Рішення

від 12.03.2024 по справі 640/1722/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року 640/1722/21

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софілайт» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софілайт» (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8а, код ЄДРПОУ 39364360) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100320/2020/000255/2 від 27.10.2020 р. Київської митниці ДМС.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, щонадав достатній пакет документів для підтвердження митної вартості заявлених товарів, тому оскаржуване рішення є необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

05.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/1722/21, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року справу прийнято до свого провадження суддею Балаклицьким А.І.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що надані позивачем до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Відтак, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ТРАНССЕРВІС», яке відповідно до умов Договору №1503-16 від 15.03.2016 р., взяло на себе зобов`язання надати Товариству з обмеженою відповідальністю «СОФІЛАЙТ» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до Київської митниці Держмитслужби для митного оформлення (випуску) товарів, які були поставлені згідно Контракту № CU19- U3JK від 27 жовтня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФІЛАЙТ» та «JIAXING RENSE IMPORT AND EXPORT CO., LTD», Китай, відповідно до умов п.1.1. якого останнє взяло на себе зобов`язання поставити, а Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЛАЙТ» оплатити Товар.

Згідно п.2.1. Контракту ціни на кожну конкретну партію товару визначені в інвойсі, встановлені у доларах США.

3 інформації, зазначеної в комерційному інвойсі № PI №: 19RS0932 від 08.09.2020 р., та пакувальному листі до контейнера № FFAU2183984, визначається асортимент, кількість, вага, ціна та вартість партії поставленого товару, яка склала 46 000 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту, уповноваженою особою декларанта було подано:вантажну митну декларацію № UA 100320/2020/631154 від 26.10.2020 р.; довідку від виконавця договору про вартість транспортування вантажу за межами України № 2310/5 від 23/10/2020 р.; рахунок щодо транспортно-експедиційних послуг за межами України, від виконавця договору №85СГвід 23/10/2020 р.; Акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно- експедиційних послуг - № 850 від 23/10/2020 р.; Прайс-лист;Каталог виробника;Бухгалтерська документація;Експертний висновок № Ц-1161 від 22 жовтня 2020 р. Київської ТПП; Заявку на здійснення послуг по доставці товарів № 1-01/09 від 01/09/2020р.; Розрахунок фрахту по декларації;Контракт № CU19-03 JR від 27 жовтня 2019 року;Договір декларування №1503-16 від 15.03.2016 р.; Договір транспортного експедирування № 03/01-19 від 29.11.2019 р. між ТОВ «СелестаМарін» та ТОВ «Софілайт»; Копію митної декларації країни відправлення Китаю від 11.09.2020 і №310120200517429089 та її переклад; Проформа інвойс PI NO 19RS0932 від 02.12.19 р., комерційний інвойс № PI №: 19RS0932 від 08.09.20 р.; Платіжні доручення в іноземній валюті про сплату від 17.12.19 № 54, від 07.10.20 № 92; Мастерконосамент MEDUN9318944 від 14.09.2020 р.; Коносамент LSSZEC200906899 від 14.09.2020 р.

Крім того, ТОВ «Софілайт» Листом № 1 від 27.10.2020 р. на запит митного органу № 471352 від 26.10.2020 р., додатково було надало Ліцензійний договір № 0107/15-1 від 01/07/2015 р.

27 жовтня 2020 року Київська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000255/2 від 27.10.2020 р., поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФІЛАЙТ» на виконання умов Контракту № CU19-03JR від 27 жовтня 2019 року по митній декларації UA100320/2020/631154.

Відповідно до оскаржуваного рішення було здійснено коригування по ПДВ - на суму164 960,66 гри. (Сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят грн., 66 код.), по миту - на сумy 39 276,35 (Тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят шість грн., 35 коп.), всього на суму - 204 237,01 грн. (Двісті чотири тисячі двісті тридцять сім грн. 01 коп.), які були сплачені позивачемдо бюджету.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної митної служби України.

У рішенні, прийнятому за результатами розгляду скарги, Державна митна служба України відмовила у скасуванні Рішення про коригування митної вартості № UA100320/2020/000255/2 І від 27.10.2020 р.

Таким чином, незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до п. 21 ст. 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 23 ст. 4 МК України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з п. 5 ст. 4 МК України випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.2 ст.51 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: (1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; (2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; (3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право зокрема (1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; ... (4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів; ... (6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; ... (8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) - основний метод - щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний», орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

Так, в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000255/2 від 27.10.2020 р., зазначено, що декларантом надано «прайс-лист» б/н від 01.12.2019, який стосується даної поставки товару та адресований конкретному отримувачу.

Суд не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки зміст долученого до матеріалів справи прайс-листа від 01.12.2019 року свідчить про те, що в ньому не вказано конкретного отримувача, і даний прайс-лист відповідає загальновизнаним вимогам.

В Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000255/2 від 27.10.2020 р., відповідач зазначає, що згідно інформації з митної декларації країни відправлення наведено вагові показники та вартість одиниці продукції, яка відрізняється від заявленої в МД та поданому інвойсі, а також добуток цієї вартості на кількість одиниць продукції за числовим значенням відрізняється від заявленої вартості партії товару, що в свою чергу не може бути використано для підтвердження числових значень митної вартості товару.

Суд зауважує, що вказані доводи є необґрунтованими, оскільки вагові показники відповідають даним пакувального листа виробника, а вартість всього задекларованого товару, при додаванні сум, відповідає вартості поставки та сумі , яка була сплачена за нього.

Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що платіжні доручення № 54 від 17.12.2019, №92 від 07.10.2020 року неможливо ідентифікувати з даною поставкою, оскільки платіжне доручення без вказівки у ньому рахунка-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Суд звертає увагу, що поставка товару та оплати проводилися згідно з умовами контракту № CU19-03JR від 27/10/2019р., що не суперечить чинному законодавству. Крім того, суми наданих платіжних доручень при підсумовуванні відповідають сумі комерційного інвойсу, що в свою чергу підтверджує факт сплати оцінюваного товару.

Також, проаналізувавши надані при митному оформленні платіжні документи у сукупності із іншими поданими документами, суд дійшов висновку, що такі документи відповідають умовам решти документів і не містять розбіжностей з іншими документами, поданими разом з митною декларацією, наведені у них дані не викликають обґрунтованих сумнівів в їх достовірності.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

В Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000255/2 від

27.10.2020р. зазначено, що надана декларантом копія митної декларації країни відправлення Китаю від 11.09.2020 №310120200517429089 містить посилання на номер морської транспортної накладної (Billofloading), який не відповідає, зазначеному у гр.44 ЕМД, по якій здійснювалась поставка оцінюваного товару.

Аналіз матеріалів справи свідчить про помилковість доводів відповідача у даному питанні, в зв`язку із наступним.

Суд зазначає, що позивачем для митного оформлення було надано копію лінійного коносаменту № MEDUN9318944, згідно якого здійснювалась доставка контейнера морським видом транспорту, що при наявності обох коносаментів підтверджує дану поставку.

Відтак, твердження відповідача про невідповідність транспортної накладної даним, зазначеним у гр.44 ЕМД, спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відтак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною договору.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що позивачем до відповідача надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA100320/2020/000255/2 від 27.10.2020 р. Київської митниці ДМС.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3063,56 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1999 від 18.01.2021 року.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3063,56 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 132, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100320/2020/000255/2 від 27.10.2020 р. Київської митниці ДМС.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софілайт» (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8а, код ЄДРПОУ 39364360) сплачений судовий збір у розмірі 3063,56 грн (три тисячі шістдесят три грн 56 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.