Постанова

від 12.03.2024 по справі 640/25746/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/25746/21

касаційне провадження № К/990/21809/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

за участі секретаря судового засідання - Калініна О.С.,

представника позивача - Ларіонова М.О.,

представника відповідача - Франчука Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року (головуючий суддя - Шулежко В.П.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сорочко Є.О.; судді - Федотов І.В., Коротких А.Ю.)

у справі № 640/25746/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС Україна»

до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС Україна» (далі - ТОВ «СІЕЙЧЕС Україна», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЦМУ ДПС по РВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 червня 2021 року № 330/31-00-07-02-01 та № 331/31-00-07-02-01.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що господарські операції позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами підтверджені належними первинними документами, які свідчать про формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства є безпідставними.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ЦМУ ДПС по РВПП звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами.

Ухвалою від 22 вересня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційної скаргою контролюючого органу.

14 жовтня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СІЕЙЧЕС Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 21 травня 2021 року № 383/31-00-07-02-01/35704808.

Відповідно до висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за лютий 2021 року на суму 13 824 409,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на порушення позивачем норм податкового законодавства, що стосуються віднесення сум сплаченого постачальникам у ціні товару податку на додану вартість до складу податкового кредиту, у зв`язку з непідтвердженням реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками: Tовариством з обмеженою відповідальністю «Колосс Груп» (далі - TОВ «Колосс Груп»), Tовариством з обмеженою відповідальністю «Агротрансфер» (далі - TOB «Агротрансфер»), Tовариством з обмеженою відповідальністю «Альже» (далі - ТОВ «Альже»), Tовариством з обмеженою відповідальністю «Трубіж Агро Північ» (далі - ТОВ «Трубіж Агро Північ»).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 18 червня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 330/31-00-07-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 5 446 414,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 361 603,50 грн;

№ 331/31-00-07-02-01, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 8 377 995,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Таким чином, формування та відшкодування податкового кредиту можливе лише у разі підтвердження фактичного здійснення господарських операцій належно оформленими первинними документами.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судовими інстанціями встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат.

Так, судовим розглядом встановлено, що між позивачем (покупець) та TOB «Колосс Груп» (продавець) укладено договір поставки від 10 липня 2019 року № 886226 відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві зерно пшениці 4-го класу, без ГМО, українського походження, врожаю 2019 року та/або зерно пшениці 2-ого класу, без ГМО, українського походження, врожаю 2019 року (товар), на умовах, передбачених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним договором, у продавця та оплатити його вартість.

На підтвердження виконання умов вказаного договору до суду було надано видаткові і податкові накладні, платіжні доручення, лист припортового зерноперевантажувального терміналу Tовариства з обмеженою відповідальністю «M.B. Карго» від 18 травня 2021 року № 1805/02

Позивачем також були надані докази придбання TOB «Колосс Груп» сільськогосподарської продукції у сільськогосподарського виробника Фермерського господарства «Успіх-Ташлик» (далі - ФГ «Успіх-Ташлик»), а також докази наявності в останнього земельних ресурсів (довідка відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області, згідно з якою в користуванні ФГ «Успіх-Ташлик» на підставі договорів суборенди обліковуються земельні ділянки, площа яких складає 1 715,25 га; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року (форма № 4-сг), зі змісту якого вбачаєтеся, що загальна площа сільськогосподарських угідь у користуванні ФГ «Успіх-Ташлик» становить 1 715,25 га, з них під посів пшениці озимої використано 1 200,00 га).

Також, між позивачем та TOB «Агротрансфер» укладено ряд договорів поставки, на підставі яких позивач закупляв зернові культури, а саме кукурудзу 3 класу, пшеницю 3-го класу, врожаю 2020 року, для їх подальшого експорту.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів матеріали справи містять копії видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, листів припортових зерноперевантажувальних терміналів Tовариства з обмеженою відповідальністю «МСП Ніка-Тера» та Tовариства з обмеженою відповідальністю «M.B. Карго» від 25 червня 2021 року № 371-25/06 та від 25 червня 2021 року № 2506/05 відповідно.

Позивачем також були надані докази придбання TOB «Агротрансфер» сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських виробників, що підтверджується договорами поставки, зареєстрованими податковими накладними, товарно-транспортними накладними, звітами про посівні площі сільськогосподарських культур (форма № 4-сг).

Відсутність порушень податкового законодавства при здійсненні господарських операцій між позивачем та TOB «Агротрансфер», а також між TOB «Агротрансфер» та сільськогосподарськими виробниками, перевізником Tовариством з обмеженою відповідальністю «АМП Трейд» підтверджена Головним управлінням ДПС у Миколаївській області за результатами проведення зустрічної звірки контрагента TOB «Агротрансфер» згідно довідки Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28 липня 2021 року № 14/14-29-07-05/41903355.

Крім того, між позивачем та TOB «Альже» було укладено ряд договорів поставки, на підставі яких позивач закупляв зернові культури, а саме кукурудзу та пшеницю, врожаю 2020 року, для їх подальшого експорту.

На підтвердження виконання умов договорів поставки матеріали справи містять копії видаткових накладних, податкових накладних, залізничних накладних, платіжних доручень, листа припортового зерноперевантажувального терміналу Tовариства з обмеженою відповідальністю «МСП Ніка-Тера» від 25 червня 2021 року № 372-25/06.

Додатково позивачем були надані докази придбання TOB «Альже» сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських виробників.

Також, між позивачем та TOB «Трубіж Агро Північ» укладено договір поставки від 18 січня 2021 року № 952060, на підставі якого платник закупляв зернові культури, а саме кукурудзу 3-го класу, врожаю 2020 року, для подальшого експорту.

Виконання умов вказаного договору підтверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, листа припортового зерноперевантажувального терміналу Tовариства з обмеженою відповідальністю «M.B. Карго» від 25 червня 2021 року № 2506/03, договору перевезення вантажів, укладеного між позивачем та Tовариством з обмеженою відповідальністю «Монтаж Сервіс-Буд», рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, товарно-транспортних накладних.

Додатково позивачем були надані докази походження товару, зокрема, відповідно до Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (форма № 4-сг) загальна площа сільськогосподарських угідь TOB «Трубіж Агро Північ» становить 411,96 га, з них під посів кукурудзи кормової використано 371,80 га. Крім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за TOB «Трубіж Агро Північ» офіційно зареєстровано 890 земельних ділянок. При цьому, земельні ділянки зареєстровані починаючи з червня 2016 року, тобто задовго до господарських операцій зі позивачем.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження податкового органу, що по ланцюгу постачання не встановлено придбання контрагентами позивача товарно-матеріальних цінностей у інших суб`єктів господарювання, обґрунтовано не прийнято судовими інстанціями, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо безпосередніх постачальників платника та дослідження відповідних первинних документів.

Таким чином, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Отже, контролюючим органом всупереч Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів допущення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про безтоварність безпосередньо операцій, здійснених позивачем.

Фактично, податковий орган посилається виключно на недоліки господарських операцій, у яких позивач не брав участь та оподаткування яких не є предметом даного спору, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови - 13 березня 2024 року.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник