Рішення

від 13.03.2024 по справі 908/3399/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/257/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024Справа №908/3399/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство», 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Бік», 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131А, прим. 2

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

10.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Бік», м. Запоріжжя про стягнення франшизи у розмір 100 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 справу № 908/3399/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду 17.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3399/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно номер провадження 15/257/23. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 18.12.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу в строк до 01.01.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно із вимогами ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 16.01.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Позов обґрунтовано наявністю у відповідача обов`язку, як особі, винній у втраті вантажу, що підтверджується судовими рішеннями, сплатити безумовну франшизу позивачеві в розмірі 100 000,00 грн.

За офіційними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань (відповідь на запит №320187 від 14.12.2023) місцезнаходженням відповідача зазначено адресу: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-А, прим. 2.

Поштове відправлення (копія ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.11.2023 у справі № 908/3399/23), надіслане на вказану адресу відповідача, повернулось до суду 25.12.2023 не врученим відповідачеві з позначкою підприємства зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Заяви про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом п. п. 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати».

Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

03.01.2024 на офіційному вебсайті Судової влади України судом повідомлено відповідача про розгляд справи через відповідне оголошення.

З огляду на викладене, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/3399/23.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд установив.

08.02.2017 між Приватним підприємством «БІЗОН-ТЕХ 2006» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» (Експедитор, позивач у справі) укладено договір № 01/0702 на надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів по території України та міжнародному сполученні (Договір №01/0702), за умовами якого (п.1.1) Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення/організацію перевезення вантажу Замовника автомобільним транспортом як територією України, та і за її межами, згідно з умовами Заявки (Додаток №1 до цього Договору), яка надається на умовах п. 1.2 цього Договору, та видає його особі, уповноваженій Замовником на одержання вантажу, а також надає інші, пов`язані з цим послуги, що передбачені умовами цього Договору/Заявки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2017 р. Якщо жодна сторін на протязі 30 діб до моменту закінчення дії договору не сповістить у письмовій формі іншу сторону про наміри розірвати договір, то договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік (п.п. 9.1, 9.3 Договору).

На підставі вказаного Договору ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» подало позивачу заявку №20/03 від 20.02.2020 на перевезення вантажу за маршрутом: Запоріжжя Томаківка Грузьке Первомайськ; завантаження: Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, смт. Томаківка, вул. Ярослава Мудрого, 47 Б; розвантаження: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, 133 а.

13.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне Логістичне Партнерство» (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Бік» (Перевізник, відповідач у справі) укладено договір № 125СМ перевезення вантажів територією України (Договір № 125СМ), за умовами якого (п.1.1) відповідач за плату здійснює перевезення довіреного йому позивачем вантажу в пункт призначення, зазначений позивачем в заявці за договором, та видає його особі, уповноваженій позивачем на одержання вантажу в заявці.

На виконання вищевказаної заявки № 20/03 від 20.02.2020 та договору № 01/0702, 19.03.2020 позивач на підставі підписаного сторонами Додатку №2 до Договору № 125СМ перевезення вантажів територією України від 13.03.2020 замовило у відповідача перевезення вантажу. Згідно з умовами вищевказаного додатку перевезення здійснювалось водієм відповідача ОСОБА_1 .

20.03.2020 складено Товарно-транспортні накладні № 31445 та № 31484.

Вказані ТТН містять підпис водія/експедитора ОСОБА_1 , що підтверджує прийняття вантажу до перевезення.

За умовами Додатку №2 до Договору №125СМ перевезення вантажів територією України від 13.03.2020 (п.п. «а» п. 5) Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту прийняття його в автомобіль до моменту повного його вивантаження, що відмічається в Товарно-транспортній накладній (ТТН).

Під час перевезенні відбулось часткове замокання вантажу в результаті протікання кузова, а саме: насіння соняшнику «Субаро Круїзер» Н-19-096/0205 в кількості 2,00 мішка та насіння соняшнику «ЛГ 5542 КЛ» (RO8ТL2421-81S08/9IS01T) в кількості 35 мішків.

За даними фактами 24.03.2020 складено Акт №823 від 24.03.2020 та Акт №815 від 23.03.2020.

Вказані акти підписані з боку водія ОСОБА_1 .

Відповідальність експедитора ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство», була застрахована в ПрАТ «Євроінс Україна» на підставі договору добровільного страхування відповідальності експедитора №711001-2204-0000004 від 26.04.2019, відповідно до якого застраховані майнові інтереси страхувальника ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство», які не суперечать закону України, згідно з вимогами Закону України та пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної позивачем життю, здоров`ю, працездатності, майну потерпілих третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу (вантажобагажу), під час експлуатації наземного транспортного засобу та здійснення транспортного експедирування вантажу.

Строк дії договору страхування №711001-2204-0000004 від 26.04.2019: 02.05.2019-01.05.2020.

Безумовна франшиза за ризиком «Відповідальність за вантаж» 100 000,00 грн (п.5.5.1. договору добровільного страхування № 711001-2204-0000004 від 26.04.2019).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 у справі № 910/5930/21 задоволено повністю позов ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ПрАТ «СК «Євроніс Україна» та ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» про стягнення 140 640,66 грн.

За вказаним рішенням стягнуто з ПрАТ «СК «Євроніс Україна» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування в розмірі 40 640,66 грн та стягнуто з ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного суду від 28.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5930/21 залишено без змін.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 у справі №910/5930/21 набрало законної сили 28.10.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва встановлено такі обставини та наведені наступні висновки:

« 21.12.2019 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПП «Бізон-Тех 2006» було укладено Договір добровільного страхування вантажів № 016/19-ВЦ7 (далі - Договір №016/19-ВЦ7), згідно якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати затрати, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, вантажу.

24.03.2020 на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було подано заяву про настання страхового випадку.

ТОВ «Аграрне логістичне партнерство» за замовленням ПП «Бізон-Tex 2006» здійснювало експедирування вантажу, про що було оформлено ТТН. Перевезення здійснювалось автомобілем "Mercedes", д/н НОМЕР_1 , з причепом д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1.

23.03.2020 при відкритті автомобіля "Mercedes", д/н НОМЕР_3 , з причепом д/н НОМЕР_4 , для вивантаження було виявлено сліди потрапляння дощу на вантаж, а саме: на палети з насінням, упаковані в паперові мішки. В результаті даного огляду вантажу, виявлено пошкодження 32 мішків з насінням соняшнику "ЛГ5542" (номер партії RO8TL2421-8IS08/9IS01T), які замокли та втратили свій товарний вигляд. На місці виявлення пошкодження вантажу було складено Акт №815 у присутності та за підписом водія ОСОБА_1. Також, зроблено відмітку в товарно-транспортній накладній №31484 від 20.03.2020 про прийняття товару з браком.

24.03.2020 при відкритті автомобіля "Mercedes", д/н НОМЕР_3 , з причепом д/н НОМЕР_4 , для вивантаження було виявлено сліди потрапляння дощу на вантаж, а саме на палети з насінням, упаковані в паперові мішки. В результаті детального огляду вантажу, виявлено пошкодженими 2 мішки з насінням соняшнику "Субаро Круїзер" (номер партії Н-19-096/0205/), які замокли та втратили свій товарний вигляд. На місці виявлення пошкодження вантажу складено Акт №823 у присутності та за підписом водія ОСОБА_1. Також зроблено відмітку в товарно-транспортній накладній №31445 про прийняття товару з браком.

Відповідно до товарно-транспортних накладних №№31484, 31445 встановлено втрату товару на загальну вартість 140 640,66 грн.

16.06.2020 на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було подано заяву ПП "Бізон-Tex 2006" про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до умов договору № 016/19-В/Ц7 від 21.12.2019 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 140 640,66 грн, що підтверджується платіжним дорученням №31959782 від 22.06.2020.

08.02.2017 між ПП "Бізон-Tex 2006" та ТОВ "Аграрне Логістичне Партнерство" (відповідач-2) було укладено Договір №01/0702 на надання транспортно-експедиторських послуг щодо перевезення вантажів по території України та міжнародному сполученні (далі - Експедиторський договір). Відповідно до умов даного договору ТОВ "Аграрне Логістичне Партнерство" виступали експедитором під час страхової події.

Відповідно до п.5.2 Експедиторського договору, Експедитор несе відповідальність за своєчасність доставки вантажу у цілісному та збереженому стані.

Пунктом 5.3. Експедиторського договору встановлено, що Екпедитор несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту його отримання до моменту передачі вантажу Вантажоотримувачу.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до умов договору, саме Експедитор - відповідач-2, зобов`язаний компенсувати збитки позивачу, завдані внаслідок страхової події.

Водночас, 26.04.2019 між ТОВ "Аграрне Логістичне Партнерство" (відповідач-2) та ПрАТ "СК "Євроінс Україна" (відповідач-1) було укладено Договір добровільного страхування відповідальності експедитора №711001-2204-0000004 (далі - Договір №711001-2204-0000004), відповідно до умов якого застраховані майнові інтереси відповідача-2, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної майну потерпілих третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу та здійснення транспортного експедирування вантажу.

{…}

Як встановлено судом, 21.12.2019 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПП "Бізон-Тех" було укладено Договір добровільного страхування вантажів № 016/19-ВЦ7.

За умовою п. 2.1. Договору №016/19-ВЦ7 його предметом є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням вантажем під час його транспортування та проміжного зберігання на складі.

За даним договором застраховані вантажі, що відносяться до наступних категорій: насіння на палетах; засоби захисту рослин (п. 2.4 Договору № 016/19-ВЦ7).

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору № 016/19-ВЦ7 страхування вантажів в межах даного Договору здійснюється на умовах «З відповідальністю за всі ризики (покриття А)», відповідно до яких страховими випадками є пошкодження, повна загибель або втрата всього вантажу або його частини внаслідок будь-яких подій, за винятком вказаних у п. 3.4. договору.

Договір № 016/19-ВЦ7 діяв з моменту його підписання сторонами та до 24 години 31 грудня 2020 року.

Зважаючи на описані вище умови договору страхування, слід вважати, що інтереси ПП "Бізон-Tex 2006", пов`язані з можливим пошкодження вантажу під час перевезення були застраховані Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування".

{…}

При цьому, суд зауважує, що під час розгляду спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне Логістичне Партнерство" не вказувало на обставини, які б виключали підстави для притягнення його до відповідальності за пошкодження вантажу, факт наявності своєї вини не заперечувало.

Таким чином, очевидним у спірних правовідносинах є наявність елементів правопорушення, достатніх для притягнення перевізника до відповідальності за пошкодження вантажу, як-то, протиправність поведінки, що призвела до пошкодження вантажу, наявність збитків, причинний зв`язок і вина.

{…}

Господарські правовідносини щодо здійснення спірного перевезення у власника вантажу виникли з експедитором (відповідачем-2).

Оскільки інтереси власника вантажу були застраховані Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Арсенал Страхування" і спірна подія була визнана страховиком страховим випадком, позивач виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування.

Виплативши страхове відшкодування та зважаючи на наявність у експедитора договору страхування відповідальності, позивач звернуся з позовними вимогами до відповідача-2 у межах фактичних витрат і з урахуванням франшизи. Вимоги до експедитора складають решту суми, що не охоплюється обсягами відповідальності страховика за договором страхування.

Суд приймає до уваги, що при заявлені своїх позовних вимог до відповідача-1, позивач врахував, що договором страхування відповідальності експедитора була встановлена частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, тобто, франшиза, і розрахунок ціни позову виконано з відніманням франшизи, а саме: розмір відшкодування за пошкодження вантажу, який становить 40 640,66 грн (140 640,66 грн сума страхового відшкодування - 100 000,00 грн франшиза).

Суд погоджується з правою позицією позивача відносно того, що після виплати суми страхового відшкодування у позивача також виникло право вимоги до експедитора - відповідача-2, на суму 100 000,00 грн - у розмірі суми франшизи».

На виконання вищевказаного судового рішення ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» платіжним дорученням від 01.12.2021 № 386 перерахувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 100 000,00 грн франшизи.

Згідно з п. 5.1.2 Договору № 125СМ від 13.03.2020 Перевізник (відповідач-2 у даній справі) несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту отримання до моменту передачі вантажу Вантажоотримувачу. {…} В разі страхового випадку Перевізник оплачує Замовнику (позивач у даній справі) різницю між сумами нестачі або вартості пошкодженого вантажу та відшкодованої суми страховою компанією, тобто франшизу. Оплата здійснюється Перевізником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Замовника в термін 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури або претензії.

16.05.2023 позивачем ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» на адресу відповідача ТОВ «ТД «БІК» супровідним листом № 01-03/19 від 15.05.2023 направлено рахунок №325 від 15.05.2023 на сплату франшизи в розмірі 100 000,00 грн, та додано докази підтверджуючі правомірність такої вимоги.

Рахунок на оплату було направлено цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення, поштове відправлення № 0209210176310 вручено відповідачу 29.05.2023.

Виставлений позивачем рахунок щодо сплати франшизи, згідно з п. 5.1.2. Договору №125 СМ від 13.03.3030, в розмірі 100 000,00 грн відповідачем не оплачено, вимога не задоволена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору перевезення вантажів.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні положення закріплені в ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 316 ГК України унормовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання, визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

У статті 306 ГК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Стаття 909 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 308 ГК України встановлено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно зі ст. 925 ЦК України до пред`явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред`явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред`явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

З аналізу положень ст. 308 ГК України, ст. 924 ЦК України слідує, що законодавцем закріплено принцип презумпції вини перевізника.

Як встановлено вище, 13.03.2020 позивач (ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство») на підставі підписаного з відповідачем ТОВ «ТД «Бік» Додатку № 2 до Договору № 125СМ замовило перевезення вантажів територією України у відповідача на замовлення ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» за Договором експедирування № 01/0702 ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» та заявки №20/03 від 20.02.2020.

Водночас, майнові інтереси експедитора ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» були застраховані на підставі договору добровільного страхування відповідальності експедитора № 711001-2204-0000004 від 26.04.2019 страховиком ПрАТ «Євроінс Україна».

Під час перевезення відбулось часткове замокання вантажу в результаті протікання кузова, а саме: насіння соняшнику «Субаро Круїзер» Н-19-096/0205 в кількості 2,00 мішка та насіння соняшнику «ЛГ 5542 КЛ» (RO8ТL2421-81S08/9IS01T) в кількості 35 мішків.

Обставини пошкодження (замокання)/втрати вантажу повністю встановленні у рамках господарської справи № 910/5930/21 за позовом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ПрАТ «СК «Євроніс Україна» та ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» про стягнення страхового відшкодування 140 640,66 грн і не потребують повторного доведення в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Також, у справі № 910/5930/21 встановлено, що інтереси власника вантажу (ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006») були застраховані ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» і спірна подія була визнана страховиком страховим випадком, у зв`язку із чим ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило своєму страхувальнику страхове відшкодування. Виплативши страхове відшкодування та зважаючи на наявність у експедитора (ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство») договору страхування відповідальності, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось з позовними вимогами до ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» у межах фактичних витрат і з урахуванням франшизи. Вимоги до експедитора ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство», склали решту суми, що не охоплюється обсягами відповідальності страховика за договором страхування. Суд у справі №910/5930/21 прийняв до уваги, що при заявлені своїх позовних вимог до ПрАТ «СК «Євроніс Україна», ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» врахував, що договором страхування відповідальності експедитора була встановлена частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, тобто, франшиза, і розрахунок ціни позову виконано з відніманням франшизи, а саме: розмір відшкодування за пошкодження вантажу, який становить 40 640,66 грн (140 640,66 грн сума страхового відшкодування - 100 000,00 грн франшиза). Врешті суд у справі №910/5930/21 дійшов висновку, що після виплати суми страхового відшкодування у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виникло право вимоги до експедитора ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство», на суму 100 000,00 грн у розмірі суми франшизи».

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування» в редакції, чинній на моменту виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На виконання судового рішення у справі №910/5930/21 позивач у даній справі ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство», перерахував ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 100 000,00 грн франшизи.

Як встановлено у справі №910/5930/21 та при розгляді цієї справи безпосереднім перевізником вантажу був відповідач ТОВ «ТД «Бік», на замовлення ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» на підставі Додатку №2 до Договору №125СМ.

Правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані договором №125СМ перевезення вантажів територією України від 13.03.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

За приписами ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом ч. 2 ст. 924 ЦК України та ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з п. 5.1.2 Договору №125СМ від 13.03.2020 Перевізник (відповідач у даній справі) несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту отримання до моменту передачі вантажу Вантажоотримувачу. {…} В разі страхового випадку Перевізник оплачує Замовнику (позивач у даній справі) різницю між сумами нестачі або вартості пошкодженого вантажу та відшкодованої суми страховою компанією, тобто франшизу. Оплата здійснюється Перевізником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Замовника в термін 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури або претензії.

Вищезгадані норми встановлюють принцип винуватості у разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язальної сторони.

При здійснені перевезення вантаж відповідачем було прийнято без зауважень, про свідчать оформлені ТТН.

У відносинах позивача та відповідача, останній за умовами укладеного між ними договору є перевізником, на якого відповідно до наведених вище приписів законодавства і договору, покладається обов`язок забезпечення схоронності вантажу під час перевезення, доставки вантажу до пункту призначення та видачі його уповноваженій особі.

Втрата вантажу під час перевезення, яке здійснювалось відповідачем, визнана страховиком страховим випадком в рамках справи № 910/5930/21, що, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, не потребує доведення.

Оскільки на виконання судового рішення у справі № 910/5930/21 позивач у даній справі ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство», сплатив суму франши в розмірі 100 000,00 грн страховій компанії власника вантажу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», у відповідача, як безпосереднього перевізника вантажу, виник обов`язок відшкодувати позивачу вказану суму франшизи на підставі п. 5.1.2 укладеного із позивачем Договору №125СМ від 13.03.2020.

16.05.2023 позивачем ТОВ «Аграрне Логістичне Партнерство» на адресу відповідача ТОВ «ТД «БІК» супровідним листом №01-03/19 від 15.05.2023 направлявся рахунок №325 від 15.05.2023 на сплату франшизи в розмірі 100 000,00 грн, однак відповідачем зобов`язання не виконано.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми франшизи в розмірі 100 000,00 грн за договором №125СМ від 13.03.2020, які підлягають задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Бік» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131А, прим. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39741377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» (02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37; ідентифікаційний код юридичної особи 37292656) франшизу в розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Бік» (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131А, прим. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39741377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» (02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37; ідентифікаційний код юридичної особи 37292656) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 13.03.2024.

Суддя І. С. Горохов