Постанова

від 12.03.2024 по справі 758/12695/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12695/23

3/758/73/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Петров Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» (код ЄДРПОУ 40306360), юр. адреса: 10014, Житомирська область, м. Житомир, Богунський район, вул. Михайла Грушевського, буд. 14/20, кв. (офіс) 118,

за ч. 1ст. 483 Митного кодексу України,

за участю представників Енергетичної митниці - Гереги К.М., Холодкової О.С.,

за участю ОСОБА_1 та його представника адвоката Гордійчука Ю.В.,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27.10.2023 об`єднано в одне провадження справу за номером № 758/12695/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 КУпАП, зі справами № 758/12700/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 КУпАП, № 758/12702/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 КУпАП, № 758/12707/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 КУпАП. Об`єднаній справі присвоєно єдиний номер № 758/12695/23 (провадження номер № 3/758/5052/23).

Так, згідно протоколів про порушення митних правил № 0291/90300/23 від 10.10.2023, № 0290/90300/23 від 10.10.2023, № 0293/90300/23 від 10.10.2023 та № 0292/90300/23 від 10.10.2023, які обє`днані для спільного розгляду у справі № 758/12695/23, 07.01.2023, 15.01.2023, 24.01.2023, 31.01.2023, 08.02.2023, 15.02.2023, 22.02.2023, 01.03.2023 через митний кордон України пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» (Україна, 10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н, вул. Михайла Грушевського, буд. 14-/20, кв. (офіс) 118, код ЄДРПОУ 40306360) було переміщено товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F» загальною вагою 78,326 тонн, 94,028 тис. л. при 15 °С, вартістю 71 015,10 Євро; загальною вагою 26,085 тонн, 31,352 тис. л. при 15 °С, вартістю 22 954, 80 Євро; загальною вагою 52, 316 тонн, 62,691 тис. л. при 15 °С, вартістю 53 620, 30 Євро; загальною вагою 52,272 тонн, 62,526 тис. л. при 15 °С, вартістю 51 749,04 Євро.

Зазначений товар було оформлено в Енергетичній митниці за митними деклараціями: типу ІМ 40 ТФ від 08.02.2023 № 23UA903220003236U6, від 15.02.2023 № 23UA903220003779U8 та від 22.02.2023 № 23UA903220004351U0; 01.03.2023 № 23UA903220004845U9; від 07.01.2023 № 23UA90322000488U0; 15.01.2023 № 23UA903220001264U4; 25.01.2023 № 23UA903220002096U5; 02.02.2023 № 23UA903220002635U0.

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: сертифікатів якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332; рахунків-фактур від 07.02.2023 № 7219, від 14.02.2023 № 7241, від 21.02.2023 № 7258; 27.02.2023 № 7286; 05.01.2023 № 7097; 13.01.2023 № 7131; 23.01.2023 № 7158; 30.01.2023 № 7182; контракту від 30.11.2022 № 2022/11/30.

Відповідно до умов контракту від 30.11.2022 № 2022/11/30, укладеного між ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» в особі директора ОСОБА_1 (покупець) та литовським підприємством UAB Ekoenergija (Granito g. 11, LT-02241 Vilnius, Литва) в особі директора Julijus Srage (Продавець), Продавець продає, а Покупець купує нафтопродукти: дизельне паливо та бензин, надалі - Товар.

Відповідно до розділу 2 контракту від 30.11.2022 № 2022/11/30 товар, що поставляється, за своєю якістю відповідає стандартам. Якість товару підтверджується паспортом якості/сертифікатом відповідності, що видаються заводами виробниками або терміналом, розміщеними в країнах-членах ЄС.

Одночасно з передачею товару продавець зобов`язаний передати покупцю такі документи: інвойс (рахунок-фактуру), міжнародну-транспортну накладну CMR, паспорти якості/сертифікати відповідності товару. Товар вважається поставленим Продавцем за якістю - відповідно до паспортів якості/сертифікатів відповідності.Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F» походженням з Литовської Республіки.

Відповідно до відомостей зазначених в сертифікатах (паспортах) якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 590:2022.

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.

Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива». Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з російської федерації та республіки білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території російської федерації та республіки білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є російська федерація та республіка білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб`єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і EN 590 (паливо дизельне) або їх аналогів.

З метою дотримання вищезазначених заборон та обмежень, посадовими особами ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандарту EN 590 (паливо дизельне) і його ідентифікації, надано документи про якість, а саме сертифікатів (паспорт) якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332, який містять відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».

Також з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в Європейському Союзі до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару, а саме: рахунків-фактури від 07.02.2023 № 7219, від 14.02.2023 № 7241, від 21.02.2023 № 7258; 27.02.2023 № 7286; 05.01.2023 № 7097; 13.01.2023 № 7131; 23.01.2023 № 7158; 30.01.2023 № 7182, в яких зазначено, що країна походження товару - Литва.

01.03.2023 листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю, щодо використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».

З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікатів якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332, на адресу представництва АТ «Орлен Летува» в Україні направлені відповідні запити (листи від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928 та від 09.06.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/12/2296).

Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та від Public Company «Orlen Lietuva» інформації (листи від 20.04.2023 № 63, від 28.04.2023 № 64 та від 29.06.2023 № D2(115-9) -1451), сертифікати якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332, литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався (відомості про сертифікат якості з таким номерами у підприємства відсутні).

Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України митним органам ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» було надано документи, а саме сертифікатів якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332, що містить відомості про фізико-хімічні показники та виробника товару, факт видачі яких, виробником «Orlen Lietuva» не підтверджено.

Тобто посадовими особами ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F» загальною вагою 78,326 тонн, 94,028 тис. л. при 15 °С, вартістю 71 015,10 Євро (2 780 785,46 грн. по курсу НБУ на день перетину митного кордону України); вагою 26,085 тонн, 31,352 тис. л. при 15 °С, вартістю 22 954,80 Євро або 891 176,50 грн. (по курсу НБУ 38,8231 грн на день перетину митного кордону України); загальною вагою 52,316 тонн, 62,691 тис. л. при 15 °С, вартістю 53 620,30 Євро (2 094 455,99 грн. по курсу НБУ на день перетину митного кордону України); загальною вагою 52,272 тонн, 62,526 тис. л. при 15 °С., вартістю 51 749,04 Євро (2 060 307,86 грн. по курсу НБУ на день перетинумитного кордону України), з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікатів якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332, за що ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини другої ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами керівником ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» є громадянин України ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувалася.

Таким чином, в діях керівника ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ» ОСОБА_1 , наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Гордійчука Ю.В. надійшли письмові пояснення, за змістом яких просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Захисник звернув увагу на те, що матеріали справи про порушення митних правил не містять жодних прямих доказів щодо надання митним органам документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікатів якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332.

Представник митного органу Герега К. М. надіслала на адресу суду додаткові письмові пояснення, у яких просила визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Крім того, представник зазначила, що ТОВ «УКРІНТРЕЙД ПОЛІССЯ», який є імпортером палива дизельного на митну територію України та пред`являє документи митним органам, повинен додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України. Відповідно до 1, 6 ст. 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. «Orlen Lietuva», є виробником даного дизельного палива, місцезнаходження якого є Литовська Республіка. У рахунках-фактурах зазначено країну походження товару - Lietuva (Литва). З вказаного вище випливає, що єдиним підтвердженням країни походження цього дизельного палива є 2 документи: сертифікат якості та інвойси (видані на основі сертифікату якості). Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та від Public Company «Orlen Lietuva» інформації, - сертифікати якості від 23.02.2023 № 162998, від 22.01.2023 № 162447, від 16.01.2023 №162332, від 13.01.2023 №162041 литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався. Так як Public Company «Orlen Lietuva» не підтверджено видачу сертифікату якості, то фактично і країна походження не підтверджена. Продавець товару не є виробником товару. Так як Public Company «Orlen Lietuva» не підтверджено видачу сертифікату якості, то фактично і країна походження не підтверджена.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Гордійчук Ю.В. та ОСОБА_1 наполягали на закритті провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил з підстав, указаних у письмових поясненнях, крім того суду надав сертифікати якості, які видала UAB «Ekoenergija».

В судовому засіданні представник митного органу Герега К.М. просила визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 100 % вартості товарів із конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Відповідно до ч. 2 ст. 541 МКУ у разі застосування конфіскації просили зазначити про стягнення вартості цих товарів.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його представника адвоката Гордійчука Ю.В., пояснення представників митниці, дослідивши надані суду письмові документи та матеріали справи в цілому, приходжу до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За змістом ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

За твердженням представника митного органу саме керівник ТОВ «Укрінтрейд Полісся» ОСОБА_1 здійснив переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом, з чим суд погоджується виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 43 ст. 4 МК України посадовими особами підприємств є керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому порядку.

Директор ТОВ «Укрінтрейд Полісся» ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України як керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства. Матеріалами справи встановлено, що саме ОСОБА_1 вчиняв активні дії щодо ввезення товару «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F» загальною вагою 78,326 тонн, 94,028 тис. л. при 15 °С, вартістю 71 015,10 Євро; загальною вагою 26,085 тонн, 31,352 тис. л. при 15 °С, вартістю 22 954, 80 Євро; загальною вагою 52, 316 тонн, 62,691 тис. л. при 15 °С, вартістю 53 620, 30 Євро; загальною вагою 52,272 тонн, 62,526 тис. л. при 15 °С, вартістю 51 749,04 Євро та у подальшому введення в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави від виробника до споживача, а тому саме він та несе відповідальність за її відповідність вимогам Технічного регламенту (постанова Кабміну № 927 від 01.08.2013).

Таким чином, саме ОСОБА_1 є суб`єктом даного правопорушення.

Також, постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації» та від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації. Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива».

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ТОВ «Укрінтрейд Полісся» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам і його ідентифікації, надано документи про якість, а саме сертифікати якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332, які містять відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».

З Литовської Республіки до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару), в яких зазначено, що країна походження товару - Литва. Вже після випуску товару у вільний обіг, завод - виробник палива, що ввозилося в Україну в особі представництва «Orlen Lietuva» в Україні попередив Міністерство економіки України та Державну митну службу України про можливе шахрайство з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених у російській федерації (лист від 17.02.2023 № 62). Державна митна служба України, в свою чергу, проінформувала Енергетичну митницю щодо використання суб`єктами ЗЕД з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva» (лист від 01.03.2023 № 20/20-01-01/7.6/211).

З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості наданих ТОВ «Укрінтрейд Полісся», на адресу представництва АТ «Орлен Летува» в Україні направлені відповідні запити (листи від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928 та від 09.06.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/12/2296) та отримано листи від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні (листи від 20.04.2023 № 63, від 28.04.2023 № 64) та листа Public Company «Orlen Lietuva» від 29.06.2023 № D2(115-9)-1451 яким надано остаточну комерційну інформацію щодо неіснуючих сертифікатів якості.

Згідно з листом Public Company «Orlen Lietuva» від 29.06.2023 № D2 (115-9)-1451, сертифікати якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332 литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався (відомості про сертифікати якості з таким номером у підприємства відсутні).

Таким чином, об`єктивною стороною даного правопорушення є вчинення дій директором ТОВ «Укрінтрейд Полісся» ОСОБА_1 , спрямованих на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом (а не документів, що містять неправдиві відомості, чим вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

У графі 34 (країна походження) МД зазначено країну походження товару - Литва.

«Orlen Lietuva» є виробником даного дизельного палива, місцезнаходження якого є Литовська Республіка. Згідно з листом Public Company «Orlen Lietuva» від 29.06.2023 № D2(115-9)-1451, сертифікати якості від 22.01.2023 № 162447; 23.02.2023 № 162998; 13.01.2023 № 162041; 16.01.2023 № 162332 литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався (відомості про сертифікат якості з таким номером у підприємства відсутні).

Таким чином, директор ТОВ «Укрінтрейд Полісся» ОСОБА_1 розумів та усвідомлював характер протиправної дії (надання митному органу сертифікатів якості, які є єдиними документами, що містять відомості про фізико-хімічні показники та виробника товару, та у результаті підтверджує країну походження), ввів в обіг паливо дизельне невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками, на підставі документів, одержаних незаконним шляхом, та свідомо припускав настання шкідливих наслідків, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи вищенаведені доводи сторони захисту, дотримуючись стандартів мотивування судами своїх рішень, суд у даній справі також враховує позиції Європейського суду з прав людини неодноразово висловлені у відповідних рішеннях про те, що не можна тлумачити п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент під час обґрунтування судами своїх рішень.

На переконання суду позиція сторони захисту спрямована на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 483 МК України та не відображає фактичних обставин справи.

Суд вважає, що здобуті та досліджені в ході розгляду у суді даної справи докази є достатніми для ухвалення законного та об`єктивного рішення у справі та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі.

Оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає повністю доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведене поза розумним сумнівом.

Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Водночас, частиною 3 статті 3 Митного кодексу України передбачено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.

На момент вчинення правопорушення санкція статті 483 МК України передбачала накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У той же час на момент прийняття рішення у цій справі набули чинності зміни до санкції ст. 483 МК України, яка наразі передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов`язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).

Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв`язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов`язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.

Означену позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов`язкове.

Відповідно до ч. 1 ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Проте у даному випадку конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, не може бути застосована, оскільки відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, а тому саме накладення штрафу забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який з урахуванням практики ЄСПЛ буде достатнім заходом впливу за вчинене порушення.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Згідно з протоколами про порушення митних правил № 0291/90300/23 від 10.10.2023, № 0290/90300/23 від 10.10.2023, № 0293/90300/23 від 10.10.2023 та № 0292/90300/23 від 10.10.2023 найбільшою є вартість товару загальною вагою 78,326 тонн, 94,028 тис. л. при 15 °С, а саме 71 015,10 Євро, що на день перетину митного кордону України складало 2 780 785,46 гривень.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що з урахуванням вищенаведених обставин складає 2 780 785,46 гривень.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 465, 483, 527, 529 МК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, у розмірі 2 780 785,46 гривень (два мільйони сімсот вісімдесят тисяч сімсот вісімдесят п`ять) гривень 46 копійок (з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Подільс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN) UA468999980313151206000026008; код класифікації доходів бюджету: 22030101 (суд. збір), найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (державна судова адміністрація України, 050).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