Рішення

від 06.03.2024 по справі 813/3085/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/3085/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 рокумісто ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняКулик С.В.,

представника позивача Вербенка П.О.,

представника відповідача Звіра Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

01.09.2017 до Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство Львівський електроламповий завод Іскра (далі позивач) з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник - Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платника податків; далі відповідач, контролюючий орган), в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2017:

- №0004624811, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 72 352,90 грн, у тому числі: за штрафними санкціями 60135,04 грн; за пенею 12 217,86 грн;

- №0004634811, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 11 175 590,03 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням (основним платежем) 4 195 275,44 грн, за штрафними санкціями 5 282 710,69 грн, за пенею 1 697 603,90 грн.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.04.2023, залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023, адміністративний позов задовольнив повністю.

Верховний Суд постановою від 27.12.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі № 813/3085/17 скасував в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 01.06.2017 № 0004634811 в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 4195275,44 грн, а справу у цій частині позовних вимог направив на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі № 813/3085/17 залишив без змін.

15.01.2024 вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку справу передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І.

Ухвалою від 22.01.2024 суддя прийняла до провадження справу № 813/3085/17 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 01.06.2017 № 0004634811 в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 4195275,44 грн.

Ухвалою від 28.02.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган протиправно за заявою позивача не зарахував в рахунок платежу по податку на доходи фізичних осіб наявну переплату з орендної плати за земельну ділянку. Відповідно, у разі належного зарахування переплати з одного податку в рахунок платежу з іншого податку сума несвоєчасно сплачених податкових зобов`язань була б меншою, ніж фактично розрахована під час перевірки.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що за перевіряємий період підприємством (податковим агентом) не сплачено (не перераховано) до бюджету на відповідні рахунки нарахований податок на доходи фізичних осіб до або під час виплати заробітної плати на загальну суму 4195275,44 грн. Питання щодо правомірності визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб повністю підтверджується матеріалами справи та висновком експерта від 12.05.2022 №4156.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Офіс великих платників податків ДФС провів документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Іскра з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.01.2015 по 27.03.2017.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 13.05.2017 № 80/28-10-48-14/00214244 (далі Акт перевірки від 13.05.2017), згідно з яким встановлено порушення, зокрема:

- підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством несвоєчасно сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 21 199 995,03 грн (в тому числі протягом 2015 року 4 218 494,99 грн; протягом 2016 року 14 018 842,67 грн; протягом січня-березня 2017 року 2 962 657,37 грн), а також не сплачено взагалі до бюджету нарахований податок на доходи фізичних осіб в розмірі 4 195 275,44 грн (в тому числі за жовтень 2016 року 803 733,22 грн, за листопад 2016 року 1 196 929,88 грн, за грудень 2016 року 1 111 345,77 грн, за січень 2017 року 1 083 266,57 грн;

- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.5, 1.6, 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством несвоєчасно сплачено до бюджету військовий збір в розмірі 350765,58 грн (у тому числі за лютий 2015 року 73 715,86 грн, за березень 2015 року 91759,03 грн, за квітень 2015 року 92 569,15 грн, за травень 2015 року 92 721,54 грн.

У зв`язку з цим, Офіс великих платників податків ДФС прийняв податкові повідомлення-рішення від 01.06.2017:

- № 0004624811, яким на позивача накладено штраф у розмірі 60135,04 грн за несвоєчасне перерахування до бюджету нарахованих сум військового збору та нараховано пеню у розмірі 12217,86 грн;

- № 0004634811, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн внаслідок несплати самостійно нарахованого грошового зобов`язання, а також накладено штраф у розмірі 5282710,69 грн за несвоєчасне перерахування до бюджету нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб та нараховано пеню у розмірі 1697603,90 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2023, залишеним в без постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023 та постановою Верховного Суду від 27.12.2023, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 №0004624811 та податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 №0004624811 в частині накладення штрафу у розмірі 5282710,69 грн та нарахування пені у розмірі 1697603,90 грн.

При вирішенні спору в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 01.06.2017 № 0004634811 в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 4195275,44 грн, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з приписами пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Як встановив суд, податковим повідомленням-рішенням від 01.06.2017 № 0004634811 позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн внаслідок несплати самостійно нарахованого грошового зобов`язання.

