Постанова

від 13.03.2024 по справі 160/12095/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12095/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/12095/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військової частини НОМЕР_2 Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", треті особи: Регіональне управління Сил територіальної оборони "Схід", Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2023 позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 Регіонального управління Сил територіальної оборони, третя особа -Регіональне управління Сил Територіальної оборони Схід, в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльністю В/ч НОМЕР_1 , В/ч НОМЕР_2 - не розгляд по суті рапорту від 28.07.2022 солдата ОСОБА_1 про переміщення до В/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) ЗСУ для участі в бойових діях та створення штучних перешкод його подальшому руху до РУ Сил ТрО ІНФОРМАЦІЯ_1 та штабу Командувача Сил ТрО ЗСУ;

- зобов`язати В/ч НОМЕР_1 , В/ч НОМЕР_2 розглянути по суті рапорт від 28.07.2022 солдата ОСОБА_1 про переміщення до В/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) ЗСУ для участі в бойових діях та усунути перешкоди його подальшому руху до Регіонального управління Сил ТрО Схід та штабу Командувача Сил ТрО ЗСУ;

- визнати неправомірною бездіяльністю В/ч НОМЕР_1 , В/ч НОМЕР_5 - не видачу як мобілізованому солдату ОСОБА_1 військового квитка із необхідними відмітками;

- зобов`язати В/ч НОМЕР_1 , В/ч НОМЕР_2 видати солдату ОСОБА_1 військовий квиток із необхідними відмітками;

- стягнути з В/ч НОМЕР_1 , В/ч НОМЕР_2 солідарно на користь солдата ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану неправомірною бездіяльністю в розмірі 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.05.2022 звернувся із рапортом про переведення у 129 бригаду ТРО. Однак, майор ОСОБА_2 склав негативну службову характеристику відносно позивача та відмовив командира частини у наданні письмової згоди. Враховуючи таку протидію, позивач спільно з іншими військовослужбовцями В/ч НОМЕР_1 попередньо отримав письмову згоду №338/22/7 від 27.07.2022 командира В/ч НОМЕР_3 про його переведення та додав її до свого рапорту про переміщення для участі в бойових діях у складі НОМЕР_4 ОМБр ЗСУ. Вказаний рапорт позивач спільно із іншими військовослужбовцями В/ч НОМЕР_1 28.07.2022 направив засобами поштового зв`язку на поштову адресу В/ч НОМЕР_2 , як відомої адреси знаходження вищестоящого командира, проте вважає, що штучно були створені умови для повернення цього рапорту. 06.10.2022 рапорт позивача із доданою до нього письмовою згодою В/ч НОМЕР_3 вдруге були направлені поштовим відправленням 4901000562892 із описом на поштову адресу вищестоящого відносно відповідачів, який було отримано 11.10.2022. Однак відповідачі в межах своїх повноважень не розглянули рапорт від 28.07.2022 позивача про переміщення до в/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) ЗСУ для участі в бойових діях та не передали його до третьої особи для спрямування до штабу Командувача Сил ТрО ЗСУ із необхідними документами, чим фактично протидіють його подальшому просуванню для вирішення у Генеральному штабі ЗСУ. Крім того, вважає, що відповідачі ухиляються від вирішення питання про видачу позивачу військового квитка із відповідними відмітками. Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо не розгляду рапортів протиправною, звергнувся до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті рапорту від 28.07.2022 солдата ОСОБА_1 про переміщення до в/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) Збройних Сил України для участі в бойових діях.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті рапорт від 28.07.2022 солдата ОСОБА_1 про переміщення до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) Збройних Сил України для участі в бойових діях та надати обґрунтовану відповідь.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою доводи скаржника та надані ним докази, а оскаржуване рішення прийнято без урахування положень Конституції України.

Учасники справи не скористалися правом подання відзиву.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено , що відповідно до наказу тво командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 01.03.2022 №2 зараховано в списки частини та призначено до НОМЕР_6 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_7 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_1 розвідником-кулеметником 1 розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_6 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_7 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВОС 106646А, шпк солдат.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.04.2022 №27 призначено тимчасово виконуючим обов`язки командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , провідного інженера групи контролю якості НОМЕР_8 військового представництва Міністерства оборони України. Старшому лейтенанту ОСОБА_3 наказано повернутись до виконання службових обов`язків заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.06.2022 №30 призначено командиром Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , провідного інженера групи контролю якості НОМЕР_8 військового представництва Міністерства оборони України.

28.07.2022 позивач склав рапорт до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив для подальшого проходження військової служби за контрактом та участі в бойових діях по захисту Батьківщини у складі НОМЕР_4 ОМПБр (В/ч НОМЕР_3 ) клопотання про переміщення, згідно з письмовою згодою №338/22/7 від 27.07.2022 командира Військової частини НОМЕР_3 полковника ОСОБА_4 на посаду радіотелефоніста відділення управління командира дивізіону бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_3 , ВОС - 420640, шик солдат, посадовий оклад 2640 гривень.

Вказаний рапорт було направлено засобами поштового зв`язку, трекінг відстеження 4901000562892 06.10.2022, отримано командуванням РУ СТрО ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду у зв`язку із відсутність даних про поштову адресу В/ч НОМЕР_1 11.10.2022.

Направлення засобами поштового зв`язку позивач обумовлює тим, що неодноразово звертався з відповідним рапортом до керівництва Військової частини НОМЕР_1 , проте рапорт розглянуто не було.

Доказів розгляду рапорту позивача від 28.07.2022, направленого 06.10.2022, суду не надано.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо нерозгляду рапорту солдата ОСОБА_1 про переміщення до В/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) ЗСУ для участі в бойових діях та створення штучних перешкод його подальшому руху до РУ Сил ТрО ІНФОРМАЦІЯ_1 та штабу Командувача Сил ТрО ЗСУ, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов дійшов висновку, що знайшло підтвердження під час розгляду справи бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті рапортів позивача від 28.07.2022 про переміщення до В/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) Збройних Сил України для участі в бойових діях та про переміщення до В/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) ЗСУ для участі в бойових діях.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так спірним у справі є протиправна, за позицією позивача бездіяльність відповідача, що полягала у не розгляді поданих рапортів та невидачу військового квитка.

Щодо нерозгляду рапортів позивача про переміщення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону № 2232-XII).

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону № 2232-XII).

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону № 2232-XII).

Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями, зокрема, шляхом призову громадян України на військову службу (частина перша статті 4 Закону № 2232-XII).

Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули (частина тринадцята статті 6 Закону № 2232-XII).

Відповідно до підпункту 1 пункту 81 розділу IV "Призначення на посади та звільнення з посад" "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, призначення на посади здійснюється:

- військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.

Вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця (пункт 109 Положення № 1153/2008).

Згідно з абзацом третім, четвертим пункту 110 Положення № 1153/2008 переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:

- між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.

Пунктом 112 Положення № 1153/2008 встановлено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

- неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

- неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

- потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Таким чином, військовослужбовці можуть бути переміщені, направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули, виключно у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, зокрема і за результатами розгляду поданого рапорту військовослужбовцем.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивачем були подані до В/ч НОМЕР_1 рапорти від 28.07.2022 про переміщення солдата ОСОБА_1 до В/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) Збройних Сил України для участі в бойових діях та про переміщення солдата ОСОБА_1 до В/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ОМБр) ЗСУ для участі в бойових діях, які не розглянуті, а отже судом вірно прийнято рішення в частині задоволених позовних вимог.

Проте не знайшли підтвердження доводи позивача про звернення ним з рапортом до командира Військової частини НОМЕР_2 , а отже останній не порушував права позивача в частині нерозгляду рапорту.

Також є помилковими доводи скаржника про створення штучних перешкод у подальшому руху позивача до РУ Сил ТрО ІНФОРМАЦІЯ_1 та штабу Командувача Сил ТрО ЗСУ, оскільки нерозгляд рапорту не може про це свідчити. Крім того, норми законодавства не покладають обов`язку на відповідача у спірних правовідносинах приймати рішення на користь особи, що подала рапорт.

Щодо не видачі відповідачами як мобілізованому солдату ОСОБА_1 військового квитка із необхідними відмітками, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 30.12.2016 № 582/2016 затверджено Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Відповідно до ч. 1 Положення військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Пунктом 3 Положення встановлено, що військові квитки видаються:

1) районними (об`єднаними районними), міськими (районними у містах, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) у таких випадках:

призову або прийняття на військову службу;

зарахування до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;

прийняття на службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань;

припинення альтернативної (невійськової) служби у разі закінчення строку її проходження;

зняття з військового обліку за станом здоров`я у випадках, визначених Міністерством оборони України (якщо раніше військовий квиток не видавався);

виключення з військового обліку за станом здоров`я (якщо раніше військовий квиток не видавався);

позбавлення військового звання офіцерського складу;

2) відповідним підрозділом Центрального управління або регіональним органом Служби безпеки України після звільнення військовослужбовця з військової служби у Службі безпеки України у запас цієї Служби або у відставку (якщо раніше військовий квиток не видавався), а також у випадку позбавлення військового звання офіцерського складу;

3) відповідними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України після звільнення військовослужбовця з військової служби у Службі зовнішньої розвідки України у запас цієї Служби або у відставку (якщо раніше військовий квиток не видавався), а також у випадку позбавлення військового звання офіцерського складу.

Отже вказані норми передбачають, що саме районними (об`єднаними районними), міськими (районними у містах, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) видаються військові квитки у випадку зокрема призову або прийняття на військову службу, а тому доводи позивача про зобов`язання відповідачів вчинити такі дії є безпідставними.

Посилання позивача на приписи п. 7 Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу затвердженого наказом Міністра оборони України № 206 від 10.04.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 травня 2017 року за № 582/30450, суд відхиляє з наступних підстав.

Відповідно п. 2. Вказаного Порядку, районні (міські) військові комісаріати (далі - Р(М)ВК) видають військові квитки під час призову або прийняття громадян на військову службу, зарахування в запас, зарахування до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров`я, поновлення військового квитка у разі його втрати або пошкодження.

Видача військових квитків військовозобов`язаним проводиться Р(М)ВК за місцем їх перебування на військовому обліку на підставі заяви про видачу військового квитка (додаток 1). (п. 3 Порядку).

Позивачем не надано доказів невидачі йому під час мобілізації військового квитка.

Пункт 7 вказаного Порядку регулює питання видачі військового квитка військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які прийняті на військову службу за контрактом або зараховані до вищих військових навчальних закладів. Доказів, що позивач проходить службу за контрактом, матеріали справи не містять.

Щодо моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц (провадження № 14-261цс19) вказано, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.

Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам, є вірними висновки суду першої інстанції, що позивачем не надано будь-яких доказів спричинення моральної шкоди.

Відтак, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже відсутні підстави для скасування оскарженого судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/12095/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак