Рішення

від 27.02.2024 по справі 909/882/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/882/23Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської обласної прокуратури

вул. Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, 76015

в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції Карпатського округу

вул.Ак.Сахарова, 23А, м.Івано-Франківськ, 76014

Бурштинської міської ради

вул.Січових Стрільців, 4, м. Бурштин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77111

Галицької міської ради

пл. Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77101

до відповідача: Галицького національного природного парку

вул. Галицька, 1, с. Крилос, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77162

про стягнення 5 884 507 грн 26 коп. шкоди.

за участю представників:

від Івано-Франківської обласної прокуратури: Чернописька Галина Остапівна;

від Державної екологічної інспекції Карпатського округу: Голубчак Наталія Вікторівна;

від Галицького національного природного парку: Сковронський Віктор Іванович;

від Бурштинської міської ради та Галицької міської ради: не з`явилися

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Бурштинської міської ради та Галицької міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Галицького національного природного парку про стягнення 5 884 507 грн 26 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 23.10.2023; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

17.10.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.10.2023 (вх.№15040/23).

23.10.2023 через систему "Електронний суд" до суду надійшли:

- клопотання Івано-Франківської обласної прокуратури від 20.10.2023 (вх.№15286/23) про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю уповноваженого прокурора в іншій цивільній справі;

- клопотання представника Бурштинської міської ради від 22.10.2023 (вх.№15291/23) про відкладення підготовчого засідання на інший день у зв`язку із зайнятістю в іншій справі.

В підготовчому засіданні 23.10.2023 суд задовольнив клопотання учасників справи та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2023.

23.11.2023 через систему "Електронний суд" від Галицької міської ради до суду надійшло клопотання від 23.11.2023 (вх.№16951/23) про проведення підготовчого засідання без участі представника.

За наслідками підготовчого засідання 23.11.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.12.2023, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 13.12.2023 у зв`язку з неявкою представника позивача - Бурштинської міської ради суд відклав розгляд справи по суті на 10.01.2023, про що постановив протокольну ухвалу.

Після судового засідання 13.12.2023 через систему "Електронний суд" від представника Бурштинської міської ради до суду надійшло клопотання від 23.11.2024 (вх.№17951/23) про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці.

09.01.2024 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 09.01.2024 (вх.№503/24) про відкладення розгляду справи для надання можливості скористатися правом для представлення та захисту своїх інтересів у справі адвокатом.

10.01.2024 через систему "Електронний суд" від Галицької міської ради до суду надійшло клопотання від 09.01.2024 (вх.№518/24) про здійснення розгляду справи без участі представника.

10.01.2024 суд задовольнив клопотання відповідача та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 07.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Рочняк О.В. у відпустці, судове засідання по розгляду справи по суті, призначене на 07.02.2024, не відбулося.

Згідно з ухвалою від 08.02.2024, суд повідомив учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 27.02.2024.

26.02.2024 через систему "Електронний суд" від представника Бурштинської міської ради до суду надійшло клопотання від 23.02.2024 (вх.№3164/24) про відкладення розгляду справи у зв`язку з призначенням її співбесіди як кандидата на посаду судді місцевого суду у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 27.02.2023 клопотання представника Бурштинської міської ради про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні клопотання мотивуючи тим, що відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція прокурора. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства України, якими встановлено обов`язок постійних лісокористувачів забезпечувати охорону, захист лісових насаджень, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, допустив незаконну рубку дерев на території Крилоського та Бурштинського лісництва Карпатського НПП, внаслідок чого порушено вимоги статей 64, 86, 90,105 Лісового кодексу України та заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в загальному розмірі 5 884 507 грн 26 коп.

Позиція позивача - Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримала в повному обсязі. При цьому зазначила, що Державна екологічна інспекція є контролюючим органом за дотриманням вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища; до компетенції інспекції належить, зокрема, розраховувати розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Позиція відповідача. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, мотивуючи тим, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено розміру заподіяної шкоди: наявний в матеріалах справи висновок експерта є неналежним доказом, оскільки не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, а експертиза була проведена за матеріалами кримінального провадження, методом документальної перевірки та співставлення документів; висновок експерта може бути наданий суду виключно на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Також вважає неналежним доказом у справі розрахунок, який визначає розмір ймовірної шкоди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 62023140150000078 від 20.04.2023 за участю спеціаліста Державної екологічної інспекції Карпатського округу проведено огляди місця події, за результатами яких встановлено незаконну рубку дерев на території Крилоського та Бурштинського лісництва Карпатського НПП, про що зафіксовано в протоколах огляду від 22.05.2023 та від 23.05.2023 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду.

Так, відповідно до протоколу огляду від 22.05.2023, старшим оперуповноваженим третього оперативного відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, майором ДБР Борисенком К.В., за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції Карпатського округу Дмитрука В.І., начальника відділу лісового господарства охорони та відтворення екосистеми Галицького НПП Козенка З.В., лісничого Крилоського лісництва Галицького НПП Підгірняка П.Г., майстра з охорони природи Крилоського лісництва Галицького НПП Бережницького І.І., інспектора з охорони ПЗФ Галицького НПП Пікуляка М.М. проведено огляд території виділів 9, 8 13 кварталу 10 Крилоського лісництва Галицького НПП та виявлено незаконну рубку 10 сироростучих дерев (7 - породи бук, 2 - породи граб, 1 - породи береза) та 2 вітровальних дерев породи ясен, факт чого зафіксовано у відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кварталу 10 виділів 9, 8, 13, яка підписана учасниками огляду без зауважень (а.с. 24-27).

Згідно з протоколом огляду від 22.05.2023, старшим оперуповноваженим третього оперативного відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, майором ДБР Борисенком К.В., за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції Карпатського округу Дмитрука В.І., начальника відділу лісового господарства охорони та відтворення екосистеми Галицького НПП Козенка З.В., лісничого Крилоського лісництва Галицького НПП Підгірняка П.Г., майстра з охорони природи Крилоського лісництва Галицького НПП Бережницького І.І., інспектора з охорони ПЗФ Галицького НПП Пікуляка В.М. проведено огляд території виділів 21, 20, 18, 42 кварталу 8 Крилоського лісництва Галицького НПП та виявлено незаконну рубку 17 сироростучих дерев (7 - породи граб, 9 - породи бук, 1 - породи дуб) та 1 вітровального дерева породи граб, про що зафіксовано у відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кварталу 8 виділів 21, 20, 18, 42, яка підписана учасниками огляду без зауважень (а.с.29- 32).

Відповідно до протоколу огляду від 23.05.2023, старшим оперуповноваженим третього оперативного відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, майором ДБР Борисенком К.В., за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції Карпатського округу Дмитрука В.І., головного спеціаліста з охорони та захисту лісів Галицького НПП Витвицького П.Г., лісничого Бурштинського лісництва Галицького НПП Іваніва З.В., інспектора з охорони ПЗФ Галицького НПП Дмитрика М.О. проведено огляд території виділів 20, 21, 28 кварталу 28 Бурштинського лісництва Галицького НПП та виявлено незаконну рубку 9 сироростучих дерев (5 - породи ясен, 4 - породи граб) та 3 вітровальних дерева (2- породи ясен, 1 - породи дуб), про що зафіксовано у відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кварталу 28 виділів №21, 28,20, яка підписана учасниками огляду без зауважень (а.с.44-47).

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на підставі постанови КМ України №575 від 10.05.2022 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" (додаток №1), проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, внаслідок рубки дерев на території Галицького національного природного парку, згідно з яким загальний розмір шкоди становить 5 884 507 грн 26 коп. в т.ч.: внаслідок рубки на території кварталу 28 виділів № 21, 28,20 Бурштинського лісництва розмір шкоди становить 2 037 126 грн 93 коп.; внаслідок рубки на території кварталу 10 виділів № 9, 8, 13 Крилоського лісництва розмір шкоди - 1 665 163 грн 47 коп.; внаслідок рубки на території кварталу 8 виділів № 21, 20, 18, 42 Крилоського лісництва розмір шкоди - 2 182 216 грн 86 коп. (а.с.41-42).

У межах досудового розслідування кримінального провадження №62023140150000078, Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено судову інженерно-екологічну експертизу, висновок якої приєднано до матеріалів справи.

За змістом висновку експерта № СЕ-19/109-23/6708-ЕЛ від 16.06.2023, про відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмову експерта від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 КК України експерт попереджений.

Так, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109-23/6708-ЕЛ від 16.06.2023, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи:

- розмір екологічного збитку (шкоди) завданого навколишньому середовищу незаконною порубкою деревини на території виділів 8,9,13 кварталу 10 Крилоського лісництва Галицького НПП складає 1 665 163,47 грн;

- розмір екологічного збитку (шкоди) завданого навколишньому середовищу незаконною порубкою деревини на території виділів 21, 20, 18, 42 кварталу 8 Крилоського лісництва Галицького НПП складає 2 182 216,86 грн;

- розмір екологічного збитку (шкоди) завданого навколишньому середовищу незаконною порубкою деревини на території виділів 20, 21, 28 кварталу 28 Бурштинського лісництва Галицького НПП, складає 2 037 126,93 грн.

Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції Карпатського округу із листом від 07.08.2023 №12-368ВИХ-23, в якому просила повідомити чи вживалися інспекцією заходи щодо відшкодування шкоди спричиненої навколишньому природному середовищу.

У відповідь Державна екологічна інспекція Карпатського округу листом від 17.08.2023 №07-14/2570 повідомила, що нею заходи щодо відшкодування шкоди навколишньому природному середовищу не вживались та надала Івано-Франківській обласній прокуратурі листа Галицького національного природного парку від 26.11.2019 №03-02/362 про розподіл площі Галицького НПП за місцевими органами влади.

Івано-Франківська обласна прокуратура надіслала Бурштинській міській раді листа від 21.08.2023 №12-390ВИХ-23, в якому просила міську раду повідомити чи вживалися заходи щодо відшкодування шкоди спричиненої навколишньому природному середовищу та повідомити, до якого фонду навколишнього природного середовища Бурштинської ОТГ має бути стягнута ця шкода (повні реквізити).

Бурштинська міська рада листом від 13.09.2023 №2471/02-27 повідомила Івано-Франківську обласну прокуратуру, що шкода, спричинена незаконною порубкою дерев не була відшкодована до бюджету Бурштинської міської територіальної громади та надала реквізити рахунків для стягнення такої шкоди.

Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Галицької міської ради із листом від 21.08.2023 №12-389ВИХ-23, в якому просила міську раду повідомити чи вживалися заходи щодо відшкодування шкоди спричиненої навколишньому природному середовищу та повідомити, до якого фонду навколишнього природного середовища Галицької ОТГ має бути стягнута ця шкода (повні реквізити).

Галицька міська рада листом від 11.09.2023 №02.1-11/1865 повідомила Івано-Франківську обласну прокуратуру, що заходи щодо відшкодування шкоди спричиненої навколишньому природному середовищу не вживалися та надала реквізити рахунків для стягнення такої шкоди.

Листами від 20.09.2023 Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила Державній екологічній інспекції Карпатського округу, Бурштинській міській раді, Галицькій міській раді про наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в суді шляхом подання до Господарського суду Івано-Франківської області позовної заяви про стягнення з Галицького національного природного парку шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас, згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.

Таким чином, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову (апеляційної та/або касаційної скарги), а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер.

Такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на: отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави, у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів; отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідної для здійснення представництва інтересів держави в суді.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов`язане саме зі з`ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру». У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19.

Суд встановив, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави в особі позивачів - Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Галицькою міською радою, Бурштинською міською радою, які протягом тривалого часу самостійно не вчиняли дій, спрямованих на захист майнових інтересів держави в частині надходження коштів до місцевих бюджетів, що були порушені внаслідок несплати відповідачем шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.

На підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, Бурштинську та Галицьку міські ради про намір здійснення представництва інтересів держави в суді шляхом подання позову про стягнення з Галицького національного природного парку шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва, що передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та дотримання прокурором вимог абзацу 3 частини 4 цієї статті.

В статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державному контролю підлягають використання і охорона лісів (ч.2 ст.35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Згідно з статтею 1 Лісового кодексу України Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. (ст. 2 Лісового кодексу України).

Відповідно до статті 16, частин 1, 2 статті 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За приписами пунктів 1, 2 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Згідно з статтею 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 63, 64, 86, 89 та 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, відповідно до цього Кодексу.

Отже, діяльність із ведення лісового господарства є постійною, безперервною, а на осіб, які її здійснюють, покладено обов`язки, визначені у вищеназваних статтях Лісового кодексу України.

Згідно з ст.100 Лісового кодексу України, порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.

Відповідно до ст.9-1 Закону України "про природно-заповідний фонд України", спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі. Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами. Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що Галицький національний природний парк є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок природно - заповідного фонду, а тому обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За встановлених судом обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів, яке призвело до незаконного вирубування дерев, що зафіксовано в протоколах огляду від 22.05.2023 та від 23.05.2023 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду, проведених в межах досудового розслідування кримінального провадження № 62023140150000078 від 20.04.2023.

Представники відповідача без жодних заперечень (зауважень) підписали вищевказані протоколи огляду з додатками в частині виявлених порушень.

Вищеописані докази, досліджені судом в ході розгляду справи, підтверджують наявність всіх складових правопорушення, а саме: неправомірність поведінки, заподіяна шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вина відповідача у заподіянні шкоди.

Розмір шкоди визначено у відповідності до постанови КМ України №575 від 10.05.2022 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", загальна сума становить 5884507 грн 26 коп. Також розмір шкоди у вищевказаному розмірі підтверджено висновком судового експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/109-23/6708-ЕЛ від 16.06.2023, проведеного у межах досудового розслідування кримінального провадження №62023140150000078.

Відповідач не надав суду контррозрахунку шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Посилання представника відповідача на те, що висновок експерта № СЕ-19/109-23/6708-ЕЛ від 16.06.2023 є неналежним доказом у справі, судом оцінюється критично, оскільки вказаний висновок стосується предмета доказування, відповідає вимогам статті 98 ГПК України, підготовлений у рамках кримінального провадження № 62023140150000078 від 20.04.2023 судовим експертом Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України. Порушень порядку його отримання судом не встановлено, судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Як вказав прокурор у позовній заяві оригінал висновку експерта знаходиться в матеріалах кримінального провадження.

В силу положень пунктів 1, 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не має значення хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Відповідач, як постійний користувач, несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком незаконну рубку дерев.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення шкоди.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в загальній сумі 5884507 грн 26 коп.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу слід здійснити на користь відповідних бюджетів за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Галицького національного природного парку (вул. Галицька, 1, с. Крилос, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77162, код ЄДРІІОУ 33278706) на користь Галицької міської ради (пл. Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77101, код ЄДРПОУ 04054263; р/р UA308999980333199331000009628, отримувач: ГУК в Ів.-Фр. об./ТГ Галич/24062100, код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) 3 847 380 (три мільйони вісімсот сорок сім тисяч триста вісімдесят) грн 33 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Стягнути з Галицького національного природного парку (вул. Галицька, 1, с. Крилос, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77162, код ЄДРІІОУ 33278706) на користь Бурштинської міської ради (вул.Січових Стрільців, 4, м. Бурштин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77111, код ЄДРПОУ 04357466; р/р UA558999980333159331000009626, отримувач: ГУК в Ів.-Фр. об./ТГ Бурштин/24062100, код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) 2 037 126 (два мільйони тридцять сім тисяч сто двадцять шість) грн 23 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Стягнути з Галицького національного природного парку (вул. Галицька, 1, с. Крилос, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77162, код ЄДРПОУ 33278706) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 88 267 (вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн 60 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.03.2024

Суддя О. В. Рочняк