Постанова

від 13.03.2024 по справі 300/5432/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5432/23 пров. № А/857/24466/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в справі №300/5432/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради про визнання протиправним і скасування рішення за №596-34/2023 від 01.06.2023 та зобов`язання повторно розглянути звернення щодо затвердження технічної документації із землеустрою, встановлення меж земельних ділянок в натурі і передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,0826 га,-

суддя в 1-й інстанції Чуприна О.В.,

час ухвалення рішення 06.11.2023 року,

місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Перегінської селищної ради про визнання протиправним і скасування рішення за №596-34/2023 від 01.06.2023 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення) та зобов`язання повторно розглянути звернення щодо затвердження технічної документації із землеустрою, встановлення меж земельних ділянок в натурі і передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,0826 га

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Перегінська селищна рада, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №300/2180/22 повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 20.01.2022 щодо затвердження технічної документації із землеустрою, встановлення меж земельних ділянок в натурі та передачі земельної ділянки у власність. За результатом розгляду такої заяви, Перегінською селищною радою восьмого демократичного скликання (тридцять четверта (позачергова) сесія) прийнято рішення №596-34/2023 від 01.06.2023, яким відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0826 га, кадастровий номер 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 на підставі пункту "а" частини 4 статті83, частини 8 статті186 Земельного кодексу Українив зв`язку із тим, що при розробленні технічної документації із землеустрою в межі земельної ділянки включені землі загального користування, орієнтованою площею 0,0157 га, а саме: проїзд до земель сільськогосподарського призначення та заїзд до земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як стверджує скаржник, вказані в оспорюваному рішенні обставини не відповідають фактичним, так як земельна ділянка площею 0,0157 га ніколи не належала та не належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вбачається із наявної технічної документації, а також план-схеми, на якій відображено площу земельної ділянки 0,1621 га, яка приватизована ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та яка не перетинається і не накладається на земельну ділянку площею 0,0157 га, а тому технічна документація позивача відповідає всім вимогам законодавства.

Також, згідно Схеми розташування земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 2624886701:01:006:0189 площею 0,0826 громадянина, облікована за ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( АДРЕСА_1 ), є не приватизованою, та не має жодних межових накладань із земельною ділянкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кадастровим номером 2624886701:01:006:0260, площею 0,1612 га в АДРЕСА_2 , яка є приватизованою останніми під час воєнного стану в Україні в липні 2022 року. Отже, як свідчить вказана схема розташування земельної ділянки, будь-яких підстав для відмови затвердження проектної документації немає.

На переконання позивача в даному випадку, підставою для відмови у затвердженні технічної документації може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, рішення відповідача ґрунтується на припущеннях та нібито на технічній документації і документах, які вказують, що земельна ділянка площею 0,0157 га входить до приватизованих земель ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На думку апелянта, дані факти є надуманими, а рішення носить характер систематичних зловживань відповідача та підлягає скасуванню.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Перегінської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області сьомого демократичного скликання (15 сесія) від 29.10.2017, надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовленнятехнічної документаціїщодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (а.с.14 том І).

В свою чергу, ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 із наступним присвоєнням кадастрового номера земельної ділянки 2624886701:01:006:0189 (а.с.10-42 том І).

Позивач звернувся (повторно) до Перегінської селищної ради із заявою від 20.01.2022 щодо затвердження технічної документації із землеустрою, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , в тому числі земельну ділянку, площею 0,0157 га, яка використовується як проїзд до домогосподарства та як розворотний майданчик.

На вказане звернення від 20.01.2022 позивач відповіді Перегінської селищної ради не отримав, у зв`язку з чим 31.05.2022звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позов до Перегінської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності щодо вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність та зобов`язання про затвердження технічної документації із землеустрою, встановлення меж земельних ділянок в натурі та передачі земельної ділянки у власність.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №300/2180/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Перегінської селищної ради щодо розгляду заяви від 20.01.2022. Зобов`язано Перегінську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2022 щодо затвердження технічної документації із землеустрою, встановлення меж земельних ділянок в натурі та передачі земельної ділянки у власність (а.с.58-60 том І). Рішення набрало законної сили 08.12.2022.

На виконання зазначеного рішення суду від 07.11.2022 у справі №300/2180/22 Перегінська селищна рада повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 20.01.2022 щодо затвердження технічної документації із землеустрою, встановлення меж земельних ділянок в натурі та передачі земельної ділянки у власність.

За результатом розгляду такої заяви, Перегінською селищною радою восьмого демократичного скликання (тридцять четверта (позачергова) сесія) прийнято рішення №596-34/2023 від 01.06.2023, яким відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність ОСОБА_1 (в АДРЕСА_1 ) земельної ділянки площею 0,0826га, кадастровий номер 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 на підставі пункту "а" частини 4 статті83, частини 8 статті186 Земельного кодексу Українив зв`язку із тим, що при розробленні технічної документації із землеустрою в межі земельної ділянки включені землі загального користування, орієнтованою площею 0,0157 га, а саме: проїзд до земель сільськогосподарського призначення та заїзд до земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.95 том І).

ОСОБА_1 , вважаючи протиправним рішення Перегінської селищної ради восьмого демократичного скликання (тридцять четверта (позачергова) сесія) №596-34/2023 від 01.06.2023, звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав на отримання у власність земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, врегульованіЗемельним кодексом України(далі ЗК України).

Відповідно до пунктів "а" і "б" частини 1статті 12 Земельного кодексу Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (частина 1статті 81 ЗК України).

Частинами 1-2статті 83 ЗК Українивизначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

В силу вимог частин 1-4статті 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Як визначалося приписами частини 2статті 118 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття селищною радою рішення від 29.10.2017 про надання позивачу дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі/на місцевості) рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Абзацом 2 частини 1, частиною 2статті 118 ЗК України, в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення, визначено, що до клопотання додається розроблена відповідно доЗакону України "Про землеустрій"технічна документаціяіз землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отриманнятехнічної документаціїіз землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Згідно з частиною 6статті 118 Земельного кодексу Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до абзацу 1 частини 7статті 118 Земельного кодексу Українивідповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустроющодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзацу 1 частини 7статті 118).

Частинами 9-11статті 118 ЗК Українипередбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отриманняпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердженняпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як свідчить зміст частини 1статті 122 Земельного кодексу Українисільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннямистатті 186 Земельного кодексу України.

Згідно вимог пункту 5 частини 5статті 186 ЗК Українитехнічна документаціяіз землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)затверджується у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Абзацом 1статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003за№858-IV(надалі по тексту такожЗакон №858-IV), в редакції чинній на момент виготовлення позивачем технічної документації, врегульовано, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Абзац другий зазначеної статті Закону визначає види документації із землеустрою, серед яких: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (пункт "ґ") ітехнічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)(пункт "і").

Тобто проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок і технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різними видами документації з землеустрою.

Відповідно достатті 29 Закону №858-IVдокументація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно достатті 30 Закону України "Про землеустрій"проводиться в порядку, встановленомуЗемельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 1статті 26 Закону України "Про землеустрій"визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Суд першої інстанці зазначив, що для такого виду документації із землеустрою, яктехнічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), передбачена видача уповноваженим органом відповідного "дозволу". Після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), така документація підлягає затвердженню уповноваженим органом.

Повертаючись до фактичних обставин справи цієї справи, рішенням Перегінської сільської ради від 29.10.2017, надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовленнятехнічної документаціїщодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . В свою чергу, позивач у 2017 році виготовив технічну документацію на вказану земельну ділянку, та в черговий раз, звернувся до відповідача із заявою від 20.01.2022 про її затвердження.

Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача від 20.01.2022, прийняв рішення №596-34/2023 від 01.06.2023, яким відмовив в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність ОСОБА_1 (в АДРЕСА_1 ) земельної ділянки площею 0,0826га, кадастровий номер 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 на підставі пункту "а" частини 4 статті83, частини 8 статті186 Земельного кодексу Українив зв`язку із тим, що при розробленні технічної документації із землеустрою в межі земельної ділянки включені землі загального користування, орієнтованою площею 0,0157 га, а саме: проїзд до земель сільськогосподарського призначення та заїзд до земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Досліджуючи правомірність прийняття Перегінською селищною радою оскаржуваного рішення №596-34/2023 від 01.06.2023, суд першої інстанції наголосив, що зміст рішення Перегінської селищної ради №596-34/2023 від 01.06.2023, яким відмовлено позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0826 га, кадастровий номер 2624886701:01:006:0189 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , свідчить про чіткі юридичні підстави такої відмови, а саме: пункт "а" частини 4 статті83і частини 8 статті186 Земельного кодексу України.

Додатково відповідач зазначив (виклав короткий зміст мотивів і обґрунтування відмови), що при розробленні технічної документації із землеустрою в межі земельної ділянки включені землі загального користування, орієнтованою площею 0,0157 га, а саме: проїзд до земель сільськогосподарського призначення та заїзд до земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, згідно вимог пункту "а" частини 4статті 83 Земельного кодексу Українидо земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів(майдани, вулиці,проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Як уже відзначалось судом вище, в силу вимог частини 8статті 186 Земельного кодексу Українипідставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогамзаконів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою абомістобудівної документації.

Суд першої інстанції ретельно дослідив подані суб`єктом владних повноважень до матеріалів справи, графічні матеріали та викопіювання з містобудівної документації.

Так, позивач разом із адміністративним позовом подав окремі аркуші "Техніча документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Серед такої технічної документації міститься аркуш із Графічним матеріалом з назвою "Розміщення земельної ділянки на викопіюванні з генплану с. Ясень за 1981 рік землекористувача ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0826 га по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд" (а.с.10, зворотній бік а.с.15 том І).

Даний аркуш в нижній його частині містить відомості про умовні позначення у вигляді нанесення лінії як контур "земельна ділянка ОСОБА_1 ". Суду подана позивачем чорно-біла копія такого документа, разом з тим, незважаючи на вказане, в ділянці нанесення такого контуру ділянки судом не встановлено визначення території в межах проїду, який влаштований в межах двох зовнішніх частина території землі (зворотній бік а.с.15 том І).

Разом з тим, селища нарада подала в суд Графічний матеріал розміщення земельної ділянки на викопіюванні з генерального плану забудови території с. Ясень за 1981 рік у масштабі 1:2000, а також умовні позначення до такого Графічного матеріалу (а.с.101, 103 том І; а.с.22 том ІІ)

Такі документи і графічні матеріали земельних ділянок виконані/складені за підписом начальника відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Перегінської селищної ради ОСОБА_4 .

Графічні матеріали містять зображення із контурами земельних ділянок жовтого і зеленого кольору, контри чорних та червоних ліній (а.с.101, 103 том І).

Аркуш із умовними позначеннями до Графічного матеріалу, серед іншого, містить відомості із зображеннями червоних і чорних ліній, контури земельних ділянок/територій жовтого, зеленого і червоного кольорів (а.с.22 том ІІ).

Зокрема, Умовні позначення до Графічного матеріалу містять такі відомості:

- "червона (тонка) лінія"визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Проектні червоні лінії створюються для того, щоб документально засвідчити, де саме будуть проходити вулиці та дороги (вказані влаштування проектні дороги згідно генплану на сьогоднішній день);

- "чорна (тонка) лінія"існуючі проїзди, заїзди згідно генплану від 1981 року;

- "жовта (широка) лінія"місце розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ;

- "зелена (широка) лінія"місце розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ;

- "червона (широка) лінія"спірна земельна ділянка (а.с.22 том ІІ).

Вказаний Графічні матеріали також доповнюються іншим документом "Графічний матеріал розташування земельних ділянок", на якому позначено:

- єдиний заїзд до домоволодіння гр. ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, яку має намір отримати у приватну власність гр. ОСОБА_1 , площею 0,0826 га;

- спірну земельну ділянку площею 0,0157 га (а.с.20 том ІІ).

Вказані Графічні матеріли засвідчують, що частина "земельної ділянки, яку має намір отримати у приватну власність гр. ОСОБА_1 , площею 0,0826 га" включає в себе частину проїзду, контури якого, на переконання суду, чітко на несені як "червона (тонка) лінія" та "чорна (тонка) лінія" викопіювання із генерального плану села 1981 року.

На інших, поданих відповідачем, Графічних матеріалах відзначено місце розташування земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Так, жовтим кольором (широка лінія) позначено земельну ділянку ОСОБА_2 , зеленим кольором (широка лінія)земельну ділянку ОСОБА_1 , а синім кольором (тонка лінія)землі загального користування (а.с.21 том ІІ).

Наведені вище Графічні матеріали земельних ділянок також виконані головним архітектором Перегінської селищної ради ОСОБА_4 , про що свідчить особистий підпис ОСОБА_4 та печатка головного архітектора відділу будівництва житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Перегінської селищної ради (а.с.101, 103 том І; а.с.20, 21, 22 том ІІ).

На Викопіюванні з ортофотоплану с. Ясень двома кольорами (червоний і жовтий) позначено земельну ділянку, площею 0,0826 га, яку має намір приватизувати позивач, з них жовтим кольором позначено частину земельної ділянки, площею 0,0157 га, в межі якої включено дорогу на проїзд (а.с.17 том ІІ). Умовні позначення на копії викопіювання за допомогою кулькової ручки та маркерів виконано начальником відділу юридичної та кадрової роботи ОСОБА_5 , про що свідчить особистий підпис останньої (зворотній бік а.с.17 том ІІ) та завірені печаткою спеціаліста землевпорядника ОСОБА_6 (а.с.17 том ІІ).

Також в матеріалах справи містяться графічні матеріали, де відображено розміщення земельної ділянки на викопіюванні з генплану с. Ясень за 1981 рік землекористувача ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0826 га по АДРЕСА_1 , та кадастровий план вказаної земельної ділянки, на якому містять позначення: від А до Бземля Ясенської сільської ради (заїзд) (а.с.180, 208 том І). Такі документи містяться у технічній документації.

Виходячи із вказаних документів та відповідних умовних позначень, складених і завірених відповідними уповноваженими особами селищної ради, судом з`ясовано, що до складу земельної ділянки площею 0,0826 га, на яку позивачем розроблена технічна документація, що подавалась до органу місцевого самоврядування для затвердження, входить частина земельної ділянки, що фактично є дорогою (проїздом) до земель сільськогосподарського призначення та заїздом до земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 ..

Очевидним є те, що частина ділянки площею 0,0826 га включає в себе проїзд, визначений на викопіюванні із генерального плану 1981 року.

Отже, така спірна частина земельної ділянки площею є землею загального користування населеного пункту с. Ясень (проїздом), яка в розумінні положень пункту "а" частини 4статті 83 Земельного кодексу України, не може передаватись у приватну власність.

Скаржник жодним чином не заперечує тієї обставини, що частина земельної ділянки площею 0,0157 га включена до земельної ділянки площею 0,0826 га, яку останній має намір приватизувати. Також позивач не заперечує те, що земельна ділянка площею 0,0157 га є землею загального користування (проїздом).

Також скаржник жодним чином не заперечує відомості внесені відповідачем до поданих матеріалів, зокрема, Графічних матеріалів, Викопіювань із генерального плану села Ясень 1981 року і Викопіювань з ортофотоплану с. Ясень (а.с.101, 103 том І; а.с.16-22 том ІІ). Як свідчать подані відповідачем докази, селищна рада в розгляді справи коментовані документа надсилала позивачу (а.с.252 том І; а.с.23 том ІІ).

Узагальнюючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, поряд з іншим,землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці,проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Оскільки до складу земельної ділянки площею 0,0826 га по АДРЕСА_1 входить частина земельної ділянки, яка є землею загального користування (проїздом), що не заперечується позивачем, суд дійшов висновку про неможливість передання останньої у власність позивача.

За таких обставин, суд вважає відмову відповідача у затвердженнітехнічної документаціїіз землеустрою належно обґрунтованою, а подані докази такими, що засвідчують обставину невідповідності вимогам чинного законодавстватехнічної документаціяпозивача із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, що частина земельної ділянки є землями загального користування населеного пункту с. Ясень (проїздом), а отже не може бути передана у приватну власність ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції аргументовано відхилив посилання позивача в адміністративному позові на статтю1861Земельного кодексу України, оскільки така норма втратила свою чинність на підставіЗакону №1423-IX від 28.04.2021, тим більше, вказана норма визначала повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проте спірні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли, у зв`язку з відмовою у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що є іншим видом документації з землеустрою.

Окремо суд звертає увагу позивача на те, що по перше, рішенням сільської ради від 29.10.2017 хоч і надано позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0826 га, втім таке рішення не надало і не могло надати в силу вимог закону дозвіл на включення до такої землі загального проїзду, відомості якого як станом на 2017 так 2023 роки містилися і містяться в генеральному плані села.

По-друге, судом не встановлено з графічних матеріалів технічної документації позивача із землеустрою (0,0826 га) погодження відповідного органу містобудування (архітектури) чи його посадової особи, в тому числі із включенням до земельної ділянки частину проїзду загального користування, нанесеного і визначеного в генеральному плані села 1981 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в справі №300/5432/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.