Рішення

від 11.03.2024 по справі 922/4693/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024м. ХарківСправа № 922/4693/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Іванії К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТАГАЗРЕСУРС" (63343, Харківська область, Красноградський район, село Наталине, вулиця Свято-Троїцька, буд. 39, код ЄДРПОУ 40133562)

та до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про солідарне стягнення 3 196 297,31 грн., -

за участю представників учасників справи:

позивача - Невечерова Д. В.,

першого відповідача - не з`явився,

другого відповідача - не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТАГАЗРЕСУРС" (перший відповідач) та до фізичної особи ОСОБА_1 (другий відповідач) про солідарне стягнення заборгованості за договором від 14 квітня 2022 року №419/2022/ПОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "УКРГАЗБАНК" у розмірі 3 196 297,31 грн, яка складається з: простроченої заборгованості основного боргу (Кредиту) у розмірі 3 140 200,31 грн, простроченої заборгованості по процентам у розмірі 56 097,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 47 944,46 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором від 14 квітня 2022 року №419/2022/ПОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" в АБ "УКРГАЗБАНК" та договором поруки №419/2022/ПОД-МСБ-П від 14.04.2022 в частині здійснення повної та своєчасної сплати кредиту та процентів.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

На виконання приписів ч. 6 ст. 176 ГПК України судом було надіслано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 , яка є другим відповідачем у даній справі та 22.11.2023 отримано інформацію про місце проживання (перебування) цієї фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" залишено без руху, встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області: належні документальні докази надсилання копії позовної заяви відповідачам; засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства копії або оригіналів наданих до позовної заяви документів; сплати та надання господарському суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (судовий збір у розмірі 47 944,46 грн.); звернуто увагу позивача на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала суду від 27.11.2023 вручена позивачу 28.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету позивача, відтак встановлений судом строк для усунення недоліків спливає 08.12.2023.

01.12.2023 (вх. № 32997/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про усунення недоліків, до якої на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2023 надано суду платіжну інструкцію про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (47 944,46 грн.).

04.12.2023 (вх. № 33138/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про усунення недоліків, до якої на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2023 надано суду належні документальні докази надсилання копії позовної заяви відповідачам та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства копій наданих до позовної заяви документів.

04.12.2023 (вх. № 33256/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов лист Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2023, зокрема, оригінали описів вкладення до цінних листів та розрахункові документи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4693/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 10 січня 2024 року; встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідачі мають надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі мають надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачам, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання; роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України), звернуто увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі: отримана позивачем 12.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету позивача в ЕСІТС (аркуш справи 173 першого тому справи); отримана першим відповідачем 23.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690215624621 (аркуш справи 187 першого тому справи); ухвала суду, направлена другому відповідачу на його поштову адресу, повернулась на адресу господарського суду з довідкою відділення пошти про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою» (аркуш справи 182-185 першого тому справи).

10.01.2024 в час призначеного по даній справі судового засідання по території України та, зокрема, в Харківській області, було оголошено сигнал «повітряної тривоги» у зв`язку з військовою агресією РФ, в зв`язку із чим призначене на 10.01.2024 судове засідання по даній справі не проводилось та ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 розгляд справи № 922/4693/23 відкладено на 17.01.2024.

Ухвала суду від 11.01.2024 про призначення справи до розгляду на 17.01.2024: отримана позивачем 13.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету позивача в ЕСІТС (аркуш справи 198 першого тому справи); отримана першим відповідачем 17.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690219756859 (аркуш справи 229 першого тому справи); ухвала суду, направлена другому відповідачу на його поштову адресу, повернулась на адресу господарського суду з довідкою відділення пошти про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою» (аркуш справи 235-237 першого тому справи).

Додатково судом було направлено відповідачам телефонограми із зазначенням інформації про час та місце розгляду справи на номери телефонів, зазначені в ЄДРЮО, ФОП та ГФ та в реквізитах договору поруки: Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТАГАЗРЕСУРС" телефонограми прийняті не були; фізична особа ОСОБА_1 телефонограму прийняла.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 5 днів до 14.02.2024 та розгляд справи № 922/4693/23 відкладено на 14.02.2024.

Ухвала суду від 17.01.2024 про призначення справи до розгляду на 14.02.2024: отримана позивачем 18.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету позивача в ЕСІТС (аркуш справи 212 першого тому справи); отримана першим відповідачем 30.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690220936011 (аркуш справи 245 першого тому справи); ухвала суду, направлена другому відповідачу на його поштову адресу, повернулась на адресу господарського суду з довідкою відділення пошти про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою» (аркуш справи 246-250 першого тому справи).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2024 закрито підготовче провадження по справі № 922/4693/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2024.

Ухвала суду від 14.02.2024 про призначення справи до розгляду на 11.03.2024: отримана позивачем 20.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету позивача в ЕСІТС (аркуш справи 8 другого тому справи); отримана першим відповідачем 29.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690225621027 (аркуш справи 9 другого тому справи); ухвала суду, направлена другому відповідачу на його поштову адресу, повернулась на адресу господарського суду з довідкою відділення пошти про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою» (аркуш справи 10-14 другого тому справи).

11.03.2024 суд відрив розгляд справи по суті. В призначене 11.03.2024 судове засідання з`явився представник позивача, який позов підтримав з підстав та мотивів, наведених у ньому та просив його задовольнити в повному обсязі. Перший та другий відповідач явку своїх повноважних представників в призначене судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, жодних письмових заяв чи клопотань господарському суду не надали, правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення ухвал суду на адреси, зазначені в матеріалах справи та витягах з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, шляхом направленням телефонограм, а також шляхом завчасного офіційного оприлюднення ухвал суду у відповідності до ст. 122 ГПК України в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового засідання по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З огляду на положення ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, якими передбачено право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, та враховуючи, що судом вчинено всіх належних необхідних достатніх заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, і одночасно із цим в матеріалах справи достатньо документальних доказів, які мають значення для правильного вирішення спору по суті заявлених вимог, приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності відзиву відповідачів на позовну заяву за наявними у справі матеріалами. Суд закінчив розгляд справи по суті та в нарадчій кімнаті постановив судове рішення за результатом розгляду спору сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем-1 14 квітня 2022 року укладено Договір № 419/2022/ПOД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» (далі Договір про приєднання).

На виконання Договору № 419/2022/ПOД-МСБ від 14 квітня 2021 року позивачем відповідачу-1 наданий кредит в розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 10 та п. 10.1 Договору про приєднання умовами забезпечення кредиту у забезпечення зобов`язань за Договором про приєднання прийнято: поруку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); Гарантію Кабінету Міністрів України в сумі 4 000 000,00 грн., що складає 80 % від суми кредиту за Договором про приєднання.

Згідно додаткової угоди № 1 від 29.11.2022 до Договору про приєднання № 419/2022/ПOД-МСБ від 14 квітня 2021 року відповідачу встановлений графік погашення кредиту: по 30 листопада 2022 року - 1540200,00 гривень; по 15 січня 2023 року 1249959,00 гривень; по 15 лютого 2023 року 1249958,96 гривень.

Згідно додаткової угоди № 1 від 29.11.2022 до Договору про приєднання № 419/2022/ПOД-МСБ від 14 квітня 2021 року відповідачу встановлено наступні розміри процентів за користування кредитними коштами: 0(нуль) % річних протягом перших 6 (шести) місяців кредитування з дати укладення Договору про приєднання по 13 жовтня 2022 року; 5 (п`ять) % річних з 14 жовтня 2022 року по 15 лютого 2023 року (включно);

При недотриманні Відповідачем-1 умов Програми та/або умов Договору про приєднання, а також у випадках, передбачених Договором про приєднання, у розмірі, який встановлюється та переглядається позивачем щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил та станом на дату цього Договору про приєднання.

В порушення встановленого графіку погашення кредиту згідно додаткової угоди № 1 від 29.11.2022 (до Договору про приєднання № 419/2022/ПOД-МСБ від 14.04.2021р.) щодо необхідності сплати по 30 листопада 2022 року 1540200,00 гривень відповідачем-1 сплачено позивачу 961001,70 грн.: 17.10.2022р. 82,04 грн.; 07.11.2022р. - 959800,00 грн.; 08.12.2022р. - 11119,66 грн.

Крім того відповідачем-1 з порушенням встановленого графік погашення кредиту згідно додаткової угоди № 1 від 29.11.2022 (до Договору про приєднання № 419/2022/ПOД-МСБ від 14.04.2021р.) щодо необхідності сплати всієї суми отриманого кредиту по 15 лютого 2023 року відповідачем-1 сплачено позивачу 970169,48 грн: 23.12.2022р. - 134939,13 грн.; 30.01.2023р. - 263158,00 грн.; 01.02.2023р. - 177000,00 грн.; 09.02.2023р. - 176447,44 грн.; 13.02.2023р. - 93105,30 грн.; 08.03.2023р. - 125519,61 грн.

Таким чином загальна сума коштів, що була сплачена відповідачем-1 за Договором про приєднання з порушенням строків встановленого графіку погашення кредиту згідно додаткової угоди № 1 від 29.11.2022р. до Договору про приєднання становить 1 931 171,18 грн.

На виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021р. № 723 Міністерством фінансів України 06 квітня 2023 року позивачу було сплачено 2 593 359,58 гривен в якості виконання гарантії за договором про приєднання.

Згідно пункту 38 Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021р. № 723 У разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (рахунок) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 419/2022/ПOД-МСБ від 14 квітня 2021 року, згідно з умовами п. 1.1 якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за Договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК».

Умовами п. 1.2. договору поруки сторонами погоджено, що в разі порушення відповідачем-1 зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Відповідач-2 та відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за Договором про приєднання позивач у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором на підставі п. 3.1 Договору поруки направив відповідачу-1 вимогу від 08.03.2023 вих. № 172/7943/2023 та відповідачу-2 вимогу від 08.03.2023 вих. № 172/8055/2023 щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ, які залишені без виконання.

Таким чином в зв`язку з невиконанням відповідачем-1 та відповідачем-2 умов договору про приєднання та договору поруки, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості станом на 14.04.2023р. за Договором про приєднання в розмірі 3196297,31 грн., яка складається з: простроченої заборгованості основного боргу (Кредиту) у розмірі 3140200,31 грн.; простроченої заборгованості по процентам у розмірі 56097,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Проаналізувавши правовідносини, які склались між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТАГАЗРЕСУРС" (відповідачем 1) на підставі укладеного між ними договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є кредитним договором, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань і, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" виконав належним чином свої зобов`язання за договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК», надав Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТАГАЗРЕСУРС" (відповідачу 1) кредитні кошти в розмірі 5 000 000,00 грн, що підтверджується наданою випискою з особового рахунку позичальника (аркуш справи 40 першого тому справи).

Проте, відповідач 1 не виконав належним чином своїх зобов`язань за вказаним договором, в зв`язку із чим у нього виникла заборгованості станом на 14.04.2023р. за Договором про приєднання в розмірі 3196297,31 грн., яка складається з: простроченої заборгованості основного боргу (Кредиту) у розмірі 3140200,31 грн.; простроченої заборгованості по процентам у розмірі 56097,00 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем 1, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем 1 остаточного погашення заборгованості по сумі кредиту, дослідивши наданий розрахунок заборгованості за договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТАГАЗРЕСУРС" заборгованості в розмірі 3196297,31 грн., яка складається з: простроченої заборгованості основного боргу (Кредиту) у розмірі 3140200,31 грн.; простроченої заборгованості по процентам у розмірі 56097,00 грн.

Щодо вимоги позовної вимоги про стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідача 1 та відповідача 2 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За приписами ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки від 14 квітня 2021 року, згідно з умовами якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за Договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК».

Умовами п. 1.2 договору поруки сторонами погоджено, що в разі порушення відповідачем-1 зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Відповідач-2 та відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Таким чином, з огляду на положення ст. 554 ЦК України, позивач має право вимагати виконання зобов`язань за Договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» в повному обсязі як від боржника (відповідача 1), так і від поручителя (відповідача 2).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач направив відповідачу-1 вимогу від 08.03.2023 вих. № 172/7943/2023 та відповідачу-2 вимогу від 08.03.2023 вих. № 172/8055/2023 щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ, які залишені без виконання.

Беручи до уваги порушення відповідачем 1 зобов`язань, передбачених договором, які забезпечені порукою на підставі договору поруки, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача 1 (як з боржника) та з відповідача 2 (як з поручителя) заборгованості за договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» у розмірі 3 196 297,31 грн., яка складається з простроченої заборгованості основного боргу (кредиту) у розмірі 3 140 200,31 грн. та простроченої заборгованості по процентам у розмірі 56 097,00 грн. є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими в розумінні вимог чинного процесуального законодавства документальними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачами у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас в ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом задоволено позов повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, сума судового збору у розмірі 47 944,46 грн покладається на відповідачів порівну, а саме по 23 972,23 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «УКРНАФТАГАЗРЕСУРС» (63343, Харківська область, Красноградський район, село Наталине, вулиця Свято-Троїцька, буд. 39, код ЄДРПОУ 40133562) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за договором від 14 квітня 2022 року № 419/2022/ПOД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» у розмірі 3 196 297,31 грн., яка складається з простроченої заборгованості основного боргу (кредиту) у розмірі 3 140 200,31 грн. та простроченої заборгованості по процентам у розмірі 56 097,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «УКРНАФТАГАЗРЕСУРС» (63343, Харківська область, Красноградський район, село Наталине, вулиця Свято-Троїцька, буд. 39, код ЄДРПОУ 40133562) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) 23 972,23 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) 23 972,23 грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2024.

СуддяН.А. Новікова