ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 рокуСправа № 912/2068/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2068/23
за позовом Першого заступника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі:
Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області
та Кіровоградської обласної ради
до ОСОБА_1
та Знам`янського психоневрологічного інтернату
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним договору, додаткових угод, стягнення 452 759,30 грн,
представники:
від прокуратури - Черниш Г.Р., посвідчення від 01.03.2023 № 075377;
від позивача 1 - Тодорова О.Л. , виписка з ЄДР;
від позивача 2 - участі не брали;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кіровоградської обласної ради, яка містить вимоги до ОСОБА_1 та Знам`янського психоневрологічного інтернату про наступне:
- визнати недійсним договір від 02.01.2018 № 1, укладений між Знам`янським психоневрологічним інтернатом на ФОП ОСОБА_1;
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.01.2018 до договору від 02.01.2018 №1, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом на ФОП ОСОБА_1;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.11.2018 до договору від 02.01.2018 №1, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом на ФОП ОСОБА_1;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Знам`янського психоневрологічного інтернату 452 759,30 грн, а з Знам`янського психоневрологічного інтернату одержані ним за рішенням суду 452 759,30 грн, стягнути в дохід держави, з покладанням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на наявність підстав для визнання недійсним договору від 02.01.2018 № 1 та додаткових угод, укладених між Знам`янським психоневрологічним інтернатом та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства з умислу останнього, застосування наслідків відповідної недійсності.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України).
За даними відповіді Єдиного державного демографічного реєстру від 31.10.2023 № 298098, особу за параметрами запиту - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зазначений прокурором у позовній заяві), не знайдено.
3 огляду на наведене, суд ухвалою від 31.10.2023 звернувся до Управління ДМС у Кіровоградській області та Знам`янської міської ради з запитами про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який зазначений прокурором у позовній заяві.
08.11.2023 та 20.11.2023 до суду надійшли відповіді Управління ДМС у Кіровоградській області та Знам`янської міської ради, за якими ОСОБА_1 зареєстрованою/знятою з реєстраційного обліку не значиться та відомості щодо реєстрації місця проживання в Реєстрі територіальної громади відсутні відповідно.
20.11.2023 судом повторно отримано відповідь Єдиного державного демографічного реєстру від 20.11.2023 № 330003 щодо особи за параметрами запиту - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 21.11.2023 господарський суд позовну заяву Першого заступника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області залишив без руху.
22.11.2023 до господарського суду надійшла заява Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області про усунення недоліків.
Ухвалою від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2068/23 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.12.2023 на 15:00; залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
14.12.2023 до господарського суду від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли пояснення від 12.12.2023 № 24-02/2556.
19.12.2023 до господарського суд від Східного офісу Державної аудиторської служби надійшли письмові пояснення, в яких позивач 1 підтримує заявлені прокурором позовні вимоги у повному обсязі.
20.12.2023 до господарського суду від Кіровоградської обласної ради надійшли письмові пояснення від 20.12.2023, в яких позивач 2 підтримує заявлені прокурором позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.
20.12.2023 до господарського суду від Кіровоградської обласної ради надійшла заява від 20.12.2023 про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача 2.
20.12.2023 суд відкрив підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 20.12.2023 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/2068/23 до 17.01.2024 на 12:00 год.
17.01.2024 суд продовжив підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 17.01.2024 брав участь прокурор, яким підтримано клопотання Першого заступника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, викладене у позовній заяві, про витребування доказів.
Ухвалою від 17.01.2024 господарський суд задовольнив клопотання Першого заступника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, викладене у позовній заяві, про витребування доказів. Витребував від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідченні копії рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2021 № 54/46-р/к у справі № 54/4-21 та документів, що стали підставою для його прийняття. Продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/2068/23 на тридцять днів. Оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі № 912/2068/23 до 14.02.2024 до 11:00 год.
24.01.2024 до господарського суду на виконання вимог ухвали від 17.01.2024 від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов супровідний лист від 23.01.2024 № 54-02/139 з витребуваними документами.
08.02.2024 до господарського суду від Першого заступника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшли письмові пояснення від 06.02.2024 № 52-976ВИХ-24.
14.02.2024 до господарського суду від Кіровоградської обласної ради надійшла заява від 14.02.2024 про підтримання позовної заяви прокурора в повному обсязі та просить її задовольнити. Справу розглянути без участі представника Кіровоградської обласної ради.
14.02.2024 суд продовжив підготовче засідання.
Ухвалою від 14.02.2024 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/2068/23; справу № 912/2068/23 призначив до судового розгляду по суті на 26.02.2024 на 11:30 год; визначив резервну дату проведення судового засідання - 11.03.2024 об 11:00 год.
26.02.2024 господарський суд відкрив судове засідання.
Протокольною ухвалою від 26.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до визначеної резервної дати проведення судового засідання - 11.03.2024 об 11:00 год.
11.03.2024 господарський суд продовжив розгляд справи по суті. У судовому засіданні брали участь прокурор та уповноважений представник позивача 1.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема, довідка про доставку електронного листа від 14.02.2024 (ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 14.02.2024 у справі № 912/2068/23, одержувач - Знам`янський психоневрологічний інтернат), а також конверт з вкладенням (ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 14.02.2024 у справі № 912/2068/23, адресат - ОСОБА_1 ) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", з врахуванням положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідачі вважаються належним чином повідомленні про розгляд справи судом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та уповноваженого представника позивача 1, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
З позовом про визнання недійсними Договору від 02.01.2018 № 1, додаткової угоди № 1 від 19.01.2018 до Договору від 02.01.2018 № 1, додаткової угоди № 2 від 15.11.2018 до Договору від 02.01.2018 № 1, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом на ФОП ОСОБА_1 та стягненням з ОСОБА_1 на користь Знам`янського психоневрологічного інтернату 452 759,30 грн, а з Знам`янського психоневрологічного інтернату одержані ним за рішенням суду 452 759,30 грн в дохід держави, в інтересах держави звернувся Перший заступник Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області.
Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі № 912/2068/23, вважає належними суб`єктами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Східний офіс Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кіровоградську обласну раду.
В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на порушення інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання товару за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання товару з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральній орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансовою контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 названого Закону).
При цьому на підставі п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідники державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Таким чином відповідно до пп. 1, 3 п. 3, абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 та пп. 20 п. 6 зазначеного Положення саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Вимогами п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України передбачено, що остання здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби та затверджено їх перелік. Так, у складі Держаудитслужби утворено такий міжрегіональний територіальний орган, як Східний офіс Державної аудиторської служби.
Наказом Державної аудиторської служби від 02.06.2016 № 23 затверджено положення про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи, у тому числі й Східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до п. 1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби у складі офісу утворено як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Вказані Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Враховуючи вищевказані вимоги чинного законодавства саме Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Знам`янською окружною прокуратурою відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 31.07.2023 за № 52-5614 вих-23 повідомлено Східний офіс Держаудитслужби, а також його структурний підрозділ Управління Східного офісу у Кіровоградській області про існування порушення інтересів держави від укладення Договору від 02.01.2018 № 1 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ФОП ОСОБА_1. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.
Листом від 22.08.2023 за № 041131-17/2565-2023 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області повідомлено про відсутність підстав для проведення моніторингу спірної закупівлі, посилаючись на вимоги п. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі". Також зазначено, що відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року, не передбачено проведення заходів державного фінансового контролю в діяльності Інтернату.
В той же час, органом контролю у своєму листі не вказано й про намір ініціювати перед керівництвом питання щодо включення до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року проведення заходів державного фінансового контролю в діяльності Інтернату, враховуючи лист прокурора та зазначені порушення, допущені Підконтрольною установою.
Водночас, Управлінням вказано про проведення аналізу інформації, оприлюдненої в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro, по закупівлі UA-2017-11-29-001808-с. Однак, за результатами здійсненого аналізу Управлінні прийшло до висновку, що оспорюваний Договір укладено з дотриманням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції чинній на момент укладення останнього.
Також Управлінням зазначено про відсутність підстав для звернення з позовом у спірних правовідносинах. Позиція аргументована тими обставинами, що Управління уповноважене на звернення до суду з позовами лише тих, що передбачені п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону).
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних, умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 1, 4, 8 ст. 60 Закону).
Частинами 2 та 4 ст. 61 Закону передбачено, що обласні ради затверджують обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Відповідно до ст. 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних! коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
З матеріалів справи вбачається що, Інтернат у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі хлібопродуктів за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня Кіровоградською обласною радою.
Раціональне та ефективне використання коштів обласного бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб мешканців Кіровоградської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, порушує економічні інтереси територіальної громади Кіровоградської області,
Відповідно до Положення про Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 13.07.2017 № 210 (далі - Положення) засновником Закладу є Кіровоградська обласна рада.
Відповідно до п. 6 Положення Інтернат належить до об`єктів комунальної власності і користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області та перебуває в управлінні Кіровоградської обласної ради.
Заклад утворюється, реорганізовується та ліквідується за рішенням Кіровоградської обласної ради (п. 7 розділу І Положення).
Відповідно до п. 1 розділу V Положення джерелами фінансування Закладу є видатки з обласного бюджету, добровільні пожертвування, благодійні внески юридичних та фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством.
Майно закладу є спільною власністю області і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Заклад володіє, користується та розпоряджається зазначеним рухомим та нерухомим майном для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах встановлених законодавством України і Кіровоградською обласною радою.
Контроль за використанням та збереженням комунального майна, що закріплено, за Закладом на праві оперативного управління, здійснює безпосередньо директор Закладу та Кіровоградська обласна рада.
Як зазначалось раніше, фінансування закупівлі UA-2017-11-29-001808-с здійснювалось за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету.
З викладеного вбачається, що оскільки засновником Знам`янського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням та власником його майна є територіальна громада Кіровоградської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього Закладу то саме Кіровоградська обласна рада зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання Інтернатом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів.
Враховуючи вищезгадане саме Кіровоградська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів Держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
З матеріалів справи вбачається, що Знам`янською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Кіровоградської обласної ради було направлено лист від 31.07.2023 № 52-5607 вих-23 із зазначенням виявлених прокурором порушень. Крім того, в листі було порушено питання про надання інформації щодо вжитих чи запланованих заходів стосовно визнання недійсним оспорюваного Договору та додаткових угод як таких, що суперечить інтересам держави та суспільства.
З листа Кіровоградської обласної ради від 14.08.2023 №01-35/1338-1 вбачається, що остання жодних заходів не вживала та не планує вживати. Органом місцевого самоврядування лише констатовано, що у разі звернення прокурора з вказаним позовом до суду Кіровоградська обласна рада підтримає позовні вимоги.
Вищевказане свідчить про пасивну поведінку уповноваженого органу та небажання захищати порушені інтереси держави у спінорних правовідносинах незважаючи на те, що за поставлений товар сплачено кошти саме обласного бюджету.
Таким чином Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області так Кіровоградською обласною радою не вжито та не планується вжиття жодних заходів із захисту порушених інтересів Держави за фактами, викладеними у листах Знам`янської окружної прокуратури.
Отже, органами, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Східним офісом Держаудитслужби в особі структурного підрозділу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кіровоградською обласною радою), допущено нездійснення необхідного захисту - не пред`явлено до суду позов про визнання недійсними, договору від 02.01.2018 № 1 та додаткових угод до нього № 1 від 19.01.2018 та № 2 від 15.11.2018, як таких, що суперечать інтересам держави з умислу ФОП ОСОБА_1, застосування наслідків недійсності правочину.
З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кіровоградської обласної ради і та наявність підстав для представництва інтересів.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо суті спору господарським судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування у справі.
09.12.2021 державним реєстратором внесено запис № 2004430060006002765 про припинення підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги позову стосуються спору, що виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності відповідачки, як фізичної особи-підприємця, якою на момент подання позовної заяви припинено підприємницьку діяльність.
За змістом ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
Отже, прокурор, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін.
З матеріалів справи вбачається, що Знам`янським психоневрологічним інтернатом у листопаді 2017 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення стосовно проведення відкритих торгів із закупівлі товару "хлібопродукти, а саме: хліб білий пшеничний нарізний, хліб житньо-пшеничний нарізний" (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017-11-29-001808-с).
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 797 525,00 грн.
Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах було подано двома суб`єктами господарювання: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, що підтверджується реєстром отриманих тендерних пропозицій.
Остаточна цінова пропозиція ФОП ОСОБА_1 становила 796 484,75 грн.
Остаточна цінова пропозиція ФОН ОСОБА_2 становила 797 525,00 грн.
Таким чином, електронною системою закупівель автоматично найбільш економічно вигідною визначено пропозицію ФОП ОСОБА_1.
Розглянувши пропозицію вказаного учасника, тендерним комітетом встановлено, що остання відповідає вимогам тендерної документації та, як наслідок, переможцем вказаної закупівлі визначено саме ФОП ОСОБА_1.
Вказане рішення оформлено протоколом засідання тендерного комітету від 18.12.2017 № 135. Цим же рішенням тендерного комітету вирішено укласти з указаним учасником договір на закупівлю товару: хліб пшеничний нарізний в/г та хліб житньо-пшеничний нарізний в/г (ДК 021:2015 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на загальну суму 796 484,75 грн.
У зв`язку з викладеним, електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.
В подальшому, між Знам`янським психоневрологічним інтернатом (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) 02.01.2018 укладено договір № 1 "Про закупівлю товару за державні кошти" (далі - Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов`язався поставити товар хлібопродукти (ДК 021:2015:15811000-6), а саме хліб білий пшеничний нарізний, в/г 34675 шт/0,6 кг, хліб житньо-пшеничний нарізний, в/г 34675 шт/0,6 кг, а Замовник - прийняти і оплатити такий товар, який відповідає якісному посвідченню та ГОСТу.
Відповідно до п. 3.3. Договору загальна очікувана ціна цього Договору становить 796484,75 грн у тому числі із урахуванням всіх податків і зборів (ПДВ), витрат на транспортування.
Відповідно до п. 5.1. Договору термін поставки (передачі) товару січень-грудень 2018 та не повинен порушуватись Постачальником.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків шляхом укладення додаткової угоди, попередивши про це Постачальника.
Згідно п. 10.1. цей договір набирає чинності з 01.01.2018 і діє по 31.12.2018.
Між сторонами 19.01.2018 укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 1 від 02.01.2018 "Про закупівлю товару за державні кошти", відповідно до якої пункт 3.3. Договору викладено в новій редакції: в межах кошторисних призначень на 2018 рік, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника ціна цього Договору на дату укладання складає 485 500,00 грн.
Дана угода є невід`ємною частиною Договору від 02.01.2018 № 1 "Про закупівлю товару за державні кошти" та набирає чинності з дня її підписання обома сторонами і укладається на термін з дня підписання по 31.12.2018.
Всі інші умови Договору від 02.01.2018 №1 залишаються без змін.
15.11.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору від 02.01.2018 № 1 "Про закупівлю товару за державні кошти", якою у зв`язку із зменшенням кількості підопічних, зменшився обсяг споживання (закупівлі) хліба, зменшено суму угоди на 30 000 грн.
Дана угода є невід`ємною частиною Договору від 02.01.2018 № 1 "Про закупівлю товару за державні кошти" та набирає чинності з дня її підписання обома сторонами і укладається на термін з дня підписання по 31.12.2018.
Всі інші умови Договору від 02.01.2018 № 1 залишилися без змін.
Відповідно до реєстрів бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, зареєстрованих Знам`янським управлінням Державної казначейської служби України Кіровоградської області, наданих на запит прокурора та наявних в матеріалах справи, вбачається що розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів Знам`янським психоневрологічним інтернатом зареєстровано бюджетні зобов`язання за Договором від 02.01.2018 № 1 на загальну суму 453 322,60 грн.
Згідно вказаного реєстру вбачається, що джерелом фінансування Договору є спеціальний фонд обласного бюджету.
ФОП ОСОБА_1 на виконання спірного договору було отримано плату за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.01.2018 № 24 на суму 31 970,00 грн; від 22.02.2018 № 61 на суму 32 248,00 грн; від 26.03.2018 № 89 на суму 35 792,50 грн; від 25.04.2018 № 156 на суму 37 842,75 грн; від 25.05.2018 № 205 на суму 36 696,00 грн; від 25.06.2018 № 260 на суму 35 319,90 грн; від 23.07.2018 № 286 на суму 36 390,20 грн; від 23.08.2018 № 337 на суму 37 536,95 грн; від 25.09.2018 № 380 на суму 36 390,20 грн; від 26.10.2018 № 429 на суму 41 881,80 грн; від 20.12.2018 № 506 на суму 49 051,50 грн.
Вказане підтверджується також листом Знам`янського управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області від 23.08.2023 № 02-23-06/933. З вказаного листа також вбачається, що відповідно до п. 2.6 наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" окремі документи на оплату Договору від 02.01.2018 № 1 Знам`янським психоневрологічним інтернатом були надані до управління Казначейства в електронному вигляді з використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт Кавначейства-Казначейство", а саме бюджетні фінансові зобов`язання від 27.11.2018 на загальну суму 41 639,50 грн та платіжні доручення від 27.11.2018 № 489 на суму 23 137,50 грн та № 468 на суму 18 502,00 грн, у зв`язку з чим неможливо надати копії зазначених документів.
Таким чином, Знам`янським психоневрологічним інтернатом переказано на користь ФОП ОСОБА_1 452 759,30 грн, як оплату за поставлений товар за Договором № 1 від 02.01.2018. Вказане підтверджується також оприлюдненим в системі публічних закупівель "Прозорро" Знам`янським психоневрологічним інтернатом Звітом про виконання договору про закупівлю.
Рішенням Адміністративної колегії Південно - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Колегія) від 11.11.2021 № 54/46-р/к у справі № 54/4-21 визнано, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі в проведеній Знам`янським психоневрологічним інтернатом закупівлі за бюджетні кошти хлібопродуктів UA-2017-11-29-001808-с.
Указане рішення (за винятком конфіденційної та інформації з обмеженим доступом) було оприлюднене на офіційному вебсайті Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (https://southeastmtv.amcu.gov.ua/npas/rishennya-administrativnoyi-kolegiyi-pivdenno-shidnogo-mizhoblasnogo-teritorialnogo-viddilennya-41).
Рішення Колегії обґрунтоване спільними інтересами та взаємозв`язком ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, а саме:
- родинними зв`язками, у розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме вказані учасники є матір`ю та донькою. Отже, виступаючи в Торгах як окремі незалежні суб`єкти господарювання, будучи при цьому пов`язаними особами, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не мали наміру конкурувати в них. Метою їх участі в Торгах було забезпечення спільного комерційного інтересу, зокрема, щодо отримання прибутку, що впливало на їх поведінку під час участі в Торгах, а отже між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 була відсутня економічна конкуренція, одним із результатів якої є здобуття завдяки власним досягненням переваг між іншими учасниками торгів;
- подачею тендерних пропозицій в один і той же день з невеликим проміжкам у часі;
- одночасним замовленням та отриманням довідок про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Вказане свідчить про узгоджену поведінку ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, що підтверджується синхронністю дій у часі, яка зважаючи на її системність, не може вважатися випадковим збігом обставин, оскільки ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 є пов`язаними особами (мати-донька);
- використанням однієї ІР-адреси під час участі в аукціоні. ІР-адреса, з якої учасники заходили на аукціон використовувалась за адресою проживання (реєстрації) ФОП ОСОБА_1 та є фактичною адресою місцезнаходження останньої;
- використанням одних потужностей виробництва та матеріально-технічної бази, у своїх тендерних пропозиціях ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 подали документи "заява про державну реєстрацію потужностей", в якій зазначена одна й та ж адреса, а саме: м. Знам`янка, вул. Куйбишева, 19 (на даний час вул. Василя Сухомлинського, згідно розпорядження Знам`янської міської ради від 18.02.2016 № 8), за якою знаходиться міні-пекарня ФОП ОСОБА_1 (батька ФОП ОСОБА_2). Отже, в період участі у закупівлі учасники були пов`язані не тільки родинними зв`язками, а й господарськими відносинами з третьою особою ФОП ОСОБА_1, з яким ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 також мали родинні зв`язки, що в свою чергу, є свідченням їх узгодженої поведінки;
- використанням однієї матеріально-технічної бази. На торги ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 подали документи "Гарантійний лист якості" та "Гарантійний лист якості товару 001" в тексті яких зазначено, що виробником є міні-пекарня ФОП ОСОБА_1 та "Мат-тех.база" та "Довідка про матер. тех база 001" із зазначенням ідентичного обладнання, а саме:
- піч ярусна хлібопекарська KUMKAYA (Туреччина);
- піч ротаційна ROTORHERM (Німеччина);
- тістомісильна машина BOKU (Німеччина);
- тістомісильна машина XUN (Польща);
- борошнопросіювач KUMKAYA (Туреччина);
- округлювач тіста СМ 30008;
- машина попередньої витримки тіста РМ (Туреччина);
- автомобіль "WOLKSWAGEN" (Німеччина);
- сталими господарськими відносинами. Внаслідок існування сталих господарських відносин між учасниками закупівлі, у період 2016-2019 років, усувається або відчутно зменшується взаємна невизначеність як до, так і під час проведення закупівлі та створені умови для координації господарської поведінки.
Ураховуючи наведене, Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що учасники цієї закупівлі, узгодили свої дії під час підготовки та участі у торгах, замінили ризики, що породжує конкуренцію, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час участі у торгах, а як наслідок спотворили підсумки проведених Знам`янським психоневрологічним інтернатом торгів, порушивши його право на отримання найбільш ефективного для себе результату.
Відповідно до інформації, наданої Південно - східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України листом від 14.08.2023 № 54-02/1628 вбачається, що з метою повідомлення про прийняте органом контролю рішення та надання витягу з останнього, Комітетом за адресою місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 скеровано лист від 15.11.2021 за № 54-02/4563. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ФОП ОСОБА_1 згаданий лист та витяг з рішення отримано 19.11.2021.
Враховуючи вимоги ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що рішення Комітету набрало законної сили 19.01.2022. Проте штраф у добровільному порядку ФОП ОСОБА_1 не сплачено, рішення Комітету до суду не оскаржено. Аналогічно не оскаржено рішення Комітету й ФОП ОСОБА_2.
Зважаючи на вищевказані обставини Комітетом до Господарського суду Кіровоградської області подано позовну заяву про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу та пені.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2023 у справі № 912/1569/22 позов Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено у повному обсязі (набрало законної сили 31.03.2023).
Рішення Колегії від 11.11.2021 № 54/46-р/к у справі № 54/4-21 є законним, обґрунтованим та таким, що набрало законної сили.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між відповідачами в ході виконання спірного договору, суд зазначає, що такі містять ознаки договору поставки, за яким, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.
Зі змісту ст. 228 Цивільного кодексу України вбачається, що в ній законодавець передбачив дві окремі обставини, з якими закон пов`язує нікчемність або недійсність правочину, - порушення публічного порядку (ч. 1, 2 цієї статті) та невідповідність інтересам держави та суспільства (ч. 3).
У першому випадку правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а тому визнання його недійсним судом не вимагається. При цьому ст. 228 Цивільного кодексу України не встановлює наслідків такої недійсності правочину.
У п. 68 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17, щодо того, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Натомість, у випадку невідповідності правочину інтересам держави та суспільства, він за ч. 3 указаної статті може бути визнаний судом недійсним, що вказує на його оспорюваний характер. Ця ж правова норма передбачає й наслідки такої недійсності правочину.
За змістом ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України стягнення в дохід держави одержаного чи належного за зобов`язанням здійснюється лише в тих випадках, коли завідомо суперечний інтересам держави і суспільства договір був повністю або частково виконаний хоча б однією із сторін. Наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання, оскільки відповідні вимоги є за своїм правовим характером взаємовиключними.
Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.
Щодо безпосередньо наслідків такої недійсності зобов`язання, то при наявності наміру лише в однієї із сторін зобов`язання, все отримане стороною, яка вчинила протиправний правочин, повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане іншою стороною, яка такого наміру не мала, або належне їй на відшкодування виконаного, стягується за рішенням суду в дохід держави.
Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін цього правочину.
Отже, правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, є заходом цивільно-правової відповідальності, що полягає у припиненні права власності на майно, яке переходить у власність держави. Фактично це повернення в первісний майновий стан однієї із сторін недійсного правочину, яка не мала умислу вчинити правочин, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та стягнення за рішенням суду в дохід держави з іншої сторони, яка мала умисел вчинити правочин, визнаний судом недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, одержаного нею за правочином або належного їй на відшкодування виконаного.
Ураховуючи необхідність захисту публічних інтересів держави і суспільства, особливі правові наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, в умовах боротьби з корупційними явищами в державі є доцільним та обґрунтованим задля забезпечення виконання державою своїх завдань перед суспільством та людиною. Це сприяє більш ефективному захисту цивільних прав та інтересів учасників цивільних правовідносин та захисту інтересів держави і суспільства цивільно-правовими заходами.
У даній справі прокурор звернувся до суду з оскарженням Договору від 02.01.20218 № 1 та додаткових угод до нього № 1, 2 у зв`язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства та просить визнати їх недійсними на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України. При цьому, ураховуючи наявність умислу лише ОСОБА_1 , як сторони оспорюваного договору, одержані нею за цим правочином 452 759,30 грн на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, за твердженням прокурора, підлягають поверненню іншій стороні договору, а з неї - стягненню в дохід держави.
Господарський суд зазначає, що у законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.
Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.
Частиною 3 ст. 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17, від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15.
Отже, для прийняття рішення зі спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (ч. 1 ст. 95 Конституції України). Положення ч. 3 ст. 95 Конституції України, згідно з яким держава прагне до збалансованості бюджету України, Конституційний Суд України розглядає як намагання держави при здійсненні бюджетного процесу дотримуватися рівномірного співвідношення між доходною та видатковою частинами Державного бюджету України і як її завдання та обов`язок при цьому реалізовувати конституційні засади розвитку і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави, забезпечення її суверенітету і економічної самостійності, утвердження прав і свобод людини (рішення Конституційного Суду України від 27.11.2008 № 26-рп/2008).
Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
У свою чергу, практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі". Цей Закон, як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Сфера публічних закупівель є функціонально орієнтованим елементом економічної безпеки держави, вбудованим у механізм функціонування бюджетного сектора економіки, ресурсно-економічного і фінансового забезпечення галузей державного управління, освіти, культури та охорони здоров`я. При цьому економічна безпека у сфері закупівель полягає в цільовому та ефективному витрачанні бюджетних коштів, дотриманні необхідної якості товарів, що поставляються, і послуг, максимально повному використанні конкурсних правил при виборі постачальників, протидії кримінально- корупційним загрозам.
Забезпечення економічної безпеки у сфері публічних закупівель означає її розвиток відповідно до суспільно необхідних потреб державних інститутів, економічних норм і нормативів забезпеченості та витрачання відповідних ресурсів, встановлених стандартів якості та ефективності та в рамках правового поля.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників. Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону).
Крім того, конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).
Держава намагається створити умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені в Законі України "Про публічні закупівлі". Дотримуватись цих правил повинні всі учасники процедур закупівель.
При цьому метою Закону України "Про публічні закупівлі" є саме забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що зокрема суперечить інтересам держави та суспільства, Верховний Суд у п. 32, 33 постанови від 10.06.2021 вказав, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково - технічного прогресу.
Держави - учасниці Конвенції ООН проти корупції, прийнятої на 58 сесії Генеральної Асамблеї ООН 31.10.2003, беручи до уваги принципи належного управління державними справами й державним майном, справедливості, відповідальності й рівності перед законом і необхідність забезпечити добропорядність, домовилися про те, що цілями Конвенції є, зокрема, заохочення чесності, відповідальності й належного управління громадськими справами й державним майном (преамбула та ст. 1 Конвенції).
У сфері державних закупівель та управління державними фінансами кожна Держава - учасниця, зокрема й Україна, вживає згідно з основоположними принципами своєї правової системи необхідних заходів для створення належних систем закупівель, які ґрунтуються на прозорості, конкуренції та об`єктивних критеріях прийняття рішень і є ефективними (ч. 1 ст. 9 Конвенції ООН проти корупції).
Отже, порушення законодавства про публічні закупівлі шляхом усунення конкуренції під час проведення тендеру призводять до незабезпечення положень Конвенцій та підриву авторитету України.
Обставини вчинення та наслідки таких діянь для економіки держави свідчать про невідповідність указаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства.
Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб`єктів господарювання.
Близька за змістом правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.08.2022 у справі № 904/6691/20 (910/18605/19).
Порушення процедури публічних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави щодо здійснення права державної власності, тобто права держави володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і у своїх інтересах коштами, що належать їй як безпосередньо, так і через органи державної влади, і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу. Виконання зобов`язань за оскаржуваним правочином, укладеним із порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, не відповідає принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Саме держава взяла на себе обов`язок відповідно до ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" здійснювати заходи щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб`єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції.
Таким чином, прийняття та дотримання законодавства про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, зокрема, у сфері публічних закупівель та закупівель, які прирівнюються до державних, відповідає інтересам держави і суспільства (цієї ж позиції дотримується Верховний Суд, про що зазначено у постанові Касаційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20).
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).
Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 912/111/23.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).
Оголошуючи проведення відкритих торгів, Знам`янський психоневрологічний інтернат мав на меті не просто задовольнити потребу закупівлі хлібу пшеничного нарізного та хлібу житньо-пшеничного нарізного, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.
Натомість обставини вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі Знам`янським психоневрологічним інтернатом хлібопродуктів (ідентифікатор закупівлі UA-2017-11-29-001808-с), підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2021 № 54/46-р/к у справі № 54/4-21.
Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ФОП ОСОБА_1, результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямованні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
Як вище було зазначено, в силу вимог ч. 2 ст. 47 та ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення Колегії від 11.11.2021 № 54/46-р/к у справі № 54/4-21 є законним та обґрунтованим та таким що набрало законної сили.
Порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного Знам`янським психоневрологічним інтернатом тендеру, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Дії ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, які полягали у: пов`язаності між собою; подачею тендерної пропозиції в один день; одночасним замовленим та отриманням Довідок про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів; використанням одних ІР - адрес під час участі у аукціоні; спільними особливостями електронних файлів; господарськими відносинами (використання одних потужностей виробництва та матеріально-технічної бази, орендою автомобіля в період участі, продажем один одному товару) під час підготовки та участі у закупівлі, - є узгодженою поведінкою, що стосується спотворенні результатів торгів, проведених Інтернатом із придбання хлібопродуктів.
Через вчинення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
З огляду на викладене дії ФОП ОСОБА_1 спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення Договору про закупівлю хлібопродуктів від 02.01.2018 № 1 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечять інтересам держави та суспільства, оскільки порушують правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприя.ть, а навпаки, обмежують розвиток конкуренції у державі.
Завідомо суперечлива мета дій ФОП ОСОБА_1 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
Тендер відбувся за реальної (фактичної) участі в ньому двох учасників - ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендеру.
Отже, придбання Знам`янським психоневрологічним інтернатом хлібопродуктів відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендеру її видимості.
Поведінка ФОП ОСОБА_1 під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.
З огляду на викладене Договір про закупівлю товару за державні кошти від 02.01.2018 № 1, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ФОП ОСОБА_1, на підставі ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що додаткові угоди від 19.01.2018 № 1 та від 15.11.2018 № 2 є невід`ємною частиною Договору від 02.01.2018 № 1 (який підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України), вони також є недійсними з тих самих підстав.
До аналогічного висновку прийшов й Верховний Суд, зазначивши у п. 46 постанови від 15.12.2021 року у справі № 922/2645/20, що договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, укладений за результатами аукціону, проведеного за відсутності добросовісної конкуренції серед учасників, є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 215 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства щодо необхідності додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування та забезпечення добросовісної конкуренції при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами. Взаємовиключні висновки судів щодо нікчемності такого договору (суд першої інстанції визнав такі обставини недоведеними, а суд апеляційної інстанції навпаки доведеними), що мали наслідком відмову у позові, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм ст. 228 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 912/111/23.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочинну належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 Цивільного кодексу України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Аналогічний правовий висновок сформовано Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховний Суд і у справі № 905/77/21.
Договір про закупівлю товару від 02.01.2018 № 1 було оспорено з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме у зв`язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ФОП ОСОБА_1.
Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
Так, згідно з ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Як вище було встановлено, ФОП ОСОБА_1 на виконання спірного договору було отримано плату за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.01.2018 № 24 на суму 31 970,00 грн; від 22.02.2018 № 61 на суму 32 248,00 грн; від 26.03.2018 № 89 на суму 35 792,50 грн; від 25.04.2018 № 156 на суму 37 842,75 грн; від 25.05.2018 № 205 на суму 36 696,00 грн; від 25.06.2018 № 260 на суму 35 319,90 грн; від 23.07.2018 № 286 на суму 36 390,20 грн; від 23.08.2018 № 337 на суму 37 536,95 грн; від 25.09.2018 № 380 на суму 36 390,20 грн; від 26.10.2018 № 429 на суму 41 881,80 грн; від 20.12.2018 № 506 на суму 49 051,50 грн.
Вказане підтверджується також листом Знам`янського управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області від 23.08.2023 № 02-23-06/933. З вказаного листа також вбачається, що відповідно до п. 2.6 наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" окремі документи на оплату Договору від 02.01.2018 № 1 Знам`янським психоневрологічним інтернатом були надані до управління Казначейства в електронному вигляді з використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт Кавначейства-Казначейство", а саме бюджетні фінансові зобов`язання від 27.11.2018 на загальну суму 416 39,50 грн та платіжні доручення від 27.11.2018 № 489 на суму 231 37,50 грн та № 468 на суму 18 502,00 грн, у зв`язку з чим неможливо надати копії зазначених документів.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 було отримано грошові кошти у загальному розмірі 452 759,30 грн.
Отже, ФОП ОСОБА_1, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення Договору про закупівлю товару за державні кошти від 02.01.2018 № 1 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяла участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнила бюджетні кошти в сумі 452 759,30 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у ФОП ОСОБА_1 умислу на укладення спірного договору (з врахуванням додаткових угод до нього), який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.
Ураховуючи наявність умислу лише у ФОП ОСОБА_1, як сторони оспорюваного Договору від 02.01.2018 № 1 (з врахуванням додаткових угод до нього), одержані нею 452 759,30 грн за цим правочином повинні бути повернуті Знам`янському психоневрологічному інтернату, як іншій стороні договору, а отримані останньою за рішенням суду кошти - стягуватися в дохід держави.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 14 843,39 грн покладається на відповідача 1 ( ОСОБА_1 ), оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Окремо господарський суд зазначає, що звертаючись з позовною заявою, прокурор мав сплатити судовий збір в розмірі 14 843,39 грн. Згідно платіжної інструкції від 17.10.2023 № 2397 Кіровоградською обласною прокуратурою було сплачено 14 885,00 грн судового збору, тобто судовий збір внесено в більшому на 41,61 грн розмірі.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, для вирішення питання щодо повернення судового збору у розмірі 41,61 грн є необхідним подання прокурором відповідного клопотання.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір від 02.01.2018 № 1, укладений між Знам`янським психоневрологічним інтернатом (27406, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Соборна, 148, код ЄДРПОУ 03190358) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.01.2018 до договору від 02.01.2018 № 1, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом (27406, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Соборна, 148, код ЄДРПОУ 03190358) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.11.2018 до договору від 02.01.2018 №1, укладеного між Знам`янським психоневрологічним інтернатом (27406, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Соборна, 148, код ЄДРПОУ 03190358) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Знам`янського психоневрологічного інтернату (27406, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Соборна, 148, код ЄДРПОУ 03190358) 452 759,30 грн, а із Знам`янського психоневрологічного інтернату (27406, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Соборна, 148, код ЄДРПОУ 03190358) одержані ним за рішенням суду 452 759,30 грн стягнути в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, просп. Європейський, 4, код ЄДРПОУ: 02910025) судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 14 843,39 грн.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Першому заступнику Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградській обласній прокуратурі, Східному офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Кіровоградській обласній раді, Знам`янському психоневрологічному інтернату, Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України до електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено 13.03.2024.
Суддя О.Л. Бестаченко
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 15.03.2024 |
Номер документу | 117621259 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Бестаченко О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні