Ухвала

від 07.03.2024 по справі 654/4434/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 654/4434/18 Номер провадження 11-кп/814/1144/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою суду щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, раніше не судимого, засудженого: 07.06.2021 Голопристанським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Вироком Херсонського апеляційного суду від 26.10.2021 вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 07.06.2021 скасовано в частині призначення покарання та ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки,

відмовлено в задоволенні подання ДУ «Машівська виправна колонія № 9» про умовно-дострокове звільнення.

Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що засуджений формально відбув строку покарання за вчинення тяжкого необережного злочину, з серпня 2023 року був офіційно працевлаштований та сумлінно відносився до праці, ще до ухвалення вироку у справі вживав заходи з метою погашення страждань потерпілих та повністю відшкодував їм шкоду, сплатив процесуальні витрати за вироком суду, вину визнає, але враховуючи те, що з відбутих ним 2 років позбавлення волі, протягом перших семи місяців він вчинив два дисциплінарні проступки, останнє з яких погашене менше 1 року тому, після чого вів себе позитивно та чотири рази був заохочений, що свідчить на позитивні зміни в поведінці, водночас сумлінна поведінка та ставлення до праці мали місце лише протягом менше як одного року відбування покарання, що передувало зверненню з поданням до суду, при цьому один проступок вчинений засудженим із застосуванням нецензурних слів, а в обох випадках він вступав у суперечку з працівниками адміністрації, що в цілому може свідчити лише про те, що він стає на шлях виправлення, але не довів його.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 захисник в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання державної установи ДУ «Машівська виправна колонія (№9)» про застосування до засудженого ОСОБА_7 умовно-дострокового звільнення від основного покарання в порядку ст. 81 КК України.

На обґрунтування вимог посилається на те, що місцевий суд не дав належної оцінки дослідженим в судовому засіданні доказам, а саме:

- довідці про наявність заохочень у засудженого ОСОБА_7 в якій зазначено, що всі 4 заохочення оголошені засудженому за сумлінну поведінку та сумлінне ставлення до роботи;

- участі засудженого в роботах по благоустрою;

- тому факту, що ОСОБА_7 офіційно працевлаштований, до роботи відноситься сумлінно за що неодноразово заохочувався;

- представник ДУ «Машівська виправна колонія №9» в судовому засіданні просив подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 задовольнити з тих підстав, що засуджений ОСОБА_7 характеризується позитивно, довів своє виправлення, не має виконавчих листів за вироком суду, допущені ним порушення не є злісними і вчинені ним не навмисно, після погашення стягнень він був офіційно працевлаштований, так як сам просився на роботу і саме за результатами роботи був заохочений.

Вказує, що обидва стягнення, накладені на ОСОБА_7 , погашено в установленому законом порядку.

Також зазначає, що ОСОБА_7 добровільно відшкодував потерпілій спричинену матеріальну та моральну шкоду під час досудового слідства та добровільно відшкодував судові витрати, про що маються відповідні документи в матеріалах справи. Згідно довідки ДУ «Машівська виправна колонія (№9)» виконавчі листи до місця відбування покарання не надходили.

Крім того вказує, що судом не взято до уваги і того факту, що ОСОБА_7 одружений, має на утриманні малолітню дитину, яка з матір`ю в даний час знаходиться за кордоном як біженка, оскільки довгий час перебувала під окупацією. На даний час в разі застосування умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 має намір придбати жилий будинок на Полтавщині і дружина з дитиною приїдуть до нього з метою спільного проживання.

Окрім того, судом не дано оцінки тому факту, що ОСОБА_7 після вчинення злочину щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину і добровільно відшкодував потерпілій моральну та матеріальну шкоду.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції захисник та засуджений підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечила проти доводів скарги, просила ухвалу суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи засудженого, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог вказаного закону та дійшов правильного висновку про те, що на даний час рішення про застосування умовно-дострокового звільнення відносно ОСОБА_7 є передчасним.

Застосування умовно-дострокового звільнення вимагає обов`язкової наявності двох підстав: матеріальної (ч. 2 ст. 81 КК України) та формальної (ч. 3 ст. 81 КК України). Єдність цих підстав є основою, за наявності якої суд отримує можливість ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого.

Судом встановлено наявність формальних підстав для звільнення ОСОБА_7 , що полягає у вимозі до засудженого відбути певну частину покарання.

Висновки суду першої інстанції про відсутність матеріальних підстав для звільнення ОСОБА_7 є правильними з огляду на таке.

Показниками, за якими суд може констатувати, що людина виправилася, є чітко визначені у ч. 2 ст. 81 КК України критерії: сумлінна поведінка засудженого та його сумлінне ставлення до праці.

При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання.

Аналізуючи наявні матеріали щодо ОСОБА_7 в цілому, колегія суддів звертає увагу на наступне.

З характеристики від 11.12.2023 вбачається, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі перебуває з 06.12.2021.

В установі зарахований до програми диференційованого виховного впливу «Правова Просвіта», «Підготовка до звільнення». Програми реалізовані в повній мірі. Пройшов курс навчання для соціальних робітників з числа засуджених.

Крім того, за час перебування в установі виконання покарань, засуджений ОСОБА_7 залучався до виконання робіт по благоустрою установи.

Згідно із характеристикою від 10.04.2023 ОСОБА_7 не працевлаштований у зв`язку з відсутністю робочих місць на підприємстві.

Відповідно до заяви від 03.07.2023 ОСОБА_7 виявив бажання працювати на об`єктах ДУ «Машівська виправна колонія (№9)».

Матеріали особової справи містять відомості з яких вбачається, що ОСОБА_7 з 07.09.2023 працевлаштований слюсарем з ремонту автомобілів в майстерні установи, норми виробітку виконує, до праці ставиться сумлінно.

За час відбування покарання ОСОБА_7 допускав порушення режиму утримання, за що на нього були накладені стягнення від 03.05.2022, 11.07.2022, які погашені в установленому законом порядку.

Окрім того, засуджений має 4 заохочення (01.02.2023, 02.05.2023, 03.08.2023, 03.11.2023) за сумлінну поведінку та ставлення до праці, які в більшості своїй отримані в період що безпосередньо передував зверненню установи виконання покарань про умовно-дострокове звільнення засудженого до суду, що в свою чергу не дає достатніх підстав вважати, що поведінка засудженого була сумлінною протягом всього строку відбування покарання.

Також колегія суддів бере до уваги матеріали про заохочення ОСОБА_7 від 05.02.2024, яке ним отримано вже після винесеного рішення та надано апеляційному суду установою виконання покарань, що може лише свідчити про те, що поведінка засудженого змінилася на краще нещодавно, а тому, на переконання колегії суддів, пройшло недостатньо часу щоб переконливо стверджувати, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та до нього можливо застосувати умовно-дострокове звільнення.

За наведених обставин, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_7 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4