На виконання вказівок Верховного Суду щодо дослідження природи донарахування позивачу грошового зобов`язання за основним платежем, а саме чи були наявні у спірному випадку визначені пунктом 54.3 статті 54 ПК України випадки, за умови яких контролюючий орган може донарахувати платнику податків основний платіж грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV вказаного Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб визначено у статті 168 ПК України.

За змістом підпунктів 168.1.1-168.1.3 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 вказаного Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Аналізуючи наведені положення, суд висновує, що позивач, як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок та сплачувати одночасно з виплатою цього доходу.

Суд враховує, що у спірний період діяв Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі Порядок №422), який визначав організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з понятійним апаратом Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Інакше кажучи, ІКП відображає суми нарахованих та задекларованих податків, які мають бути сплачені платником у законодавчо встановлені терміни та фактично ним сплачені. Такі суми формуються на підставі первинних показників, що містяться у первинних документах, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо)

Системний аналіз положень Порядку №422 дає підстави для висновку про те, що в ІКП відображається лише сплата податку на доходи фізичних осіб, а не нарахування. При цьому, суми нарахування цього податку можуть бути відображені в ІКП лише за результатами проведення перевірки на підставі відповідного податкового повідомлення-рішення.

У розрізі сформованих висновків суд зазначає, що в Акті перевірки від 13.05.2017 встановлено, що підприємством (податковим агентом) не сплачено (не перераховано) до бюджету на відповідні рахунки, нарахований податок на доходи фізичних осіб до або під час виплати заробітної плати, на загальну суму 4195275,44 грн, в тому числі за жовтень 2015 року 803733,22 грн, за листопад 2016 року 1196929,88 грн, за грудень 2016 року 1111345,77 грн, за січень 2017 року 1083266,57 грн.

Принагідно додати, що ці суми податку на доходи фізичних осіб визначені податковим органом на підставі бухгалтерських документів позивача, правильність яких останнім не заперечено.

Таким чином, враховуючи те, що в ІКП не відображається нарахування сум податку на доходи фізичних осіб, то в ІКП не було відображено нарахованого позивачем податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн.

У зв`язку з цим, на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 №0004634811 в ІКП 13.06.2017 внесено запис про нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн. Аналогічна інформація міститься у розрахунку штрафу по податку на доходи фізичних осіб, де у графі Сальдо переплати (+) чи недоплати (-) на кінець періоду помісячно з врахуванням переплати зазначено від`ємне значення суми 4195275,44 грн, що означає, що недоплата позивачем податку з доходів фізичних осіб становить 4195275,44 грн.

У цьому контексті суд відхиляє покликання позивача на не зарахування відповідачем в рахунок платежу по податку на доходи фізичних осіб наявну переплату з орендної плати за земельну ділянку, адже позивач не надав доказів оскарження і визнання протиправними таких дій/рішень податкового органу.

При дослідженні питання наявності/відсутності подвійного оподаткування суд враховує, що у разі оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення, нарахована таким рішенням сума грошового зобов`язання вважається неузгодженою (пункти 56.15, 56.18 статті 56 ПК України) та відповідно до пункту 2 глави 4 розділу V Порядку №422 не обліковується у ІКП до завершення процедури оскарження.

Зважаючи на викладені положення, у зв`язку з ініціюванням позивачем адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 №0004634811, податковий орган 29.06.2017 вніс до ІКП запис про зменшення суми нарахованого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн.

Суд наголошує на тому, що після запису про зменшення суми нарахованого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в ІКП не було відображено боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн. Не було таких змін і станом на час судового розгляду цієї справи.

Наведені обставини дають підстави для висновку про відсутність подвійного оподаткування, адже у разі узгодженості податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0004634811, у позивача існуватиме заборгованість з податку на доходи фізичних осіб лише у розмірі 4195275,44 грн, правильність нарахування якої він не спростував. Тобто виконання податкового повідомлення-рішення в цій частині не призведе до подвійного оподаткування.

Отже, суд приходить до висновку про правомірне нарахування податковим повідомленням-рішенням від 01.06.2017 № 0004634811 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн, а тому позов в частині визнання протиправним та скасування цього рішення не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 №0004634811 в частині суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4195275,44 грн, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 13 березня 2024 року.

Суддя Мричко Н.І.