Постанова

від 05.03.2024 по справі 120/4332/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4332/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

05 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

секретар судового засідання: Бердоус Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 110/Ж10/31-00-07-04-02, № 111/Ж10/31-00-07-04-02, № 112/Ж10/31-00-07-04-02 та № 113/Ж10/31-00-23-02, що прийняті Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 17.01.2023.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД з контрагентами ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, ТОВ АГРО-ТОВ та ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС проводило нереальні господарські операції з постачання сільськогосподарської продукції, джерело якої не встановлено, внаслідок чого контролюючий орган дійшов обґрунтованих висновків, що вказана продукція є продукцією невідомого походження, оприбуткована підприємством та є безоплатно отриманою. Нереальність господарських операцій між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та його контрагентами ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, ТОВ АГРО-ТОВ та ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС повністю підтверджується висновками, що викладені в акті документальної позапланової перевірки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не можуть бути скасовані. Також позивачем занижено податку з доходу нерезидента внаслідок неправомірного застосування пільг по оподаткуванню доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, передбачених пунктом 2 статті 11 Проценти Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що господарські операції ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД з контрагентами ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, ТОВ АГРО-ТОВ та ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС реальні та належним чином документально підтверджені, а висновки контролюючого органу про безтоварність таких операцій не обґрунтовані. Також позивач вказав на правомірність застосування пільг по оподаткуванню доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, передбачених пунктом 2 статті 11 Проценти Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 06 грудня 2022 року № № 465/Ж3/31-00-07-04-02, 466/Ж3/31-00-07-01-02, 467/Ж3/31-00-23-03 та наказу від 01 грудня 2022 року № 190/Ж1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За результатами такої перевірки складено акт від 05 січня 2023 року № 25/Ж5/31-00-07-04-02-20/39195903, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

За наведених вище обставин посадові особи відповідача, що проводили перевірку, дійшли висновку про недотримання ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» наступних вимог законодавства:

- пункту 44.1 статті 44 , підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, вимог розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності (ухваленою Радою МСБО у вересні 2010 року), пунктів 7, 10 МСБО 18 Дохід, статей 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, вимог розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності (ухваленою Радою МСБО у вересні 2010 року), пункту 1 та пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 266 792 458 гривень, у тому числі за три квартали в сумі 60 111 488 гривень, за 2018 рік в сумі 153 831 070 гривень, за 1 квартал 2019 року в сумі 43 924 229 гривень, за півріччя 2019 року в сумі 65 813 371 гривень, за три квартали 2019 року в сумі 43 924 229 гривень, за півріччя 2019 року в сумі 65 813 371 гривень, за три квартали 2019 року в сумі 50 641 332 гривень, за 2019 рік в сумі 83 411 494 гривень, за 2020 рік в сумі 17 677 486 гривень, за 1 квартал 2021 року в сумі 11 872 408 гривень та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування в сумі 1 962 726 гривень;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 296 828 609 гривень, в тому числі за серпень 2018 року в сумі 13 981 121 гривень, за вересень 2018 року в сумі 17 455 096 гривень, за жовтень 2018 року в сумі 30 672 254 гривень, за листопад 2018 року в сумі 27 943 096 гривень, за грудень 2018 року в сумі 90 789 270 гривень, за січень 2019 року в сумі 13 223 451 гривень, за лютий 2019 року в сумі 14 933 110 гривень, за березень 2019 року в сумі 10 744 859 гривень, за квітень 2019 року в сумі 13 124 689 гривень, за травень 2019 року в сумі 12 808 000 гривень, за червень 2019 року в сумі 14 137 907 гривень, за липень 2019 року в сумі 9 850 056 гривень, за листопад 2020 року в сумі 4 769 760 гривень, за грудень 2020 року в сумі 4 967 500 гривень, за січень 2021 року в сумі 10 914 402 гривень, за лютий 2021 року в сумі 6 513 983 гривень;

- пункту 103.2 та пункту 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України у загальній сумі 955 822 гривень, в тому числі за 4 квартал 2017 року.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД здійснювало нереальні господарські операції з трьома контрагентами, зокрема з ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, ТОВ АГРО-ТОВ та ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС.

Так, щодо відносин ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД з ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ перевіркою встановлено відсутність у ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання у зв`язку із:

- неадекватністю оформленого ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ постачання економічним можливостям, виходячи з обсягу і часу реалізації сільськогосподарської продукції (декларування в серпні 2018 - листопаді 2018 взаємовідносин ще з 11 контрагентами - покупцями сільськогосподарської продукції (кукурудзи, олії, макухи, пшениці, ячменю) у значних обсягах по території України);

- відсутністю у ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ необхідних (виходячи із специфіки операцій) матеріально-технічних і трудових можливостей для реального постачання с/т продукції на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД;

- відсутністю ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік (стаття 93 Цивільного кодексу України), а також уникнення від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів;

- внесенням неправдивих відомостей щодо виробників сільськогосподарської продукції в оформлених ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ довідках про походження товару (відсутність у зазначених виробників земельних ділянок, посіву та збору врожаю на територіях встановлених селищних рад, також відсутність за даними Єдиного реєстру податкових накладних постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур);

- неможливістю встановлення фактичних перевізників товару у зв`язку з відсутністю взаємовідносин ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ із автомобільними перевізниками та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ (внесення неправдивих відомостей щодо замовника (вантажовідправника), автомобільних перевізників (водіїв) та пункту навантаження у товарно-транспортних накладних);

- недостовірністю даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, формальний підхід до їх оформлення, що свідчить про їх юридичну дефектність. Зокрема, в товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження село Малокатеринівка Запорізької області, у зв`язку із чим, на адресу Малокатеринівської селищної ради направлено запит щодо надання інформації про користування земельними ділянками (укладання договорів оренди/суборенди земельних ділянок), проведення посіву зернових культур та збору врожаю, здійснення будь-якої діяльності (вирощування, відвантаження сільськогосподарської продукції тощо) на території селищної ради в 2017-2019 роках зокрема підприємствами ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ, СФГ ДАР, ТОВ ЗОЛОТЕ ТЕЛЯ-АГРО. У відповідь на такий запит Малокатеринівською селищною радою Запорізького району Запорізької області повідомлено контролюючий орган, що перераховані вище суб`єкти господарської діяльності на території селища Малокатеринівка підприємницьку діяльність не проводять, зерносховищ (елеваторів, хлібоприймальних пунктів) на території ради не має.

- в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних за період з серпня по листопад 2018 року автоперевізником зазначено ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ. При цьому аналіз податкової звітності, даних ІПС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних свідчить про те, що ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ не мало взаємовідносин із автомобільним перевізником ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ (відсутнє придбання транспортно-експедиційних послуг). Також у ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ не встановлено наявності осіб, які отримували дохід за ознакою 101 (заробітна плата) або будь-якою іншою ознакою та могли б здійснювати перевезення товарів на користь ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ.

- виробником кукурудзи та ячменю, яку ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ реалізовано ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД у серпні - листопаді 2018 року, є СФГ ДАР, яке вирощувало зернові на полях в Запорізькій області. В ході дослідження ланцюга формування податкового кредиту ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ від СФГ ДАР аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з червня 2018 по листопад 2018 встановлено, що у вказаного виробника ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ придбано кукурудзи 5285,87 тонн і ячменю 14543,365 тонн, тоді як реалізовано на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД 78424,09 тонн кукурудзи і 24477,39 тонн ячменю. Тобто податковим органом встановлено невідповідність кількості придбаної ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ кукурудзи та ячменю у СФГ ДАР, яку в подальшому реалізовано на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД.

- відповідно до наданих до перевірки довідок про походження товару, оформлених ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, виробником пшениці, яку ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ реалізовано на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД у серпні - липні 2018 року в кількості 89559,85 тонн, є ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ, яке вирощувало зернові на полях в Запорізькій області. В ході дослідження ланцюга формування податкового кредиту ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ від ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з червня по листопад 2018 року встановлено, що у вказаного виробника ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ придбано пшениці 44 166,79 тонн, тоді як реалізовано на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД пшениці - 89559,85 тонн. Тобто, контролюючим органом встановлено невідповідність кількості придбаної ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ пшениці у ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛИ, що реалізована на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД. Водночас, ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ відсутнє за місцезнаходженням, з якого мало б проводитися щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік, а також уникнення товариством від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів; неможливість вирощування ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах, у зв`язку із фактичною відсутністю земельних ділянок; відсутність у ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ необхідної чисельності персоналу та матеріально-технічних можливостей для реального вирощування сільськогосподарської продукції та подальшої її реалізації по ланцюгу постачання (ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛ не має постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур тощо); формуванням технічного податкового кредиту по першій ланці проходження сільськогосподарської продукції за рахунок новостворених (III квартал 2018) контрагентів-постачальників з номенклатурою придбаних товарів (одяг, продукти харчування) відмінною від реалізованих товарів (сільськогосподарська продукція) на контрагентів - покупців на суми ПДВ 9,9 тисяч гривень, що дає змогу уникнути зупинення реєстрації податкових накладних (відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 936 Про внесення змін до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в податкових накладних у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку не перевищує 50 тисяч гривень); недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛ на користь ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, що свідчить про формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність.

- відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ є фігурантом кримінального провадження, відомості про яке внесено до такого реєстру 03 березня 2018 року під № 42018101060000063 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України. Із матеріалів такого кримінального провадження слідує, що невстановлені особи, діючи повторно у 2017-2019 роках на території України, створили ряд юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності контрагентів, що полягала у безпідставному переведенні безготівкових грошових коштів у готівку, незаконному формуванні валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД з ТОВ АГРО-ТОВ, то перевіркою встановлено відсутність у ТОВ АГРО-ГОВ законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання у зв`язку із:

- неадекватністю оформленого ТОВ АГРО-ТОВ постачання економічним можливостям, виходячи з обсягу і часу реалізації сільськогосподарської продукції;

- відсутністю у ТОВ АГРО-ТОВ необхідних (виходячи із специфіки операцій) матеріально-технічних і трудових можливостей для реального постачання сільськогосподарської продукції на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД;

- відсутністю ТОВ АГРО-ТОВ за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік, а також уникнення від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів;

- внесенням неправдивих відомостей щодо виробника сільськогосподарської продукції в оформлених ТОВ АГРО-ТОВ довідках про походження товару (відсутність у зазначеного виробника земельних ділянок, посіву та збору врожаю на території встановленої селищної ради, також відсутність за даними Єдиного реєстру податкових накладних постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур протягом 2018 року). Зокрема, контролюючий орган вказав на те , що згідно з наданими до перевірки довідками про походження товару, що оформлені ТОВ АГРО-ТОВ, виробником зернових, яку ТОВ АГРО-ТОВ реалізовано на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД у березні 2019 року, є ФГ Аграрні екологічні технології, яке вирощувало зернові на полях в Запорізькій області. Водночас перевіркою встановлено неможливість вирощування ФГ Аграрні екологічні технології сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв`язку із: фактичною відсутністю земельних ділянок для вирощування у 2018 році; відсутністю у ФГ Аграрні екологічні технології необхідної чисельності персоналу та матеріально-технічних можливостей для реального вирощування сільськогосподарської продукції та подальшої її реалізації по ланцюгу постачання, оскільки ФГ Аграрні екологічні технології не має постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур тощо; недостовірністю даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ФГ Аграрні екологічні технології на користь ТОВ АГРО-ТОВ, що свідчить про формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність;

- неможливістю встановлення фактичних перевізників товару у зв`язку з відсутністю взаємовідносин ТОВ АГРО-ТОВ із автомобільними перевізниками та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень ТОВ АГРО-ТОВ (внесення неправдивих відомостей щодо замовника (вантажовідправника), автомобільних перевізників (водіїв) та пункту навантаження товарно-транспортних накладних на перевезення). Зокрема зазначено, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних за березень 2019 року зазначено автоперевізника ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ. Проте проведеним аналізом податкової звітності, даних ІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ АГРО-ТОВ не мало взаємовідносин з автомобільним перевізником ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ (відсутнє придбання транспортно-експедиційних послуг);

- недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ТОВ АГРО-ТОВ на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність. Зокрема, у акті йдеться про те, що в товарно-транспортних накладних зазначено пункт розвантаження термінал ТОВ ТІС-Зерно, ТОВ Баріваж, ТОВ Термінал, ТОВ Олімпекс купе інтернешенл, ТОВ ІЗТ та ТОВ МСП Ніка Тера. Львівським управлінням офісу великих платників податків ДПС направлено лист на адресу ТОВ ТІС-Зерно щодо надання інформації про взаємовідносини з ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ, ТОВ АГРО-ТОВ, ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, на що ТОВ ТІС-Зерно повідомило контролюючий орган, що у нього відсутні будь-які фінансово-договірні відносини із ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ, ТОВ АГРО-ТОВ та ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД. Також в товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження товарів село Малокатеринівка Запорізької області, у зв`язку із чим на адресу Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області направлено запит щодо надання інформації про користування земельними ділянками (укладання договорів оренди/суборенди земельних ділянок, проведення посіву зернових культур та збору врожаю, здійснення будь-якої діяльності (вирощування, відвантаження сільськогосподарської продукції тощо) на території селищної ради в 2017-2019 роках підприємством Аграрні екологічні технології. У відповідь на такий запит Малокатеринівською селищною радою Запорізького району Запорізької області повідомлено контролюючий орган, що ФГ Аграрні екологічні технології на території селища Малокатеринівка господарську діяльність не проводить, зерносховищ (елеваторів, хлібоприймальних пунктів) на території ради не має.

Щодо взаємовідносин ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД з ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС, то перевіркою встановлено:

- неможливість вирощування ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв`язку із фактичною відсутністю земельних ділянок;

- відсутність у ПП АГРОФРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС матеріально-технічних можливостей для реального вирощування сільськогосподарської продукції та подальшої її реалізації по ланцюгу постачання, оскільки ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС не має постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур тощо. Зокрема встановлено, що ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС не могло здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв`язку із фактичною відсутністю земельних ділянок, що підтверджено відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. При цьому насіння сої були вирощені на полях товаровиробників Київської та Дніпропетровської областей;

- недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність. Зокрема, під час перевірки ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД надано довідки про те, що соя, яка перероблялася, вирощена безпосередньо ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС на власних землях сільськогосподарського призначення, проте перевіркою встановлено дефектність такої довідки, оскільки у підприємства відсутні земельні ділянки та інші матеріально-технічні ресурси, необхідні для вирощування сільськогосподарської продукції;

- нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з одержання на переробку давальницької сировини (сої) від ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС. Як наслідок, нереальними є господарські операції ТОВ Протеїн Інвест з виконання та передачі результатів підрядних робіт із переробки саме цієї сировини;

- згідно з повідомленням за формою № 20-ОПП щодо наявності об`єктів оподаткування підприємство ТОВ Протеїн Інвест має приміщення з переробки сільськогосподарської продукції за адресою: Хмельницька обл., смт. Дунаївці, вул. Кармелюка, буд. 5. При цьому згідно з інформацією, що міститься у базах даних Державної податкової служби (відомості про об`єкти оподаткування), за ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС зареєстровані об`єкти оподаткування: цехи, зерносховища, будівля грануляції шроту тощо за адресою: Хмельницька обл., смт. Дунаївці, вул. Кармелюка, буд. 5. За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено операцій із надання в оренду цеху, зерносховища, будівлі грануляції шроту тощо за адресою: Хмельницька обл., смт. Дунаївці, вул. Кармелюка, буд. 5, що свідчить про внесення недостовірних відомостей щодо об`єкта оподаткування таким підприємством;

- відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, по ланцюгу постачання дійти до виробника сої не вдалося. Відсутність вказаної інформації не дає змоги ідентифікувати фактичний рух активу (сої) по ланцюгу постачання товару та, відповідно, його походження. Зокрема відповідно до баз даних ДПС встановлено інформацію про безпосередніх контрагентів-постачальників сої на адресу ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС, а саме ТОВ МОГОЛ АГРО, ТОВ АГРАРНА КОМПАНІЯ НАДІЯ та ТОВ АКТУЕЛЬ ПРОД. Однак відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на адресу зазначених товариств їх контрагентами по ланцюгу постачання дійти до виробника сої контролюючому органу не вдалося, а відсутність такої інформації не дає змоги ідентифікувати фактичний рух активу (сої) по такому ланцюгу;

- нереальність можливості виконання оформлення господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявних трудових ресурсів недостатньо для здійснення задекларованого обсягу робіт;

- оперативно-пошуковими заходами, що здійснені Головним управлінням ДФС у Київській області, встановити місцезнаходження ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС не вдалося. Більше того, відповідно до листа Головного управління ДФС у Київській області від 30 квітня 2021 року № 2471/9/10-97-03-04 ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС є фігурантом кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року за № 3202011000000095 по факту ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. З матеріалів такого провадження слідує, що учасниками злочинної групи використовується ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС з метою мінімізації сплати податків підприємствам реального сектору економіки шляхом створення видимості фінансово-господарської діяльності, а ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС ніби-то є виробником сільськогосподарської продукції.

Крім того, у акті перевірки вказано про заниження податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України внаслідок виплати ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД процентних доходів нерезиденту Nemiroff Investment Limited (Кіпр).

Так, в ході перевірки встановлено, що за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД нараховано процентів в загальній сумі 4 391 415,11 доларів США (еквівалентно 117 399 468,96 гривень) та перераховано нерезиденту Nemiroff Investment Limited процентів у загальній сумі 2 458 860,57 доларів США (еквівалентно 65 748 299,64 гривень), з яких сплачено податок з доходів нерезидента джерелом походження з України за ставкою 2% (з 2020 року за ставкою 5%) в загальній сумі 1 548 962,24 гривень, посилаючись при цьому на статтю 11 Проценти Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Для з`ясування правомірності застосування ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД зменшеної ставки податку при виплаті процентних доходів на користь нерезидента Nemiroff Investment Limited контролюючим органом в рамках обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн було ініційовано направлення запитів до компетентних органів Республіки Кіпр та Британських Віргінських островів щодо отримання податкової інформації стосовно Кіпрської компанії Nemiroff Investment Limited та компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), а також встановлення бенефіціарного власника у вигляді процентів.

Проведеним аналізом показників фінансової звітності компанії Nemiroff Vodka Limited підтверджено перерахування процентів компанією Nemiroff Investment Limited та перекваліфікацію боргу за позикою в капітал. Тобто, податковим органом встановлено, що кошти, залучені від компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), були використані компанією Nemiroff Investment Limited (Кіпр) для надання позики українському платнику податків ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД. При цьому відсотки за користування позикою, отримані кіпрською компанією Nemiroff Investment Limited від українського платника податків ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, перераховувалися в той же період на банківські рахунки компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови).

Виходячи з наведеного, посадовими особами податкового органу зроблено висновок, що компанія Nemiroff Investment Limited (Кіпр) не є кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених українським підприємством ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД у вигляді процентів, а є лише проміжним агентом (транзитером) з плати за користування внутрішньо-груповим кредитом. Ставка податку на доходи нерезидента з джерелом його походження з України при виплаті на користь Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови) має складати 15%, оскільки Конвенція про уникнення подвійного оподаткування Уряду України з Урядом Британських Віргінських островів відсутня.

Тому, зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий процентний дохід, не може бути застосована, оскільки Nemiroff Investment Limited (Кіпр) не є їх бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником). Процентний дохід, що сплачений ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД на користь Nemiroff Investment Limited (Кіпр), підлягає оподаткуванню, що визначено підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, та сплачується за рахунок таких доходів.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД порушено вимоги пунктів 103.2 та 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, адже при виплаті процентних доходів нерезиденту Nemiroff Investment Limited (Кіпр) платником неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, що передбачені частиною 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ "ЛВН ЛІМІТЕД" подало заперечення на акт перевірки від 05.01.2023 № 25/Ж5/31-00-07-04-02-20/39195903.

17.0.2023 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 110/Ж10/31-00-07-04-02, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 333 490 572,50 грн;

- № 111/Ж10/31-00-07-04-02, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 371 035 761,25 грн;

- № 112/Ж10/31-00-07-04-02, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року у сумі 1 962 726 грн;

- № 113/Ж10/31-00-23-02, яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 1 194 777,50 грн.

27.01.2023 ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД подано до Державної податкової служби України скаргу на зазначені податкові-повідомлення рішення, проте рішенням контролюючого органу від 24.03.2023 № 7407/6/99-00-06-01-02-06 скаргу ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 17.01.2023 №№ 110/Ж10/31-00-07-04-02, 111/Ж10/31-00-07-04-02, 112/Ж10/31-00-07-04-02, 113/Ж10/31-00-23-02 без змін.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 17.01.2023 №№ 110/Ж10/31-00-07-04-02, 111/Ж10/31-00-07-04-02, 112/Ж10/31-00-07-04-02, 113/Ж10/31-00-23-02, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акта перевірки від 05.01.2023 № 25/Ж5/31-00-07-04-02-20/39195903 про вказані порушення ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД вимог податкового законодавства не обґрунтовані та не знайшли підтвердження у ході розгляду даної справи, що свідчить про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2023 №№ 110/Ж10/31-00-07-04-02, 111/Ж10/31-00-07-04-02, 112/Ж10/31-00-07-04-02, 113/Ж10/31-00-23-02.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно із пунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (Закон №996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту та витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту та витрат, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду висловила наступні висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Засудження посадової особи підприємства за статтею 205 КК України свідчить про фактичну відсутність у такої юридичної особи цивільної дієздатності, тобто одного з обов`язкових критеріїв визнання юридичної особи учасником податкових правовідносин, з огляду на те, що в податкових правовідносинах виникнення прав та обов`язків пов`язане насамперед зі спеціальним статусом платника податків, а не із загальною цивільно-правовою дієздатністю юридичної особи. За наявності статусу платника податків суб`єкт господарювання має підстави для складення первинних та інших документів, які повинні братися до уваги при підтвердженні даних податкового обліку.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Встановлено, що 01 серпня 2018 року, 22 серпня 2018 року, 10 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року, 20 вересня 2018 оку, 01 жовтня 2018 року та 01 жовтня 2018 року між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД (покупець) та ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ (постачальник) укладено договори поставки № ЯЧ-01-08/18, № ПШ-22-08/18, № ЖМ-10-09/18, № ШР-18-09/18, № КУ-20-09/18, № ОІ-01-10/18 та № СФ-01-10/18 відповідно.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І вказаних договорів на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується здійснити поставку товару, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар.

Кількість та якість товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цих договорів (пункт 1.2 розділу І вказаних вище договорів).

Згідно з пунктом 1.3 розділу І зазначених договорів специфікація є дійсною за умови підписання її сторонами. Якщо умови поставки товару зазначені в специфікації відрізняються від умов, які передбачені договорами, повинні застосовуватися умови, вказані у специфікації для поставки визначеної в специфікації кількості товару.

На виконання договору № ЯЧ-01-08/18 від 01 серпня 2018 року ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД поставлено ячмінь 3 класу, на виконання договору № ПШ-22-08/18 від 22 серпня 2018 року поставлено пшеницю 2, 3, 4, 5, 6 класу, на виконання договору № ЖМ-10-09/18 від 10 вересня 2018 року поставлено макуху соняшникову, на виконання договору № ШР-18-09/18 від 18 вересня 2018 року поставлено шрот негранульований, на виконання договору № КУ-20-09/18 від 20 вересня 2018 року поставлено кукурудзу 3 класу, на виконання договору № ОІ-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року поставлено олію соняшникову нерафіновану, на виконання договору № СФ-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року поставлено шрот соняшниковий.

Реальність поставки ячміню 3-ого класу, пшениці 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, макухи соняшникової, шроту негранульованого, олію соняшникової нерафінованої та шроту соняшникова підтверджуються наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури та довідками про походження товару.

Протягом серпня-жовтня 2018 року між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та компанією-нерезидентом WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) укладено зовнішньоекономічні контракти: № 9-PH-25-08/18 від 25 серпня 2018 року, № 8-PH-23-08/18 від 23 серпня 2018 року, № 15-PH-23-08/18 від 23 серпня 2018 року, № WL2009-10 від 20 вересня 2018 року, № WL2 409-17 від 24 вересня 2018 року, № WL2009-4 від 20 вересня 2018 року, № WL2109-15 від 21 вересня 2018 року, № WL2109-15 від 21 вересня 2018 року, № 19-РН-14-09/18 від 14 вересня 2018 року, № WL2009-3 від 20 вересня 2018 року, № 12-PH-30-08/18 від 30 серпня 2018 року, № WL0609-1 від 06 вересня 2018 року, № WL1709-3 від 17 вересня 2018 року, № WL2109-12 від 21 вересня 2018 року, №ОІ0310-1 від 03 жовтня 2018 року, № WL1709-5 від 17 вересня 2018 року, № WL2509-20 від 25 вересня 2018 року, № WL2709-21 від 27 вересня 2018 року, № AZ0108-08 від 01 серпня 2018 року, № AZ0110/18-16 від 01 жовтня 2018 року, № AZ0308-08 від 01 серпня 2018 року, № AZ1409-18 від 14 вересня 2018 року, № WL2009-1 від 20 вересня 2018 року, № CU-14-0310/18 від 93 жовтня 2018 року, № WL0110-26 від 01 жовтня 2018 року, № WL0310-29 від 03 жовтня 2018 року, № WL0510-32 від 05 жовтня 2018 року, № WL1709-7 від 17 вересня 2018 року, № WL2609-19 від 26 вересня 2018 року, № CU-20-1610/18 від 16 жовтня 2018 року, № WL0410-35 від 04 жовтня 2018 року, № WL2409-18 від 24 вересня 2018 року, № 26-PH-02-10/18 від 02 жовтня 2018 року, № 31-PH-03-10/18 від 03 жовтня 2018 року, № CU-21-1710/18 від 17 жовтня 2018 року, № WL0810-34 від 08 жовтня 2018 року, № WL1709-11 від 17 вересня 2018 року, № WL1709-4 від 17 вересня 2018 року, № WL2109-14 від 21 вересня 2018 року, № 010810-2 від 08 жовтня 2018 року, № WL0310-30 від 03 жовтня 2018 року, № WL1610-45 від 16 жовтня 2018 року, № 25-PH-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року, № 29-PH-03-10/18 від 03 жовтня 2018 року, № CU-22-1810/18 від 18 жовтня 2018 року, № WL0910-40 від 09 жовтня 2018 року, № 20-PH-17-09/18 від 17 вересня 2018 року, № WL0510-33 від 05 жовтня 2018 року, № WL0910-37 від 09 жовтня 2018 року, № WL1709-6 від 17 вересня 2018, № WL2009-9 від 20 вересня 2018 року, № WL2809-23 від 28 вересня 2018 року, № WW0210-2 вiд 02 жовтня 2018 року, № OC-03-10/18-5 від 03 жовтня 2018 року, № WL2409-5 від 24 вересня 2018 року, № WW0110-1 від 01 жовтня 2018 року, № 1-SHT-18-09/18 від 18 вересня 2018 року, № WL0810-36 від 08 жовтня 2018 року, № WL1610-44 від 16 жовтня 2018 року, № WL 2809-25 від 28 вересня 2018 року, № 632-PH-17-10/18 від 17 жовтня 2018 року, № ОC-10-09/18 від 10 вересня 2018 року, № 31-PH-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року, № AZ 1708-08 від 17серпня 2018 року, № WL 1709-2 від 17 вересня 2018 року, № WW0310-3 від 03 жовтня 2018 року, № WL0110-1 від 01 жовтня 2018 року, № WL 1210-42 від 12 жовтня 2018 року, № WL 1810-51 від 18 жовтня 2018 року, № WL 2109-16 від 21 вересня 2018 року, № WL-13-0310/18 від 03 жовтня 2018 року, № WL0210-2 від 02 жовтня 2018 року, № WL 0210-28 від 02 жовтня 2018 року, № WL 1210-41 від 12 жовтня 2018 року, № WL1809-8 від 20 вересня 2018 року, № WL 2109-13 від 21 вересня 2018 року, № OC-01-10/18-1 від 01 жовтня 2018 року, № WL 2009-10/2 від 20 вересня 2018 року, № WL 2409-17/1 від 24 вересня 2018 року, № WL 2809-22 від 28 вересня 2018 року, № OC-02-10/18-4 від 02 жовтня 2018 року, № WL 0910-38 від 09 жовтня 2018 року, № AZ0210/18 від 02 жовтня 2018 року, № W12809-24 від 28 вересня 2018 року, № 11-PH-30-08/18 від 30 серпня 2018 року, № ОC-20-09/18 від 20 вересня 2018 року та №10-PH-30-08/18 від 14 вересня 2018 року.

Протягом серпня-жовтня 2018 року ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД укладено з компанією-нерезидентом VIKING TRADING OU (Естонія) зовнішньоекономічні контракти № 17-РН-14-09/18 від 14 вересня 2018 року, № 1-РН-23-08/18 від 23 серпня 2018 року, № 2330LVN-VT18W від 11 жовтня 2018 року, № 6-РН-28-08/18 від 28 серпня 2018 року, № РН-24-08/18 від 24 серпня 2018 року, № РН-25-08/18 від 25 серпня 2018 року, № 16-РН-14-09/18 від 14 вересня 2018 року, № 7-РН-29-08/18 від 29 серпня 2018 року, № РН-04-09/18 від 04 вересня 2018 року, № РН-04-09/18-2 від 04 вересня 2018 року та № РН-26-08/18 від 26 серпня 2018 року.

На виконання згаданих вище контрактів з іноземними компаніями ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД експортовано на користь компаній-нерезидентів WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) та VIKING TRADING OU (Естонія) увесь придбаний у ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» товар, зокрема ячмінь 3 класу, пшеницю 2, 3, 4, 5, 6 класу, макуху соняшникову, шрот негранульований, кукурудзу 3 класу, олію соняшникову нерафіновану, шрот соняшниковий.

Базисні умови зазначених контрактів передбачають, що ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД поставляє товар залізничним та/або автотранспортом до портів, звідки такий доставляється до компаній країн-нерезидентів WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) та VIKING TRADING OU (Естонія).

Наявними Актами прийому-передачі від 31 серпня 2018 року, від 05 вересня 2018 року, від 24 вересня 2018 року, від 15 жовтня 2018 року, підтверджується те, що ТОВ ЛВН-ЛІМІТЕД передало, а компанія-нерезидент WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) прийняла вказаний товар, поставлений на умовах зазначених контрактів.

Актами прийому-передачі від 24 вересня 2018 року підтверджується те, що ТОВ ЛВН-ЛІМІТЕД передало, а компанія-нерезидент VIKING TRADING OU (Естонія) прийняла вказаний товар, поставлений на умовах зазначених контрактів.

Наявними в матеріалах справи митними деклараціями до кожної партії та об`єму товару, що передавалися на підставі всіх згаданих вище актів приймання-передачі відповідно до укладених ТОВ ЛВН-ЛІМІТЕД договорів з компаніями-нерезидентами VIKING TRADING OU (Естонія) та WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія), підтверджується рух такого товару до його кінцевого власника.

Тобто, первинними документами підтверджується те, що такий товар, як ячмінь, пшениця, кукурудза, макуха соняшникова, олія соняшникова нерафінована, шрот соняшниковий негранульований, шрот соняшниковий, придбавався ТОВ ЛВН ЛІМІІТЕД (доставлявся до позивача) у ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та в подальшому експортувався до кінцевих отримувачів, а саме компаній-нерезидентів VIKING TRADING OU (Естонія) та WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» в дійсності відбувалися та носили реальний характер.

Між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД (покупець) та ТОВ АГРО-ТОВ (постачальник) укладено договори на поставку сільськогосподарської продукції № КУ-01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ПШ-01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ПШН -01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ШР-28-02/19 від 28 лютого 2019 року та № ЯЧ-01-03/19 від 01 березня 2019 року.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І умов зазначених договорів поставки постачальник зобов`язується здійснити поставку товару, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар.

Кількість та якість товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Специфікація є дійсною за умовою підписання її сторонами. Якщо умови поставки товару зазначені в специфікації відрізняються від умов, які передбачені договорами, повинні застосовуватися умови поставки вказані у специфікації для поставки визначеної в специфікації кількості товару.

На виконання зазначених договорів поставки ТОВ ЛВН-ЛІМІТЕД придбало у ТОВ АГРО-ТОВ пшеницю 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, ячмінь 3-ого класу, кукурудзу 3-ого класу та шрот негранульований.

При цьому реальність такої поставки підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, довідками про походження товару, які відповідають вимогам установленим Законом № 996-XІV.

Між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та ТОВ МІРА ТРЕЙД СЕРВІС укладено договори комісії № ЕК01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ЕП01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ЕШ28-02/19 від 28 лютого 2019 року та № У01-03/19 від 01 березня 2019 року.

01 березня 2019 року ТОВ ЛВН-ЛІМІТЕД уклало договір комісії з ТОВ СВІТ РОДОС № ЕПС01-03/19.

Відповідно до умов згадуваних вище договорів комісії комісіонери (ТОВ МІРА ТРЕЙД СЕРВІС та ТОВ СВІТ РОДОС) зобов`язалися на умовах, визначених цими договорами, за дорученням комітента (ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД) за комісійну плату знайти покупця (нерезидента) продукції комітента (надалі іменується товар); вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу товару на експорт нерезидентам України, в асортименті та за ціною, не нижче узгодженої сторонами; вчинити інші дії, пов`язані з відправкою товару на експорт, прийманням грошових коштів в оплату проданого товару (пункту 1.1 розділу І договорів).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І цих же договорів належним виконанням комісіонером своїх обов`язків за цими договорами вважається вчинення комісіонером правочину (укладання договору купівлі-продажу з третіми особами нерезидентами України) щодо продажу товарів, оформлення усіх необхідних документів на виконання такого правочину, фактична передача товарів таким третім особам і експорт товару за межі митної території України, що підтверджується відповідною митною декларацією. Виконання комісіонером своїх зобов`язань підтверджується звітом комісіонера.

На виконання договорів комісії між ТОВ МІРА ТРЕЙД СЕРВІС, Україна (продавець), та компанією MODERNTREND S.R.O., Чеська Республіка (покупець), укладено контракти: № ММ2702-2 від 01 березня 2019 року, № ММ0202-1 від 01 березня 2019 року, № ММ2602-5 від 01 березня 2019 року, № ММ0503-10 від 05 березня 2019 року, № ММ0603-11 від 06 березня 2019 року, № ММ1203-12 від 12 березня 2019 року, № ММ1403-13 від 14 березня 2019 року, № ММ1503-15 від 15 березня 2019 року, № ММ0402-3 від 01 березня 2019 року, № ММ1502-4 від 01 березня 2019 року, № FF1203-2 від 12 березня 2019 року, № ММ0403-6 від 12 березня 2019 року, № ММ0403-7 від 12 березня 2019 року, № ММ1403-14 від 14 березня 2019 року, № SRT-2802/19 від 28 лютого 2019 року, № LX0703-1 від 07 березня 2019 року.

Між ТОВ СВІТ РОДОС, Україна (продавець), та MODERNTREND S.R.O., Чеська Республіка (покупець), укладено контракти № WS1802-124 від 01 березня 2018 року, № WS2501-89 від 05 березня 2019 року.

Між ТОВ СВІТ РОДОС (продавець) та RUICHI GROUP LIMITED (покупець) укладено контракти № РН-05-03/19 від 05 березня 2019 року та № РН-08-03/19 від 08 березня 2019 року.

Предметом цих контрактів є поставка сільськогосподарської продукції (пшениці 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, ячменю 3-ого класу, кукурудзи 3-ого класу та шроту негранульованого різного об`єму та різної вартості).

Базисними умовами зазначених вище контрактів визначено спосіб доставки такого від продавця до покупця. Зокрема, витрати по вивантаженню товару в пункті призначення, зберігання та завантаження на борт судна для відправки на експорт здійснюються за рахунок покупця.

При цьому договорами передбачено, що датою переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата розвантаження товару в порту та підписання акту приймання-передачі товару.

Відповідно до наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі товару до договору комісії № ЕК01-03/19 від 01 березня 2019 року ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД (комітент) передало, а ТОВ МІРА ТРЕЙД СЕРВІС (комісіонер) та ТОВ СВІТ РОДОС (комісіонер) прийняли кукурудзу, пшеницю, шрот соняшниковий негранульований українського походження, ячмінь фуражний які комісіонери в подальшому передали компанії MODERNTREND S.R.O. згідно до відповідних актів прийому-передачі.

Отже, наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі товару підтверджується його рух від первинного покупця ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» до кінцевих власників, якими виступали компанії-нерезиденти. Обсяг товарів переданих ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» на реалізацію ТОВ МІРА ТРЕЙД СЕРВІС та ТОВ СВІТ РОДОС співмірний та відповідає обсягу таких товарів, придбаних позивачем у ТОВ АГРО-ТОВ.

Вказаними договорами комісії передбачалося, що комісіонери зобов`язуються по виконанню правочинів, укладених в інтересах комітента, надати останньому звіти.

На виконання таких умов комісіонерами ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС» та ТОВ «СВІТ РОДОС» надано ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» такі звіти, копії яких наявні у матеріалах справи.

Також на виконання договорів комісії з ТОВ МІРА ТРЕЙД СЕРВІС та ТОВ СВІТ РОДОС комісіонери перерахували на користь ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД грошові кошти за кожну поставлену компаніям-нерезидентам партію товару, а ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, в свою чергу, сплатило на користь комісіонерів комісійну винагороду.

Крім того, наявні у матеріалах справи вантажно-митні декларації свідчать про перетин товаром митного кордону України.

Таким чином, факт виконання сторонами умов договорів комісії та подальший рух сільськогосподарської продукції через митний кордон України підтверджується зокрема договорами комісії з додатками, додатковими угодами, специфікаціями, актами прийому-передачі на комісію, зовнішньоекономічними контрактами, актами передачі товару нерезиденту, митними деклараціями, звітами комісіонера, довідками про втрати, посвідченнями про якість такого товару, що однозначно свідчить про фактичну наявність товару у ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, рух такого товару та отримання його компаніями-нерезидентами.

Тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявні у матеріалах справи документи свідчать про те, що господарські операції, що мали місце між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та ТОВ «АГРО-ТОВ», мали реальний характер.

11 листопада 2020 року між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та ТОВ АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС укладено договір поставки № 11112020.

Пунктом 1.1 розділу І цього договору визначено, що на умовах, визначених договором, ТОВ АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС (постачальник) зобов`язується здійснити поставку товару, а ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД (покупець) прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І договору кількість та якість товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Специфікація є дійсною за умови підписання її сторонами. Якщо умови поставки товару, зазначені в специфікації відрізняються від умов, які передбачені цим договором, повинні застосовуватися умови поставки, вказані у специфікації для поставки визначеної в специфікації кількості товару.

На виконання зазначеного договору поставки ТОВ ЛВН-ЛІМІТЕД придбало у ТОВ АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС сиру гідратовану соєву олію та шрот соєвий кормовий гранульований, що підтверджується зокрема наявними в справі специфікаціями до договору поставки, видатковими накладними, рахунками-фактурами, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, довідками про походження товару.

Довідками про походження товару, складеними директором ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», підтверджено те, що шрот соєвий кормовий гранульований та сира гідратована соєва олія, які приватним підприємством реалізовано на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», отримані шляхом переробки зокрема й на олійноекстракційному заводі ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ».

Договором № 01-09/2020-ДП на переробку сої на давальницьких умовах, що укладений між ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» (замовник) та ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (виконавець) 10 вересня 2020 року, визначено, що замовник зобов`язується передати виконавцю сировину у строки та на визначених у договорі умовах, оплатити виконавцю виконані роботи з переробки сировини.

Про факт передачі відповідної сировини від ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» до ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» та її переробку свідчать акти приймання-передачі продукції, сертифікати якості переданої сировини, а також акти переробки.

Також 11 листопада 2020 року між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД (комітент) та ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (комісіонер) укладено договір комісії № 111120-ІІ.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 розділу І цього договору комісіонер зобов`язується на умовах, визначених цим договором за дорученням комітента та за комісійну плату знайти покупця (нерезидента) продукції комітента та вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу товару на експорт нерезидентам України, в асортименті та за ціною не нижче узгодженої сторонами. При цьому, комісіонер може здійснити продаж на експорт переданого йому комітентом товару в межах виконання вже укладених комісіонером, на дату підписання цього договору, контрактів (договорів).

Комісіонер зобов`язується укласти договори перевезення та/або транспортно-експедиційні договори, або діяти в межах виконання вже укладених комісіонером, на дату підписання цього договору, подібних договорів для забезпечення перевезення товару з метою виконання правочинів щодо продажу товару на експорт (підпункт 1.1.2 пункту 1.1 розділу І договору).

Згідно з підпунктом 1.1.3 пункту 1.1 розділу І цього ж договору комісіонер зобов`язується укласти договори надання митно-брокерських послуг та/або виконання інших формальностей або діяти в межах виконання вже укладених комісіонером, на дату підписання цього договору, подібних договорів з метою митного оформлення експорту товару.

Як визначено підпунктом 1.1.4 пункту 1.1 розділу І договору, комісіонер також зобов`язується вчинити інші дії, пов`язані з відправкою товарів на експорт, прийманням грошових коштів в оплату проданого товару.

На виконання цих договорів складено акти приймання-передачі товар до договору комісії № 111120-П від 11 листопада 2020 року, згідно з якими ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД (комітент) передало, а ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (комісіонер) прийняло шрот соєвий кормовий гранульований та сиру гідратовану соєву олію.

10 вересня 2019 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ, Україна (продавець), та Agrooiltrade OU, Естонія (покупець), укладено договір поставки № 22-0/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити шрот соєвий кормовий тостований гранульований, ГМО Соя лінія 40-3-2 в кількості двадцять тисяч.

Пунктом 2.2 цього договору визначено, що товар поставляється залізничним транспортом в вагонах-зерновозах насипом. Період поставки товару вересень-грудень 2019 року, поставка товару здійснюється партіями відповідно до специфікацій.

Додатковою угодою до договору поставки № 22-0/2019-GP від 26 грудня 2019 року пункт 2.2 цього договору викладно в наступній редакції: «товар поставляється залізничним транспортом в вагонах-зерновозах насипом. Період поставки товару вересень-грудень 2020 року, поставка товару здійснюється партіями відповідно до специфікацій».

Згідно із наявними у матеріалах справи інвойсами ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а Agrooiltrade OU (покупець) прийняв шрот соєвий кормовий гранульований.

Також 13 лютого 2020 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ, Україна (продавець), та AGRO-V Polska Sp. Z.o.o, Польща (покупець), укладено контракт № 16-02/2020-GP. Предметом цього контракту визначено поставку сирої гідратованої соєвої олії, виробником якої є ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ. Товар відвантажується окремими партіями. Номенклатура, ціна, кількість, терміни поставки партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до наявних у матеріалах справи інвойсів ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а AGRO-V Polska Sp. Z.o.o (покупець) прийняв сиру гідратовану соєву олію.

23 листопада 2020 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено контракт № 33-11/2020-GP, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження орієнтовною кількість 10 тисяч тонн.

Згідно з наявними у матеріалах справи інвойсами: № 33-11/2020-GP/1-1 від 02 грудня 2020 року ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) прийняв шрот соєвий кормовий гранульований 280 мт; № 33-11/2020-GP/1-2 від 04 грудня 2020 року ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) прийняв шрот соєвий кормовий гранульований 210 мт;

17 грудня 2019 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ, Україна (продавець), та KOF Trade OU, Естонія (покупець), укладено контракт № 29-12/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження в приблизній кількості 20 тисяч тонн.

Пунктом 9.1. розділу 9 визначено, що контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 01 квітня 2020 року.

Додатковою угодою № 1 до контракту № 29-12/2019-GP від 17 грудня 2019 року пункт 9.1 розділу 9 викладено в іншій редакції, зокрема зазначено, що договір діє до 31 грудня 2025 року.

Відповідно до наявних у матеріалах справи інвойсів ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а KOF Trade OU (покупець) прийняв шрот соєвий кормовий гранульований.

15 травня 2020 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ, Україна (продавець), та HBU Agrol Sp. z.o.o., Польща (покупець), укладено контракт № 06-05/2020-GP, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити сиру гідратовану соєву олію українського походження в приблизній кількості 20 тисяч тонн.

Згідно із наявними у матеріалах справи інвойсами ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а HBU Agrol Sp. z.o.o. (покупець) прийняв сиру гідратовану соєву олію.

14 грудня 2020 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ, Україна (продавець), та Senglea s.r.o., Чеська Республіка (покупець), укладено контракт № 21-12/2020-GP, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити сиру гідратовану соєву олію українського походження.

Відповідно до наявних у матеріалах справи інвойсів ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а Senglea s.r.o. (покупець) прийняв сиру гідратовану соєву.

28 грудня 2019 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ, Україна (продавець), та ТОВ Співдружність-агротрейд (покупець) укладено контракт № 43-12/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження. Приблизна вартість контракту складає 750 000 тисяч доларів США.

Відповідно до інвойсів: № 43-12/2019-GP/3-5 від 25 січня 2021 року ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а ТОВ Співдружність-агротрейд прийняло шрот соєвий кормовий гранульований 420 мт; № 43-12/2019-GP/3-6 від 02 лютого 2021 року ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а ТОВ Співдружність-агротрейд прийняло шрот соєвий кормовий гранульований 630 мт.

10 грудня 2020 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ, Україна (продавець), та Sing Grains and Oils Processing Ltd. (покупець) укладено контракт № 18-12/2020-GP, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити шрот сиру гідратовану соєву олію українського походження.

Згідно з інвойсом № 18-12/2020-GP/2 від 26 січня 2021 року ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а Sing Grains and Oils Processing Ltd. прийняло сиру гідратовану соєву олію 480 мт.

07 листопада 2019 року між ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ Україна (продавець) та ТОВ Сойтекс (покупець) укладено контракт № 12-11/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження в приблизній кількості 20 тисяч тонн.

Згідно з інвойсом № 12-11/2019-GP/4-2 від 03 лютого 2021 року ТОВ ПРОТЕЇН ІНВЕСТ (продавець) передав, а ТОВ Сойтекс прийняло шрот соєвий кормовий гранульований 490 мт.

Апеляційний суд зауважує, що обсяг товарів переданих ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» на реалізацію ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» співмірний та відповідає обсягу таких товарів, придбаному позивачем у ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС.

Договором комісії, що укладений між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», передбачалося, що комісіонер зобов`язується протягом трьох робочих днів з дня виконання правочину, укладеного в інтересах комітента, надати останньому звіт комісіонера.

На виконання таких умов договору комісіонером «ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» надано комітенту ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» відповідні звіти, копії яких наявні у матеріалах справи.

Про факт виконання господарських операцій, що мали місце між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС, окрім договорів (контрактів) комісії, додаткових угод, специфікацій, інвойсів, якими встановлено рух такої продукції до її покупців, свідчать також вантажно-митні декларації, звіти комісіонера, акти компенсації, що додатково підтверджують фактичну наявність у ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД товару та реальність здійснення господарських операцій.

Крім того, всі документи надавалися посадовим особам Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків під час проведення перевірки. Проте, на думку посадових осіб відповідача, таких документів виявилося недостатньо для підтвердження реальності проведених позивачем господарських операцій, що суд вважає помилковим.

Разом з цим, надані позивачем документи містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а тому підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару.

Контролюючим органом, у свою чергу, не надано допустимих та достовірних доказів що відомості, які містяться в первинних документах, є неповними, недостовірними, суперечливими або такими, що ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

При цьому, певні недоліки в заповненні первинних документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо інші докази в своїй сукупності вказують на те, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарів по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.

Посилання посадових осіб податкового органу, що наведені в акті перевірки, на інформацію, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, безпідставні оскільки така інформація носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства саме позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару позивачу, обумовленого укладеним договором, надано не було, як не було й доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 03 жовтня 2019 року у справі № 811/3223/14, від 16 квітня 2020 року у справі № 810/3443/18, від 30 вересня 2021 року у справі №400/1986/19 та ряду інших.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що господарські операції між ТОВ АЛЄФ-КОМПАНІ і СФГ ДАР, ФГ ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ та ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ мали формальний характеру, що, в свою чергу, зумовило формальність при проведенні господарських операцій між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та ТОВ АЛЄФ-КОМПАНІ, адже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Встановлена правосуб`єктність сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками податку на додану вартість.

З огляду на принцип індивідуальної відповідальності є необґрунтованими доводи контролюючого органу, що стосуються господарських операцій, що мали місце між ТОВ АГРО-ТОВ та його контрагентами ТОВ АВТОСЕРВІС-ПРОФ, ФГ АГРАРНІ ЕКОЛОГЧНІ ІНСПЕКЦІЇ та ТОВ Тіс-ЗЕРНО, а також між ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС та ТОВ МОГОЛ АГРО, ТОВ АГРАРНА КОМПАНІЯ НАДІЯ та ТОВ АКТУЕЛЬ ПРОД.

Доводи контролюючого органу про те, що ТОВ АЛЄФ-КОМПАНІ є фігурантом кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2018 року за № 4201810160000063 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205 та частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України, а ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС є фігурантом кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 серпня 2020 року за № 3202011000000095 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, адже вирок щодо посадової особи контрагента, ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності або ж ухвала про закриття кримінального провадження не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвали суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

За результатами досудового розслідування кримінальних проваджень № 4201810160000063 та № 3202011000000095 вироки або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ АЛЄФ-КОМПАНІ та ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС не виносились.

При цьому в листі Київської міської прокуратури від 24 лютого 2023 року йдеться про те, що кримінальне провадження № 4201810160000063 закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Водночас у листі вказано, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201810160000063 відносно ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ та ТОВ АГРО-ТОВ не здійснювалося.

Окрім того, із наявного в матеріалах справи листа територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області від 27 лютого 2023 року слідує, що у кримінальному провадженні № 3202011000000095 від 18 серпня 2020 року здійснюється досудове розслідування. При цьому таке не стосується службових осіб ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС та ТОВ АГРО-ТОВ, а повідомлення про підозру посадовим особам цих підприємств не повідомлялося.

Посилання відповідача в акті перевірки на листи Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 07 лютого 2020 року та ТОВ «ТІС-Зерно» від 12 березня 2020 року, також обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

04 серпня 2023 року суд задовольнив клопотання представника позивача про необхідність витребування у відповідача оригінали таких доказів, про що постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати. Проте на виконання вимог такої ухвали представником відповідача не надано витребувані оригінали доказів, а тому з урахуванням частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України копії таких доказів не беруться судом до уваги.

Інформація, наведена у таких листах, не спростовує той факт, що на виконання договірних відносин між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ТОВ АЛЄФ-КОМПАНІ, ТОВ АГРО-ТОВ, ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС відбувався рух товару, що підтверджується належними й допустимими доказами, що повно та всебічно досліджено судом.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД були всі підстави вважати, що внесені його контрагентами ТОВ АЛЄФ КОМПАНІ, ТОВ АГРО-ТОВ та ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС дані в первинні бухгалтерські документи є достовірними, а тому позивач не може зазнавати негативних наслідків по господарським операціям з такими контрагентами. Відповідно висновки перевірки щодо вказаних контрагентів не є обґрунтованими.

З огляду на викладене податкові повідомлення-рішення № 110/Ж10/31-00-07-04-02, № 111/Ж10/31-00-07-04-02 та № 112/Ж10/31-00-07-04-02, що прийняті відповідачем 17 січня 2023 року, слід визнати протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 113/Ж10/31-00-23-02 від 17 січня 2023 року прийняте на підставі висновку перевірки про недотримання ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД вимог пунктів 103.2 та 103.3 статті 103, підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, адже при виплаті процентних доходів нерезиденту Nemiroff Investment Limited (Кіпр) платником неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, що передбачені частиною 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Вказаний висновок апеляційний суд вважає помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 103.1, 103.2 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Пунктами 103.3 - 103.5 статті 103 ПК України визначено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Згідно з пунктом 103.10 статті 103 ПК України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відповідно до підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно частин 1 та 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, що підписана 08.11.2012 та ратифікована Україною 04.07.2013, проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків (до 2020 року) та 5 відсотків (з 2020 року) від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Отже, право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

В акті перевірки не заперечується наявність перших двох вимог, які стосуються того, що нерезидент в особі Nemiroff Investment Limited є резидентом Республіки Кіпр, з якою Україна підписала міжнародний договір, а також таким нерезидентом надано довідку, яка підтверджує, що нерезидент Nemiroff Investment Limited є резидентом Республіки Кіпр.

Також матеріали справи містять лист, який підтверджує те, що Nemiroff Investment Limited є компанією, що створена і зареєстрована на Кіпрі з індивідуальним податковим номером 12306315G та є його резидентом з моменту реєстрації, тобто з 14 травня 2012 року. Дохід даної компанії підлягає оподаткуванню податком на прибуток відповідно до Закону Республіки Кіпр Про податок на прибуток.

Разом з цим, в акті перевірки вказано, що за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД нараховано процентів в загальній сумі 4 391 415,11 доларів США (еквівалентно 117 399 468,96 гривень) та перераховано нерезиденту Nemiroff Investment Limited процентів у загальній сумі 2 458 860,57 доларів США (еквівалентно 65 748 299,64 гривень), з яких сплачено податок з доходів нерезидента джерелом походження з України за ставкою 2% (з 2020 року за ставкою 5%) в загальній сумі 1 548 962,24 гривень, посилаючись при цьому на статтю 11 Проценти Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Для з`ясування правомірності використання пільгової ставки оподаткування контролюючим органом в рамках обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн було ініційовано направлення спеціальних запитів до компетентного органу Республіки Кіпр та компетентних органів Британських Віргінських островів щодо отримання податкової інформації стосовно кіпрської компанії Nemiroff Investment Limited (Кіпр) та компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), а також встановлення бенефіціарного власника у вигляді процентів.

З листів, що надійшли на такі запити, відповідач дійшов висновку про те, що кошти, залучені від компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), були використані компанією Nemiroff Investment Limited (Кіпр) для надання позики українському платнику податків ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД. Відсотки за користування позикою, отримані кіпрською компанією Nemiroff Investment Limited від українського платника податків ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, перераховувалися в той же період на банківські рахунки компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови).

На думку відповідача, компанія Nemiroff Investment Limited не є бенефіціарним власником грошових коштів, виплачених українським підприємством ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД у вигляді процентів, а є лише проміжним агентом (транзитером) з плати за користування внутрішньо-груповим кредитом, оскільки такі кошти перераховувалися в той же період на банківські рахунки компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), з якими в України відсутній міжнародний договір, що не дає право на використання пільг при оподаткуванні відповідного доходу.

Тобто, відповідач заперечує існування третьої обов`язкової передумови для можливості застосування відповідних пільг, стверджуючи, що компанія-нерезидент не є бенефіціарним власником доходу.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але й повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю такого доходу. Коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, в такому разі отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Відповідач правильно вказав, що передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

Водночас, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника обов`язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 817/1045/17, від 21 березня 2018 року у справі № 803/1005/17, від 16 вересня 2022 року у справі № 826/10189/18.

Матеріали справи містять лист, що складений аудитором Ангелос Стиляновим (сертифікованим бухгалтером та зареєстрованим аудитором, діючим на підставі сертифікату номер 1924/А/2013) від імені та за дорученням GMA Auditors Limited (сертифіковані бухгалтери та зареєстровані аудитори на підставі сертифікату номер Е215/А/2013), який здійснює обов`язковий щорічний аудит фінансової компанії Nemiroff Investment Limited, яким підтверджується те, що така компанія належним чином зареєстрована та здійснює свою діяльність на території Республіки Кіпр за реєстраційним номером 306315 на підставі листа про призначення. Цим листом також підтверджено те, що на основі перевіреної фінансової звітності компанії Nemiroff Investment Limited така компанія є кінцевим бенефіціарним власником отриманого у вигляді відсотків відповідно до договору позики № 31072013/NIVL-LVN від 02 серпня 2013 року.

При цьому у такому листі вказано, що на основі аналізу потоків коштів встановлено, що компанія Nemiroff Investment Limited, отримуючи відсотки від ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД, не виступає в якості агента або номінального одержувача і є повноправним розпорядником отриманих коштів. У компанії Nemiroff Investment Limited відсутні будь-які юридичні зобов`язання щодо передачі одержуваних доходів на користь третіх осіб. Будь-який розподіл доходів компанії Nemiroff Investment Limited здійснюються керівними органами компанії в суворій відповідності із статутними документами.

Отже, вказаним листом спростовуються доводи контролюючого органу про те, що Nemiroff Investment Limited не є бенефіціарним власником грошових коштів, виплачених ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД у вигляді процентів, а є проміжним агентом (транзитером) коштів на користь Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), про що йдеться в акті перевірки.

До того ж, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що саме отримані компанією Nemiroff Investment Limited (Кіпр) кошти від ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД у вигляді процентів перераховувалися на користь Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови).

Таким чином, встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про безпідставність висновків посадових осіб відповідача щодо необхідності оподаткування виплаченого компанії Nemiroff Investment Limited доходу у вигляді процентів за договором позики за загальним правилом в розмірі 15%, замість ставки 2 % (з 2020 року 5%) від загальної суми процентів, що свідчить про необґрунтованість висновків перевірки у цій частині, а також про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 113/Ж10/31-00-23-02 від 17 січня 2023 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 березня 2024 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.