Постанова

від 13.03.2024 по справі 380/8031/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8031/21 пров. № А/857/23601/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в справі №380/8031/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Потабенко В.А.,

час ухвалення рішення 26.09.2023 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 26.09.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради щодо ненарахування та невиплати їй щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій, у розмірі 3-ох мінімальних пенсій за віком; зобов`язати Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради нарахувати та виплати їй разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 року, у розмірі 3-ох мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального населення Бориславської міської ради Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі менше трьох мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління праці та соціального населення Бориславської міської ради Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25 листопада 2021 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №380/8031/21.

У зв`язку з невиконанням рішення суду, позивачем було подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року про встановлення судового контролюза виконанням судового рішення заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено частково.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 06 вересня 2021 року у справі №380/8031/21.

В ухвалі від 27 лютого 2023 року Львівський окружний адміністративний суд дійшов до висновку про достатність підстав для накладення штрафу у відповідності до ч. 2ст. 382 КАС України на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. Відтак, клопотання ОСОБА_1 задоволено.

Накладено на керівника Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штраф за невиконання рішення суду у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Ухвалено стягнення штрафу здійснити відповідно до частини 3 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом стягнення половини суми штрафу, що становить 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) стягнути на користь Державного бюджету України.

Також зобов`язано Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 06.09.2021 у справі №380/8031/21.

Ухвала суду в частині накладенняштрафує виконавчим документом.

Надалі, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року прийнято звіт Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі №380/8031/21.

При цьому, Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 вересня 2023 року визнав виконавчий документ, виданий Львівським окружним адміністративним судом 27.02.2023 у справі № 380/8031/21, таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції самоправно скасував винесену ним ж ухвалу від 27 лютого 2023 року про накладенняштрафу, постановивши ухвалу про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене позивачем судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою від 13.09.2023 прийнято звіт Управління про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі №380/8031/21, відтак, в зв`язку з повним виконанням рішення суду від 06.09.2021, постало питання про визнання виконавчого документа (ухвали суду від 27.02.2023 про накладення штрафу) таким, що не підлягає виконанню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Згідно з пунктом 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться уст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантованест. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначенихст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14,370 КАС України.

За правилами ч. 1ст. 373 КАС Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КАС України, виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом,ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно ч. 6 ст. 382 КАС України, ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби.

Тобто така ухвала є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1ст. 374 КАС Українисуд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2ст. 374 КАС України).

Колегія суддів наголошує, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до чітких приписів процесуального закону.

Так, КАС України визначає випадки, коли суд з власної ініціативи може вчинити відповідну процесуальну дію, зокрема у випадку витребування доказів (ст.80 КАС України), забезпечення позову (150 КАС України), ухвалення додаткового рішення (ст. 252 КАС України), виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (ст.253 КАС України), відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ст.378 КАС України) та ін.

Водночас питання виправлення помилки у виконавчому документі чи визнання його таким, що не підлягає виконанню не відносяться до таких, які можуть бути розглянуті судом з власної ініціативи.

Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч.1 ст.374 КАС України).

Однак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції, постановлена судом з власної ініціативи, поза межами заяви стягувача або боржника про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що оскаржуваною ухвалою визнано виконавчий документ, виданий Львівським окружним адміністративним судом 27.02.2023 у справі № 380/8031/21, а саме ухвалу про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, за не подання звіту про виконання судового рішення, постановленої відповідно дост. 382 КАС України, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2статті 382 КАС Україниза наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5ст. 382 КАС Українивстановлено, що суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Водночас приписистатті 382 КАС Українине містять підстав для скасування ухвали про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання судового рішення.

Приписист. 382 КАС Українине містить посилань щодо можливості та умов скасування судом першої інстанції власної ухвали про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, за не подання звіту про виконання судового рішення, постановленої відповідно дост. 382 КАС України.

Таким чином, при застосуванні судом першої інстанції ч. 2ст. 382 КАС Українита накладенні штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за неподання звіту про виконання судового рішення, суд позбавлений процесуальної можливості скасувати свою ухвалу.

Таку ухвалу може бути оскаржено та, за наявності для цього підстав, скасовано лише в апеляційному порядку, як це передбачено п. 25 ч. 1ст. 294 КАС України.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 15.11.2020 у справі № 752/2391/17 зазначив, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Так, суд першої інстанції зазначив, що 19.07.2023 представником відповідача до суду на підтвердження добровільного виконання судового рішення надано відомості про повне виконання рішення суду у справі № 380/8031/21, а саме: реєстр відомостей на виплату коштів для забезпечення виконання рішень суду ОСОБА_1 на суму 4695,00 грн., платіжну інструкцію № 4 від 18.07.2023 на суму 4695,00 грн. (із зазначенням рахунку отримувача коштів - ОСОБА_1 ).

Однак, на переконання колегії суддів, вищенаведене може слугувати підставою для прийняття звіту про виконання судового рішення, однак не свідчить про добровільне виконання виконавчого документа, який оскаржуваною ухвалою визнано таким, що не підлягає виконанню.

Матеріали справи не містять відомостей про виконання виконавчого документа, виданого Львівським окружним адміністративним судом 27.02.2023 у справі № 380/8031/21, зокрема в частині накладення на керівника Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штрафу за невиконання рішення суду у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Отже висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є безпідставним.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх адреса місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржникафізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб платників податку), строк пред`явлення рішення до виконання.

Оскільки ухвала є виконавчим документом, в ній необхідно вказати наведені відомості щодо стягувача та боржника та строк пред`явлення до виконання.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. (ч. 1ст. 317 КАС України)

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст.243,250,312,315,317,321,322,325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в справі №380/8031/21 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.