Ухвала

від 07.03.2024 по справі 389/4093/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.03.2024

ЄУН 389/4093/23

Провадження №2/389/872/23

Ухвала

іменем України

07 березня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв приміщеннісуду вмісті Знам`янкаКіровоградської областів порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовомОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення сільської ради та визнання поновленим договору оренди землі,

з участю: представника позивача адвоката Жабського Д.В.,представників відповідача Борідченка А.В., Жураковської Ю.Ю.,

встановив:

ОСОБА_1 16.11.2023 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №2621 від 04.02.2022 «Про розгляд заяви про продовження договору оренди водного об`єкта ОСОБА_1 » та визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Знам`янською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрований у Знам`янському міськрайонному відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 03.11.2009 за №040937100011, у викладеній позивачем редакції.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 03.11.2009 між ним та Знам`янською районною державною адміністрацією укладений договір оренди землі, який зареєстрований в Знам`янському міськрайонному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 03.11.2009 за №040937100011. Згідно з умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,74 га, у тому числі під ставками 4,32 га, під пасовищами 2,29 га, гідротехнічними спорудами 0,13 га, з кадастровим номером 3522280800:02:000:7503. Земельна ділянка передається в оренду із земель водного фонду для рибогосподарських потреб. Договір укладено на 10 років. Не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору землі, 26.07.2019 він звернувся до Кіровоградської обласної державної адміністрації, яка відповідно до ч.5 ст.122 ЗК України уповноважена передавати земельні ділянки із земель державної власності, із заявою про поновлення договору оренди землі, до якої додано три примірника додаткової угоди. Головою Кіровоградської обласної державної адміністрації 03.02.2021 прийняте розпорядження №77-р «Про поновлення договору водного об`єкта (Володимирівська сільська рада Кропивницького району)», яким вирішено поновити вказаний вище договір оренди землі терміном на 10 років, шляхом укладення договору оренди водного об`єкта. У зв`язку із змінами в законодавстві Кіровоградська обласна державна адміністрація листом від 13.10.2021 передала до Суботцівської сільської ради, як до належного розпорядника земельної ділянки водного фонду, пакет документів для поновлення договору оренди землі, укладеного між позивачем та Знам`янською РДА. Крім того, позивач звернувся до Суботцівської сільської ради з окремою заявою про поновлення договору оренди землі, яку сільська рада отримала 22.12.2021. Рішенням дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання Суботцівської сільської ради №2621 від 04.02.2022 позивачу відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки площею 6,7396 га з кадастровим номером 3522280800:02:000:7503 у зв`язку з тим, що Суботцівська сільска рада не була розпорядником вищевказаної земельної ділянки на момент закінчення терміну договору. Крім того, для продовження договору оренди необхідно внесення земельної ділянки на земельні торги, рішення про які було прийнято засіданням шістнадцятої сесії восьмого скликання Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 25.11.2021 №2129. Надалі, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 визнано протиправним та скасоване рішення Суботцівської сільської ради від 25.11.2021 №2129. Після цього, позивач 13.09.2023 знову надіслав до Суботцівської сільської ради лист з пропозицією в позасудовому порядку укласти договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.02.2021 №77-р, однак Суботцівська сільська рада листом повідомила позивача про відсутність у неї правових підстав та повноважень для продовження договору оренди земельної ділянки без проведення земельних торгів. Позивач вважає рішення Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №2621 від 04.02.2022 про відмову в поновленні договору оренди землі від 03.11.2009 незаконним та такими, що порушують його права на поновлення договору оренди землі.

В ході розгляді справи судом встановлено, що предметом судового розгляду в даній справі є вимога про поновлення договору оренди землі від 03.11.2009, укладеного між Знам`янською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3522280800:02:000:7503, а також визнання недійсним рішення Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №2621 від 04.02.2022, яким позивачу відмовлено в поновленні зазначеного договору.

Як вбачається з оспорюваного договору, такий було укладено між Знам`янською районною державною адміністрацією та позивачем як фізичною особою-підприємцем, на підставі якого виникли зобов`язальні відносини сторін щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки із земель водного фонду, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради (нині Суботцівська ТГ), з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація з якого перебуває у вільному доступі, судом встановлено, що на час укладення спірного договору позивач з 21.11.2007 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, видами діяльності якого є рибництво: надання послуг у рибництві (основний) та рибальство: надання послуг у рибальстві.

З 20.02.2015 підприємницька діяльність позивача припинена за власним рішенням.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що спірний договір підписувався позивачем як фізичною особою-підприємцем, однак на даний час позивач таким не являється у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності. Об`єкт, який був переданий в оренду, на сьогоднішній день продовжує використовуватися позивачем для господарських потреб, для здійснення господарської діяльності.

За викладених обставин судом поставлено на обговорення питання щодо закриття в провадження у даній справі, оскільки її розгляд віднесено до юрисдикції господарського суду.

Представник позивача заперечував проти того, що даний спір належить до спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, оскільки на сьогоднішній день позивач не є фізичною особою-підприємцем.

Представники відповідача вважали, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Вислухавши учасників справи та дослідивши її матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно зі ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями (ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України).

Отже, судом встановлено, що позивач 20.02.2015 припинив реєстрацію як суб`єкт підприємницької діяльності. Однак на час укладання спірного договору позивач мав статус фізичної особи-підприємця, земельна ділянка із земель водного фонду передана йому в оренду як підприємцю для рибогосподарських потреб з метою здійснення господарської діяльності.

Таким чином, даний спір виник у зв`язку із здійсненням позивачем господарської діяльності, оскільки земельна ділянка із земель водного фонду надавалася йому як суб`єкту господарювання, використовувалася та на даний час використовується позивачем виключно для здійснення господарської діяльності, про що також не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Характер правовідносин, що виникли між сторонами, виходячи зі змісту укладеного договору оренди землі, свідчить про те, що він пов`язаний з використанням спірної земельної ділянки позивачем для здійснення підприємницької діяльності, спір пов`язаний з поновленням договору оренди землі, право на яке відповідачем не визнається, а позовні вимоги стосуються прав та інтересів сторін саме як учасників господарських відносин.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.73), господарські суди з 15.12.2017 мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Згідно зі ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч.2 ст.4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищезазначене, оскільки даний спір, виходячи зі змісту правовідносин сторін та суб`єктного складу правочину, зобов`язання за якими у позивача з втратою ним статусу як фізичної особи-підприємця не припинилися, відповідно до ст.20 ГПК Українивідноситься до юрисдикції господарських судів і, згідно з вимогами ч.1 ст.19 ЦПК України не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суді у постанові від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.

Крім того, згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1ст.7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки позивачкем при подачі позову до суду сплачений судовий збір в сумі 2 147 грн 20 коп, однак провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку з тим, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому сплачену суму судового збору необхідно повернути позивачу.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.258, 260, 261, 268 ЦПК України, суд,

постановив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення сільської ради та визнання поновленим договору оренди землі, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп, сплачений відповідно до квитанції №0.0.3308237055.1 від 16.11.2023 у АТ КБ «Приватбанк».

Ухвала можебути оскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 13.03.2024.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва