Постанова

від 13.03.2024 по справі 752/17500/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 752/17500/22

Провадження №22-ц/824/2799/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мкарсделівері» про стягнення збитків внаслідок неналежного виконання договору,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду до ТОВ «Мкарсделівері» про стягнення збитків внаслідок неналежного виконання договору.

В обґрунтування позову зазначила, що між нею та відповідачем був укладений договір доручення, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався вчинити дії щодо купівлі-продажу (поставки) бувшого у використанні автомобіля/техніки, або нового автомобіля/техніки, що продаються із страхових аукціонів після дорожньо-транспортної пригоди, інших страхових випадків на території США, а також у будь-яких інших продавців товару, із метою їх придбання і доставки ОСОБА_1 у строк 90 днів з моменту придбання товару на території США та отримання винагороди за вказані послуги в сумі 1000 доларів США. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання виконав у встановлений умовами договору строк, через це позивач зазнала матеріальних збитків, які виразились у сплаті 750 доларів США за зміну коносаменту (місця призначення товару) з порту Одеса (Україна) на порту у Румунії, 1530 доларів США за автовоз, який доставив автомобіль із Румунії до України, та 13 000 грн. за час простою автовоза на державному кордоні Румунії з Україною, що разом становить суму у грошовому еквіваленті у розмірі 81580 грн. В порядку ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» просила також стягнути з відповідача 500 доларів США, що еквівалентно становить грошову суму в розмірі 13980 грн., оскільки у зв`язку із неналежним виконанням умов договору позивач як споживач має право на зменшення ціни, тобто винагороди, яка була визначена сторонами договору доручення в розмірі 1000 доларів США. Розмір спричиненої моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 10 000 грн., оскільки у неї виникла роздратованість, постійні переживання та турботи, а також необхідність звертатися до суду з метою захисту порушених прав.

На підставі наведеного просила суд стягнути із ТОВ «Мкарсделівері» на її користь матеріальні збитки, які вона понесла внаслідок неналежного виконання договору доручення № 2020-03-30-01 від 30.03.2021, у розмірі 81 580 грн. та 13 980 грн. винагороди, сплаченої ТОВ «Мкарсделівері», у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 28 квітня 2023 року позов у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Мкарсделівері» відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мкарсделівері» понесені останнім судові витрати у розмірі 8000 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що умовами договору чітко визначено, що відповідач зобов`язався зробити від імені позивачки всі юридично значимі дії, необхідні для доставки товару у порт м. Одеси та в подальшому довірителю саме в строк 90 днів з моменту придбання товару, безпідставно порушив обумовлені сторонами умови щодо строків доставки товару, що проявилося у його бездіяльності, внаслідок чого строки виконання договору були порушені. Будь-яких доказів на спростування своєї бездіяльності відповідачем до суду не надано. Саме через бездіяльність відповідача позивач вимушена була понести додаткові витрати, пов`язані з доставкою та транспортуванням автомобіля. Вказує, що посилання відповідача та суду першої інстанції на введення в Україні воєнного стану, внаслідок чого виконати дії щодо доставки автомобіля до порту м. Одеси та довірителю стало неможливим з об`єктивних причин, є безпідставним, оскільки саме внаслідок бездіяльності відповідача доставка товару до України не здійснювалася протягом тривалого часу. Посилання відповідача на п.5.4. Договору також є безпідставним, оскільки причиною порушення Договору є не тривала доставка товару перевізником чи затримка у розмитненні товару, а саме бездіяльність відповідача щодо здійснення ним дій, необхідних для доставки товару. Стверджує, що оскільки зобов`язання за Договором виконані неналежним чином, беручи до уваги положення Закону України «Про захист прав споживачів», позивач має право на зменшення ціни виконаної роботи. Вказує, що внаслідок неналежного виконання договору відповідачем, позивачу завдано моральної шкоди.

03 липня 2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому він просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, в рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав:

У ході розгляду справи судом було встановлено, що 30.03.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мкарсделівері» був укладений договір доручення № 2020-03-30-01, відповідно до якого повірений (відповідач), діючи від імені та за рахунок довірителя (позивача) зобов`язується вчинити дії щодо купівлі-продажу (поставки) бувшого у використанні автомобіля/техніки або нового автомобіля/ техніки (товар), що продаються із страхових аукціонів після дорожньо-транспортної пригоди, інших страхових випадків на території США, а також у будь-яких інших продавців товару, із метою їх придбання і доставки довірителю у строк 90 днів з моменту придбання товару на території США та отримання коштів відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору.

Відповідно до п. 2.3.1. договору повірений зобов`язаний надати довірителю інформацію щодо можливих варіантів придбання товару на території США, в тому числі щодо сплати всіх необхідних платежів, що виникають на території США (податків, комісійних платежів, вартості доставки у порт відправлення та вартості поміщення товару у контейнер) та доставки контейнера до порту м. Одеса (Україна); щодо експедирування в порту м. Одеса (Україна) в будь-яке місце призначення на території України.

П. 2.3.2. встановлює обов`язок повіреного, діючи за рахунок довірителя та в його інтересах, укласти договір купівлі продажу (поставки) із продавцем.

Згідно з п. 2.3.3. договору повірений має здійснити від імені та за рахунок довірителя всі необхідні юридично значимі дії необхідні для доставки товару у порт відправлення та для доставки товару у порт Одеси (в тому числі, у разі необхідності, укласти від імені, за рахунок та в інтересах довірителя договори перевезення, страхування тощо).

Крім того, п. 5.4. встановлено, що повірений не несе відповідальності за строки доставки та розмитнення товару.

Матеріалами справи не підтверджений факт придбання відповідачем в інтересах позивача товару, однак сторони зазначену обставину не заперечують.

Після оплати автомобіля замовником, повірений організував внутрішнє перевезення транспортного засобу по території США, організував доставку транспортного засобу в порт завантаження на території США, митне та документальне оформлення, завантаження транспортного засобу на борт судна та транспортування в порт призначення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, зазначив що позивач не зверталась на адресу відповідача з будь-якими претензіями, які б засвідчували факт, що в певний момент відповідач зволікає чи утримається від виконання зобов`язань встановлених умовами договору доручення № 2020-03-30-01. Також судом зазначено, що під час розгляду справи не встановлено порушення зобов`язань та/або неналежного виконання відповідачем зобов`язань, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 500 доларів США (13 980 грн), як суми, яка оцінена позивачем у якості зменшення ціни виконаної роботи в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів» задоволенню не підлягає.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Зважаючи на наведене, у апеляційного суду відсутній обов`язок повторного зазначення тих висновків, які суд першої інстанції поклав в основу свого рішення, і з якими в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Основним доводом апеляційної скарги є те, що відповідач безпідставно порушив обумовлені сторонами умови щодо строків доставки товару, що проявилося у його бездіяльності, внаслідок чого строки виконання договору були порушені, у зв`язку з чим позивач вимушена була понести додаткові витрати, пов`язані з доставкою та транспортуванням автомобіля.

Колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відповідач за договором доручення не виступає як продавець товару або перевізник, а є довіреною особою, яка діє виключно в інтересах позивача, тому будь-яка відповідальність за строки доставки товару покладається на надавачів послуг у сфері перевезення (доставки) товару, що й передбачено умовами договору.

Відповідно до вимог ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, однак у договорі доручення сторони дійшли згоди про те, що відповідач, як повірений, не несе будь-якої відповідальності щодо строків доставки товару, а всі розбіжності та суперечки будуть відбуватись без участі відповідача між позивачем, як довірителем, та надавачами послуг, такими як, зокрема, перевізники, що виходить із тлумачення п.п. 5.4. 5.5. даного договору.

Не містять матеріали справи й доказів того, що позивач зверталася із клопотанням про витребування копії усіх договорів, які укладались відповідачем в інтересах позивача з метою здійснення доставки товару до України після купівлі автомобілю на території США.

Крім того, як встановив суд першої інстанції, під час дії договору, позивач не зверталась на адресу відповідача з будь-якими претензіями, які б засвідчували факт, що в певний момент відповідач зволікає чи утримається від виконання зобов`язань встановлених умовами договору доручення № 2020-03-30-01.

На підставі наведеного, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, з яких вбачається порушення умов договору з боку відповідача саме через бездіяльність, в результаті чого відбулась затримка в доставці придбаного відповідачем в інтересах позивача товару, тобто автомобіля.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько