Постанова

від 13.03.2024 по справі 360/764/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року справа №360/764/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 3 січня 2024 року у справі № 360/764/23 (головуючий І інстанції Кисіль С.В.) за позовом Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2023 року Меламед В.Б. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області стосовно невиплати пенсії позивачу з 29 травня 2018 року на особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії позивачу, в тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ КБ «Приватбанк», з 29 травня 2018 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі № 360/764/23 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року позовну заяву залишено без руху; запропоновано представнику позивача протягом десяти днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду;

- належним чином завіреної копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн.

28.12.2023 року представник позивача на виконання ухвали про залишення позову без руху надіслав заяву про усунення недоліків, до якої додано повідомлення про усунення недоліків позовної заяви, клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, документ про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн.

В клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача просив вважати строк звернення до суду непропущеним або поновити цей строк звернення, з огляду на наступне.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року в адміністративній справі № 360/4850/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року, вирішено: «Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13 червня 2019 року № 343/Ф-8/2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 29 травня 2018 року та виплатити заборгованість з пенсії з цієї дати».

Позивач відкрив рахунок в АТ «ПриватБанк» поточний рахунок № НОМЕР_1 та реквізити цього рахунку були передані відповідачу.

8 квітня 2020 року відповідач у своєму листі № 6829/03-22 повідомив, що здійснити виплату з 29 квітня 2018 року неможливо у зв`язку з невідповідністю заяви про виплату пенсії через банківський рахунок від ОСОБА_1 14 травня 2020 року представник позивача направив оригінал заяви Фіртеля про перерахування пенсії на банківський рахунок з реквізитами (IBAN) та просив належні йому суми пенсії перераховувати на визначений ним банківський рахунок.

19 січня 2021 року представники позивача звернулися до виконавчої служби з оригіналом виконавчого листа від 17 квітня 2020 року у справі № 360/4850/19.

25 січня 2021 року виконавча служба винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 64280152.

31 березня 2021 року отримано постанову від 19 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 64280152.

8 вересня 2021 року позивач направив відповідачу апостильовану та нотаріально засвідчену заяву про поновлення виплат пенсії на його поточний банківський рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_1 .

9 вересня 2021 року і 02 листопада 2021 року представник позивача звертався до суду з клопотанням про здійснення заходів судового контролю за виконанням судового рішення від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19. Однак, обидві заяви були повернуті без розгляду по суті.

15 грудня 2021 року представник позивача направив відповідачу запит стосовно інформації по пенсійній справі позивача. 12 лютого 2022 року отримав лист відповідача від 12 січня 2022 року № 1200-0202-8/1919, в якому відповідач відмовив виплачувати пенсійні кошти позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , оскільки заявником не надавалася заява про відкриття карткового рахунку в установі банку у способи, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596. На виконання вищевказаного рішення суду у квітні 2020 року управлінням призначено пенсію за віком ОСОБА_1 з 29 травня 2018 року.

Отже, в цьому позові мова йде про триваюче правопорушення та треба вважати, що строк відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає застосуванню у цій справі.

Ухвалою суду першої інстанції від 03.01.2024 року позовну заяву повернуто заявнику.

Представник позивача не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що відсутні підстави для повернення позову, оскільки в даному позові мова йде про триваюче правопорушення та враховуючи конкретні підстави справи, слід вважати строк звернення до суду не пропущеним або, що строк ст. 122 КАС України не підлягає застосуванню з урахуванням висновків Верховного суду в постановах від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, від 19.06.2018 року у справі № 464/2638/17, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21, від 24 квітня 2018 року справа № 646/6250/17, № 806/1952/18 від 19.03.2019 року, від 21.09.2022 року у справі № 816/1627/18 та практики Європейського суду з прав людини.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно висновків в постанові Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а зазначила, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

За правовим висновком постанова Верховного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19 поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені ().

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Крім того, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ треба виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 29 березня 2023 року у справі № 500/2384/19, від 10 квітня 2023 року у справі № 240/18017/22.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Щодо доводів представника позивача, що бездіяльність відповідача є триваючим правопорушенням (триваючою пасивною поведінкою), то в постанові від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20 Верховний суд зазначив, що той факт, що позивач вважає бездіяльність відповідача триваючою пасивною поведінкою, яка виразилась у формі не вчинення дій (дії), яку він зобов`язаний був вчинити, не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав та, відповідно, міг звернутися до суду з адміністративним позовом.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19 відповідачем призначено пенсію позивачу у квітні 2020 року з 29 травня 2018 року, пенсію з 29 травня 2018 року позивач не отримував.

Представником позивача надано органу Пенсійного фонду заяву від 16 листопада 20218 року з реквізитами банку разом із заявою про призначення пенсії позивачу.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 8 травня 2020 року № 6829/03-22 повідомлено, що позивачу поновлено виплату пенсії за віком з 29 травня 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для проведення виплати пенсії начебто необхідно надати дійсний паспорт, оскільки термін дії поданого паспорту закінчився 29 квітня 2019 року. Здійснити виплату з 29 травня 2018 року неможливо у зв`язку з невідповідністю заяви про виплату пенсії через банківський рахунок від ОСОБА_1 до вимог постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку IBAN в Україні».

14 травня 2020 року представник позивача направив оригінал заяви ОСОБА_1 про перерахування пенсії на банківський рахунок з реквізитами (IBAN) та просив належні йому суми пенсії перераховувати на визначений ним банківський рахунок.

25 січня 2021 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64280152 щодо зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 29 травня 2018 року та виплатити заборгованість з пенсії з цієї дати.

19 березня 2021 року прийнято ухвалу про закінчення виконавчого провадження ВП № 64280152 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 7 травня 2021 року № 251-251/М-02/8-1216/21 на заяву від 30 квітня 2021 року повідомлено, що рішенням управління від 24 квітня 2020 року № 121630003170 призначено пенсію за віком ОСОБА_1 з 29 травня 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки не було дотримано вимог діючого законодавства, а саме заяви про відкритий картковий рахунок на ім`я ОСОБА_1 надіслані на адресу представника управління поштовим зв`язком (вхід. 684/Ф-5 від 18 грудня 2018 року та вхід. 22/8 від 19 травня 2020 року), поточна пенсійна виплата за травень 2020 року у сумі 1638,00 грн та заборгованість за період з 29 травня 2018 року по 30 квітня 2020 року у сумі 35169,87 грн були нараховані на поштові виплатні відомості. Станом на травень 2021 року пенсійні виплати продовжують нараховуватися на виплатні відомості пошти, розмір заборгованості за період з 29 травня 2018 року по 31 травня 2021 року складає 57619,87 грн. Таким чином, для вирішення зазначеного питання пропонують звернутися до відділення АТ КБ «Приватбанк» з метою інформування установи щодо необхідності надання заяви про відкритий картковий рахунок уповноваженою особою до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

8 серпня 2021 року позивач направив відповідачу апостильовану та нотаріально засвідчену заяву від 18 травня 2021 року про перерахування пенсії на особовий рахунок ОСОБА_1 у Жовтневому Регіональному управлінні/філії ПриватБанку, IBAN № НОМЕР_1 , код 305299.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 360/4850/19 у задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 360/4850/19 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання призначити пенсію за віком -відмовлено.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 360/4850/19 заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 360/4850/19 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання призначити пенсію за віком - повернуто заявнику без розгляду.

Листом ГУ ПФУ в Луганській області від 12 січня 2022 року № 1200-0202-8/1919 повідомлено, що заборгованість було розраховано за період з 29 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року, тобто по дату закінчення терміну дії паспорта ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Оскільки заявником не надавалася заява про відкриття карткового рахунку в установі банку, у способи передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, пенсійні кошти нараховувалися на виплатні відомості через поштове відділення. Оскільки ОСОБА_1 пенсію не отримано, Луганським державним приватним акціонерним товариством «Укрпошта» повернуто кошти на рахунок Пенсійного фонду України. На теперішній час виплату пенсії призупинено.

З цим позовом до суду представник позивача звернувся 12 липня 2023 року через підсистему «Електронний суд».

Враховуючи вимогу про виплату пенсії з 29 травня 2018 року, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.

Проаналізувавши зазначені доводи представника позивача щодо причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання їх неповажними.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України).

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 3 січня 2024 року у справі № 360/764/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 13 березня 2024 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

ГоловуючийІ.В. Геращенко

СуддіА.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв