Постанова

від 13.03.2024 по справі 278/70/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/70/24 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 8 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.

розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №278/70/24 за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації, Тетерівської сільської ради Житомирського району до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроструктура», Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання повернути земельну ділянку, за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року про об`єднання в одне провадження цивільних справ та від 09 лютого 2024 року про повернення позовної заяви, постановлені під головуванням судді Татуйка Є.О. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

05 січні 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агроструктура», Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять, ОСОБА_6 , у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської РДА №1199 від 29.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,1041 на території Глибочицької сільської ради;

- зобов`язати ТОВ «Агроструктура» повернути державі в особі Житомирської обласної військової адміністрації земельну ділянку кадастровий номер: 1822082000:01:000:1711;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1822082000:01:000:1711;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822082000:01:000:1711.

Цивільній справі за вказаною вище позовною заявою було присвоєно єдиний унікальний номер №278/70/24.

19 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просив:

- зобов`язати ОСОБА_3 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:02:001:0336;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:02:001:0336 (запис про право власності №17541271 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:02:001:0336.

Цивільній справі присвоєно єдиний унікальний номер №278/279/24.

Також, 19 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , у якому просив:

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0059;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:001:0059.

Цивільній справі присвоєно єдиний унікальний номер №278/281/24.

26 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , у якому просив:

- зобов`язати ОСОБА_5 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0030;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0030 (запис про право власності №47807980 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:001:0030.

Цивільній справі за вказаною вище позовною заявою присвоєно єдиний унікальний номер №278/393/24.

Також, 26 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , у якому просив:

- зобов`язати ОСОБА_5 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0031;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0031 (запис про право власності №47786818 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:001:0031.

Цивільній справі присвоєно єдиний унікальний номер №278/394/24.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року об`єднано в одне провадження наступні цивільні справи:

- №278/70/24 за позовом заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації до ТОВ «Агроструктура», Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання повернути земельну ділянку;

- №278/281/24 за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району до ОСОБА_4 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК;

- №278/279/24 за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району до ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК;

- №278/394/24 за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району до ОСОБА_5 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав;

- №278/393/24 за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району до ОСОБА_5 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав.

Об`єднаній справі присвоєно загальний номер 278/70/24.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації, Тетерівської сільської ради Житомирського району до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроструктура», Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав, визнано неподаною та повернуто заявникові.

Не погоджуючись із ухвалами суду першої інстанції заступник керівника Житомирської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року про об`єднання в одне провадження цивільних справ та від 09 лютого 2024 року про повернення позовної заяви, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувані ухвали є незаконними, необґрунтованими та такими, що постановлені з порушенням норм процесуального права. Вказує, що окружною прокуратурою на виконання ухвал про залишення без руху позовних заяв було направлено роз`яснення, в яких зазначено, що позовні вимоги в даних заявах є немайновими та не підлягають грошовій оцінці. Зазначає, що витребування і повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна і носить характер майнового спору, проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову направленість. Стверджує, що позовна заява прокурора спрямована на усунення перешкод у здійсненні територіальною громадою Тетерівської сільської ради або держави в особі Житомирської ОДА права користування та розпорядження своїм майном, а саме спірними земельними ділянками. Зазначає, що позовна вимога прокурора про зобов`язання повернути земельні ділянки в такому випадку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі, об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника. Вважає, що за результатами вирішення спору шляхом задоволення позову не відбуватиметься зміна належності спірного майна, а захищатимуться інтереси власника землі (Тетерівської сільської ради або Житомирської ОВА). Вказує, що за пред`явлення позовів було сплачено за кожну вимогу немайнового характеру окремо, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позову. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що провадження за позовом до ТОВ «Агроструктура», Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було відкрито, а тому позовна заява не могла бути повернута позивачу, а повинна була бути залишена без розгляду. Вказує, що суд першої інстанції не обґрунтовано та безпідставно об`єднав в одне провадження цивільні справи №278/70/24, №278/281/24, №278/279/24, №278/393/24, №278/394/24, оскільки позови відрізняються за складом позивачів і відповідачів. Вказує, що одночасний розгляд непов`язаних між собою позовних вимог, що повністю різняться між собою підставами виникнення та складом учасників перешкоджатиме виконанню завдань цивільного судочинства та суттєво ускладнить їх розгляд. Враховуючи викладене просить скасувати ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року про об`єднання в одне провадження цивільних справ та від 09 лютого 2024 року про повернення позовної заяви, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11 березня 2024 року на електронну адресу суду від представника ТОВ «Агроструктура» - Бас А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 09.02.2024 про повернення позовної заяви залишити без змін. Зазначає, що позовною заявою поданою заступником керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації (вих. №51-84-8883вих.23 від 08.12.2023) визначено склад відповідачів, третіх осіб із наступними позовними вимогами: 1. визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської РДА №1199 від 29.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,1041 га на території Глибочицької сільської ради» - вимога стосується юридичної особи, або суб`єкту владних повноважень; 2. зобов`язати ТОВ «Агроструктура» повернути державі в особі Житомирської обласної військової адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 1822082000:01:000:1711. вимога стосується юридичної особи; 3. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1822082000:01:000:1711 вимога стосується юридичної особи, або суб`єкту владних повноважень; 4. скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822082000:01:000:1711 вимога стосується юридичної особи, або суб`єкту владних повноважень. З огляду на наведене вважає, що позовні вимоги стосуються юридичної особи та суб`єкту владних повноважень, а тому за своїм суб`єктним складом справа повинна бути віднесена до юрисдикції господарського суду. Вказує, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо віднесення вимоги до майнових, оскільки даний спір не є тотожним зі справою №905/98/20. Зазначає, що у даному спорі, вимоги стосуються саме повернення ділянки у власність територіальної громади з позбавленням права власності ТОВ «Агроструктура». Вказує, що позовна вимога щодо повернення земельної ділянки має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру вартості зазначеного майна.

Також, 11 березня 2024 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_2 ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвали суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що прокурором не було зазначено ціну позову та не надано інформацію щодо вартості земельних ділянок станом на момент звернення з даними позовами до суду з врахуванням положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Вважає, що оскільки заступником керівника Житомирської окружної прокуратури було заявлено позовну вимогу про повернення земельної ділянки, яка є майновою вимогою, тому судовий збір з таких вимог визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Зазначає, що суд першої інстанції вірно не погодився із твердженнями прокурора та дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позову заявнику, оскільки заступником керівника Житомирської окружної прокуратури не було виконано вимоги суду зазначені в ухвалі про залишення позову без руху від 02.02.2024 щодо доплати судового збору у відповідності до норм процесуального законодавства України. Вказує, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу від 08.02.2024, на підставі якої в одне провадження було об`єднано цивільні справи №278/70/24, №278/281/24, №278/394/24, №278/393/24, керувався при цьому нормами ч. 2, ч. 3 ст. 188 ЦПК України. Зазначає, що за основу об`єднання справ №278/70/24, №278/281/24, №278/394/24, №278/393/24 в одне провадження (справа №278/70/24) став склад учасників відповідачів, із позовами до яких звернувся один і той самий позивач - заступник керівника Житомирської окружної прокуратури, до різних відповідачів. Вказує, що вимога зазначена заступником керівника Житомирської окружної прокуратури за текстом апеляційної скарги щодо скасування ухвали від 08.02.2024, скасування ухвали від 09.02.2024 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції не відповідає вимогами ст. 353 ЦПК України.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року про об`єднання в одне провадження цивільних справ.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що хоч ухвала районного суду про об`єднання в одне провадження цивільних справ не передбачена статтею 353 ЦПК України, як така що підлягає оскарженню в апеляційному порядку, проте вона оскаржується разом з ухваленим у цій справі рішенням про повернення позовної заяви, а тому переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності.

Дотримання вимог процесуальної форми є важливою гарантією захисту їх прав та передумовою ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Разом з тим надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності, може спотворити завдання цивільного судочинства, спричинивши прийняття очевидно несправедливого рішення.

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід також зважати на те, що вимога добросовісності є загальною для всіх суб`єктів права, у тому числі для суб`єктів цивільних правовідносин.

Ця вимога ґрунтується на нормах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними (пункт «і» статті 3 ЦК). Тобто такі дії мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоді довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Зазначені норми цивільного права постають як загальні принципи, які є по суті нормами прямої дії.

Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року у справі №295/434/22 (провадження №61-10948св23).

Згідно зі ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 червня 2009 року №2, вказано, що судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Між тим, об`єднання кількох позовних вимог в одне провадження недоцільне в тих випадках, коли позовні вимоги виникають з різних правовідносин, врегульованих різними галузями права, і спрямовуються на досягнення різної мети, та коли незважаючи на те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються однією й тією самою галуззю права. Об`єднання позовних вимог в даному випадку не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справ, виконанню завдання цивільного судочинства та є недоцільним.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм процесуального права, є підстави вважати, що умовою об`єднання позовів до кількох відповідачів та участь у справі кількох відповідачів в одному провадженні є пов`язаність між собою позовних вимог підставами виникнення або поданими доказами, предметом спору є однорідні права і обов`язки.

У справі, що переглядається суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про об`єднання в одне провадження цивільних справ №278/70/24, №278/281/24, №278/279/24, №278/393/24, №278/394/24, оскільки позовні вимоги, заявлені до кожного з відповідачів, не пов`язані між собою підставами виникнення і поданими доказами, оскільки підставою позову є фактичні обставини по кожному окремому акту органу місцевого самоврядування, вказані акти органів місцевого самоврядування між собою жодним чином не пов`язані, мають окрему юридичну та правову природу, на яких ґрунтується вимога позивача щодо кожного з відповідачів, предметом позову є окремі об`єкти нерухомості, докази по кожному позову є окремими, як і підстави виникнення вимог до кожного окремого відповідача з врахуванням часу місця та обставин отримання земельних ділянок.

За вказаних обставин колегія суддів приймає аргументи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права.

З огляду на те що оскаржувана ухвала не відповідає статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, апеляційну скаргу у вказаній частині слід задовольнити, ухвалу скасувати.

Щодо ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року про повернення позовної заяви.

Встановлено, що 05 січні 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агроструктура», Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання повернути земельну ділянку.

За подання зазначеної позовної заяви заступником керівника Житомирської окружної прокуратури було сплачено судовий збір у розмірі 10 736,00 грн.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 16 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засіданні за наявними матеріалами.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2024 року позовну заяву заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації залишено без руху з наступних підстав: позивачу слід надати суду інформацію щодо вартості земельної ділянки, яку заявник бажає витребувати, станом на момент звернення останнього до суду із даною позовною заявою, зазначити ціну позову, привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.

06 лютого 2024 року на адресу суду першої інстанції, заступником керівника Житомирської окружної прокуратури направлено лист, у якому зазначено, що прокурором заявлено вимоги немайнового характеру, а тому вони не мають ціни.

19 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК.

За подання зазначеної позовної заяви заступником керівника Житомирської окружної прокуратури було сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2024 року позовну заяву заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району залишено без руху з наступних підстав: позивачу слід надати суду інформацію щодо вартості земельної ділянки, яку заявник бажає витребувати, станом на момент звернення останнього до суду із даною позовною заявою, зазначити ціну позову, привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.

25 січня 2024 року на адресу суду першої інстанції, заступником керівника Житомирської окружної прокуратури направлено лист, у якому зазначено, що прокурором заявлено вимоги немайнового характеру, а тому вони не мають ціни.

Також, 19 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК.

За подання позовної заяви заступником керівника Житомирської окружної прокуратури було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2024 року позовну заяву заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району також було залишено без руху з таких підстав: позивачу слід надати суду інформацію щодо вартості земельної ділянки, яку заявник бажає витребувати, станом на момент звернення останнього до суду із даною позовною заявою, зазначити ціну позову, привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.

25 січня 2024 року на адресу суду першої інстанції, заступником керівника Житомирської окружної прокуратури направлено лист, у якому зазначено, що прокурором заявлено вимоги немайнового характеру, а тому вони не мають ціни.

Також, 26 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав.

За подання позову заступником керівника Житомирської окружної прокуратури було сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 29 січня 2024 року позовну заяву заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району залишено без руху з таких підстав: позивачу слід надати суду інформацію щодо вартості земельної ділянки, яку заявник бажає витребувати, станом на момент звернення останнього до суду із даною позовною заявою, зазначити ціну позову, привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.

07 лютого 2024 року на адресу суду першої інстанції, заступником керівника Житомирської окружної прокуратури направлено лист, у якому зазначено, що прокурором заявлено вимоги немайнового характеру, а тому вони не мають ціни.

Також, 26 січня 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав.

За подання зазначеної позовної заяви заступником керівника Житомирської окружної прокуратури було сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 29 січня 2024 року позовну заяву заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району залишено без руху з наступних підстав: позивачу слід надати суду інформацію щодо вартості земельної ділянки, яку заявник бажає витребувати, станом на момент звернення останнього до суду із даною позовною заявою, зазначити ціну позову, привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.

07 лютого 2024 року на адресу суду першої інстанції, заступником керівника Житомирської окружної прокуратури направлено лист, у якому зазначено, що прокурором заявлено вимоги немайнового характеру, а тому вони не мають ціни.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що усі недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовів без руху, позивачем усунуто не було.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 21.12.2020 у справі №905/98/20 витребування і повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна, і носити характер майнового спору. Проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову направленість. Позов прокурором поданий про повернення земельної ділянки орендодавцю - власнику майна від орендаря у зв`язку з тим, що договір оренди, на підставі якого орендар користувався річчю, припинився. За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову в даному випадку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов`язально-правовій формі, а саме у формі обов`язку орендаря повернути об`єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди. Тобто позов, поданий прокурором є немайновим, оскільки за свою суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно.

Така правова позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.12.2020 у справі №905/105/20.

Згідно правових висновків викладених у пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель з обмеженим оборотом (водного і лісового фонду) вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, у постанові від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (п.70), у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (п. 80), у постанові від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п. 96) та у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц (п. 45).

Власник земельної ділянки з обмеженим оборотом може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного суду від 11.09.2019 у справі №487/10132/14, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/15).

Як вбачається зі змісту позовних заяв, у даній справі виник спір щодо земельних ділянок водного фонду.

Згідно з частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

До земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

Згідно з частиною четвертою статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Звертаючись до суду з позовом прокурор просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської РДА №1199 від 29.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,1041 на території Глибочицької сільської ради;

- зобов`язати ТОВ «Агроструктура» повернути державі в особі Житомирської обласної військової адміністрації земельну ділянку кадастровий номер: 1822082000:01:000:1711;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1822082000:01:000:1711;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822082000:01:000:1711;

- зобов`язати ОСОБА_3 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:02:001:0336;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:02:001:0336 (запис про право власності №17541271 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:02:001:0336;

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0059;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:001:0059;

- зобов`язати ОСОБА_5 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0030;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0030 (запис про право власності №47807980 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:001:0030;

- зобов`язати ОСОБА_5 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0031;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 1822080600:03:001:0031 (запис про право власності №47786818 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:001:0031.

З наведеного слідує, що позовні вимоги прокурора у даному спорі спрямовані на усунення перешкод у здійсненні Житомирською обласною військовою адміністрацією та Тетерівською сільською радою Житомирського району прав користування та розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду. За таких обставин, наслідком, у разі задоволення таких позовних вимог, стане не «збагачення» позивача, а виключно відновлення його порушених прав.

Таким чином, аналіз наведених обставин та положень закону вказує на те, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, за які у відповідності до Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті судовий збір як за вимоги немайнового характеру.

Матеріалами справи підтверджується, що при поданні позовної заяви від 05.01.2024 позивачем сплачено судовий збір в сумі 10736,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2548 від 30.10.2023.

Також, матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви від 19.01.2024 позивачем сплачено судовий збір в сумі 9084,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №62 від 17.01.2024.

Також встановлено, що при поданні позовної заяви від 19.01.2024 позивачем сплачено судовий збір в сумі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №64 від 17.01.2024.

При поданні позовної заяви від 26.01.2024 позивачем сплачено судовий збір в сумі 9084,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №96 від 23.01.2024.

Матеріалами справи також підтверджено, що при поданні позовної заяви від 26.01.2024 позивачем сплачено судовий збір в сумі 9084,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №98 від 23.01.2024.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвал суду про залишення позовів без руху позивачем було подано заяви з обґрунтуванням того, що судовий збір за подання позовних заяв сплачено у повному розмірі. Зокрема, в заявах про усунення недоліків прокурор наголошував на тому, що позовні заяви містять вимоги немайнового характеру та у зв`язку з цим правильно сплачено судовий збір.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу, суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув, не врахував правових висновків Верховного Суду, які підлягали застосуванню у даних правовідносинах, а тому висновок суду першої інстанції щодо повернення заяви з підстав невиконання позивачем вимог ухвали суду без руху та не усунення недоліків є необґрунтованим.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк суд залишає позов без розгляду.

У даній справі, встановлено, що ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 16 січня 2024 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі №278/70/24 за позовом заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації до ТОВ «Агроструктура», Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип`ять, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання повернути земельну ділянку без проведення судового засіданні за наявними матеріалами.

В подальшому, ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2024 року позовну заяву заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації було залишено без руху з наступних підстав: позивачу слід надати суду інформацію щодо вартості земельної ділянки, яку заявник бажає витребувати, станом на момент звернення останнього до суду із даною позовною заявою, зазначити ціну позову, привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.

В подальшому, ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року, суд першої інстанції, позовну заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації визнав неподаною та повернув заявникові, чим допустив порушення норм процесуального права.

При таких обставинах апеляційна скарга позивача є обґрунтованою, судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права; сумніви щодо правильності їх застосування підтвердилися.

За вказаних обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими.

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду справи, а тому остання в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2024 року про об`єднання в одне провадження цивільних справ скасувати на направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про роз`єднання цивільних справ.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді