Постанова

від 13.03.2024 по справі 420/15444/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 420/15444/21

касаційне провадження № К/990/28875/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (головуючий суддя - Бутенко А.В.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Стас Л.В.; судді - Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)

у справі № 420/15444/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юника Проджект»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юника Проджект» (далі - ТОВ «Юника Проджект»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 серпня 2021 року № 19539/15-32-07-02 та від 12 серпня 2021 року № 19543/15-32-07-02.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20 грудня 2021 року адміністративний позов задовольнив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року та направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на наявність у ТОВ «Юника Проджект» непогашеної суми заборгованості терміном понад три роки, що дає підстави для кваліфікації цієї заборгованості відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) як безнадійної. Крім того, наголошує на ненаданні платником для здійснення контрольного заходу додаткової угоди від 17 квітня 2018 року № 3 щодо продовження терміну повернення кредитних коштів.

Верховний Суд ухвалою від 08 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Юника Проджект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2018 року по 22 червня 2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 22 червня 2021 року, за результатами якої складено акт від 12 липня 2021 року № 13811/15-32-07-02/37170997.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 ПК України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 3, 9, 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безпідставне невідображення у складі інших доходів за 2018 рік простроченої кредиторської заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими відсотками за кредитним договором від 19 липня 2010 року № 71/07-2010 в загальному розмірі 39580543,66 грн, строк позовної давності за якою відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) минув.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем від 12 серпня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 19539/15-32-07-02, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4394781,00 грн за основним платежем та 1026973,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 19543/15-32-07-02, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8109892,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зобов`язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

За правилами пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Згідно з підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому згідно з частинами першою - третьою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як з`ясовано судами, 19 липня 2010 року між компанією «ПАНКРАС ЛІМІТЕД» (PANCRASS LIMITED), Республіка Кіпр, (кредитор) та позивачем (позичальник) укладено кредитний договір № 71/07-2010, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 12000000,00 доларів США на термін по 09 липня 2015 року, але не раніше реєстрації цього договору Управлінням Національного банку України в Одеській області шляхом видачі реєстраційного свідоцтва. Кредит надається на поповнення обігових коштів та фінансування інших заходів, пов`язаних із веденням статутної діяльності позичальника, в тому числі на погашення кредиторської заборгованості, заборгованості за договорами поруки, договорами про переведення боргу та для перерахування коштів на депозитні рахунки.

Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору відсоткова ставка за користування кредитом складає 11 % річних, що нараховуються за фактичний період користування кредитними коштами та фактичну суму заборгованості за кредитом.

Пунктом 4.2 договору від 19 липня 2010 року № 71/07-2010 передбачено повернення отриманого кредиту не пізніше 19 липня 2015 року.

15 грудня 2014 року між компанією «ПАНКРАС ЛІМІТЕД» (PANCRASS LIMITED), Республіка Кіпр, компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, та платником укладено додаткову угоду № 1 (про заміну кредитора) до кредитного договору від 19 липня 2010 року № 71/07-2010, відповідно до якої замінено первісного кредитора «ПАНКРАС ЛІМІТЕД» (PANCRASS LIMITED), Республіка Кіпр, на компанію «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама.

15 січня 2018 року між компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, та ТОВ «Юника Проджект» складено гарантійний лист, відповідно до якого позивач гарантує повне повернення заборгованості зі сплатою відсотків у порядку та на умовах, передбачених кредитним договором від 19 липня 2010 року № 71/07-2010, до 31 грудня 2022 року.

17 квітня 2018 року між компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, та платником укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору від 19 липня 2010 року № 71/07-2010, відповідно до якої повернення заборгованості зі сплатою відсотків буде здійснено у строк до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2020 року між компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, та ТОВ «Юника Проджект» укладено договір прощення боргу, відповідно до пункту 1 якого зобов`язання позивача щодо оплати кредитору заборгованості за первинним договором у розмірі суми основного боргу 337000,00 доларів США припиняються у повному обсязі шляхом звільнення (прощення) боргу платнику відповідно до статті 605 ЦК України.

Пунктом 7 цього договору визначено, що з моменту набрання ним чинності позивач має зобов`язання перед компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, за первинним договором на суму нарахованих відсотків у розмірі 1150337,83 доларів США.

31 березня 2021 року між компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, та ТОВ «Юника Проджект» укладено договір прощення боргу, відповідно до якого зобов`язання позивача щодо оплати кредитору за первинним договором частини нарахованих відсотків у розмірі 273000,00 доларів США припиняються в повному обсязі шляхом звільнення (прощення) боргу позивачу відповідно до статті 605 ЦК України.

Згідно з пунктом 7 вказаного договору з моменту набрання ним чинності ТОВ «Юника Проджект» має зобов`язання перед компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, за первинним договором на залишок нарахованих відсотків у розмірі 877337,83 доларів США.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що заборгованість позивача перед компанією «PANCRASS OVERSEAS SA», Республіка Панама, за кредитним договором від 19 липня 2010 року № 71/07-2010 набула статусу безповоротної фінансової допомоги в 2018 року не відповідає дійсності.

Посилання контролюючого органу в обґрунтування своєї правової позиції на ненадання платником під час здійснення контрольного заходу додаткової угоди від 17 квітня 2018 року № 3 щодо продовження терміну повернення кредитних коштів за умови надання усієї іншої документації, зокрема гарантійного листа від 15 січня 2018 року, не може бути єдиною та достатньою підставою для кваліфікації розглядуваної заборгованості як безнадійної та необхідності її включення до складу інших операційних доходів за 2018 рік.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник