта оренди за закінченням строку договору чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні суду не надав.

Отже, неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача).

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Відтак, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Враховуючи те, що договір припинив свою дію 31.07.2020, а майно не повернуто з оренди за актом приймання-передачі, вимога позивача про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення майна за період з 15.09.2020 по 15.07.2023 у розмірі 1275737,27 грн. є правомірною та такою, що відповідає правовому регулюванню частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, що користувався орендованим майном та сплачував орендну плату (орендодавцю та балансоутримувачу) на підставі п. 3.6 договору оренди, в тому числі за період з серпня 2020 року по червень 2023 року сплатив позивачу орендну плату в сумі 339553,31грн та Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту орендну плату в сумі 495458,69грн.

На підтвердження сплати орендної плати орендодавцю відповідачем надано платіжні доручення: № 1214241 від 14.09.2020 на суму 7 402,99грн; № 1245108 від 13.10.2020 на суму 7440,00грн; № 1280332 від 13.11.2020 на суму 7 514,40грн; № 1306525 від 14.12.2020 на суму 7612,09грн; № 1338490 від 14.01.2021 на суму 7 680,60грн; № 1370788 від 12.02.2021 на суму 7780,45грн; № 1401662 від 12.03.2021 на суму 7 858,25грн; № 1431472 від 14.04.2021 на суму 7991,84грн; № 1467705 від 14.05.2021 на суму 8 047,79грн; № 1493085 від 14.06.2021 на суму 8152,41грн; № 1522812 від 14.07.2021 на суму 8 168,71грн; № 1561171 від 13.08.2021 на суму 8176,88грн; № 1587635 від 14.09.2021 на суму 8 160,53грн; № 1617752 від 13.10.2021 на суму 8258,45грн; № 1651561 від 12.11.2021 на суму 8 332,78грн; № 1680365 від 14.12.2021 на суму 8399,44грн; № 1725757 від 24.01.2022 на суму 6 984,26грн; № 1739123 від 14.02.2022 на суму 8559,68грн; № 1762771 від 14.03.2022 на суму 8 696,64грн; № 1787881 від 14.04.2022 на суму 9087,99грн; № 1817827 від 13.05.2022 на суму 9 369,72грн; № 1837693 від 14.06.2022 на суму 9622,70грн; № 1890468 від 12.08.2022 на суму 9 622,70грн; № 1891147 від 12.08.2022 на суму 9921,00грн; № 1908415 від 29.08.2022 на суму 367,75грн; № 19114657 від 14.09.2022 на суму 9622,70грн; № 1922066 від 20.09.2022 на суму 477,65грн; № 1939389 від 14.10.2022 на суму 10292,25грн; № 1964069 від 14.11.2022 на суму 10 549,55грн; № 1985629 від 14.12.2022 на суму 10623,40грн; № 2019753 від 16.01.2023 на суму 10697,76грн; № 2036148 від 14.02.2023 на суму 10783,34грн; № 2059353 від 14.03.2023 на суму 10 858,83грн; № 2083365 від 14.04.2023 на суму 11021,71грн; № 2109386 від 12.05.2023 на суму 11 043,75грн; № 2132380 від 14.06.2023 на суму 11098,97грн; № 2161000 від 14.07.2023 на суму 11 187,76грн; № 2180809 від 14.08.2023 на суму 11120,64грн; № 2204140 від 14.09.2023 на суму 10 964,95грн.

На підтвердження сплати орендної плати балансоутримувачу відповідачем надано платіжні доручення: № 1187925 від 14.08.2020 на суму 1 483,56грн; № 1187926 від 14.08.2020 на суму 8901,39грн; № 1214241 від 14.09.2020 на суму 1 480,60грн; № 1214511 від 14.09.2020 на суму 8883,57грн; № 1245191 від 13.10.2020 на суму 1 488,00грн; № 245192 від 13.10.2020 на суму 828,00грн; № 1281873 від 13.11.2020 на суму 1 502,88грн; № 1281874 від 13.11.2020 на суму 9017,28грн; № 1306571 від 14.12.2020 на суму 1 522,42грн; № 1306572 від 14.12.2020 на суму 9134,49грн; № 1338510 від 14.01.2021 на суму 1 536,12грн; № 1338511 від 14.01.2021 на суму 9216,71грн; № 1370911 від 12.02.2021 на суму 1 556,09грн; № 1370912 від 12.02.2021 на суму 9336,53грн; № 1401762 від 12.03.2021 на суму 1 571,65грн; № 1401763 від 12.03.2021 на суму 9429,90грн; № 1431721 від 14.04.2021 на суму 1 598,37грн; № 1431722 від 14.04.2021 на суму 9590,21грн; № 1467926 від 14.05.2021 на суму 1 609,56грн; № 1467927 від 14.05.2021 на суму 9657,33грн; № 1493186 від 14.06.2021 на суму 1 630,48грн; № 1493187 від 14.06.2021 на суму 9782,88грн; № 1522894 від 14.07.2021 на суму 1 633,74грн; № 1522895 від 14.07.2021 на суму 9802,45грн; № 1561615 від 13.08.2021 на суму 1 635,38грн; № 1561616 від 13.08.2021 на суму 9812,25грн; № 1587768 від 14.09.2021 на суму 1 632,11грн; № 1587769 від 14.09.2021 на суму 9792,62грн; № 1617993 від 13.10.2021 на суму 1651,69грн; № 1617994 від 13.10.2021 на суму 9910,14грн; № 1651331 від 12.11.2021 на суму 1 666,56грн; № 1651332 від 12.11.2021 на суму 9999,32грн; № 1680503 від 14.12.2021 на суму 1 679,89грн; № 1680504 від 14.12.2021 на суму 10070,31грн; № 1725755 від 24.01.2022 на суму 1396,85грн; № 1725756 від 24.01.2022 на суму 8381,11грн; № 1739152 від 14.02.2022 на суму 1 711,94грн; № 1762857 від 14.03.2022 на суму 1739,33грн; № 1762858 від 14.03.2022 на суму 10 435,95грн; № 1787990 від 14.04.2022 на суму 1817,60грн; № 1787991 від 14.04.2022 на суму 10 905,57грн; № 1818457 від 13.05.2022 на суму 1873,94грн; № 1818458 від 13.05.2022 на суму 11243,66грн; № 1837808 від 14.06.2022 на суму 1924,54грн; № 1837809 від 14.06.2022 на суму 11 547,23грн; № 1891178 від 12.08.2022 на суму 1984,20грн; № 1890625 від 12.08.2022 на суму 1 924,54грн; № 1890626 від 12.08.2022 на суму 11547,23грн; № 1891179 від 12.08.2022 на суму 11 905,20грн; № 1908389 від 29.08.2022 на суму 73,55грн; № 1908390 від 29.08.2022 на суму 441,30грн; № 1914753 від 14.09.2022 на суму 1924,54грн; № 1914754 від 14.09.2022 на суму 11 547,23грн; № 1922099 від 20.09.2022 на суму 95,53грн; № 1922100 від 20.09.2022 на суму 573,17грн; № 1939915 від 14.10.2022 на суму 2058,45грн; № 1939916 від 14.10.2022 на суму 12 350,69грн; № 1964158 від 14.11.2022 на суму 2109,91грн; № 1964159 від 14.11.2022 на суму 12 659,46грн; № 1985743 від 14.12.2022 на суму 12748,07грн; № 1985803 від 14.12.2022 на суму 2 124,68грн; № 2020040 від 16.01.2023 на суму 2139,55грн; № 2020041 від 16.01.2023 на суму 12 837,31грн; № 2036283 від 14.02.2023 на суму 2156,67грн; № 2036284 від 14.02.2023 на суму 12 940,01грн; № 2059474 від 14.03.2023 на суму 2171,77грн; № 2059475 від 14.03.2023 на суму 13 030,58грн; № 2084701 від 14.04.2023 на суму 2204,34грн; № 2084702 від 14.04.2023 на суму 13 226,04грн; № 2109494 від 12.05.2023 на суму 2208,75грн; № 2109495 від 12.05.2023 на суму 13 252,50грн; № 2132537 від 14.06.2023 на суму 2219,79грн; № 2132538 від 14.06.2023 на суму 13 318,77грн; № 2162439 від 14.07.2023 на суму 2237,55грн; № 2162440 від 14.07.2023 на суму 13 425,31грн; № 2180934 від 14.08.2023 на суму 2224,13грн; № 2180935 від 14.08.2023 на суму 13 344,75грн; № 2204250 від 14.09.2023 на суму 2192,99грн; № 2204293 від 14.09.2023 на суму 13 157,93грн (а.с.78- 137том 2).

Суд звертає увагу, що при здійсненні розрахунку неустойки на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України позивачем не враховано сплачені відповідачем кошти за весь час користування нерухомим майном після закінчення договору оренди.

З вищенаведених норм права випливає, що під час дії договору оренди державного майна орендна плата сплачується орендодавцю та балансоутримувачу, а неустойка, у разі неповернення орендованого майна лише орендодавцю.

Питання сплаченої балансоутримувачу орендної плати після припинення договору оренди повинно вирішуватися між відповідачем та балансоутримувачем.

Таким чином, здійснені відповідачем оплати фактично є частиною неустойки за позадоговірне користування майном. Отже, сплачена орендна плата за період з серпня 2020 року по червень 2023 року (враховуючи припинення дії договору оренди 31.07.2020) підлягає зарахуванню в рахунок сплати, передбаченої ст. 785 ЦК України неустойки.

З урахуванням викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 936183,96грн (1275737,27грн - 339553,31грн).

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Законодавець у частині першій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 41,27грн за період з 16.03.2020 по 16.08.2020.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 3.8 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає неустойка у розмірі 936183,96грн (1275737,27грн - 339553,31грн) та пеня у розмірі 41,27грн, а всього 936225,23грн.

Щодо виселення орендаря та повернення об`єкта оренди баласоутримувачу.

Згідно частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 5.6, 5.22, 10.11 договору від 01.03.2006 на орендаря покладений обов`язок виселитися у день, визначений за договором, як кінцевий термін дії договору оренди, та надати орендодавцеві акт повернення орендованих площ балансоутримувачу. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендаря.

Докази повернення відповідачем орендованого майна балансоутримувачу в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позовна вимога про виселення Приватного акціонерного товариства "Київстар" з нерухомого майна, що належить до державної власності - частина даху гуртожитку 30,0 м.кв., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.116 на даху 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Під час звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості у сумі 1275778,54грн та виселення з орендованого приміщення позивач сплатив судовий збір у сумі 21820,68грн (19136,68грн (майнова вимога) + 2684,00грн (немайнова вимога)) згідно платіжної інструкції №1099 від 10.08.2023 (а.с. 38 том 1). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 16727,38грн (2684,00грн +14043,38грн (936225,23грнх1,5%)).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Приватного акціонерного товариства "Київстар", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту про стягнення 1 275 778,54грн та виселення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (ідентифікаційний код 21673832; вул. Дегтярівська, буд. 53, м. Київ, 03113) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (ідентифікаційний код 42767945; вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000) неустойку у розмірі 936183,96грн, пеню у розмірі 41,27грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 16727,38грн, видати наказ.

Виселити Приватне акціонерне товариство "Київстар" (ідентифікаційний код 21673832; вул. Дегтярівська, буд. 53, м. Київ, 03113) з незаконно займаного нерухомого майна що належить до державної власності - частина даху гуртожитку 30,0 м.кв., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.116 на даху 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту (ідентифікаційний код 05540712, вул. Набережна Перемоги, 10, м. Дніпро, 49094), видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.03.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва